Відомо, що молодь полишає населені пункти, в яких народилась та зростала, «в пошуках кращої долі». Наша редакція вирішила показати, що насправді можливостей і вдома вдосталь. Виявилось, що їх навіть більше, ніж ми думали, але про них мало хто не знає. Тобто знову проблема у відсутності комунікації. Але комунікація з молоддю – завдання специфічне. Тому зверніть увагу на наш досвід. Віримо: він і вам допоможе. Ми ж отримали результати, зробили висновки і будемо розвивати це надалі. Бо хочемо, щоб молодь залишалась в Павлограді. Саме молодим людям бути «поколінням відновлення».
Навесні 2026 року завдяки ГС «УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МЕДІА БІЗНЕСУ» та в рамках виконання проекту підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за фінансової підтримки Українського Медіа Фонду Форейнґена в країнах Північної Європи наше медіа “СТЕП — медіа про Західний Донбас” розпочало реалізацію міні-проєкту «Молодь тут: покоління відновлення». Чому саме цей проєкт? Перш за все, тому що ми не хочемо спостерігати за тим, як молодь залишає місто «в пошуках кращої долі». А по-друге ми і самі ще знаходимось у віковій категорії «молодь»: більшість членів нашої редакції — люди віком 33-35 років. І хоч ми вже відносимо себе скоріше до «зрілої молоді», але розуміємо, що і нам, і молодшим за нас доведеться бути тим самим «поколінням відновлення», яке буде відбудовувати країну після війни.
Молодіжні простори: проблема доступу чи комунікації?
Ми розпочали наш проєкт з опитування молодих людей на вулицях міста у форматі відео, та за допомогою онлайн-форми. Нас цікавило, які найбільші проблеми і перешкоди виділяє для себе молодь, що їх демотивує залишатися в Павлограді, розвиватися тут самим і розвивати місто. Вивчивши відповіді виявили, що найбільш відчутною проблемою респонденти назвали брак місць для відпочинку та дозвілля — про це зазначили 23,5% опитаних. Це свідчить про дефіцит сучасних, доступних і цікавих просторів, де молодь могла б проводити час, розвиватися та соціалізуватися. Але, розпочавши нашу журналістські роботу в цьому напрямку, ми з подивом виявили, що такі місця у Павлограді є. Просто про них мало хто знає.
Так, наша знімальна група відвідала і розповіла про Молодіжний хаб Smelly Hub. Це громадська організація, яка функціонує за підтримки Третього армійського корпусу, а також благодійного фонду «Беркут-91». Матеріал показує практичну цінність таких ініціатив: у прифронтовому регіоні молодь отримує базові навички домедичної допомоги, які реально можуть врятувати життя в критичний момент. Це не теорія, а відпрацювання на практиці — з розумінням, як діяти під час масивних кровотеч. Водночас хаб виступає не просто місцем дозвілля, а безпечним освітнім простором, де підлітки розвиваються, навчаються корисним навичкам і проводять час із користю — що особливо важливо в умовах війни та обмежених можливостей для молоді. Як розповіла керівниця Хабу Валерія Чала, після виходу нашої статті до хабу прийшло близько 10 нових постійних відвідувачів, які долучилися до активностей Smelly Hub.
А ще ми розповіли про ГО «Молодіжний центр «Іскра», де нещодавно пройшов кінопоказ на тему онлайн-насильства, захисту прав людини/дитини та особистих кордонів. Фільм показує реальні ризики онлайн-насильства та вчить, як діяти в небезпечних ситуаціях. Завдяки інформаційній підтримці «СТЕПу» ряди «Іскри» теж поповнилися волонтерами.
Проблема часто полягає не лише у відсутності можливостей, а й у слабкій комунікації про них. Інформаційна робота медіа безпосередньо впливає на залучення молоді та розвиток існуючих ініціатив
Таким чином, ми отримали підтвердження: проблема часто полягає не лише у відсутності можливостей, а й у слабкій комунікації про них. Інформаційна робота медіа безпосередньо впливає на залучення молоді та розвиток існуючих ініціатив.
