Працевлаштування ветеранів, а тим більше з інвалідністю – дуже непроста тема для більшості громад. Наш досвід показав, що створення «банку професій та вакансій», доповнене якісною комунікацією між самими ветеранами, підприємцями та спеціалізованими службами – чудове рішення. Воно допомагає людям знаходити роботу, а відтак закривати вакансії підприємцям, а також посилює місцеве медіа і згуртовує громаду. Охоче ділимося своїм досвідом.
У Роздільнянській громаді кількість людей з інвалідністю зростає, і значну частину цієї групи становлять ветерани російсько-української війни. Так, за даними соцзахисту, у громаді проживає понад 1000 людей з інвалідністю, серед них 47 – з інвалідністю внаслідок війни. Багато з них перебувають у працездатному віці.
Попри зростання кількості фахівців, які можуть і хочуть працювати, ринок праці залишається неадаптованим: бракує доступних робочих місць, роботодавці не знають про державні програми та можливості інклюзивного працевлаштування, а люди з інвалідністю стикаються з бар’єрами – від інформаційних до фізичних та психологічних.
Відсутність діалогу між бізнесом і ветеранами створює ситуацію, коли одні не знають, де шукати роботу, а інші – що є кандидати з потрібною кваліфікацією і навичками
Відсутність діалогу між бізнесом і ветеранами створює ситуацію, коли одні не знають, де шукати роботу, а інші – що є кандидати з потрібною кваліфікацією і навичками. Отже, вони мають більше спілкуватися, і наша редакція вирішила допомогти: створити «банк професій» для людей з інвалідністю, з особливим фокусом на ветеранах, показати обом сторонам наявні можливості, створити простір для спілкування.
ТОВ «Роздільнянське видавництво «Вперед» – це єдине незалежне локальне медіа в межах Роздільнянського району Одеської області, що понад 90 років слугує достовірним джерелом інформації для більш як 100 тисяч місцевих жителів. Завдяки розгалуженій системі платформ наше щомісячне охоплення авдиторії становить не менш ніж 1,2 млн.осіб, що дозволяє оперативно доносити ключові меседжі до різних груп населення – від молоді до старшого покоління. Для цього у нас працює друкована газета «Вперед» із щотижневим тиражем 1000 примірників, сайт, який щоденно відвідують від 2000 до 4000 унікальних користувачів, сторінки у Facebook із 14100 користувачів та в Інстаграм із 2850 користувачів, а також в YouTube (1190 підписників) та в Telegram (520). Ми маємо велику мережу контактів у громадах району, напрацювали гарний досвід проведення громадських діалогів і створення соціальних ініціатив, що забезпечує реальні зміни там, де люди об’єднують зусилля та координують свої дії.
Наше бачення способу змінити ситуацію – ключ до результатів проєкту
Для цього проєкту ми обрали фокус на працевлаштуванні ветеранів, адже робота — це не лише джерело доходу, а й ключовий елемент повернення до мирного життя, відновлення гідності, відчуття потрібності та соціальної ролі. Для громади цей проєкт був важливим ще й тому, що він допомагав:
◊ зменшити соціальну напругу;
◊ повернути людей до активного життя;
◊ утримати людський потенціал у громаді;
◊ показати, що ветерани — «ресурс», а не «проблема».
Ми виходили з того, що проблема не вирішується окремими публікаціями. Потрібна платформа довіри
Ми виходили з того, що проблема не вирішується окремими публікаціями. Потрібна платформа довіри, де всі сторони можуть почути одна одну. Тому редакція вирішила:
◊ зібрати реальні історії ветеранів;
◊ залучити до публічного діалогу центр зайнятості, бізнес і владу;
◊ створити практичний інструмент — «банк вакансій/професій»;
◊ показати реальні шляхи самозайнятості та відкриття бізнесу.
Ми були впевнені, що медіа, як незалежна платформа для обміну думками, має найбільший потенціал для запуску такого процесу. Багато наших дій відбувались паралельно, адже одна доповнювала іншу.
Основною цінністю нашої роботи стало створення інструментів та механізмів взаємодії між цільовою аудиторією, службою зайнятості, місцевою владою та роботодавцями
Так, збираючи інформацію до банку професій і вакансій, ми говорили і з експертами, і з самими ветеранами. А дискусії та робочі зустрічі давали інформацію для матеріалів, які були цінними для усіх, хто шукає роботу. Тому ми пропонуємо поглянути на те, що ми робили, під кутом отриманих результатів. Бо ми все це робили саме для результатів, для налагодження ефективної комунікації в громаді. Щоб завдяки цьому полегшити працевлаштування для ветеранів і, звісно ж, допомогти закрити вакансії там, де ніяк не могли знайти адекватну кандидатуру. Відповідно, основною цінністю нашої роботи стало створення інструментів та механізмів взаємодії між цільовою аудиторією, службою зайнятості, місцевою владою та роботодавцями.
5 важливих складових результату і зв’язки між ними
Отримані нами результати, а точніше результати нашої роботи для громади та для ветеранів, можна розділити на 5 основних частин.
Частина 1 – постійно діючий «банк професій» і вакансій.
Від самих перших днів роботи за цим проєктом ми почали збирати базу актуальних вакансій від місцевих підприємств та установ. Коли таких вакансій стало достатньо, щоб було з чого обирати, ми опублікували їх. І звернулись до роботодавців з пропозицією надсилати нові, окремо позначаючи можливості для ветеранів. Тепер це живий інструмент: нові вакансії надходять регулярно, і ми їх публікуємо. До наповнення долучені роботодавці, центр зайнятості та партнери проєкту. Таким чином, створено не разову публікацію, а інструмент, який буде постійно оновлюватися і після завершення проєкту. Важливим є ще й те, що він допомагатиме пошукачам роботи не тільки бачити вакансії, але й комунікувати з роботодавцями.
Частина 2 – зміна сприйняття ролі центру зайнятості у громаді.
Сьогодні центри зайнятості працюють зовсім не так, як раніше. Але багато хто не знає про ці можливості, а власних зусиль цих центрів недостатньо для того, щоб пробитися через давні стереотипи. Адже все ще дуже багато мешканців сприймають центр зайнятості як структуру, яка займається виплатою допомоги по безробіттю.
Ми створили серію публікацій, інтерв’ю та відеоматеріалів, щоб привернути увагу громади до сучасних послуг та програм центру зайнятості. Зокрема, розказали про підтримку відкриття власної справи, про грантові можливості та супровід ветеранів. Підготовлені нами матеріали допомогли продемонструвати, що це — дієвий сервіс підтримки працевлаштування та підприємництва.
Нами було підготовлено і опубліковано 3 статті + 3 відеорепортажі + 6 текстових публікацій в соцмережах + 6 відео/сторис. Охоплення кожної публікації — близько 20000 онлайн + 1000 читачів друкованої версії. Окрім того, наші матеріали поширили на своїх ресурсах Одеський обласний центр зайнятості, Роздільнянська громада та місцеві групи. Це дозволило не тільки охопити велику аудиторію, але й підвищити довіру до роботи центру та розказати про можливості і переваги, доступні для ветеранів.
Частина 3 – налагодження комунікації між службами та структурами громади
Ще однією перешкодою у питаннях працевлаштування ветеранів був брак інформації про те, до яких служб та у яких питаннях звертатись. Ми, спільно з ГО «Veteran Hub Odesa», провели зустріч, де були присутні експерти з юридичних питань та надання психологічної підтримки, центру зайнятості, представників влади, фахівців із супроводу ветеранів і представників цільової групи. У процесі діалогу були узгоджені підходи до маршрутизації ветеранів після повернення — куди звертатися, які служби за що відповідають, як координувати допомогу. У цих зустрічах взяли участь 7 представників ключових служб та 15 ветеранів та членів їх родин. В результаті покращено координацію між соціальними службами та сервісами для ветеранів — допомога стала більш узгодженою та зрозумілою для отримувачів.
Частина 4 – допомога ветеранам у вигляді готових «навігаційних рішень»
Щоб підвищити ефективність роботи існуючих в громаді процесів, нам потрібно було уникнути ситуацій, в яких відсутність якоїсь деталі, або відповіді на питання, або можливості спитати у експерта стримували ветерана від пошуку роботи. Ми вирішили, що дуже корисними стануть так звані «навігаційні рішення», які подаватимуть роз’яснення у вигляді покрокової інструкції.
Щоб підвищити довіру до цих матеріалів, ми зробили їх у форматі інтерв’ю з експертками. Одну таку розмову ми провели з представницею центру зайнятості, а другу – з фахівчинею по роботі з ветеранами. В кожному з інтерв’ю ми показали, які послуги доступні, як ними скористатися, куди звертатися, які програми працюють. Звісно, для максимального охоплення ці матеріали також поширили наші партнери. У такий спосіб ветерани отримали зрозумілу «карту можливостей», а не простий опис ситуації чи загальні декларації.
Частина 5 – залучення громади до діалогу для розвитку рішення
Окремою важливою частиною наших зусиль було перетворення теми інклюзивного працевлаштування на предмет публічної розмови у громаді — з реальними кейсами ветеранів, які відкрили власну справу або працевлаштувалися. Ми працювали над тим, щоб наша ініціатива отримала розвиток, а не забулась після нетривалої актуалізації.
Декілька матеріалів, у яких ми показали важливість системної роботи в громаді з працевлаштуванням ветеранів, охопили понад 42 000 онлайн-користувачів та передплатників газети. З обговорень та відгуків бачимо, що тема точно перейшла з рівня «невидимої соціальної проблеми» на рівень публічного порядку денного громади. Звісно, без подальшої дискусії та нових рішень розвиток теми не матиме належної результативності. Але на поточному етапі важливим було саме переведення дискусії у свідомості громади на рівень, який вимагав продуманого підходу та не разових заходів. Впевнені, це нам вдалось, і прогрес у цьому питанні принесе користь і для громади, і для ветеранів.
Складові журналістської роботи та їхнє значення для громади
У цьому розділі хочу поділитися структурою нашої роботи і показати, як заходи та робота журналістів працювали у взаємодії. Нами було зроблено:
◊ провели 8 зустрічей (з представниками Роздільнянської філії Одеського обласного Центру зайнятості, соцслужбами, ветеранами, представниками влади, бізнесу),
◊ провели дискусію у форматі «круглого столу», спільно з ГО «Veteran Hab Odessa», центром зайнятості та соціальними службами Роздільнянської громади за участю ветеранів та ветеранок та їхніх родин,
◊ підготували та поширили 4 розгорнуті статті (4000-8000 знаків) та 4 відеорепортажі (10-30 хвилин), а саме: інтерв’ю з керівницею Роздільнянської філії Одеського обласного Центру зайнятості Тетяною Наумчук, інтерв’ю з фахівчинею по роботі з ветеранами та демобілізованими Анною Фомінчук, інтерв’ю з 2 ветеранами російсько-української війни Андрієм Качановським та Миколою Троцьким про відкриття власного бізнесу після звільнення зі служби,
◊ підготували та поширили 3 статті (2000-4000 знаків) та 2 кепшн-відео (до 5 хвилин) а саме: про проведення спільної зустрічі з ГО «Veteran Hab Odessa», центром зайнятості та соціальними службами Роздільнянської громади за участю ветеранів та ветеранок та їхніх родин; про проведення спортивного заходу на базі Роздільнянської ДЮСШ з адаптивного спорту для ветеранів та ветеранок; про створення «банку професій»,
◊ створили та поширили 16 коротких відео – сторіз,
◊ поширили 2 анонси про публічні заходи (спільне засідання круглого столу та фізкультурно-реабілітаційний захід),
◊ поширили 1 звернення-заклик (звернулася публічно до бізнесу та роботодавців через соціальні мережі), провели телефонні розмови з 8 представниками бізнесу,
◊ провели 1 опитування серед ветеранів та ветеранок.
Сукупно за час проєкту ми створили та поширили понад 16 публікацій, де кожен матеріал виконував чітко визначену функцію та був безпосередньо пов’язаний із досягненням цілей проєкту.
Кожна публікація була не самоціллю, а частиною єдиної логіки проєкту: інформувати – залучати – об’єднувати – показувати рішення – стимулювати практичні зміни в громаді
Наприклад, після проведення спортивно-реабілітаційного заходу з адаптивного спорту та спілкування з ветеранами було визначено необхідність введення додаткової штатної одиниці (інструктора з адаптивних видів спорту для ветеранів) на базі Роздільнянського стадіону «Спартак». Це питання обговорювалось на зустрічі з керівництвом міської ради, представниками профільних відділів щодо практичного вирішення цього питання і наразі ведеться відповідна робота (вносяться зміни до статут комунального закладу зі змінами в штатному розкладі та готуються документи для подальшого розгляду на профільних комісіях і сесії ради).
Публічне звернення-заклик до бізнесу та подальші телефонні комунікації з 8 підприємцями були спрямовані на активізацію роботодавців і залучення їх до створення реальних можливостей для працевлаштування ветеранів.
Окремим елементом стало опитування серед ветеранів і ветеранок, яке дозволило отримати зворотний зв’язок, уточнити потреби цільової аудиторії та коригувати подальші дії редакції.
Таким чином, кожна публікація була не самоціллю, а частиною єдиної логіки проєкту: інформувати – залучати – об’єднувати – показувати рішення – стимулювати практичні зміни в громаді.
Цінні публікації = вдвічі вищі охоплення
Сукупне охоплення проєкту склало понад 150 тисяч читачів, зокрема:
◊ друкована аудиторія – 8 тисяч,
◊ цифрові платформи – 142 тисячі.
Плануючи контент у межах проєкту, ми виходили з середніх показників охоплення нашого медіа. У звичайному режимі одна публікація на сайті «Вперед» набирає близько 1000-2000 переглядів, у соціальних мережах – від 2 до 25 тисяч охоплення, залежно від теми. Ми очікували, що матеріали проєкту матимуть середні показники, зважаючи на соціальну значущість теми, але без різкого зростання.
Загальне охоплення публікацій у межах проєкту було вдвічі більшим, ніж ми планували
Фактичні результати суттєво перевищили очікування. Загальне охоплення публікацій у межах проєкту було приблизно вдвічі більшим, ніж ми планували. Це стало результатом двох наших ключових рішень: ми збільшили загальну кількість контенту (додаткові відео, анонси, репости, обговорення); а завдяки правильно підібраним темам та форматам цих публікацій, кожна з них набирала, в середньому, на 30-50 % більше переглядів, ніж ми прогнозували.
Особливо високі показники залучення показали живі історії ветеранів — матеріали про Миколу Троцького та Андрія Качановського. Відео в соцмережах отримали близько 20 тисяч переглядів замість очікуваних нами 13 тисяч, а також десятки коментарів і репостів. Та й залучення аудиторії було дуже високим. Так, в обговореннях люди дякували за мотивацію, писали власні історії. Це значно перевищило наші очікування щодо рівня емоційного відгуку.
Особливо високі показники залучення показали живі історії ветеранів
Публікації про спільні зустрічі, засідання з ветеранами та родинами, фізкультурно-реабілітаційний захід мали високий рівень залучення саме серед локальної аудиторії. Анонси заходів виконали свою функцію — люди приходили на події, вже розуміючи їхній формат і мету.
Ми вважаємо, що такі результати стали можливими завдяки поєднанню кількох факторів: тема безпосередньо торкалася великої кількості людей; матеріали були не абстрактними, а практичними та прикладними; у публікаціях звучали живі голоси ветеранів, фахівців і місцевих інституцій; редакція працювала не лише як інформатор, а як модератор діалогу та платформа для взаємодії.
У підсумку публікації проєкту не лише перевиконали план за охопленням, а й довели, що локальне медіа може реально впливати на процеси в громаді, формувати довіру та запускати сталі зміни.
Практичність інформації – найбільша цінність для людей
Окрему увагу маємо приділити результативності журналістської роботи. Так, найвищий для громади результат дали матеріали, побудовані на практичних кейсах започаткування власної справи за підтримки центру зайнятості. Саме ці публікації мали найбільший відгук аудиторії та показали не лише наявність програм і послуг, а реальні історії людей, які змогли скористатися інструментами підтримки, отримати фінансування та започаткувати власний бізнес.
Завдяки таким прикладам мешканці побачили конкретний механізм дій — куди звертатися, які програми працюють, і яких результатів можна досягнути. Це суттєво змінило сприйняття можливостей працевлаштування і самозайнятості, підвищило довіру до сервісів зайнятості та мотивувало цільову аудиторію активніше користуватися наявними інструментами підтримки. Саме практична, прикладна, журналістика рішень дала найбільший суспільний ефект і стала найціннішим внеском редакції у вирішення проблеми працевлаштування в громаді.
Найголовніший результат цього проєкту – створення та старт роботи відкритого банку професій і вакансій
Але найголовнішим результатом цього проєкту ми вважаємо створення та старт роботи відкритого банку професій і вакансій, який став для громади практичним і зручним інструментом орієнтації на ринку праці. Якби цей проєкт не був реалізований, у громаді й надалі залишалася б розрізнена, фрагментарна інформація про працевлаштування, а багато людей — особливо ветерани та люди з інвалідністю — не знали б, куди звертатися і які реальні можливості існують.
Також дуже важливим було опитування, яке редакція «Вперед» провела, щоб краще зрозуміти виклики, з якими стикаються ветерани та ветеранки після повернення до цивільного життя — насамперед у питаннях працевлаштування, професійної адаптації та самореалізації. Опитування проводилося через онлайн-форму та під час прямих контактів у межах підготовки матеріалів. Участь в опитуванні взяли 10 осіб із числа ветеранів та людей з інвалідністю. Найбільш цінним для себе опитані найчастіше визначали наявність зібраної в одному місці інформації про вакансії та можливості працевлаштування (банк професій); практичні роз’яснення щодо послуг і програм центру зайнятості; зрозумілу навігацію — куди звертатися і які служби можуть допомогти; та публічне проговорення їхніх проблем і бар’єрів на рівні громади.
Як цей проєкт посилив нас самих
Робота з цією тематикою посилила і нас самих. Так, ми збільшили власну спроможність працювати з темами працевлаштування, ветеранської адаптації та соціальної інтеграції не епізодично, а системно й у форматі журналістики рішень. Ми поглибили експертизу в темі ринку праці, державних програм підтримки та сервісів зайнятості, навчилися працювати з чутливою аудиторією через опитування, інтерв’ю та публічні обговорення. Також редакція відпрацювала поєднання аналітичних матеріалів, практичних довідкових публікацій і живих кейсів — і побачила високий відгук аудиторії саме на прикладний, корисний контент.
Окрім цього, ми посилили партнерську мережу — налагодили сталі робочі контакти з центром зайнятості, профільними фахівцями, громадськими організаціями та роботодавцями.
Підстави для подальшого розвитку, які ми бачимо, це запит на практичний сервісний контент, перевірені формати взаємодії та нові партнерства
А найбільший вплив на нас мало створення банку професій. Ми побачили самі, і також це побачили люди, що медіа може виконувати дуже важливу роль ефективної платформи для обміну цінною інформацією в громаді. Саме це дає нам підстави для подальшого розвитку: ми бачимо запит на практичний сервісний контент, маємо перевірені формати взаємодії та нові партнерства, на які можемо спиратися у наступних проєктах і редакційних ініціативах.
Маємо окремо подякувати донору, без фінансової підтримки якого не змогли б зробити проєкт саме таким. Адже йдеться не про одну чи декілька публікацій, а про комплексну роботу: дослідження ситуації, проведення опитування, організацію декількох зустрічей, створення банку професій, підготовку серії глибоких матеріалів і практичних довідкових публікацій. У межах звичайного редакційного процесу на весь цей обсяг системної, польової та координаційної роботи нам просто не вистачило б ресурсів. Редакція працює невеликою командою з двох творчих працівників, і наші поточні можливості покривають щоденне новинне та інформаційне виробництво. А завдяки гранту ми змогли оплатити послуги двох додаткових працівників – відеооператора/монтажера та SMM-спеціалістки.
У межах звичайного редакційного процесу на весь цей обсяг системної, польової та координаційної роботи нам просто не вистачило б ресурсів
Це – також важливий досвід. Бо і продумування проєкту, без чого ми б не перемогли в конкурсі, і робота за вимогами проєктного менеджменту дали змогу перетворити ідею на структуровану програму дій із вимірюваними результатами та реальним практичним ефектом для громади.
Поради колегам та бачення розвитку нашого проєкту
Як вже зазначали, найбільше ми пишаємося тим, що нам вдалося перетворити складну й розрізнену інформацію про працевлаштування, послуги та можливості на практичний, зрозумілий і постійно діючий інструмент — банк професій. Ви можете подивитися як він працює тут: https://vpered.od.ua/rajon/bank-vakansij-stvoreno/
Також вважаємо нашим найкращим результатом те, що через живі історії та практичні кейси нам вдалося змінити ставлення частини мешканців до можливостей центру зайнятості та самозайнятості ветеранів — показати не формальні програми, а реальні результати людей із нашої громади.
Найціннішим для колег з інших редакцій вважаємо наш досвід поєднання журналістики з практичим сервісним інструментом для громади
Виходячи з цього найціннішим для колег з інших редакцій ми вважаємо наш досвід поєднання журналістики з практичим сервісним інструментом для громади. Ми не обмежилися висвітленням проблеми працевлаштування, а створили конкретне рішення — відкритий банк професій— і вибудували навколо нього комунікацію між службами, роботодавцями та цільовою аудиторією. Це показало, що навіть невелика редакція може стати майданчиком координації та практичної користі, якщо працює не лише з темою, а й із інфраструктурою рішень.
Радимо починати не з публікацій, а з мапування учасників теми: центр зайнятості, профільні фахівці, громадські організації, роботодавці, представники цільової групи
Якщо переповідати цей досвід колезі, ми б радили починати не з публікацій, а з мапування учасників теми: центр зайнятості, профільні фахівці, громадські організації, роботодавці, представники цільової групи. Дуже важливо спочатку провести коротке опитування або серію розмов, щоб зрозуміти реальні бар’єри й запити — тоді контент буде не формальним, а прикладним. Другий ключовий момент — робити ставку на живі кейси та пояснювальні матеріали, бо саме вони дають найбільшу довіру й відгук. Третій — одразу планувати продукт, який житиме довше за серію публікацій (у нашому випадку — банк вакансій із регулярним оновленням).
Окрему увагу варто звернути на партнерства і зворотний зв’язок: залучати служби й експертів не лише як коментаторів, а як співучасників процесу, а також відстежувати реакцію аудиторії після публікацій.
Окрему увагу варто звернути на партнерства і зворотний зв’язок: залучати служби й експертів не лише як коментаторів, а як співучасників процесу
А щодо того, як ми плануємо продовжувати цю роботу, то, по-перше, ми точно будемо розвивати те, що почали. Оскільки створені інструменти та налагоджені партнерства вже показали практичну користь для громади й мають потенціал довгострокового застосування. Насамперед ідеться про банк професій і вакансій, який буде постійно оновлюватися. Редакція продовжить системну комунікацію з представниками підприємств, установ, організацій і бізнесу для регулярного поповнення бази новими пропозиціями. Ми також плануємо розширити формат — висвітлювати практики працевлаштування ветеранів у бізнесі, умови роботи, адаптаційні підходи роботодавців та успішні приклади інтеграції працівників.
Але надалі цей інструмент працюватиме не лише для ветеранів і людей з інвалідністю, а й ширше — для всіх мешканців громади, які шукають роботу. Фінансування цієї роботи плануємо забезпечувати через поєднання редакційних ресурсів, партнерських інформаційних проєктів із локальним бізнесом, тематичної підтримки від профільних установ, а також подання нових грантових заявок на розвиток сервісної журналістики та соціальних проєктів. Оскільки основна інфраструктура та формат уже створені в межах проєкту, то подальше підтримання й розвиток цього напрямку потребуватиме значно менше ресурсів і є реалістичним у межах нашої подальшої роботи.
АВТОРИ: Наталя Буковська, редакторка медіа Роздільнянського району «Вперед» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду