Здавалося б, така тема як екологія та очищення річки – не найбільш рейтингова. І точно не сенсаційна. Але редакція «СТЕП» вийшла на 1 млн переглядів каналу в Ютюбі та на 1,3 млн (приріст 438%) переглядів у Тік Ток. А головне – вдалося об’єднати медіа, громаду, громадські організації, науковців та міську владу для вирішення проблем, пов’язаних з очищенням річки Вовча. Їхній досвід заслуговує на увагу інших редакцій та громад.
Павлоградщина ― регіон, в якому протікають 5 річок: Вовча, Самара, Кочерга, Гніздка, Мала Терса та Тернівка. Також, звісно, є інші водоймища, ставки різного призначення. На даний момент річки мають проблеми: обміління, забрудненість, пересихання. Про це свідчать як спостереження місцевих жителів, так і результати аналізів ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ». Зокрема, як зазначає кандидатка географічних наук Віра Балабух, ми повністю втрачаємо малі річки, а великі проживають період «маловодності». До того ж знижується рівень підземних вод, зникає вода у колодязях. Тож діяти потрібно вже сьогодні.
Але поки йде війна, проблема може і не виглядати настільки важливою, щоб нею займатися. Саме в цьому і полягає ключова складність. У той саме час проблеми річок є доволі різноманітними. Наприклад, річка Гніздка використовується як колектор для стічних вод, шахтних вод, вона потребує реабілітації. А річка Кочерга поросла очеретом і входить до списку 1500 загублених річок України.
Впливає на ситуацію і екоцид внаслідок російської агресії. Так, 11 листопада 2024 р. окупанти підірвали греблю Курахівського водосховища, вода пішла у річку Вовча. На цій річці стоїть місто Павлоград. Вовча має певні екологічні проблеми: заростання, заміління, знищення екологічного різноманіття, цвітіння води, поява видів-вселенців. Це, до прикладу, сонячний окунь – нехарактерний вид, який зараз мешкає в більшості водойм, або мармурові раки.
Тож як медіа з Павлограду, ми вирішили, що постараємося вплинути на ситуацію. І основною метою проєкту «Збережемо річки Павлоградщини разом» обрали покращення стану річки Вовча, яка протікає середмістям Павлограда, у взаємодії з місцевою владою та активістами.
Адвокація результативніша за висвітлення
Щоб ситуація почала змінюватися, необхідно було об’єднати медіа, громаду, громадські організації, науковців та міську владу. Для цього треба було провести певну інформаційну кампанію, точніше, ми її вважаємо адвокаційною. Забігаючи трохи наперед, скажу, що саме завдяки адвокації редакція домоглася кількох реальних рішень.
Так, у Павлограді вже кілька років обговорювали необхідність наукового обґрунтування біомеліорації (зариблення). Проте лише в цьому році вдалося довести депутатам Павлоградської міської ради, що на це треба закласти фінансування. А у сусідньому селі Вербки пішли ще далі ― депутати спромоглася профінансувати і реалізувати програму біомеліорації ― запустити в ріку 660 кг риби, малька. Це білий амур, короп, товстолоб.
Ми, редакція сайту «СТЕП», за проєктом «Збережемо річки Павлоградщини разом» працювали протягом грудня 2024 – лютого 2025. Журналістами було створено 11 статей на сайті, 13 відео на Youtube-каналі, 46 публікацій у соціальних мережах.
Ми вивчили досвід сусідів і розповіли його своїй аудиторії. Ми зібрали та поширили іншу інформацію, яка допоможе вплинути на те, щоб робота з покращення стану річок була системною
Ми вивчили і розповіли своїй аудиторії про досвід с.Вербки, Павлоградського району, де в цьому році вже втілюється програма біомеліорації. Для цього відвідали сільську раду, відзняли кадри на р.Самара. Наступною була експедиція в унікальний прісноводний Акваріум у Дніпрі, звідки журналіст та відеооператор зробили матеріал про те, як працює ця науково-дослідна установа. Нашим спікером став Олег Маренков проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, кандидат біологічних наук. Він розказав, як працює станція гідроекологічного моніторингу поверхневих вод, описав вплив військових дій на водойми України.
Окрім того, нам вдалося провести Другу Конференцію «Збережемо річки разом» та домогтися, щоб у Павлограді прийняли рішення про розробку наукового обґрунтування зариблення річки Вовча рибами-меліорантами (рибами, які природнім шляхом очищають річку). На це з міського бюджету виділили 67 тис. грн.
Виступаючи на конференції, секретар Павлоградскої міської ради Сергій Остренко розповів, що у Павлограді вже запланована масштабна реконструкція очисних споруд. Проєкт реконструкції зараз виготовляється коштом Шведського фонду. А коли ця робота буде завершена, громада зможе звернутися за фінансуванням до Європейського банку.
Для поширення найважливіших питань серед тих, хто може вплинути на те, щоб робота з покращення стану річок була системною, ми розробили, надрукували та поширили 100 екземплярів інформаційного буклету «Збережемо річки Павлоградщини разом».
Щоб зміни почались, редакція має діяти комплексно
Якщо підсумувати все, що нам вдалося за цей час, то результати є важливими.
Найголовніше – що саме завдяки нашій роботі вдалося сконтактувати міське Управління комунального господарства та будівництва з науковою установою, яка може розробити і втілити проєкт біомеліорації. Також ми об’єднали медіа, громаду, громадські організації, науковців та міську владу для вирішення проблем, пов’язаних р Вовча.
Це точно посприяло виділенню з бюджету коштів на розробку наукового обґрунтування зариблення річки рибами-меліорантами. Тож тепер науковці зможуть дослідити стан річки та її біорізноманіття. А далі будуть дії, які крок за кроком допоможуть відновити екологічну рівновагу водойми, покращити якість води, її прозорість, сприятимуть очищенню річки від надмірної рослинності, зменшити замулення та покращити якість води завдяки біологічному методові меліорації, зокрема із використанням таких риб, як білий/чорний амур, товстолоб.
Окрім того, робота нашого медіа допомогла:
◊ Привернути увагу до проблем обміління, замулення, забруднення річок Павлоградщини, наголосити на проблемі дефіциту якісної питної води, скорочення рибного господарства, загострити увагу до довготривалих наслідків для довкілля
◊ Було вивчено досвід с. Вербки, де в 2024 році вже втілювалося програма біомеліорації
◊ Проведення наукової Конференції «Збережемо річки Павлоградщини разом» із залученням науковців, депутатів, екологів, громадських активістів посприяло пошуку опитимальних рішень щодо покращення стану р. Вовча в умовах повномасштабного вторгнення рф
◊ Досягнута домовленість між громадськими активістами та міською владою щодо подальшого пошуку міжнародних фондів для написання та втілення грантових проєктів у сфері.
Також, на нашу думку, проєкт спонукав міську владу розпочати обговорення з ДніпроОВА про необхідність відновлення дамби у с. Межиріч. Цей проєкт планують реалізувати коштом обласного бюджету при співфінансуванні громад.
Нашою основною метою було виділення коштів для розробки наукового обґрунтування біомеліорації. І тепер відповідний пункт включений в міську програму екології, а кошти передбачені в бюджеті
А ще, як вже було сказано вище, стало відомо про те, що у Павлограді планують робити масштабну реконструкцію очисних споруд, про це під час конференції «Збережемо річки Павлоградщини разом» розповів секретар Павлоградскої міської ради Сергій Остренко. За його словами, реконструкція очисних споруд дозволить покращити стан річки Кочерга. Що є дуже важливим, адже, як повідомив проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара Олег Маренков, річка Кочерга у Павлограді входить до списку 1500 загублених річок України.
Тож, якщо підсумувати, в проєкті «Збережемо річки Павлоградщини разом» нам вдалося повністю реалізувати задумане. Адже основною нашою метою було виділення коштів для розробки наукового обґрунтування біомеліорації. І тепер відповідний пункт включений в міську програму екології, а кошти передбачені в бюджеті. Сподіваємося, безпекова ситуація дозволить здійснити задумане, і вже в поточному, 2025, році вперше зарибити річку. Нагадаємо, що біомеліорація ― це очистка річок природнім шляхом, зокрема, запускаючи риб-меліорантів (коропів, амурів і товстолобів). Наша мета ― щоб біомеліорація у м. Павлоград стала системною. Нас як журналістів підтримують екологічні громадські організації, рибалки, еко-активісти, науковці.
А ще дуже важливо, що наші зусилля допомагають крок за кроком йти до чистіших річок. Так, за результатом першої конференції «Збережемо річки Павлоградщини разом», проведеної в 2024 році на базі Павлоградської РВА, вдалося реалізувати програму біомеліорації в с. Вербки. А після цьогорічної конференції, вже другої, яка пройшла у Центрі ділової активності та громадських ініціатив «ІдеЯ», підключився вже і Павлоград.
Довіра – це коли люди готові долучатися і діями, і фінансово
Наші матеріали дуже гарно сприйняла аудиторія. Тобто питання не стільки в тому, про що розповідає медіа, скільки в тому, як про це говорити. Розповідь має бути цікавою для аудиторії. Наші показники – гарне тому підтвердження.
Так, за час реалізації проєкту відвідуваність сайту виросла на 25,9%, і на 28% збільшилася кількість користувачів. Сукупна аудиторія проєкту склала 136739 переглядів матеріалів на сайті і в соцмережах. Це в 3,8 разів більше, ніж ми розраховували коли починали свій проєкт. І це – найкраще підтвердження того, що тема є актуальною, а наші матеріали – цікавими для аудиторії.
Щоб дізнатися, що саме було важливим та цікавим для наших читачів, ми провели опитування, в якому взяли участь 40 павлоградців. 25% оцінили проєкт як «дуже важливий», а 72,5% ― як «важливий». Найбільш корисною люди назвали інформацію про «Методи відновлення водойм» – 65%, «Причини забруднення річок» – 22,5%, «Ініціативи місцевої влади та активістів» – 12,5%.
52,5% наших читачів готові брати особисту участь у заходах щодо збереження річок, а 10% будуть підтримувати цю роботу фінансово
Дуже важливо звернути увагу, що люди готові особисто долучатися до заходів з очищення водойм. Так, 52,5% опитаних зазначили, що готові брати участь у заходах щодо збереження річок. 35% людей відповіли, що «Можу підтримати інформаційно (поширенням новин, петицій тощо)». 10% опитаних зазначили, що готові фінансово підтримати такі проєкти.
Не відмовила нам у співпраці і щотижнева регіональна газета «Рідний край», з якою нам вдалося створити колаборацію. Вони у трьох номерах поспіль, кожний з яких тиражем у 5 тис. екз, публікували створені нами матеріали. Це дозволило додатково охопити 15 тис. мешканців Павлоградщини.
Чи змогли б ми зробити все це самостійно? В повному обсязі – ні. Без підтримки донора ми б не змогли організувати кілька виїзних зйомок (м. Дніпро; с. Вербки Павлоградський район), розробити та надрукувати буклет «Збережемо річки разом», а також організувати Конференцію «Збережемо річки разом» та залучити до участі важливих експертів. Так, саме завдяки доповідям представників Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та кандидата біологічних наук, доцента Маренкова Олега Миколайовича, конференція мала і вагу, і вплив. До речі, фахова конференція на екологічну тематику вперше була проведена на рівні міста. І вперше отримані чіткі, наукового обґрунтовані, пропозиції щодо подальших дій.
Мільйонні перегляди: як на них вийти
Нас дуже надихнули показники охоплень, які ми отримали за результатами цього проєкту. Здавалося б, така тема як екологія та очищення річки – не найбільш рейтингова. І точно не сенсаційна. Але ми маємо приріст підписників на наших сторінка у соцмережах не менші ніж 10%. У Ютюбі https://www.youtube.com/@step_dp_ua ми досягнули показника в 1 млн переглядів нашого каналу. В Тік Ток перегляди публікацій склали 1,3 млн (приріст 438%), перегляди профілю виросли на 645%. В інстаграмі підписників стало на 7,5% більше, а перегляди публікацій каналу теж склали майже 1 млн (а саме 974 тис. за останні 3 місяці).
Тож, зрозумівши, що для високих аудиторних показників і, відповідно, впливу на процеси дуже важливо ефективно комбінувати і кут подання інформації, і поєднувати різні заходи та формати (конференція, досвід сусідів, буклет, тощо) ми вирішили, що можемо робити у своєму місті більше. І тому, ближче до завершення проєкту, оцінивши те, що робили самі, і які доводилося долати труднощі, наша команда прийняла рішення заснувати нову громадську організацію «Медіалаб». Ми її бачимо як корисну платформу в Павлограді для організації та проведення тренінгів, воркшопів і досліджень у сфері медіа та креативних індустрій. Вона допоможе об’єднувати зусилля людям, які працюють у сфері медіа, дизайну, екології чи соціальних ініціатив. В подальшому, у співпраці з міською владою, ми плануємо розробляти спільні проєкти, зокрема, у сфері екології.
Для високих аудиторних показників і, відповідно, впливу на процеси, дуже важливо як мати якісні та цікаві матеріали, подані під продуманим кутом, так і поєднувати різні заходи та формати
Колегам з інших міст та громад, зі свого досвіду, радимо звертати більше уваги на візуальну складову – менше тексту, більше відео, якісні фото, креативне оформлення сторінки. Оберіть свій фірмовий стиль і зробіть так, щоб уся ваша комунікація відповідала цьому стилю – так бренд вашого медіа буде більш впізнаваним.
Приділяйте достатньо уваги коротким відео, завжди намагайтеся зняти відео і викладайте його в Тік Ток, Інстаграм, Телеграм, це дає гарний результат. Не нехтуйте інформаційними буклетами, флаєрами, банерами – ці старі-добрі методи теж працюють.
Ми ж і надалі будемо продовжувати цю роботу. Бо, як з’ясували, якісна комунікація відіграє визначну роль для результативності. Люди хочуть бачити і те, що вони не самі цим переймаються, і що їхня робота дає результати. Не моментально, звісно, але крок за кроком, ми можемо впливати на зміни на краще.
Тож ми і надалі плануємо шукати гранти, а також задіювати наявні ресурси громад (місцеві та обласні екологічні фонди). Зараз нашим першочерговим завданням буде контроль, щоб задумане та погоджене було втілене в життя (біомеліорація, реконструкція дамби, очисних споруд). Також маємо ще багато ідей у галузі розслідувань: звідки ж беруться головні забруднювачі р. Вовча.
Автори: Тетяна Волкова, головна редакторка сайту «СТЕП ― медіа про Західний Донбас», голова ГО «МЕДІАЛАБ» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.