Щоб переселенці, які приїхали до наших громад, залишались тут облаштовувати своє нове життя, громада не має бути пасивною. І це робота спільна – не тільки влади, мешканців або самих переселенців. Спільна означає разом. Але хтось має виступити ініціатором таких спільних дій. Ми – місцеве медіа, і взяли на себе організацію діалогів в громаді. Ми вирішили, що коли люди спілкуються напряму, вони мають більше можливостей знайти життєздатні рішення. Охоче ділимося здобутками і спостереженнями. Бо знаємо: наш досвід знадобиться і іншим місцевим медіа та іншим громадам.
У Чутівській територіальній громаді Полтавського району Полтавської області сьогодні проживає понад 2000 ВПО, а у Скороходівській ТГ – 970. І для нових, і для постійних мешканців обох громад важливо, щоб ВПО поступово інтегрувались, ставали економічно самостійними та долучались до активної участі у місцевому житті. Адже коли людина працює та бере участь у спільних заходах, вона і сама стає більш впевненою у своєму майбутньому, і менше потребує допомоги від громади, і соціальний потенціал громади зростає завдяки обміну досвідом та спільній діяльності. І, натомість, відсутність роботи негативно впливає на економіку родини та й на психологічний стан – посилює депресивні настрої та відчуття невпевненості.
Щоб почати змінювати ситуацію, потрібно було трансформувати звичний хід обміну інформацією всередині громади
Але щоб почати змінювати ситуацію, потрібно було трансформувати звичний хід обміну інформацією всередині громади. Так, наше опитування на старті проєкту показало, зокрема, що частина ВПО не знають, що у Чутовому працює центр зайнятості, або що не обов’язково реєструватися безробітним щоб отримати там послугу. Дефіцит такої інформації та взаємодії виник тому, що владі бракує ресурсів, щоб більш активно залучати ВПО до участі в житті громади, бо основний фокус її зусиль припадає на вирішення соціальних питань, і це переважно гуманітарна допомога. Самі ВПО також не проявляють ініціативу і не виносять проблемні для них питання на публічні обговорення через психологічну та фізичну втому, недовіру або страх конфліктів. До того ж ми побачили, що ВПО є ізольованими, не мають регулярного спілкування з такими ж переселенцями, як вони самі. Відповідно, їм немає з ким виговоритися, обговорити спільні проблеми, обмінятися інформацією.
Тому редакція вирішила посприяти комунікації між владою, ВПО та відповідними установами. І не лише сприяти, а й активно висвітлювати цю тему на усіх своїх платформах, аби якнайбільше людей охопити, щоб допомогти їм з адаптацією, а комусь і з працевлаштуванням. Також ми хотіли показати, що інтеграція ВПО створює додаткові цінності і для самих громад. Цього теж не було в інформаційному просторі. Все це ми і хотіли змінити, доклавши зусилля як місцеве медіа, яке працює для мешканців.
Наш задум: поєднання різних форматів для більшої ефективності роботи
Ми – місцеве медіа «Сільські новини», яке знаходиться у Чутовому, Полтавського району, Полтавської області. Працюємо для мешканців двох громад – Чутівської (11207 жителів) і Скороходівської (8566 жителів). До реформи децентралізації ці дві громади складали єдиний Чутівський район. До речі ми тут з 1931 року – до 100-річчя не дотягуємо ще 5 років.
Наше медіа – мультимедійне. Працюємо на трьох платформах: друковане видання, сторінка у фейсбуці і сайт. Маємо групу у Телеграм-каналі, зареєстровані і на Ютубі. Тираж газети – 1100 передплатників. На сторінку у фейсбуці підписані 11 000 користувачів.
Наш задум полягав у тому, щоб привернути увагу до різних шляхів інтеграції. Зокрема, живі історії мали показати, як ВПО облаштовують життя у нових громадах. Також ми хотіли зробити видимими проблеми адаптації переселенців. А ще – надати практичну інформацію щодо можливостей працевлаштування і забезпечення економічної самостійності ВПО. Також ми мали намір посприяти діалогу, обміну досвідом адаптації та інтеграції, пошуку спільних рішень.
Наприклад, у Чутівській громаді працює робоча група з координації та вирішення питань ВПО. А ще – громадська організація. Обидві очолюють жінки, які беруть активну участь в житті громади. А от у Скороходівській ТГ цього немає. Ми хотіли це показати щоб дати людям бачення того, як можна організовуватись і які цінності це створює. Адже включення ВПО до місцевих органів влади, рад чи робочих груп дозволяє активізувати взаємодію всередині громади і легше та швидше вирішувати нагальні питань. І це важливо для самої громади, адже нові люди приносять нові компетенції, навички та ідеї.
Ми хотіли дати людям бачення того, як можна організовуватись і які цінності це створює. Це важливо і для самої громади, адже нові люди приносять нові компетенції, навички та ідеї
Ще ми запланували проведення двох зустрічей у невимушеній обстановці за чашкою чаю у Скороходівській і Чутівській громадах. Щоб представники влади та ВПО зібрались разом, зокрема й ті, хто знайшов своє місце у новій громаді та приносить їй користь. Така зустріч допомогла б їм одночасно і поширити успішний досвід інтеграції, і обговорити варіанти вирішення найбільш болючих проблем. Окремо планували поговорити про діяльність робочих групи з координації та вирішення питань ВПО.
Наступним у нашому плані було проведення круглого столу у центрі зайнятості. За мету ми взяли налагодження діалогу, обмін думками, а також активізацію роботи центру зайнятості з працевлаштування ВПО. Ми також хотіли долучитись до цього питання, зокрема планували створити рубрику про вакансії, допомогти людям дізнатися більше про можливості як самого центру, так і місцевих програм соцзахисту “Турбота”.
А ще ми планували показати, як ВПО вибудовують соціальні зв’язки в громаді та отримують відчуття приналежності до неї. Задля цього вирішили підготувати матеріали про ВПО, які не лише адаптувалися, а й приносять користь новим громадам. Запланували публікації про тренерів-переселенців, які створили нові можливості для жителів громади, відкривши секцію карате та групу оздоровчого пілатесу.
А також вирішили підготувати розлогі статті про ВПО, які знайшли роботу, задля чого освоїли нові навички і професію. Це мало надихати інших і допомагати вірити, що все можливо.
Вирішили акцентувати увагу й на темі самоорганізації ВПО, приклади якої є у Чутівській громаді, де одна переселенка створила ГО «Чутівський край», а друга очолила робочу групу для координації та вирішення питань ВПО при селищній раді. І мали намір показати, як громадська організація ВПО приносить користь жителям громади.
Як спрацювали різні формати: аналіз результатів
Які результати мала наша робота? Спробуємо розповісти детально про зв’язок між діями та результатами.
Отже, спершу про дискусії. Ми організували і провели дві зустрічі «Інтеграція у нове життя» у Чутівській та Скороходівській громадах з ВПО та представниками влади. Нові жителі громад ділилися своїми історіями, розповідали про досвід адаптації та самореалізації на новому місці. А керівники соціальних служб інформували про те, що робиться в громаді, і які можливості є для її нових жителів.
Так у Чутівській громаді чотири переселенки працевлаштувалися завдяки своїй активній громадянській позиції – вони допомагали волонтерам, брали участь в акціях та заходах, одна – організувала безкоштовні заняття з пілатесу для ВПО. Так вони знайомилися з місцевими, знаходили друзів і підтримку.
Ми, зі свого боку, вивчали, у чому може стати корисним долучення місцевого медіа. Наприклад, під час зустрічі у Чутовому Яна Крамаренко, голова ГО «Чутівський край», повідомила про свою мрію відновити дитячий майданчик у центрі селища. Ми одразу долучились і допомогли у залученні місцевих жителів та ВПО на толоку. Зрозуміло, що батьки доклали зусиль, щоб їхнім дітям було де гратися, і щоб майданчик був сучасним. Але не менш важливим є те, що це був приклад того, як спільна праця руйнує бар’єри між місцевими та переселенцями.
А на другій зустрічі, у Скороходовому, ВПО поділились досвідом того, як їхнє прагнення бути корисними допомогло у пошуку роботи. Так, одна з жінок розказала, що після того, як почала волонтерити, допомагаючи військовим, керівництво громади це помітило і їй запропонували посаду фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих. Інша жінка запропонувала місцевому будинку культури свою допомогу в оформленні свята. І вже згодом працювала декоратором, а нині очолює цей будинок культури.
Не всі переселенці готові виступати з ініціативою. Багато хто долучався б до тих чи інших ініціатив, але їх потрібно туди запрошувати
Тож активна життєва позиція – цінується! Але не всі переселенці готові виступати з ініціативою. Багато хто долучався б до тих чи інших ініціатив, але їх потрібно туди запрошувати. Таку координацію та залучення можуть робити робочі групи чи ради з питань ВПО, але у Скороходівській громаді їх немає. У цій громаді у сфері культури та освіти працевлаштувалися найбільше переселенців. Вони активні, але очолити групу не виявляють бажання. Знову стало очевидним, що люди мають поговорити…
В обговоренні цього питання брали участь керівниця «Центру надання соціальних послуг населенню Скороходівської селищної ради» Олена Мяло, заступниця Скороходівського селищного голови, голова робочої групи для координації та вирішення питань ВПО при Чутівській селищній раді Надія Довгаленко та начальник відділу соціального захисту Чутівської селищної ради. А також, звісно, ВПО.
Як ми вже зазначили, особливої активності ВПО не проявляли. І тут Людмила Жденовська, яка переселилась у нашу громаду зі Святогірська, але не припиняла працювати у природоохоронній установі (звісно, віддалено), поскаржилась, що через близькість фронту установу закривають, а вона звикла вести активне життя. Тоді саме їй і запропонували спробувати налагодити діяльність робочої групи з питань ВПО у Скороходовому, очоливши її. Пані Людмила вагалась, сумніваючись у тому, що буде ефективною, адже не знала специфіки такої роботи. І тут дуже допомогло обговорення. Надія Довгаленко привернула увагу, що голова ради не робитиме усе самостійно. А директорка центру надання соціальних послуг Скороходівської селищної ради пообіцяла свою підтримку і допомогу в усьому. Тож наостанок домовилися зустрітися у Скороходовому, аби пані Людмила змогла вивчити досвід сусідів і починати, вже маючи розуміння про те, якими мають бути перші кроки і що робити далі. Нам подобалось як йде процес, адже обговорення допомагали людям знаходити якщо не рішення, то як мінімум шлях вперед у тих питаннях, які до того вважались «важкими».
Нам подобалось як йде процес, адже обговорення допомагали людям знаходити якщо не рішення, то як мінімум шлях вперед у тих питаннях, які до того вважались «важкими»
Третій захід, який ми організували, був присвячений працевлаштуванню. На цей «круглий стіл» ми запросили, окрім фахівців центру зайнятості, переселенців та представників влади, ще й роботодавців – з ремонтно-дорожньої компанії, місцевого молокозаводу, комунального підприємства та бригади благоустрою. Вирішили допомогти усім поговорити напряму, бо по черзі до редакції звертались або ВПО з питаннями чи ми не порадимо де знайти роботу, або підприємці, які шукали персонал.
Запрошені представники роботодавців, нажаль, у переддень попередили нас, що не зможуть прийти. Тоді ми їх опитали у телефонному режимі, чи мають вони якісь перестороги щодо ВПО як потенційних працівників. Кожен відповів, що ніякої дискримінації у цьому питанні немає, процедура прийняття на роботу внутрішніх переселенців ідентична оформленню будь-якого іншого працівника. Головне, щоб відповідав кваліфікаційним вимогам.
Стало зрозумілим, що і в цьому питанні нашій редакції треба буде вигадати щось нове, щоб привернути більше уваги та ініціювати взаємодію між ВПО та роботодавцями. В цьому проєкті ми вже не встигали приділити цьому питанню достатньо зусиль, тож це стане темою нашого наступного проєкту. Але перші напрямки ми вже бачимо. Так, керівник бригади благоустрою попросила нас опублікувати інформацію про потребу у працівниках – мовляв, у них є вакансії, і, можливо, вони зацікавлять переселенців. А от ВПО говорили про низький рівень зарплат, які пропонуються. Тож розмовляти явно є про що.
Стало зрозумілим, що і в цьому питанні нашій редакції треба буде вигадати щось нове, щоб привернути більше уваги та ініціювати взаємодію між ВПО та роботодавцями
Повертаючись до самої дискусії, відзначаємо, що як будь-який діалог, вона була результативною. Так, керівниця місцевого центру зайнятості розповіла про можливості для працевлаштування ВПО, описала наявні вакансії, привернула увагу до грантів на власну справу та ваучерів на здобуття додаткової освіти. Обговорення вакансій почалось одразу після того як про них стало відомо, адже обставини у людей різні, відтак і готовність розглядати наявні можливості також не однакова.
Ми раді, що і цей діалог вдалось розпочати. Пишаємось, що він мав поки точкові, але важливі для людей результати. Так, з початку лютого у Чутовому проживає Анастасія Нестеренко. Дівчина з Харківщини, нині мешкає у знайомих і активно займалася пошуком роботи. Їй потрібний заробіток, тож розглядала всі варіанти. На організованій нами зустрічі присутні порадили їй звернутися у декілька місць для працевлаштування. І нині вона проходить стажування у супермаркеті «МаркетОпт». А ось інший приклад. Один-єдиний чоловік-переселенець, який був на цій зустрічі, у дискусію не вступав, але отримав пропозицію щодо працевлаштування. А переселенка зі Скороходівської ТГ поскаржилась, що вчергове доведеться змінювати орендоване житло. У відповідь начальниця відділу соцзахисту Чутівської громади порекомендувала їй розглянути варіант переїзду до будинку в одному із сіл Чутівської громади. А іншій переселенці вона порадила розглянути вакансію, яка є у Чутівському Будинку дитячої та юнацької творчості. Все це, як вже було сказано, точкові результати – не системні, разові. Але за ними – людські долі і, що дуже важливо, приклади успішного вирішення переселенцями найгостріших проблем – із житлом та роботою. Завдяки взаємодії та більшій готовності спілкуватися та долучатися до життя громади. І саме це завдання ми собі ставили. Тож те, що проблема поступово починає вирішуватись – наш головний результат і предмет гордості.
Обсяги роботи медіа або як місцева журналістика допомагала громаді
Не подумайте: робота нашого медіа не була чимось не властивим журналістам. Так, організація заходів – це не те саме, що написання та поширення статей, але це також діалог і обмін інформацією. Ми саме так на це і дивимось: нашою роботою була організація такого обміну інформацією між людьми, завдяки якому вони знаходили нові ідеї, отримували нову для себе інформацію, дізнавались про можливості, вивчали досвід інших і так далі. Ми ж фокусували зусилля на тому, щоб люди отримували цінну для них та актуальну інформацію, володіння якою допомагає їм приймати більш виважені та результативні рішення. А це і є головним завданням журналістики.
Нашою роботою була організація такого обміну інформацією між людьми, завдяки якому вони знаходили нові ідеї, отримували нову для себе інформацію, дізнавались про можливості, вивчали досвід
А окрім дискусій, звісно, ми готували та поширювали публікації – статті та відео. Щоб уся наша аудиторія, а не тільки ті, хто мав можливість взяти участь в обговоренні, дізнавались про можливості і ділились досвідом.
Ми опублікували 6 розгорнутих матеріалів: одне інтерв’ю з керівником місцевого центру зайнятості, дві статті про зустрічі з ВПО у Чутівській і Скороходівській ТГ, одна – – висвітлення круглого столу, дві історії переселенців з двох громад, які вже змогли облаштуватися, знайти роботу, почати нове життя.
А ще 8 заміток: про заходи місцевих програм соцзахисту, про ВПО, які реалізували себе як тренери та фітнес-тренери, створивши нові можливості для мешканців громад; про діяльність і повноваження робочої групи для координації та вирішення питань ВПО при селищній раді, про діяльність і користь для громади ГО «Чутівський край», голова якого – ВПО, про ремонт майданчика, про можливості навчання для ВПО.
Започаткували в газеті рубрику «Робота», де подавали інформацію про вакансії для ВПО.
Сумарно обсяг роботи редакції виглядає наступним чином:
16 статей у газеті
15 публікацій на сайті
15 публікацій у ФБ
4 відео на Ютуб
3 заходи.
Про актуальність та важливість нашої роботи красномовно говорять охоплення. Так, якщо в середньому наші матеріали на фейсбуці набирають від 1 до 3 тис.переглядів, то інтерв’ю з керівницею центру зайнятості зібрало 12793 перегляди та 103 вподобайки. А історія про досвід переселенця зі Скороходіської ТГ, який на розвиток власної справи (вирощуванням перепелів) взяв грант, отримала 14778 переглядів і 143 вподобайки. До речі, він виявився комунікабельним і поділився своїм досвідом та дав поради іншим. Тож матеріал вийшов корисним і мотивуючим для інших. Так само затребуваним був і матеріал про переселенку, яка реалізувала свою творчість у Чутівській ТГ і навіть почала навчатися новій професії – він набрав 10 958 переглядів та 126 вподобайок. Висновок: людям подобається читати про успішних людей, які поруч.
Якщо в середньому наші матеріали на фейсбуці набирають від 1 до 3 тис.переглядів, то історія про досвід переселенця, який на розвиток власної справи взяв грант, отримала 14778 переглядів і 143 вподобайки
Важливий результат для нашої редакції: якщо на початку проекту ми мали було 10800 підписників на фейсбуці, то в кінці вже 11848. Дещо зросла і кількість реалізації газети у роздріб, а отже й збільшення кількості читачів, які, можливо, стануть нашими постійними передплатниками.
Підсумки та здобутки
Отже, ми поставили собі за мету показати, як ВПО вдається вибудовувати соціальні зв’язки в громаді та отримувати відчуття приналежності до неї. Це, на нашу думку, мало допомогти іншим переселенцям включитися в життя громади, щоб спільно з місцевими мешканцями брати участь у її розвитку.
Що в результаті – усього за 2 місяці нашої роботи? Якщо коротко, то відремонтований дитячий майданчик, декілька осіб вийшли на роботу, в Чутівській громаді з’явилась кандидатка на голову ради ВПО. І це не всі результати.
Найважливішим, мабуть, є те, що ми дали ВПО віру в те, що вони не самі – не покинуті напризволяще у нових громадах. При цьому ВПО довели, що вони є корисними новій громаді
Найважливішим, мабуть, є те, що ми дали ВПО віру в те, що вони не самі – не покинуті напризволяще у нових громадах. При цьому ВПО довели, що вони є корисними новій громаді. Та головне – ми зробили їх видимими. Їх побачили і почули. А ми самі при цьому були визнані усіма як ефективний майданчик для комунікації, перетворились на платформу для обговорення проблеми, стимулювали діалог між усіма зацікавленими. А це призвело до співпраці та прийняття ефективних рішень.
До речі, велика кількість переглядів публікацій стала підтвердженням того, що попит на змістовний і орієнтований на рішення контент залишається стабільним навіть у складний воєнний час.
Наприкінці проєкту ми провели невелике опитування серед ВПО та зацікавлених (30 осіб) щодо корисності нашого проекту. Голова робочої групи з координації та вирішення питань ВПО при Чутівській селищній раді Надія Довгаленко зазначила: “Вдячні вам за те, що у такий скрутний час, коли дуже важко знайти комунікацію між людьми і владою, ви організовуєте такі зустрічі, коли можна висловитися, обмінятися досвідом, знайти рішення. Щиро дякую, що завдяки вам двом людям вдалося працевлаштуватися”.
Але найбільш зворушливими були слова вдячності від переселенців. Людмила Жденовська: «Я дуже вдячна журналістці «Сільських новин» за те, що я нещодавно змогла розповісти про свою роботу на сторінках місцевої газети. Коли читала вашу статтю, я плакала… Мені дуже приємно, що люди прочитали про мене і дізналися про мою працю в природоохоронній сфері».
Вдячність за публікацію отримали й від переселенця, який займається перепелами та працевлаштував двох ВПО. Ми показали громадам цінність усіх цих людей.
Як вже сказали, для редакції реалізація проєкту стала можливістю продемонструвати власний потенціал та комунікаційні інструменти для вирішення проблем громади. І тепер будемо з більшою упевненістю пропонувати свої послуги бізнесу для створення рекламного контенту, зокрема, нативної реклами.
Для редакції реалізація проєкту стала можливістю продемонструвати власний потенціал та комунікаційні інструменти для вирішення проблем громади
Звісно, матеріали про ВПО ми і раніше писали, але не приділяли уваги комплексно цій проблемі через брак часу і коштів. Тому щиро вдячні УАМБ та Українському Медіа Фонду за наданий грант, який допоміг нашому медіа стати більш цінним для громади в цей важкий для нас усіх час.
Пишаємося тим, що нам вдалося створити невимушену атмосферу під час зустрічей у громадах. Ми відчули себе потрібними людям і громаді. А ще цей проект надихнув нас шукати нові формати: інтерактивні рубрики, онлайн-платформи для обміну досвідом, спецпроєкти для вразливих категорій.
Будемо продовжувати роботу з переселенцями та вразливими групами, розширювати формати заходів, інтегрувати нові цифрові інструменти для збору зворотного зв’язку і створення матеріалів. Найцінніший досвід, який можемо передати колегам – це уміння виходити за звичні межі і зону комфорту. Головне – не бійтеся починати робити щось нове.
Щодо фінансування, то будемо подаватися на гранти та конкурси, адже наш досвід показує ефективність залучення зовнішніх ресурсів для масштабних ініціатив. Також плануємо шукати партнерів серед місцевого бізнесу та органів влади, які зацікавлені у соціальних проєктах.
АВТОРИ: Оксана Черкас, директорка ТОВ “Медіа”Сільські новини’ та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду