Стихійні сміттєзвалища тривалий час були проблемою у Мачухівській громаді, що у Полтавській області. Відсутність ефективної комунікації між мешканцями, органами місцевого самоврядування та комунальниками призводила до того, що навіть після прибирань стихійні звалища з’являлись знову, а конфлікти між різними групами посилювались. Ми вирішили, що зможемо змінити ситуацію завдяки налагодженню діалогу в громаді. Дізнайтесь, як ми це зробили і як діалог допомагає громаді позбутися стихійних сміттєзвалищ.
Ключовою проблемою, на вирішення якої був спрямований наш проєкт, стала наявність стихійних сміттєзвалищ у Калашниківському старостаті та селі Мачухи (все – Полтавський район Полтавської області). А це, у свою чергу, було наслідком відсутності ефективної комунікації між мешканцями, органами місцевого самоврядування та комунальним підприємством «Затишок», яке є відповідальним за поводження з твердими побутовими відходами.
Проблема має тривалий характер та існує роками без системного вирішення. Її складність полягає не лише у фізичному накопиченні відходів, а у глибших соціальних причинах: низький рівень довіри до комунальних служб і влади; відсутність зрозумілих і прозорих правил взаємодії; небажання або нерозуміння окремими мешканцями необхідності укладення договорів на вивезення ТПВ; відчуття несправедливості серед відповідальних мешканців через безкарність порушників; відсутність платформи для відкритого діалогу. У результаті проблема відтворюється: навіть після прибирань стихійні звалища з’являються знову, а конфлікти між різними групами посилюються.
Щоб змінити це потрібно було налагодити діалог. Наша редакція у 2025 році вже допомагала мешканцям Судіївського старостату Мачухівської громади знайти рішення у боротьбі зі стихійними сміттєзвалищами. Тож ми вирішили розвинути та масштабувати той успіх на всю територію громади.
Важливість проєкту полягала у поєднанні екологічного та соціального вимірів проблеми. З одного боку, стихійні сміттєзвалища безпосередньо впливають на стан довкілля, санітарну ситуацію та якість життя мешканців. З іншого боку, ще більш критичною є соціальна складова – відсутність діалогу, довіри та спільної відповідальності.
Метою проєкту було не просто інформування чи фіксація проблеми, а створення сталого майданчика для відкритого діалогу між мешканцями, владою та комунальним підприємством
Саме тому ключовою метою проєкту було не лише інформування чи фіксація проблеми, а створення сталого майданчика для відкритого діалогу між мешканцями, владою та комунальним підприємством. Ми свідомо обрали таку мету, оскільки без налагодження комунікації будь-які технічні рішення (прибирання, штрафи) мають короткостроковий ефект; залучення мешканців до спільного вироблення рішень підвищує рівень їх відповідальності; відкритий діалог знижує конфліктність і формує довіру; сталий формат взаємодії дозволяє громаді самостійно вирішувати подібні проблеми в майбутньому.
Для громади це було важливо, оскільки проєкт створював не разову активність, а основу для довготривалих змін у поведінці та взаємодії. І, звісно, якісна комунікація всередині громади – це частина нашої роботи. Адже ми – незалежне локальне медіа «Вісті Плюс», яке працює для громад Полтавського району Полтавської області, зокрема Мачухівської, Щербанівської, Терешківської, Коломацької та Великорублівської громад. Наша аудиторія охоплює як жителів сільських територій, так і передмість Полтави.
Медіа має багаторічну історію – друкована газета «Вісті» виходить уже 86 років, що забезпечує нам високий рівень довіри серед старшої аудиторії. Водночас ми активно розвиваємо цифрові платформи: власний сайт, сторінки у Facebook та TikTok, що дозволяє ефективно працювати з молодшою аудиторією та забезпечувати ширше охоплення.
Чітке структурування роботи дозволило нам мати передбачуваність
Як вже зазначили вище, наш проєкт «Чиста громада: діємо заради змін» реалізовувався у Мачухівській громаді. Логіка дій редакції базувалася на розумінні, що проблема має комунікаційний і поведінковий характер, а отже її неможливо вирішити виключно адміністративними або інфраструктурними інструментами.
Як медіа, ми визначили свою роль, в першу чергу, як незалежного фасилітатора діалогу між різними сторонами. Тобто не просто поширювали інформацію та привертали увагу до наявності проблеми – це точно не було б ефективним. При цьому такий відкритий формат діалогу між мешканцями, владою та комунальним підприємством у нашій громаді був реалізований вперше.
Ми побудували проєкт у кілька взаємопов’язаних етапів:
А) Збір позицій мешканців
Через опитування (онлайн, офлайн, бліц) ми зібрали реальні думки, проблеми та пропозиції людей. Це дозволило виявити глибинні причини проблеми; дати голос різним групам; сформувати підґрунтя для предметного діалогу.
Б) Публічне висвітлення та пояснення
Через журналістські матеріали та відео структурували проблему, пояснили позиції сторін і підготували інформаційне поле для обговорення.
В) Організація відкритого діалогу
Ми провели дві публічні зустрічі із залученням мешканців, влади та комунального підприємства, забезпечивши якісну модерацію; прозорість (у тому числі через трансляцію); фокус на рішеннях, а не звинуваченнях.
Г) Інформаційна підтримка змін
Ми підготували роз’яснювальні матеріали щодо укладання договорів і правил поводження з відходами, що знизило бар’єри для мешканців.
Д) Моніторинг і підсилення ефекту
Через подальші публікації ми відстежували виконання домовленостей і підтримували увагу до теми. Ми вважали цей підхід ефективним, оскільки він поєднує журналістику, фасилітацію і громадську участь; створює відчуття спільної відповідальності; переводить конфлікт у конструктивний діалог; забезпечує як короткострокові результати (обговорення, договори), так і довгострокові зміни (довіра, сталі практики взаємодії). Таким чином, редакція виступила не лише як медіа, а як платформа для вирішення локальної проблеми, що відповідає сучасній ролі локальних медіа як агентів змін у громадах.
Аналіз результативності: як спрацювали різні види активностей
Проєкт забезпечив як практичні, так і поведінкові зміни у громаді.
А) Конкретні рішення та дії
У межах проєкту відбулися дві повноцінні публічні дискусії, які стали точкою запуску змін у Мачухівській громаді. Завдяки їм вдалось перевести комунікацію з рівня недовіри та звинувачень у конструктивний діалог.
Саме тут були досягнуті важливі домовленості, які стали мотивацією до змін: мешканці отримали чітке розуміння правил поводження з відходами та алгоритму укладання договорів, що зняло частину бар’єрів і нерозуміння; керівництво комунального підприємства «Затишок» публічно пояснило свою позицію, можливості та обмеження, що підвищило рівень прозорості; з обох сторін з’явилася готовність до подальшої комунікації, знизився рівень конфліктності; напрацьовано спільні рішення, зокрема ініціативи щодо встановлення камер відеоспостереження біля контейнерних майданчиків у Калашниківському старостаті та в селі Мачухи, посилення контролю за порушеннями та відновлення локальних мотиваційних практик (зокрема конкурс «Найчистіша садиба», який проводився в старостаті до повномасштабного вторгнення). Також на прохання мешканців, яке вони висловили на нашій зустрічі, комунальники погодилися переобладнувати контейнери для сортування пластику додатковими кришками, щоб відходи не розліталися від поривів вітру.
Важливим практичним результатом стало те, що після обговорень мешканці почали змінювати поведінку: зросла кількість укладених договорів на вивезення ТПВ, а також з’явилися локальні ініціативи з прибирання територій – мешканці села Мачухи самостійно прибрали стихійний смітник.
Ключова зміна полягає у зміні моделі взаємодії: від відсутності діалогу та недовіри – до відкритої комунікації, спільної відповідальності та перших практичних кроків до вирішення проблеми
Таким чином, ключова зміна полягає у зміні моделі взаємодії: від відсутності діалогу та недовіри – до відкритої комунікації, спільної відповідальності та перших практичних кроків до вирішення проблеми.
Б) Практичні результати
Важливим практичним результатом стало те, що після обговорень мешканці почали змінювати поведінку: зросла кількість укладених договорів на вивезення твердих побутових відходів. Зокрема, якщо до початку проєкту (до 03 березня 2026 року ) у селі Мачухи та населених пунктах Калашниківського старостату діяло 751 договір, то станом на 27 квітня 2026 року їх кількість зросла до 779. Таким чином, приріст склав 28 нових договорів, або близько 3,6%, що свідчить про поступове підвищення відповідальності мешканців та ефективність комунікаційних заходів.
Щонайменше 30 мешканців були безпосередньо залучені до діалогу (офлайн), 4700 людей подивилися зустріч у прямому ефірі.
Охоплення аудиторії в межах проєкту перевищило 140 тисяч контактів на всіх платформах. Зокрема, матеріали на сайті зібрали 10,6 тисяч переглядів, відеоконтент – 127,7 тисяч переглядів, а пряма трансляція публічного обговорення у Facebook – 4,7 тисячі переглядів. Друковану версію газети «Вісті» з матеріалами проєкту отримали близько 800 домогосподарств (орієнтовно до 1600 читачів). Зафіксовано перегляди, коментарі та поширення контенту користувачами з різних громад Полтавської області. В.о. директорки КП «Затишок» Дар’я Науменко зазначає, що «після проведених зустрічей люди частіше звертаються до нас, розпитують, цікавляться та укладають договори».
Вплив медіа: як журналістика змінює ставлення людей
У межах проєкту ми застосували комплекс форматів, спрямованих на поєднання інформування, залучення та спільного вироблення рішень.
А) Збір позицій мешканців – через онлайн (гугл-форма) та офлайн-опитування ми зібрали думки жителів, визначили ключові причини проблеми та підготували основу для предметного діалогу. З зібраних 34 відповідей нам вдалось встановити, що до позитивів у роботі комунальників люди відносили сам факт надання послуги та можливість укласти договір, а до проблемних – недостатню інформованість про графіки вивезення та потребу у більш зручних способах комунікації. Серед ключових побажань щодо покращення якості послуги люди віднесли: надання чіткого та оновленого графіка вивезення сміття; можливість укладання договору та комунікації через месенджери (зокрема Viber); покращення прибирання територій навколо громадських баків. Це було важливим також і для працівників комунального підприємства, адже показувало, навколо яких моментів варто будувати взаємодію.
Б) Публічні зустрічі – провели дві відкриті дискусії за участі мешканців села Мачухи та сіл Калашниківського старостату Мачухівської громади, влади та комунального підприємства «Затишок», під час яких були напрацьовані конкретні рішення (встановлення камер відеоспостереження, контроль, відновлення локальних ініціатив, таких як конкурс на найошатнішу садибу в селі). Це дозволило перевести розмову від конфлікту до конструктивного діалогу та спонукати людей до спільних рішень.
В) Журналістські матеріали – запланували й підготували 10 публікацій, які пояснювали проблеми, відображали позиції сторін і фіксували домовленості. Це дало підвищення обізнаності людей у темі, прозорість процесу та підзвітність сторін.
Г) Відеоконтент – замість запланованих 4 створили 9 відео, оскільки цей формат забезпечив найбільше охоплення та взаємодію, забезпечив розширення аудиторії, особливо серед молоді, та підвищив залученість.
Д) Комунікація в соцмережах – анонси, прямий ефір, модерування дискусій, зворотний зв’язок із мешканцями населених пунктів, що забезпечило залучення ширшої аудиторії, включення тих, хто не брав участі офлайн.
Коли планували свою роботу, ми очікували, що охоплення публікацій в межах проєкту будуть дещо вищими за середні, але насправді вони суттєво перевищили очікування. Так, публікації на вебсайті зазвичай набирають близько 500 переглядів. А у межах проєкту сумарне охоплення склало 10 602 перегляди – більш ніж вдвічі вище за наші очікування.
З друкованою газетою «Вісті» все простіше і складніше водночас. Тираж ми не збільшували – він складав близько 800 екземплярів. Але це кількість домогоспорарств, Які виписують нашу газету. Отже, враховуючи що один екземпляр, в середньому, читало двоє осіб, маємо 1600 охоплень одного випуску. При цьому ця аудиторія є менш активною в онлайн-середовищі, але є критично важливою для теми поводження з відходами.
Відеоконтент дозволив нам отримати майже 128 тис.переглядів – це значно більше ніж ми маємо зазвичай. Окремо, пряма трансляція публічного обговорення на Facebook зібрала 4,7 тис. переглядів, що підтверджує високий інтерес до теми та формату відкритого діалогу.
Сумарне охоплення проєкту перевищило понад 140 тис. контактів і є значно вищим за наші очікування. Причини ми пов’язуємо з декількома факторами
Отже, сумарне охоплення проєкту перевищило понад 140 тис. контактів і є значно вищим за наші очікування. Причини ми пов’язуємо з декількома факторами: висока актуальність теми для мешканців (проблема, яка безпосередньо впливає на якість життя); поєднання різних форматів (текст, відео, прямі ефіри); залучення аудиторії до процесу, а не лише інформування; практична спрямованість контенту (конкретні рішення, пояснення, діалог). На користь цього свідчить те, що публікації викликали активне обговорення: користувачі коментували, ділилися власними думками та досвідом, пропонували рішення. При цьому проєкт охопив різні групи населення: активних мешканців громади; молодь (через відео та соцмережі); старшу аудиторію (через друковану газету); локальних лідерів думок та представників влади.
Висновки, якими хочемо поділитись
Аналіз отриманих результатів дозволяє нам чітко виокремити те, що було найбільш ефективним. Так, найвищий результат для громади дала комбінація двох інструментів: публічних діалогів і системного інформаційного супроводу (публікації + відео).
Саме публічні зустрічі стали ключовим елементом змін, оскільки до початку проєкту комунікація між мешканцями, владою та комунальним підприємством відбувалась, переважно, у вигляді скарг, негативних коментарів у соцмережах або конфліктних обговорень без спільного майданчика для діалогу. Відсутність відкритого формату призводила до недовіри та неповного розуміння позицій сторін. У межах проєкту вперше було організовано публічні обговорення, де всі сторони одночасно були присутні в одному просторі та мали можливість озвучити свої позиції та запитання.
Наша редакція змінила підхід до роботи з локальною проблематикою – від інформування до активної участі в організації комунікації між мешканцями, владою та комунальними службами
Відповідно, і наша редакція змінила підхід до роботи з локальною проблематикою – від інформування до активної участі в організації комунікації між мешканцями, владою та комунальними службами. Якщо раніше робота переважно обмежувалася висвітленням подій і приверненням уваги до проблем, то в межах цього проєкту редакція взяла на себе роль модератора діалогу. Це включало збір позицій мешканців через вуличні опитування та онлайн-інструменти, підготовку роз’яснювального контенту, організацію та модерацію публічних зустрічей, а також подальший інформаційний супровід домовленостей і рішень. Такий підхід дозволив нам допомагати людям об’єднувати зусилля та знаходити рішення для актуальної проблеми.
Підсумкове опитування показало: близько 60% респондентів відзначили позитивні зміни в громаді та підтримали ініціативи, напрацьовані під час проєкту. Тож і кількість підписників у соцмережах нашого медіа зросла за ці 2 місяці на 332 особи.
Отже, ми пишаємося тим, що змогли запустити реальний діалог у громаді, де раніше домінували недовіра і взаємні звинувачення. А ще радіємо, що не опустили руки після невдачі, коли на першу з організованих нами зустрічей прийшла усього одна людина. Ми тоді змінили підхід і досягли результату в подальшому.
Найбільше надихнула нас реакція людей і їх готовність включатися, коли їм дають можливість бути почутими. Мешканці дякували за те, що з’явився простір для діалогу, активно ділилися власними ідеями та досвідом. Тож ми побачили, що інтерес є – головне створити зручний формат для взаємодії.
Наш ключовий висновок: локальне медіа може бути не лише джерелом інформації, а й платформою для вирішення проблем громади! Нашим колегам порадимо починати із збору позицій мешканців, це формує довіру і дає реальне розуміння проблеми. Також поєднувати формати – текст, відео, офлайн-зустрічі працюють найкраще разом. Інвестувати в підготовку діалогу – без інформаційної підготовки зустрічі не будуть ефективними. Бути гнучкими, змінювати підхід, якщо щось не працює, наприклад, локації або формати. Фокусуватися на рішеннях, а не лише на проблемах. Особливо важливо – роль модерації! Медіа має допомагати сторонам почути одне одного. Цей підхід можна застосувати і для інших тем: інфраструктура, освіта, медицина, благоустрій, реабілітація й адаптація ветеранів та ветеранок, інклюзія, безбар’єрність тощо.
Такі проєкти допомагають розвивати відносини з партнерами, адже в процесі роботи формується практика регулярної взаємодії з ними, і роль медіа вдається продемонструвати у найкращий спосіб
Звісно, ми будемо продовжувати цю роботу. Зокрема, висвітлювати виконання напрацьованих рішень; підтримувати діалог між сторонами; масштабувати підхід на інші громади; ініціювати нові проєкти, пов’язані з локальними проблемами. Фінансування плануємо забезпечувати за рахунок участі у нових грантових програмах, частково з власних ресурсів редакції; розвитку партнерств на місцевому рівні.
Та й на партнерів розраховуємо. Адже за час виконання цього проєкту у нас сформувалася практика регулярної взаємодії з КП «Затишок» та Мачухівською сільською радою, які брали участь у публічних обговореннях і спільному напрацюванні рішень. За підсумками цієї роботи партнери відзначили ефективність формату співпраці з медіа “Вісті” та висловили зацікавленість у подальшій взаємодії з редакцією як із медіа, що долучається до вирішення локальних проблем громади через організацію діалогу та інформаційний супровід процесів.
Автори: Юлія Шабля та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду