Підкасти – сучасний інструмент комунікації, який активно розвивається. Підкасти подобаються аудиторії – отже, медіа мають їх використовувати, щоб збільшувати своє охоплення. Як це працює на практиці? Своїм досвідом ділиться Галина Халимоник, яка наголошує, що попри простоту, цей інструмент має свої секрети.
Ми давно хотіли спробувати свої сили в створенні підкастів але не вистачало техніки та коштів на програмно-візуальне оформлення. Для нас створення підкастів було не просто створенням ще одного виду контенту, а шлях до вирішення чи пошуку рішення для вирішення важливих проблем громади. Тому коли УАМБ оголосила про конкурс проектів, ми вирішили подати саме свою ідею з подкастами. Нам потрібно було збільшувати аудиторію, осучаснювати формати, додати щось нове.
Ми знали про підкасти небагато – в основному, що це аудіозаписи, які поширюються в Інтернеті. Тому ми думали, що наші ведучі та гості будуть просто обговорювати в онлайн ефірі заздалегідь визначені теми та питання. Саме так ми це бачили, і вирішили спробувати цей формат як щось для себе нове та незвичне, чого не робили раніше.
Одразу хочу зауважити – щоб у вас не формувалися завищені очікування – наша робоча гіпотеза не спрацювала, і говорити про складні суспільно-важливі теми в такому форматі не вийшло. Бо в підкастах чимало нюансів, але найважливіший – твоя вимова, підготовленість, а також персоналії співрозмовників/співрозмовниць. Їх готовність відкритися, вести розмову, вміння подати тему. Тому робоча гіпотеза дещо змінилася. Підкаст ми почали використовувати як елемент обговорення тем. Але це вже стало нашим висновком.
Біляївка: конкуренція, аудиторії, менеджмент
Біляївська ОТГ, в якій ми працюємо, знаходиться в 43 км від Одеси. Це місто + 6 сіл, загалом 17,5 тис.мешканців. До 2020 року в громаді було місто та 2 села, загалом 14 000 мешканців. Окрім нас, на цій території працює ще й колишня районна газета. А нещодавно вони відкрили власний вебсайт.
Наша ж газета – Вісті Біляївки – сфокусована на потреби, переважно, літніх людей. Ми почали випускати її у 2006 році. А три роки тому запустили сайт Біляївка.City. Його основна аудиторія – молоді активні мешканці, у віці від 18 до 44 років. Сумарне охоплення коливається між 40 та 130 тисячами унікальних читачів. З них саме місцеві читачі – 10000-12000 щомісяця. Окрім того, нас читають люди, які гуглять українською.
Півроку тому ми відкрили сайт «Open.Дністер». Хотіли за його допомогою подолати «скляну стелю» у кількості читачів. Думали писати більше для загалу – про екологію, природу, Дністер. В такому форматі, як ми хочемо, ніхто ще в Україні не робить. Але поки що нам бракує ресурсів, щоб стабільно наповнювати цей сайт, хоча у нього великий потенціал. Тож наразі шукаємо фінансування для цього проєкту.
В нашій команді чотири співвласниці. Я, Галина Халимоник, є директоркою і редакторкою. Відповідаю за все, проєкти, угоди, контент, планування. Галина Вауліна – журналістка, відповідає за контент. Марія Стрижевська – залучає рекламу, і теж створює наш контент. Людмила Довга – бухгалтерка, юристка, діловод.
Наш верстальник – Олександр, працює віддалено в Одесі. На подібній регулярній основі ми працюємо з кількома блогерами. А ще нам надає мегапідтримку команда ГО “Або – агенції медійного розвитку”. Ну і УАМБ, звісно, допомагає нам започатковувати та реалізовувати нові ефективні проекти.
Спікери та контент – основа успіху
Отже, що ми дізналися в процесі роботи. Найкраще, на наш погляд, зайшли два підкасти – про поводження з тваринами та про дозвілля дітей. Так сталося тому, що наші співрозмовниці були переконливими у своїх словах, і мали гарний досвід з тем.
А найбільш цінним став підкаст з фермеркою з Біляївки. Вона дуже просила нас не давати все в ефір, а подати те, що ми обговорювали, у вигляді тексту. Але саме її проста мова, якої вона трішки соромилася, була вкрай важливою в темі, на яку ми говорили – як фермерам більше заробляти та вилізти з боргів, а відповідно, більше долучатися до наповнення бюджету громади. Бо з цим біда. І ми все ж домовилися із нею все ж про розмову, а не про текст. Вона говорила з аудиторією однією мовою і, за відгуками, це дуже добре вплинуло на сприйняття інформації цільовою групою, на яку був орієнтований підкаст.
Подкасти – це формат, складніший за інтерв’ю
Секрети внутрішньої кухні
Щоб підкасти працювали так, як потрібно, ви маєте і врахувати ключові вимоги до роботи у цьому форматі, і убезпечити себе від основних помилок.
З нашого досвіду, по-перше, потрібно продумувати теми – так, щоб на вашому локальному рівні був співрозмовник із відповідними компетенціями. А ще необхідно ретельно готуватися до кожної розмови. Цей формат – складніший, ніж просте інтерв’ю. В ідеалі, під час монтажу не повинно бути багато зайвого, що потрібно вирізати. На жаль, у мене перші підкасти були на 1,5-2 години розмови, з якою доводилося залишати 30-40 хвилин. Це дуже складно потім написати ТЗ монтажеру, скільки зайвого потрібно прибрати.
А ще ми зрозуміли, що складні теми (бюджет, земля, податки) важко заходять, навіть коли ти їх подаєш через ілюстрації. Тому підкасти про це тим паче слухати не будуть. І навпаки, класно заходять історії – з власного унікального досвіду з цікавими співрозмовниками. Загалом тут все банально: цікаво слухати про цікаве від цікавої людини. Для складних тем все ж таки треба обирати інші формати – ілюстрації, гру, аналітичні тексти, і так далі. Ну і формат відеозустрічі, де можна одразу поставити запитання – теж підходить для складної теми.
Щодо техніки, обладнання – тут все більш-менш просто. Якщо мова йде про аудіо підкасти – достатньо мати смартфон вище середнього рівня (а в ідеалі, звісно – флагман своєї лінійки) плюс мікрофон до нього та гроші для монтажу. Якщо ж ви хочете робити відео – то знадобиться камера. Але не уявляю, скільки вона має коштувати, щоб давати картинку не гіршу, ніж у топ-блогера.
Як заробити на підкастах?
Тут треба було б почати з ефективності – тобто з тієї ролі, яку підкасти грають для нашої аудиторії, наскільки вони є цінними для них. Але нам про це поки важко говорити – ми зробили тільки перших 5 підкастів. Як варіант на майбутнє, бачимо розвиток напрямку не в локальні теми, а в більш глобальні. Коли наші партнери з розвитку сайту послухали що ми робимо, то сказали, що ми б могли робити круті підкасти українською з відомими одеситами. І що це буде абсолютно унікальна ніша.
Але повернемося до заробітку. Зараз такий час, що кожна гривня важлива. Тому ми працюємо і за угодами на висвітлення, і залучаємо рекламу та гранти, дбаємо про підтримку читачів. Але для нас доходи від реклами та від аудиторії – це різні джерела. Контент приносить і аудиторію, і гроші. Головне, який контент продукує медіа. У нашому випадку – ми даємо унікальне охоплення, яке у кілька разів перевищує кількість мешканців ОТГ, ми професійного вміємо готувати контент, забезпечуємо його дистрибуцію, відслідковуємо реакції, дотримуємося навіть у рекламному\партнерському контенті стандартів. Відповідно нам можна довіряти, ми перевіряємо всю інформацію. До того ж ми уважно слідкуємо за своїми аудиторними показниками, використовуючи Google Analytics – уважно вивчаємо охоплення сторінок у соцмережах (у нас їх 4).
Але з рекламою зараз складно – до карантину було краще значно. Ми працювали, переважно, з місцевим бізнесом. Окрім того, в колаборації з Або – агенцією медійного розвитку, залучали рекламу на мережу сайтів.
Щодо грантів, то для нас ідеальним є той проєкт, де є контент-частина. І тільки на такі проєкти ми, переважно, подаємося. Це дає нам можливість і розвиватися, і не перегорати. Бо в гіперлокальній спільноті вкрай важко робити якісне медіа. Знаю приклади, коли редактори їздили на заробітки на кілька місяців, щоб решту часу мати змогу робити медіа.
На жаль, найскладніше у нас отримати підтримку власне від читачів, бо ця культура тільки формується. Рекламний ринок сильно впав від карантину та обмежень. Тому ми розглядаємо, це як мікс – розвиток плюс додаткове заохочення за креатив та цікаві формати, які гранти дають змогу пробувати та реалізовувати. І, звісно, не втомлюємося дякувати за підтримку. В даному разі – за підтримку з боку УАМБ та Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, яка зробили для нас можливим почати на гіперлокальному сайті робити підкасти.
І продовжуємо шукати можливості для здійснення мрії – розвивати Open.Дністер. Бо ми фанати Дністра, екології, навколишнього середовища. І ця тема нам дуже цікава та близька. Це робити – собі в одне задоволення. Просто це не та тема, яку легко монетизувати. Хоча це було б унікальне медіа для України, а для нас нова можливість наростити аудиторію. Тож поки що ми в пошуках підтримки.
Висновок
Тож підсумую. Медіа мусить мати аудиторію, спільноту навколо себе. І ще мусить бути сучасним, бути в тренді. Звісно, вірити в свій продукт. І наполегливо шукати рекламодавців, а подекуди, як у малих громадах, самостійно формувати рекламний ринок.
АВТОР: Галина Халимоник, засновниця, директорка та редакторка «Вісті Біляївки», спеціально для «Редакторського Порталу»
Читайте також: Досвід колег: онлайн дискусії в редакції «Обрії Ізюмщини»