А ще ми провели діалогову зустріч «Молодь тут: покоління відновлення», зібравши разом активну молодь, представників влади та громадських організацій. Учасники обговорили ключові проблеми — відсутність молодіжного центру, нестачу заходів і слабку поінформованість — та під час спільної роботи напрацювали ідеї їх вирішення. Захід тривав три години у форматі командної роботи та «мозкового штурму», завдяки чому учасники сформували перелік конкретних рішень і напрямів дій. Окрім цього, звісно, налагодили нові контакти та отримали можливості долучитися до діяльності молодіжних ініціатив. Зокрема, піднімалося питання створення у місті якщо не комунального молодіжного центру, то принаймні посади Молодіжного працівника. Керівництво міста у розмовах з журналістами «СТЕПа» підтвердило — готові брати участь у грантових програмах для облаштування Молодіжного простору і виділити штатні одиниці для молодіжного працівника.
Робота для молоді є скрізь, навіть у невеликому прифронтовому місті
Як вже сказала, нам і молодшим за нас – точно бути поколінням відновлення України. І це більше про наші вміння та візію, аніж про відпочинок та дозвілля. Тому окремим пріоритетом нашої роботи була допомога молоді у питаннях працевлаштування. Пошук першого місця роботи, можливість підробітку та стажувань, врешті-решт знайомство з різними професіями на практиці, а не в теорії – все це непрості питання для молоді в Павлограді.
Опитування показало, що 9,8% молодих людей називають проблемою нестачу робочих місць. Звісно, це може бути і чиїмось негативним досвідом (пробував, але не зміг знайти роботу), і звичним упередженням (мовляв, це загальновідома інформація). У той саме час роботодавці наголошують на іншому: напевно, сьогодні немає такої сфери економіки, де вистачає робочих рук. Багато українців в ЗСУ, переміщені всередині країни або за кордон, хтось ховається від мобілізації… Тож старе упередження вже декілька років не відображає реальну ситуацію на ринку праці. Тому ми хотіли показати молоді кар’єрні можливості в Павлограді, а разом з тим – показати підприємцям та установам, що їм варто звернути увагу на молодь і створити для неї можливості легкого входу в професію. Наприклад, через короткотермінове стажування, яке б оплачувалось і при цьому давало молодій людині можливість «приміряти на себе» професію: чи сподобається, чи захочеться продовжувати?
Старе упередження вже декілька років не відображає реальну ситуацію на ринку праці. Тому ми хотіли показати молоді кар’єрні можливості в Павлограді
Тож редакція організувала другий захід — цього разу у форматі практичного тренінгу «Старт кар’єри: важливі орієнтири та типові міфи». Учасники разом із кар’єрною консультанткою Тетяною Гаджун розібрали сучасні тенденції ринку праці, вчилися визначати власні hard і soft skills та отримали прикладні інструменти для професійного розвитку. Захід зібрав активну молодь, представників Молодіжної ради міста, громадських організацій та міської влади, що дозволило поєднати запит молоді з реальними можливостями підтримки на місцевому рівні.
Його важливість полягає у практичній цінності: молодь отримала не абстрактні поради, а конкретні орієнтири для вибору професії та побудови кар’єри. В умовах невизначеності та обмежених можливостей у прифронтовому регіоні такі зустрічі зменшують ризик помилкового вибору, підвищують впевненість молодих людей і формують розуміння, як реалізувати себе, не виїжджаючи з рідного міста.
«Приємно бачити так багато зацікавлених очей і чути неординарні питання від молоді. Тож враження, насправді, навіть кращі, ніж я очікувала», — поділилася Тетяна Гаджун після заходу.
Дмитро Лагно, начальник відділу з питань сім’ї, молоді та спорту Павлоградської міської ради, розповів про плани міста щодо проведення спортивних, культурних, волонтерських та інших заходів для молоді. І наголосив на важливості бути активними, шукати те, що для тебе є важливим, а не чекати поки хтось інший «приведе тебе за руку». Він також зазначив: «Я вважаю, що для молоді важливі заходи, коли вона може дізнатися про ринок праці, замислитися про вибір професії, поставити питання».
Після заходу 7 молодих людей повідомили, що «прямо зараз» хочуть дізнатись про можливості роботи/стажування в нашому місті. І тут редакція вирішила дати практичні інструменти для цього.
7 молодих людей повідомили, що «прямо зараз» хочуть дізнатись про можливості роботи/стажування в нашому місті. І тут редакція вирішила дати практичні інструменти для цього
Перше, що ми зробили – разом з нашими партнерами, представниками Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, влаштували Ярмарку вакансій. На цьому заході представник ДТЕК Енерго розповів про актуальні можливості працевлаштування на їхніх підприємствах, а представниці центру зайнятості надали інформацію про державні програми підтримки шукачів роботи. Так, Сергій Звягельський, фахівець з підбору персоналу компанії ДТЕК Енерго наголосив, що компанія розвиває систему навчання та підготовки молодих кадрів. Навіть без профільної освіти охочі можуть пройти безкоштовне навчання на підприємстві або в навчальних закладах партнерської мережі. Зауважив також, що у них передбачені «підйомні» виплати для тих, хто вперше працевлаштовується, а також додаткові заохочення для молодих працівників у перші місяці роботи. А представниці Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості розповіли про державні програми, такі як грант «Власна справа» для молоді. Гранти надаються молоді віком від 18 до 25 років, які мають чітке бачення свого бізнес-проекту і готові до його реалізації. Можна отримати до 150 000 грн без вимоги створення робочих місць, досить лише зареєструватися як ФОП.
Тест-драйв професій для підлітків: напевно, наше найбільше відкриття
Але ми все ж розуміли, що молоді потрібно більше «готових» можливостей, аніж «потенційних». Їм легше розглядати пропозиції роботи від роботодавців, аніж самостійно презентувати себе. Тому нашим наступним кроком стала робота з підприємцями та підприємствами, щоб ті сформулювали пропозиції для молоді – з яких молоді люди, власне, і будуть обирати те, що їм більш цікаве та привабливе. Ми були впевнені, що і тут питання недостатньої поінформованості молоді про існуючі можливості є чи не найбільшою перешкодою для того, щоб молодь працювала і бачила перспективу в рідному місті, а не де-інде.
Ми були впевнені, що і тут питання недостатньої поінформованості молоді про існуючі можливості є чи не найбільшою перешкодою для того, щоб молодь працювала і бачила перспективу в рідному місті, а не де-інде
Тому запровадили ініціативу «Відкриті професії», яка дозволяє підлітку попрацювати один день в реальних умовах. Звісно, не самостійно, а з наставником, але виконувати при цьому реальні робочі завдання. Для цього редакція шукала партнерів-роботодавців, які готові показати молоді, як вони працюють. Першими, хто відгукнувся на нашу ініціативу, були Пекарня Slodko та пральня LaundyBubble – вони прийняли підлітків і ті висловили велике задоволення та вдячність за можливість пройти стажування. Таким чином була налагоджена співпраця «молодь — бізнес — медіа». Роботодавці почали комунікувати з молоддю та розуміти її очікування. А молодь — отримала змогу відчути перший досвід справжньої роботи.
«Я побувала у пральні. Навчилася приймати платежі в терміналі, сортувати та завантажувати білизну у пральні машинки. Дізналася, що ці машинки навіть використовують штучний інтелект. Це був цікавий досвід для мене», ― коментує 15-річна Глорія. Вона приїхала в Павлоград як ВПО з Білозерського, Донецької області.
Також взяла участь у тест-драйві професій 16-річна Даша, яка навчається в технікумі. Вона спробувала себе і ролі баристи і пекаря. «Мені сподобалося, я пробувала робити кюрташ-калач, працювати з тістом. Я готова працювати і на канікулах», ― зазначила Даша.
Результати для редакції: отримали емоційний контакт
Завдяки проєкту ми змогли розширити нашу аудиторію. По-перше, залучити молодь, показавши їй, що нашій редакції не байдужі наші проблеми.
За два місяці наша аудиторія у Фейсбуці виросла на +8,7% (+526 підписників),
В Інстаграм наш акаунт за місяць охопив 2,6 млн користувачів. Кількість підписників збільшилася на 7,8% (+671). Зростання в Instagram (+7,8% і 2,6 млн охоплення) — це чіткий маркер, що контент резонує з молодшою аудиторією. Це значить, що ми обрали вірний формат — короткі відео, рілс, та отримали емоційний контакт, а не “суху новинність”.
Також продовжила зростати кількість підписників на Ютюб-каналі — маємо на 144 більше тих, хто стежить за нашими оновленнями, а кількість переглядів сягнула 176,4 тис.
Це не просто “позитивна динаміка” — це свідчення цінності нашої роботи для аудиторії та важливі для нас показники результативності роботи мультиплатформної воронки залучення.
Молоді люди зараз «важкі на підйом»
Готуючи заходи, ми помітили, що молоді люди зараз «важкі на підйом». Роки коронавірусу, повномасштабної війни зробили свою справу — молодим людям важко соціалізуватися, їм дискомфортно у середовищі незнайомців, мало хто має навички самопрезентації, лідерства. Ми про це вже сказали вище. У той же час сучасна молодь дуже емпатична, креативна, залюбки починає «включатися» у заходи, коли відчуває довіру. Саме тому репутація і довіра — це дуже важливо для медіа. А ініціатива та пропозиція можливостей – для бізнесу, який шукає працівників.
Репутація і довіра — це дуже важливо для медіа. А ініціатива та пропозиція можливостей – для бізнесу, який шукає працівників
Не так легко було найти охочих взяти участь в ініціативі «Відкриті професії». Спочатку записалося сім людей, але по факту взяли участь двоє. У інших не знайшлося чи то часу, чи то бажання. Це точно ще одне відображення «важкості на підйом». Тобто, що короткого оголошення про вакансію чи місце для молоді навряд чи буде достатньо. І тому роботодавцям потрібно продумувати цілі комунікаційні компанії, щоб залучити молодь. Адже не всі підлітки і молоді люди готові вже з першого запрошення йти стажуватися, або ж чекають «особливого запрошення».
Наші висновки
Ми раді говорити про те, що бачимо, як наш проєкт вплинув і на молодіжне середовище громади, і на розвиток медіа СТЕП як платформи взаємодії. Молодь отримала реальний публічний голос у медіа, а влада й бізнес — чіткі сигнали про її потреби через відкритий діалог, зокрема під час дискусій і спільної роботи над “деревом проблем”. Офлайн-участь 40 молодих людей забезпечила їм практичні знання з лідерства, кар’єрного розвитку та інструменти вибору професії, а також розширила уявлення про можливості в рідному місті — від діяльності молодіжних центрів до участі в ініціативах, грантах і громадських організаціях, що сприяло руйнуванню стереотипу про відсутність перспектив.
Водночас проєкт заклав основу сталої взаємодії “молодь — влада — бізнес — медіа”: малий бізнес долучився до ініціативи “Відкриті вакансії”, великий бізнес (зокрема «ДТЕК Енерго» та «Варус») презентували себе як роботодавці для молоді. Додатково було запущено «Майстерню лідерства» — програму розвитку лідерських навичок для понад 20 учасників, що формує кадровий потенціал майбутніх ініціаторів і менеджерів.
Гарним результатом для сайту СТЕП стало відчутне зростання аудиторії. Це свідчить про посилення ролі СТЕП як впливового локального медіа, здатного не лише інформувати, а й об’єднувати громаду, залучати молодь і виступати ефективним майданчиком для діалогу та розвитку.
АВТОРИ: Тетяна Волкова, головна редакторка “СТЕП — медіа про Західний Донбас”, голова ГО «МЕДІАЛАБ» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду