Допомагаючи редакціям місцевих медіа виконувати свої проекти та в цілому підвищувати свою ефективність як незалежних і самостійних медіа, я звернув увагу на декілька спільних моментів, притаманних роботі більшості з них. Оскільки, на мою думку, щось подібне відбувається в багатьох редакціях місцевих медіа, я думаю, що якщо поділюся своїми думками вголос, то зможу допомогти багатьом редакторам місцевих медіа.

Сьогодні, за моїми спостереженнями, більшість редакцій місцевих медіа продовжує залишатися сфокусованими на паперовому виданні як на зрозумілому каналі дистрибуції. Не те, щоб у редакцій не було акаунтів в соцмережах чи веб-сайтів – у переважної більшості  вони вже є, війна змусила мати. Але питання у фокусуванні зусиль, у пріоритетах. Воно й зрозуміло: люди займалися цим багато років та мають відповідний підхід до виробництва контенту. Але світ вже змінився, і продовжує швидко змінюватися, тому для себе завданням в рамках проєкту я бачив переконати керівників у тому, що діджитал каналам треба приділяти більше уваги в цілому, вчитися працювати з авдиторією онлайн, а також ділився конкретним досвідом та порадами щодо більш ефективної роботи з цими каналами, насамперед сайтами.

Світ змінився, і редакції місцевих медіа мають приділяти більше уваги діджитал каналам поширення інформації, повинні вчитися працювати з авдиторією онлайн

Не менш важливим для мене було перефокусувати роботу редакцій зі звичного для більшості «висвітлення» та «інформування» на таку роботу з інформацією, яка допомагає скоріше знаходити рішення для проблем, аніж просто констатувати наявність цих проблем. Це, мабуть, було найскладнішим, проте я пишаюся тим, як майстерно редакції впоралися з цим завданням.

Коли редакція допомагає громаді аналізувати проблему – завжди знаходиться рішення

Наприклад, редакція «Новини Тростянеччини Тиждень» навчилася нарощувати трафік свого веб-сайту, змінивши підхід до формування заголовків статей, підвантаженню відео до статей на сайт, додаванню фотопублікацій за принципом «до/після» стосовно будівель, що були пошкоджені під час окупації. Крім того, фокусуючись на допомозі у вирішенні проблем громади більше, ніж на звичному «висвітленні діяльності», редакція у Тростянці змогла виявити проблему розбіжностей в оцінці кількості пошкоджених будівель різними органами влади (за одними оцінками 850, за іншими-1100!!). Це привернуло увагу обласної адміністрації і, відповідно, буде проведена додаткова робота з інвентаризації об’єктів. А це, у свою чергу, допоможе більш ефективно використати кошти, що виділяються на відбудову.

Зруйноване житло м. Тростянець

Редакції мають навчитися так подавати інформацію, щоб допомагати скоріше знаходити рішення для проблем, аніж просто констатувати наявність цих проблем

Дуже вагомий результат отримала редакція «Вісник Купянщини». Знову ж таки, сфокусувавши зусилля саме на вирішенні проблем громади. Завдяки циклу публікацій про можливості працевлаштування в інших регіонах, редакції вдалося сприяти евакуації тих сімей, які все ще вагалися через страх безробіття, а загалом за період роботи по проєкту було евакуйовано понад 3000 сімей з міста.

А газета «Зоря» з міста Лиман Донецької області в рамках проєкту провела опитування мешканців громади, за результатами якого були висвітлені та донесені до органів місцевої влади певні проблеми. Частину з цих проблем вдалося вирішити усього за 3 місяці! Так, наприклад, завдяки зусиллям редакції, а точніше роботі з отримання роз’яснень від відповідальних осіб у громаді на запити та скарги людей, місцевий лісгосп почав безкоштовно постачати дрова пенсіонерам громади.

Без сучасної техніки місцеві медіа не будуть ефективними

Окремо маю зупинитися на довгостроковому ефекті від проєкту для медіа. Перше, на що хочу звернути увагу – покращення стану матеріально-технічного забезпечення. Переважна більшість місцевих редакцій – перетворені з комунальних «районок». Мають застарілу техніку, не мають програмного забезпечення, необхідного для потреб сучасної місцевої редакції. Конкурси, які проводять донори, за окремими виключеннями, не приділяють уваги цьому питанню – а сфокусовані на, переважно, виробництві тих чи інших типів контенту.

Редакції освоюють нові формати роботи і з авдиторією, і з технікою

Тож окремо зауважу, що можливість переоснащення редакції місцевого медіа має величезний позитивний вплив. Як придбання фото\відео техніки дозволяє створювати нові види контенту (наприклад, відео для соцмереж та веб-сайтів, про що я казав вище), так сучасніші комп’ютери, принтери та мульти-функціональні пристрої дозволяють більш ефективно працювати над створенням класичних текстових матеріалів. Додайте сюди ще й нові навички – наприклад, створення опитувальників та робота з авдиторією за допомогою регулярних опитувань – і отримаєте масу ідей для розвитку на майбутнє.

Мати сучасну техніку та навички для роботи з інформацією – запорука виживання для місцевих медіа. Бо важко уявити цікаве для авдиторії місцеве медіа, яке не подає відео і не проводить власні опитування авдиторії

Звичайно ж, для подальшого розвитку медіа потрібно освоювати  і нові канали монетизації в діджитал. Наприклад, я рекомендував усім трьом редакціям ознайомитися з сервісами бірж реклами, таких як collaborator.pro та whitepress.com, а також надав інструкції як підключитися до них. Окрім того, поділився рекомендаціями стосовно роботи з діджитал авдиторією, такими як розміщення тізерів статей у соціальних мережах, А\Б тестування заголовків, формування опитувань через Гугл форми тощо.

Без роботи менторів зміни у місцевих редакціях будуть повільними і болючими

Вдалося, звісно, не все. Бо тут ми говоримо про зміну підходів людей до звичних для них процесів. І, як не важко здогадатися, найбільш складно змінювати управлінські підходи – адже це, зокрема, і питання виживання медіа. Тож тут ризики є найбільшими. Ну і готовність змінюватися і рухатись до діджитал є далеко не у всіх.

Наприклад, головний редактор газети «Зоря» з Лиману Донецької області понад 30 років професійно працює над газетою. Йому нелегко сприймати нові реалії онлайн–медіа, адже стара модель все ще працює. А позитивного досвіду роботи у новій моделі поки що немає.

Редакція газети “Зоря” у робочому процесі

Нелегким є й процес переходу від звичного для місцевих медіа підходу «висвітлення» чи «інформування» громади до фокусування робот редакції на вирішення проблем. Я про це вже сказав вище, але хочу тут додати дещо важливе. Дуже багато часу йде на пояснення того, що коли редакція дає людям можливість обговорювати питання, дослухатися до порад експертів, вивчати досвід сусідніх громад, де подібну проблему вирішили – саме це і є тим найціннішим, що може зробити редакція для того, щоб люди змогли знайти рішення для проблеми, якого вони раніше не бачили. Як показав досвід «Вісника Купянщини», широке висвітлення кейсів успішного працевлаштування ВПО реалізувати не вдалося, бо більшість людей не хотіли «ділитися» своїми історіями через побоювання у переслідуванні за можливий колабораціонізм. Тому, за результатами спільних обговорень, редакція змістила акценти і привернула увагу читачів до можливих варіантів працевлаштування за найбільш розповсюдженими професіями. Тож і в таких питаннях допомога менторів редакціям, спільне обговорення та пошук варіантів рішення подібних задач, є запорукою більш швидкої та успішної трансформації місцевих медіа в успішні та самостійні медіа компанії.

Без допомоги донорів на поточному етапі буде важко

У наведених вище прикладах я намагався показати, що робота редакцій, попри труднощі, була ефективною. Адже кожна з них допомогла своїй громаді. Але тут надзвичайно важливо наголосити на тому, що завдяки підтримці донора став можливим сам факт виходу публікацій, себто продовження роботи редакцій в надскладних умовах. Адже всі 3 редакції працюють у прифронтових зонах! Вихід місцевих новин на сайтах, випуск друкованих видань не був би можливим без підтримки ЮНЕСКО в рамках цього проєкту, а це означає , що сотні тисяч жителів громад могли б залишитися без достовірної локальної інформації.

Андрій Вдовиченко під час виступу на West media forum

І робота менторів, і підтримка донорів на сьогоднішньому етапі життя українських місцевих медіа є запорукою того, що відновлення зруйнованого і розвиток громад будуть максимально ефективними

Я дуже підтримую ідеї продовження ЮНЕСКО подібних проєктів та вбачаю основними цілями таких на майбутнє – підвищення кваліфікації локальних редакцій у роботі з цифровими каналами дистрибуції контенту. Особливо це стосується навичок, необхідних для переводу анонімних користувачів сайтів у зареєстрованих як передумову до запровадження майбутніх моделей монетизації читацької авдиторії. Адже саме це, на мою думку, є запорукою майбутнього успішного бізнесу для медіа організацій.

АВТОР: Андрій Вдовиченко, директор «Бурда Медіа Україна»

Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни». Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО.


Війна та місцеві медіа: три важливі зміни