За останній місяць платформи соціальних медіа наповнила дезінформація, пов’язана із нападом Росії на Україну. В інтернеті поширюється багато помилкових заяв, і непросто відрізнити інформацію, що заслуговує на довіру, від недостовірної.
Нижче ви знайдете список рекомендацій та інструментів, які допоможуть журналістам, які висвітлюють події в Україні, не стати жертвами дезінформації.
Змінені відео
24 лютого, за кілька годин після того, як Росія оголосила про початок військової операції в Україні, у соціальних мережах поширилося відео, на якому, як стверджувалося, російські літаки входили у повітряний простір України. Цим відео поділилися сотні разів, і воно набрало тисячі коментарів у Facebook, Twitter та Instagram. Проте з’ясувалося, що цей ролик – частина п’ятихвилинного відео про військові винищувачі, яке вперше було опубліковано онлайн кілька років тому.
На жаль, це не поодинокий випадок. Можна назвати й інші відео, які теж широко циркулювали у соціальних медіа, хоча вони були зроблені давно чи зовсім не у тих місцях, як стверджувалося. У подібних випадках фахівці радять журналістам використовувати Verification Plugin – інструмент, що дозволяє ділити відео на фрагменти та виділяти ключові кадри за допомогою функції “keyframes”. Отримані кадри можна використовувати для зворотного пошуку зображення, доступного в декількох пошукових системах.
Розслідувальна команда Bellingcat, яка документує появу сумнівних відео та новин у соціальних медіа та викриває такий контент – включаючи дезінформацію, що розповсюджується російськими державними ЗМІ, – склала минулого місяця електронну таблицю на допомогу журналістам, які відстежують появу в інтернеті недостовірної інформації та тієї, що не заслуговує на довіру.
Виявити дезінформацію непросто, тому що такий контент може містити елементи правди, вирвані з контексту, що надає їм іншого значення. Щоб уникнути пасток, журналісти можуть використовувати Youtube Data Viewer – інструмент, розроблений організацією Amnesty International і який допомагає знаходити веб-сайти, що містять копії тих відео, з якими працюють журналісти.
Крім того, журналісти можуть визначити, де або коли було зроблено відео, за такими візуальними ознаками, як вивіски магазинів, таблички з назвами вулиць, архітектурні споруди, предмети меблів, світлофори, рослини, номери автомобілів чи погода.
Сфальшовані фотографії
У соціальних мережах також широко розповсюджуються сфабриковані фотографії. Наприклад, фотографія, яка зображує президента України Володимира Зеленського на полі бою. Простий зворотній пошук показує, що фото було опубліковане українським урядом під час візиту Зеленського до Донбаського регіону у квітні 2019 року.
Зворотній пошук за зображенням – корисний для журналістів інструмент, оскільки дезінформація часто розповсюджується за допомогою фотографій, вирваних із контексту. Такий пошук дає можливість визначити, що зображено на фотографії або скріншоті відео, та знайти їхнє джерело. Ви можете знайти джерело (або джерела), які раніше публікували це зображення, а також дату публікації та місце, де воно було зроблено.
Для зворотного пошуку зображення можна використовувати пошукові системи Google Images, Tineye, Bing або Yandex. Якщо ви використовуєте Google Chrome, можна клацнути правою кнопкою миші на фотографію і вибрати “Пошук зображення з Google Lens” (Search image with Google Lens), що допоможе знайти оригінал фотографії та визначити дату публікації та місце зйомки.
Як альтернативу пошуку оригіналу фотографії та дати публікації журналісти можуть скористатися інструментом Who Posted What. Для цього скопіюйте посилання на фотографію та вставте її у рядок пошуку. Ви також можете шукати за ключовими словами, задавши певні часові рамки. Сайт дозволяє визначити, який користувач розмістив фотографію або пост. Так ви можете знайти контактну інформацію, щоб зв’язатися з цим користувачем безпосередньо, якщо у вас є питання щодо контенту, яким ця людина поділилася.
Якщо ви маєте справу з темами, в яких ви не знаєтеся, одного онлайн-пошуку недостатньо. У таких випадках звертайтеся за допомогою до інших журналістів. Наприклад, ресурс Inside Newsroom склав список, до якого увійшло понад 200 журналістів, які заслуговують на довіру, які висвітлюють війну з місць подій і за якими ви можете стежити (або звернутися до них безпосередньо).
Заяви та цитати, що вводять в оману
Щоб знайти неправильні твердження або цитати, спробуйте спочатку скопіювати текст і перевірити його в пошуковій системі. Можливо, ви виявите, що він раніше вже був опублікований онлайн або що в нього інше джерело.
У світлі дуже високого рівня дезінформації старший директор програм ICFJ Крістіна Тардагуїла опублікувала твіт про перевірку фактів, що допомагає викривати брехню, що розповсюджується в мережі. Щоб дізнатися більше, журналісти можуть слідкувати за хештегом #UkraineFacts.
Ця створена The Washington Post інструкція – ще один корисний ресурс для журналістів та інших користувачів інтернету, що допомагає викривати маніпуляції з відеоконтентом. Інструкцію склали старший продюсер видання Надін Аяка – фахівець у галузі платформ для відео, фактчекер Гленн Кесслер та відеорепортер Еліза Семюелс, що спеціалізується на криміналістиці.
Журналісти можуть також використовувати такі інструменти для перевірки інформації та її джерел в Інтернеті:
Web Archive – якщо опис відео не відповідає дійсності або відео було видалено, ви можете використовувати цей інструмент для пошуку сторінки, на якій воно було опубліковано вперше.
Fake News Detection Details – ця програма за допомогою пошуку за ключовими словами порівнює заяву з опублікованими в мережі статтями по заданій темі і допомагає зрозуміти, наскільки заява відповідає дійсності.
FactCheck.org – цей ресурс дає користувачам можливість ставити питання щодо точності новин на політичні теми, а команда сайту проводить перевірку фактів та пояснює отримані результати.
Pic2Map – журналісти можуть використовувати цей інструмент для зчитування прихованих даних фотографій, що допомагає зрозуміти, де і коли було зроблено ці фото.
Forensically – журналісти можуть використовувати цей інструмент для виявлення сфабрикованих фотографій, а також, щоб зрозуміти, яка саме частина фото була змінена.
Більше інформації про основи перевірки контенту можна знайти на сайтах таких ресурсів як проект ЮНЕСКО Довідник з журналістики, фейкових новин та дезінформації або Довідник з верифікації Європейського центру журналістики.
Для тих, хто володіє арабською мовою, інструмент, створений Open Source Handbook, пропонує 25 ресурсів для висвітлення воєн та збройних конфліктів по всьому світу, включаючи карту, GPS трекер та пряму трансляцію новин про війну між Росією та Україною.
Джерело: IJNET
Автор