Мешканці привернули увагу редакції до аварійних дерев, під якими людям стало страшно ходити. Разом із мешканцями ми створили перелік дерев, які погодили вважати пріоритетними для обпилювання. Колективна робота дозволила громаді не тільки віднайти гроші, але й подивитись на проблему системніше: буде проведений аудит і наведення ладу в цій частині «господарства» стане плановим. А все почалось зі звернень до редакції. Ділимося досвідом перетворення роботи зі скаргами у план дій на рівні громади.
Аварійні дерева стали в нашій громаді однією з серйозних загроз для людей. В першу чергу, це стосується парків, скверів, алей та інших публічних місць, де багато перехожих, часто відпочивають діти, мами з дитячими візочками. Восени минулого року траплялися випадки, коли після негоди і сильного вітру на таких деревах обламувалося гілля і буквально зависало на лініях електропередач над головами перехожих. І хоча питанням благоустрою у нашій громаді приділяється належна увага, на необхідність обрізки аварійних дерев до редакції почало надходити все більше звернень та запитів. Тоді ми вирішили, що можемо допомогти своїй громаді знайти таке рішення, яке дозволить зменшити рівень загрози і при цьому не вийти за межі наявних у бюджеті коштів.
Ми — друковане місцеве видання «Народна трибуна», якому вже більше 90 років. Наша газета розповсюджується на території Котелевської громади Полтавської області, що включає в себе три сільські старостати і загалом нараховує понад 12 тисяч жителів. Звісно, ведемо і сторінку у Фейсбук, тобто використовуємо ті канали комунікації, які є найбільш зручними для нашої аудиторії.
Як ми зробили свою ініціативу дієвою
Першим, з чого ми почали, було опитування мешканців. Ми попросили їх надіслати до редакції інформацію про кожне таке дерево, яке вони бачили особисто і вважають найбільш загрозливим. Зібрали більше 20 локацій, де, на думку людей, такі роботи треба провести першочергово. Отриману інформацію перевірили, проаналізували та від редакції представили на розгляд виконкому селищної ради.
Завдяки тому, що ми мали обгрунтовану мешканцями та перевірену інформацію, нам вдалося переконати членів виконкому в тому, що питання актуальне, турбує багатьох жителів громади, а отже — потребує вирішення. Іншими словами, виконана нами робота допомогла довести владі пріоритетність виділення частини коштів, передбачених в бюджеті громади на озеленення, саме на обрізку аварійних дерев. Отже, ініціативу редакції було підтримано. І погоджено, що комбінат комунальних підприємств на договірних засадах залучатиме місцевих підприємців (арбористів) для обрізання аварійних дерева.
Виконана нами робота допомогла довести владі пріоритетність виділення частини коштів, передбачених в бюджеті громади на озеленення, саме на обрізку аварійних дерев
Ми повідомили мешканцям, що ініціатива підтримана і важливе рішення ухвалене. Це викликало багато позитивних відгуків, а одна із представниць місцевого бізнесу виявила бажання долучитися до потрібної справи і оплатила роботи з обрізання дерев на 2 додаткових локаціях. Це було важливим доповненням до достатньо невеликого бюджету громади – і ось так, разом, вдалося довести загальну кількість дерев, які були оперативно обрізані, до 10.
Комунікація як важливий елемент довіри в громаді
Важливість якісної комунікації в громаді не завершилася рішенням про обрізання дерев. Цікавою вийшла історія зі столітнім дубом, який росте в самому центрі селища і вже став його символічною візитівкою. Він був посаджений у жовтні 1924 року одним із місцевих жителів на честь народження сина. Раніше, за звичаєм, якщо у сім’ї хлопчик народжувався, дуб, бересток або клен садили, а якщо дівчинка — якесь фруктове дерево, щоб родило рясно. Коли той чоловік на фронті був, його батько хотів спиляти дуба, бо топити нічим було. Але мати не дала цього зробити, мовляв, дерево це для сина, як оберіг… Вдруге дуба хотіли спиляти вже у 1980-х роках, коли поблизу нього споруджували районний будинок культури. Тоді дерево вдалося відстояти, дякуючи нащадкам чоловіка.
Але дубу 100 років, і останнім часом все частіше виникали дискусії щодо необхідності його санітарної обрізки. Мова була не стільки про обрізку як таку, скільки про недовіру один до одного та до влади. Так, одні висловлювалися, що це потрібно, інші були проти, оскільки побоювалися, що могутнє дерево з віковою історією повністю спиляють.
В ході реалізації проєкту вдалося, як мовиться, розставити все на свої місця. Дуб професійно обрізали, прибравши аварійні гілки. Після цього багато людей дякували нам за хорошу ініціативу, яка принесла результати. Навіть один із активних хейтерів позитивно оцінив зроблене: «Я й не сподівався, що зроблять все так обережно. Дякую редакції за ініціативу…».
Навіть один із активних хейтерів позитивно оцінив зроблене
Чимало схвальних відгуків від місцевих жителів ми отримали і після того, коли було обрізане аварійне дерево (бересток) на березі річки, що протікає територією селища. Влітку там масово відпочивають діти й дорослі. «Я живу неподалік і часто приходжу сюди зі своїм п’ятирічним онуком. Дуже добре, що обрізали той високий бересток, адже під час сильного вітру він, здавалося, ось-ось упаде..,» — з такими словами зателефонувала до редакції одна з місцевих мешканок.
А коли спилювали аварійні гілки у центральному парку, зробили ще одну добру справу – обрізали й омелу, яка паразитувала на багатьох деревах.
Складові ефективної взаємодії з аудиторією
На початковому етапі реалізації проєкту ми провели 2 дискусії за участю представників селищної ради, комунгоспу, активістів громади та місцевих підприємців (арбористів), які мають необхідне обладнання для обрізання дерев. Були узгоджені локації, питання оплати і почерговість виконання робіт. У рамках проєкту створено 8 публікацій, метою яких було ініціювати проблему, показавши її актуальність, максимально залучити людей до обговорення, показати пошук шляхів вирішення проблеми та перші реальні результати. Публікаціями в газеті було охоплено близько 2,5 тисяч читачів: у нас тираж 1300 примірників, а практично в кожному дворі, куди приносять газету, проживають щонайменше 2 людей. Переглядами на сторінці у Фейсбук — близько 1500 осіб.
До речі, у ході реалізації проєкту вдалося виявити ще одну проблему, яка потребує спільного вирішення — небезпека аварійних дерев на подвір’ях старих домогосподарств, де давно ніхто не живе і немає власника. Під час опитування люди часто про це говорили, бо вони побачили, що їх чують та враховують їхні думки.
Як успішні ініціативи трансформуються у системну роботу
Звичайно, за короткий час все зробити не можна. Але головне, що, дякуючи редакції, вдалося чітко окреслити проблему і сфокусувати на ній увагу усієї громади. Завдяки такій взаємодії вона почала вирішуватись – хоча до цього виглядала масштабною, і було незрозуміло, з чого почати розв’язувати її. Тож добра справа на благо громади в той же час посприяла збільшенню довіри між людьми та до нашого видання, розширила коло наших прихильників і читачів, надало імпульс подальшій співпраці редакції з місцевою владою.
Наслідком зваженого підходу та взаємодії став розвиток роботи з наведення ладу з аварійними деревами в громаді
Ми задоволені, що наслідком зваженого підходу та взаємодії став розвиток роботи з наведення ладу з аварійними деревами в громаді. Так, на черговому засіданні виконкому, яке відбулося 21 квітня, заступник селищного голови, звітуючи про хід двомісячника благоустрою і чистоти, добрим словом згадав і колектив редакції за проявлену ініціативу. На цьому ж засіданні було затверджено спеціальну комісію, яка проведе аудит усіх аварійних дерев у громаді та в подальшому організує роботи з їх обрізання чи спилювання.
Автори: Ірина Шило, директор ТОВ “Газета “народна трибуна” та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду