Досвід газети «Зоря» з міста Лиман Донецької області важливий і тим, наскільки результативним він є, але водночас і тим, що подає приклад іншим редакціям щодо трансформації у непростих умовах.
Олександр Пасічник, редактор «Зорі», ділиться з читачами «Редакторського Порталу» своїм досвідом творення медіа, яке допомагає і громаді в цілому, і кожному мешканцю.
Спершу важливо зазначити, що півроку (з квітня по вересень 2022 року) «Зоря» не виходила у світ тому, що Лиман був окупований військами рф. У жовтні 2022-го після деокупації, завдяки НСЖУ та японським партнерами місцевий часопис побачив знову світ. З п’яти штатних працівників наразі в редакції в штаті залишився один, а ще двоє працюють за умовах укладених договорів (це спеціаліст з SMM та верстальник газети). Але якщо до 24 лютого редакція видавала лише друковане видання, то тепер додатково до газети наповнює інформацією власний веб-сайт та веде акаунти у 4 соцмережах – Фейсбук, Телеграм, Інстаграм та Вайбер.
В нашій громаді була проблема – на багато запитань люди не могли знайти відповіді. Хтось соромився запитувати, хтось не знав до кого звернутися, комусь надали формальну відповідь, яка не вирішувала питання по суті. Тому ми, в редакції газети «Зоря» з міста Лиман Донецької області, вирішили, що допоможемо мешканцям, якщо використаємо наші вміння працювати з інформацією та додамо до цього силу публічних дискусій, яку має кожне медіа. І зробимо це для того, щоб не тільки зняти максимум запитань, який тільки зможемо, але й налагодити зручний процес обговорення актуальних для людей проблем на сторінках нашого видання.
Ми отримали гарний результат – усього за 3 місяці на 74 з отриманих редакцією 163 запитань мешканців не тільки були надані відповіді, але й понад 9 тис людей дізналися ці відповіді. Ми хочемо, щоб і в інших громадах редакції допомагали людям легше та ефективніше спілкуватися, тому радо передаємо свій досвід іншим редакціям.
Щоб отримати цей результат, нам дуже допомогли УАМБ та UNESCO – щиро дякуємо за цю підтримку!
Суть проблеми
Запитання, які ставлять люди, не отримують відповідей з дуже різних причин. Хтось скаржиться замість того, щоб сформулювати запитання на кшталт «що я можу зробити для того, щоб отримати те-то й те-то». Хтось просто соромиться поставити запитання. А комусь відмовили надати інформацію, пославшись на те, що цю інформацію потрібно запитувати в іншому місці. Причин для того, що запитання залишаються без відповіді, багато. Але такі запитання без відповідей – погана історія, бо збільшують недовіру і зміцнюють образу людини на того, хто не допоміг у відповідь на запит (частіше це влада, але і до бізнесу запитання не є рідкістю). А ще це зменшує взаємодію, залучення людей у справи громади.
Запитання без відповідей – погана історія, бо збільшують недовіру та зменшують взаємодію, залучення людей у справи громади. Тому ми вирішили використати силу місцевого медіа для того, щоб допомогти своїй громаді
Саме тому ми, в редакції газети «Зоря», вирішили, що і можемо, і маємо допомогти. Людям – отримати фахові відповіді на їхні запитання. Громаді – збільшити залучення людей у вирішення проблем. Владі – налагодити ефективну комунікацію. Іншими словами, нашою метою було створення прямого діалогу між жителями громади та її керівництвом. Щоб читачі напряму через газету подавали «злободенні запитання» до профільних спеціалістів, а газета – отримувала на них відповіді і друкувала на своїх сторінках як запитання, так і відповіді. А також щоб усі в громаді мали можливість отримати інформацію від фахівців.
Як ми, в редакції газети «Зоря», вирішували проблему
Подавши заявку до УАМБ та отримавши грант від UNESCO, ми на шпальтах газети, на нашому веб-сайті та на своїх сторінках у соцмережах організували роботу рубрики «Запитуйте – відповідаємо». Щоб збирати запитання не лише через газету та соцмережі, ми власноруч склеїли 15 коробок із картону – тобто зробили «скриньки для запитань» та розмістили їх по всім куточкам нашої громади. Ці скриньки ми поставили у трьох бібліотеках у м. Лиман, у двох бібліотеках у селищі Дробишеве, по одній – у с. Шандриголове, у селищі Нове, у селищі Щурове. А окрім того – в Управлінні соцзахисту населення та ще у 6 магазинах, де буває багато людей. Щоб привернути увагу додатково та щоб пояснити людям, що вони можуть отримати, якщо подадуть до скриньки своє запитання, ми розклеїли оголошення у людних місцях, роздавали листівки жителям громади (які друкували на власному принтері!) та зробили анонс у газеті та на сайті «Зоря Інфо». Було дуже важливо пояснити, що запитання через редакцію – це не тільки спосіб отримати кваліфіковані відповіді від працівників соціальних служб міської ради, правоохоронців, юристів, медиків, аналітиків та експертів. Це ще й спосіб налагодити ефективний діалог між мешканцями, громадою, та вузькопрофільними фахівцями. Адже не кожну проблему може вирішити тільки одна людина. Багато запитань потребують спільного обговорення, аналізу варіантів, і в подальшому – залучення до реалізації спільного рішення всіх, кого це стосується. Тобто, наче проста робота з отримання відповідей на запитання, на наше переконання, мала дати поштовх розвитку взаємодії для вирішення проблем у громаді в цілому.
Отже, проанонсувавши нашу нову рубрику і ініціативу в цілому, ми одразу почали отримувати запити. І поки йшла робота з виготовлення і розміщення картонних скриньок, яка, до слова, зайняла 10 днів, ми опрацьовували запитання, які надходили від читачів до редакції. Перші отримані запитання ми надрукували в першому ж номері, який вийшов в межах цього проекту – щоб люди побачили, що робота ведеться і їхні запитання не залишаться без розгляду. За нашими оцінками, до нас мало надходити до 50 запитів на місяць. Насправді ж ми отримали 163 запити за 3 місяці – навіть трохи більше, ніж планували.
Але отримати запитання – то тільки перша частина роботи. У редакції питання опрацьовувалися, з них ми формували запити та надсилали їх до відповідних структур. Дуже важливо, що ці запити надсилала саме редакція, в цьому полягає одна з запорук успіху такого проекту. По-перше, редакція формує запити у відповідності до вимог законодавства та ще й так, щоб отримати відповідь якомога оперативніше. А по-друге, запит від медіа, в більшості випадків, розглядають і більш відповідально, і більш оперативно – бо він в подальшому буде опублікований, і тому матиме вплив для всієї авдиторії медіа.
Дуже важливо, що запити надсилає саме редакція. Адже відповіді публікуються, і мають вплив на всю авдиторію медіа. Тож запити від медіа, як правило, розглядають і більш відповідально, і більш оперативно
Тепер щодо роботи з відповідями. Всі запитання громадян ми направляємо фахівцям відповідних служб. Коли отримуємо відповідь – публікуємо її. Решту запитів відслідковуємо, нагадуємо відповідним адресатам, що чекаємо на відповідь.
Отримані відповіді ми публікуємо у рубриці «Запитуйте – відповідаємо» – і на сторінках місцевого часопису, і у соцмережах, і на сайті видання. Планували відвести під це 2 стовпчики у номері газети, але насправді рубрика займає 1,5 сторінки. Це вже збільшило наше охоплення, а якість отриманої інформації підвищила довіру до роботи редакції. Тож і попит у лиманців на місцеве видання зріс, і ефективність взаємодії журналістів із владою та громадою підвищилась.
Коли медіа потрібне громаді – воно розвивається
Радий проінформувати, що точно як ми і планували, «Зоря» розвивається як ефективний майданчик для спілкування жителів громади з фахівцями, аналітиками, експертами. Газета не тільки забезпечує інформаційне поле для громадян, знайомить їх з актуальними проблемами громади. Але й допомагає знаходити відповіді на запитання та разом шукати рішення для проблем. Це підвищує попит на газету, і тим самим сприяє поліпшенню фінансової стабільності редакції.
Кількісні показники саму говорять за себе. З початком дії цього проєкту тираж газети збільшується на 100 примірників щомісяця. Так, у серпні 2023 року тираж складав 2100 екз, у вересні – вже 2200, а у жовтні ми вийшли тиражем 2300 екз. Якщо врахувати, що один екземпляр газети читають, в середньому, 2,7 людини, то можемо стверджувати, що підготовлена нами інформація була переглянута понад 17 тисяч разів за 3 місяці. Ми також поширювали своє видання через хаби у містах Київ та Дніпро (у такий спосіб 400 людей отримали газету) та передавали через волонтерів, спортсменів та школярів (ще плюс 200 читачів).
Завдяки проекту тираж газети збільшується на 100 екземплярів щомісяця. В основі цього – вирішення абсолютно конкретних проблем і цілком реальні результати. Ще одна ознака ефективності – що з 508 опитаних нами людей 498 зазначили що наша робота потрібна, і тільки 10 було байдуже
Щоб дізнатися від самих читачів, чи вони задоволені якістю отриманої інформації, ми провели опитування. Так само як збираємо запитання, опитування провели на всіх наших платформах – у бібліотеках, кореспонденських пунктах громади та у соцмережах – Вайбері, Інстаграмі. Ми спитали свою авдиторию: «Третій місяць поспіль у газеті «Зоря» діє рубрика «Запитуйте – Відповідаємо». Чи допомагає вона у вашому повсякденному житті?». У Вайбері з 52 відповідей усі 52 біли позитивними. Так само у Інстаграмі, усі 33 відповіді позитивні. У бібліотеках 222 з 230 відповідей позитивні, а у кор.пунктах – 186 зі 188. І тільки 8 людей, опитані в бібліотеках, та 2 у кор.пунктах зазначили, що їм байдуже. Отже, з отриманих нами 508 відповідей позитивно оцінили роботу редакції 498, і тільки 10 було байдуже.
За цими відповідями стоять цілком реальні історії – це не просто «подяки». Наприклад, чимало запитань, з якими до нас звернулись жителі громади, стосувалися забезпечення дровами для опалення осель взимку. Завдяки нашим запитам у ДП «Лиманський лісгосп» та у міську раду ЛТГ був задіяний алгоритм дій для відпуску дров для населення. А саме, були складені списки людей похилого віку, які потребують допомоги в отримані дров та не можуть дістатися до контори лісгоспу для оформлення документів на виписку «дров паливних». Складанням списків займалися вуличні, квартальні, голови міських мікрорайонів. Ці списки передані у ДП «Лиманський лісгосп» та міську раду. Завдяки черзі у цих списках дрова були завезені адресно. Документація і платіж здійснювалися за містом проживання цих жителів.
Або інша історія. Лиманська громада зазнала значних руйнувань унаслідок російської агресії. Ведуться ремонтні роботи у лікарнях та амбулаторіях. У громаді відкрились стоматологічний та офтальмологічний кабінети. Але графік прийому пацієнтів був не зручним. Завдяки обговоренням з жителями громади та робітниками лікарні цього питання, графік прийому пацієнтів був відредагований. На даний час прийом здійснюється за новим графіком.
Цінний досвід: що ще взяти на озброєння
Все, чого ми досягли в цьому проєкті, ґрунтується на зацікавленості жителів громади отримувати відповіді на свої запити, для чого і працює рубрика «Запитуємо – Відповідаємо», яка почала діяти у рамках проєкту: «Якщо ЗМІ живе в громаді – громада буде жити».
А якість відповідей та оперативність реагування на запити громадян з боку влади, на нашу думку, в чималій мірі нам вдалося забезпечити завдяки тому, що усі запити ми подаємо з формулюванням «В рамках національного проєкту УАМБ». Таким чином, публічність та додаткова увага до проекту допомогла усім в нашій громаді підвищити ефективність розв’язання конкретних проблем у житті лиманців.
Пропонуємо колегам взяти наш, думаємо успішний, досвід до уваги та втілювати його у життя громади. Принаймні наша редакція точно буде продовжувати цей проект і наділі.
АВТОР: Олександр Пасічник, директор-головний редактор ТОВ «Редакція газети «Зоря» міста Лиман Донецької області
Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни». Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО.