Правда має кілька прошарків, тому задача фактчекера — ставити питання, які будуть відкривати ці прошарки. Можна почати із перевірки фактів.
ДЖЕРЕЛА НАДІЙНИХ ДАНИХ:
- Держстат;
- Органи влади (НБУ, Мінфін, ВРУ);
- Міжнародні організації (Світовий Банк, ВООЗ, МВФ, ООН);
- Міжнародні рейтинги (Doing Business, Global Competitiveness Report, Corruption Perceptions Index);
- Соціологічні опитування (КМІС, Демократичні Ініціативи, Центр Разумкова, «Рейтинг»);
- Євростат;
- Звіти або аналітика світових компаній (British Petroleum);
- Дані органів влади та статистичних служб інших країн.
ЯК РОБИТИ ФАКТЧЕК?
Схема проста: думаємо — шукаємо — аналізуємо.
Коли дивитесь на рейтинги та соціологічні дослідження, завжди потрібно уважно дослідити методологію. Завжди перевіряйте контекст, адже він змінює сприйняття сказаного.
Але треба пам’ятати про людську психологічну особливість: ми радше шукаємо підтвердження того, в що ми віримо, ніж справді приросту знання. Це називається confirmation bias: схильність пошуку підтвердження. Тобто ми схильні шукати інформацію, яка підтверджує нашу думку, ніж заперечує її.
Важливо також, що сам лише фактчекінг не врятує від фейків. Бо фейки передусім чіпляють за емоції.
Класичний приклад емоційної маніпуляції з даними: заголовок «Шок! Зявилась страшна правда про коронавірус, яку вже не скрити». За ним стоїть досить таки звичайна статистична інформація: «В Україні на коронавірус захворіло 669 осіб».
Тому споживаючи інформацію, завжди треба звертати увагу на те, чи не маніпулюють вашими емоціями в цей час.
Типи емоційних маніпуляцій:
- страх і залякування;
- надмірний позитив і спрощення;
- недовіра, сумніви, звинувачення;
- персональні історії.
Також варто пам’ятати, що дезінформація може бути різною. Наприклад, може бути:
- повна неправда;
- частково неправдива інформація;
- хибний або маніпулятивний заголовок.
Дуже часто дезінформація є сьогодні не повною брехнею, а частково неправдивою інформацією. Саме тому вона небезпечна Аналізуючи інформацію, звіряйтеся з «Антологією брехні» — проєктом Voxcheck.
ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
З відкритими даними може працювати кожен. Для цього частково потрібні специфічні знання, але їх можна набути.
Аналіз сайтів
Базову інформацію про власника домену можна отримати через сервіси Whois та CY-PR. Але після введення GDPR ці дані часто приховані. У такому випадку можуть допомогти сервіси SpyOnWeb та DNSLytics. Через них можна отримати опосередковану інформацію, яка виведе на власника сайту.
Будь-який сайт написаний мовою програмування (найчастіше — html). У коді можна знайти “сліди” і у такий спосіб знайти зв’язок між кількома вебсайтами, якщо у їх кодах є однакові шматки. Наприклад, це може бути код Google Tag Manager. Сайти, на яких також є цей код, можна знайти через SpyOnWeb та DNSLytics.
Дані про відвідувачів сайту варто досліджувати через сервіс SimilarWeb. Так можна простежити, звідки приходить аудиторія на сайт і куди вона йде з нього.
Архівування
Архівація сайту в кеші може бути корисною, якщо вам потрібно зберегти сторінку та її код як доказ, або ж побачити попередню версію сторінки. У нагоді стануть сервіси Archive.is та Wayback Machine. Через сервіс Hunch.ly можна зберігати на свій жорсткий диск сайти та сторінки в соцмережах, які можуть бути видалені.
Аналіз соціальних медіа
Сервіс Crowdtangle, яким володіє Facebook, дозволяє відслідковувати активність сторінок у цій соцмережі. Так можна відслідковувати накрутки лайків та підписників.
Один із факторів, який полегшує аналіз — лінь тих, хто створює дезінформаційні кампанії.Відтак, сторінки у соцмережах часто можна пов’язати через одних і тих же адміністраторів, фото-обкладинок тощо.
Матеріал підготовлено за результатами тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Дивіться відеозапис усіх 6-ти модулів тренінгу за участю українських та міжнародних експертів.
Джерело: Інтерньюз Україна