Експорт зерна – не єдиний варіант бізнесу у цій сфері. Газета «Зоря» з Золочева, що на Харківщині, активно працює, разом з підприємцями регіону звісно, щоб розвинути переробку збіжжя на місці. Бо це і дохід громади, і робота для мешканців. Цей матеріал
– про корисні висновки з досвіду колег, як допомагають розвивати місцеве медіа саме завдяки корисності цього медіа для громади.
Наша редакція почала висвітлювати тему оплати за паї не так давно. Поштовхом, щоб взятися за це, стало спостереження, що мешканці вважали, що розмір орендної плати за пай в Богодухівській громаді занизький. Оскільки тема для багатьох власників паїв була актуальною, ми взялися досліджувати причини. Публікуючи думки людей, залучали до розмови фахівців. Тоді в одному з інтерв’ю прозвучала думка, що висока закупівельна ціна на зерно не сприяє тому, щоб агробізнес прагнув отримати на ньому додаткову вартість за рахунок переробки. А от якби за пай платили більше, то і заробити на ньому б прагнули краще.
Цей аргумент ми пригадали, коли УАМБ запропонувала нам взяти участь у гранті від ЮНЕСКО. Серед тем, які ми обдумували як найбільш важливі для мешканців, була і замала ціна оренди паїв та перспективи їхнього ефективнішого використання. І вирішили, що цю тему доцільно розвивати саме нам, бо ми зможемо допомогти і підприємцям, і людям, і владі знайти нове рішення для розвитку нашої громади. Свій проект участі у грантовій програмі ми назвали: «Зручна платформа для спільного пошуку рішень
сільгоспниками, фермерами, владою та жителями громади».
Певний бекграунд щодо проблем сільгоспвиробників ми вже мали, адже наші ще довоєнні публікації на тему оренди паїв уже тоді зрушили проблему з мертвої точки. Редакція знайшла можливість порівнювати розмір оренди між різними господарствами та
прораховувати конкуренцію, матеріали про це почастішали на наших шпальтах. Вартість оренди поступово росла, орендодавці починали вибирати щедріших орендарів. Ми усвідомили, що своїми публікаціями можемо впливати на ситуацію в районі.
Місцеве медіа, звісно, не може і не має робити власноручно те, що редакція бачить як можливість для кращого життя в громаді. Натомість саме медіа допомагає людям бачити більше та під дуже різними кутами погляду. Та й мешканці не сидять склавши руки, і в часи війни не менш активно, аніж в мирний час, шукають можливості працювати й заробляти кошти. Тож якісна комунікація між людьми – це дуже вагомий внесок медіа в розвиток громади
Але почалася війна, яка змусила редакцію пережити труднощі. Та з відновленням більш-менш регулярної нашої роботи тема реалізації зерна не забулася й не зникла, а навіть отримала новий аспект. Адже в умовах війни збіжжя з наших прифронтових регіонів уже мало коштувало: розбиті порти, недіючі зернові коридори, порушена логістика загрожували знищенням малим господарствам і підривали економіку агробізнесу.
Подивитись на проблему під іншим кутом зору
Тоді ми вирішили подивитись на проблему в іншому аспекті – перенести центр уваги на тваринництво як споживача зернової продукції. Цей канал збуту не вимагає складної логістики – адже споживач наближений до виробника. Але питань як це зробити було більше, ніж достатньо. Щоб привернути увагу читачів, спочатку показали, як у прифронтовому Золочеві, де майже половина агропідприємств була зруйнована ворогом, корови допомагають вижити цілим родинам. А потім говорили в ефірах з переробниками м’яса та молока з необстрілюваної Богодухівської громади, де й у цих умовах можна розвивати бізнес.
Там є два м’ясокомбінати й молокозавод, розвинене землеробство. А от тваринницькі комплекси майже відсутні. Та ми знайшли приклади відновлення ферм, навіть роботизації їхнього виробництва. А ще прорахували, скільки зерна потрібно лише одному м’ясокомплексу. Це була грандіозна цифра. Але зерно в чистому вигляді – це не зовсім те, що потрібно. Тож вирішення проблеми забезпечення тваринництва кормом бачили у побудові переробних та комбікормових комплексів. Це, на нашу думку, не лише створить нові робочі місця, а й дозволить збільшити надходження до бюджету. Вони можуть зрости в десятки разів. І при цьому аграрії матимуть стабільний збут зерна.
Два останні ефіри і публікація в газеті були організовані з запрошенням очільника районної ради та депутата міської ради–аграрія. Обидва підтвердили намір внести зміни у Програму розвитку району, щоб поліпшити інвестиційний клімат для бажаючих розвивати м’ясне та молочне тваринництво. Вже зараз є й бізнесмени, які підтвердили свою готовність вкладати гроші у цю справу. Стежимо за розвитком подій, аби одразу повідомити про зрушення.
Нинішні реалії примушують журналістів переосмислювати розуміння свої ролі. Просто висвітлювати факти і бути відстороненими спостерігачами – вже не просто не працює, а навіть шкодить виданню, бо не робить його корисним для людей. Знайти свою позицію, допомагати громаді, бути небайдужим учасником подій і здобути завдяки цьому визнання як надійний партнер – ось що нині підносить рівень газети і стає підмогою громаді.
Хоча на поточний момент все тільки розвивається, наша редакція може похвалитися тим, що саме ми почали про це говорити, і завдяки нашій роботі процес набирає обертів і набуває конкретики. Це вже не просто розмови про те як може бути – це вже початок планування дій, пошук, скажу так, конфігурації для майбутнього тваринництва і переробки на Золочивщині та на Харківщині.
Так вже склалося, що практики роботи місцевого медіа, які працювали у мирному житті, залишилися у минулому, і нинішній час потребує від медіа активних дій. Тепер наші передплатники (й завдяки їм – інші мешканці також) знають, що до нас можна звернутись за допомогою. А підприємці вбачають в нас координуючу ланку у вирішенні своїх проблем. Тобто, суттєво зростає наш рейтинг, що, сподіваємось, позначиться й на зростанні тиражів. А головне – це відчуття спільності дій: ми можемо своєю діяльністю
впливати на розвиток громади і повинні це робити!
Автор публікації – Василь Мирошник, головний редактор об’єднаних газет «Зоря» та «Вісник Богодухівщини», селище Золочів, Харківська область.
Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни». Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО.