Питання безоплатних послуг для соціально незахищеної групи людей виглядає занадто «офіційним» для місцевого медіа. Але насправді мешканці мало знають про соціальні послуги, які можуть отримати безоплатно. А не знають – то і не користуються. Наш досвід засвідчив: саме робота місцевого медіа призвела до збільшення звернень до центру соціальних служб

Наше видання називається «Слово Правди», ми працюємо у місті Володимир Волинської області. В цьому матеріалі хочемо розказати про доволі очевидну роботу місцевого медіа, яку самі не вважали доцільною до того, поки не зайнялися нею. І якби раніше ми не обговорювали в нашій громаді та з нашою аудиторією відкриття центру денного перебування молоді з інвалідністю, то і тему про безоплатні послуги для соціально незахищеної групи наших мешканців, напевно б, продовжували вважати занадто «офіційною». Адже цим, як ми думали, займаються соціальні служби, і журналістам там не дуже є про що сказати. Але все не так просто.

Як ми «знайшли» свою тему

За нинішніх непростих обставин питання соціального захисту громадян набули особливої актуальності. Людям важливо знати, що вони не залишаться наодинці зі своїми проблемами, якщо якесь лихо чи хвороба їх спіткають. Здавалося б, у чому проблема? Адже в усіх громадах, і в нашій також, працюють різноманітні програми підтримки соціально незахищених груп мешканців, є відповідальні за це службовці – тож люди мали б отримувати підтримку. Та й медіа не мало б витрачати свої і без того вкрай обмежені ресурси, щоб розповідати про те, що має пояснювати місцева влада.

Зустріч пенсіонерів з представниками терцентру, розповсюдження газет з публікаціями про соціальні послуги у громаді

Мешканці мало знають про соціальні послуги, які можуть отримати безоплатно. А не знають – то і не користуються.

Але, працюючи з громадською організацією «Берег надії», яка опікується дітьми з інвалідністю, ми дізналися, що наші мешканці дуже мало знають про перелік соціальних послуг, які вони можуть отримувати безоплатно. А не знають – то, відповідно, і не користуються. Тому ми взяли собі за мету донести до соціально незахищених жителів громади інформацію про передбачені для них послуги, отримання яких гарантовано їм державою. Крім того, ми подумали, що зможемо дізнатися про причини, чому ця інформація є для людей невідомою. А дізнаємося – то зможемо змінити ситуацію з інформуванням, і знайдемо для себе нові напрямки роботи, про які ми не здогадувалися раніше.

Те, що було очевидним, в ході роботи відкрило нові потреби

У міській громаді Володимира Волинської області, як ми тепер знаємо, передбачено 17 пакетів соціальних базових послуг для незахищених верств населення, отримання яких гарантовано державою. Але не всі вони сповна використовуються. Окрім того, є перелік інших потреб, які не покривають ці 17 видів послуг. Одну з таких проблем ми відкрили, коли готували розповідь про патронатну сім’ю Степанюків.

Візит журналістки Валентини Тиненської до патронатної сім’ї у село Дігтів

Один з матеріалів набрав рекордну за пів року кількість переглядів. Отже, можемо разом допомагати людям, які живуть поруч

Так, готуючи матеріал, ми їх розпитували, зокрема, про проблеми, з якими вони стикаються. І виявилося, що однією з головних їхніх потреб є придбання великовмісного авто, куди б вміщалась вся сім’я. Це б суттєво їм полегшило перевезення дітей до мистецьких шкіл, виїзди сім’єю на відпочинок, тощо.

До речі, це публікація побила рекорди переглядів за пів року. І це сигнал про те, що тема дійсно важлива і з нею мають працювати місцеві медіа. Та й проблеми людей і сімей, які живуть поруч, в нашій громаді, ми б могли вирішувати разом. Недарма це група соціально незахищена – отже, потребує підтримки громади. І якраз медіа може, залучивши громаду, знайти рішення. Тож, повертаючись до Стапанюків, ми сподіваємося, що згодом на цю потребу відгукнуться місцева влада або благодійники.

Люди дякують за конкретику, якою вони можуть скористатися

Отже, ми з’ясували, що суть проблеми полягає в тому, що місцева влада мало інформує мешканців громади про те, хто, де і які послуги може отримати. І у людей складається враження, що чиновники не зацікавлені у популяризації наявних послуг, впровадження нових, і у забезпеченні доступності для своїх соціально незахищених громадян.

Ми робили саме те, що вміємо робити добре

В той самий час якісна комунікація – це якраз те, що вміють робити медіа. І ми робили саме те, що вміємо робити добре. Ми ознайомили жителів громади з послугами, які вони можуть отримати, які їм гарантовані державою. Показали приклад створення патронатної сім’ї, пропонуючи й іншими жителям громади стати надавачами таких соціальних послуг. Розповіли також, що не тільки соціальні служби, а й благодійні фонди можуть надавати такі послуги, і описали відповідний досвід сусідньої Нововолинської міської громади.

Досвід Нововолинської громади- соцпослуга підтриманого проживання від «Карітас-Волинь»

Звісно, нам вдалося не все, що ми б хотіли зробити. Так, не вийшло розповісти про можливий спектр варіантів вирішення соціальних проблем. Хотілося б отримати роз’яснення від представників Львівського міського центру соціальних послуг та реабілітації «Джерело». Але дослідження, яке вони робили, було комплексним і його проводила група людей. Тож нам потрібно придумати, як побудувати цей діалог, щоб і цінну інформацію донести до нашої громади, і дотриматися вимог, які є важливими для дослідників.

Окрім того, ми хотіли посприяти впровадженню послуги транзитного проживання, яку планується реалізувати за підтримки благодійного фонду у нашій Володимирській міській громаді. Ми розраховували, завдяки ефективній комунікації, скоординувати зусилля учасників цього процесу та підприємців, що б сприяло підвищенню ефективності розв’язання соціальних проблем. Але ця послуга ще на стадії попередніх домовленостей про впровадження, тож ми зможемо долучитися до цього процесу пізніше.

Після наших публікацій до центру соціальних служб стало звертатися більше людей

Тим не менш, те, що ми зробили, мало цілком позитивний результат. Так, за інформацією працівників центру соціальних служб, до них стало звертатися більше людей після наших публікацій. Адже, окрім нової для людей інформації, ми також оприлюднили і контактні номери телефонів.

Читачі дякували нам і напряму – як усно, так і у соцмережах. Ці добрі відгуки засвідчували, що ми розширили обізнаність про послуги для широкої аудиторії читачів.

Щодо кількісних показників, то публікації, які були створені під час проєкту, вийшли на сторінках газети «Слово правди» (тижневий тираж 2500 примірників), а також на майданчиках видання у соціальних мережах. Деякі з цих публікацій отримали багато репостів та переглядів. Зокрема, матеріал про послугу сімейного патронату на фейсбук сторінці набрав понад 33 тисячі переглядів і 430 реакцій. Це наш власний рекорд за останні пів року. А найменш затребуваною виявилась розповідь про основні соціальні проблеми у громаді та шляхи їх розв’язання. Тут переглядів було усього 260, попри докладені нами зусилля та поширення у місцевих пабліках.

Важливість регулярного висвітлення стала очевидною тільки в процесі роботи

Цей проєкт допоміг нам розширити читацьку авдиторію, познайомив з цікавими людьми, відчутно збільшив відвідуваність сайту. Ми налагодили тісну співпрацю з центром соціальних служб, терцентром, яку продовжимо і після закінчення проєкту. Виявилося, що за стінами соціальних установ сховано багато цікавих тем, які можуть стати журналістськими матеріалами, треба лишень частіше стукати у такі двері.

За стінами соціальних установ сховано багато цікавих тем, треба частіше стукати у такі двері

Але не менш важливо, що увага до соціальної тематики дозволяє допомогти окремим нашим землякам, які опиняються у скрутному становищі. Війна, звісно ж, є причиною постійного збільшення кількості отримувачів таких послуг. Та й, у відповідь на потреби людей, коло цих послуг постійно розширюється. І люди мають про це знати одразу, а не колись потім.

Як вже говорили раніше, ми пишаємося, що публікація про патронатну сім’ю побила рекорди переглядів за пів року. Адже це те, чого ми і хотіли – привернути увагу мешканців і надихнути жителів громади ставати надавачами таких соціальних послуг.

Іншими словами, ця тематика є дуже важливою, і місцеві медіа мають приділяти їй увагу. Можу точно сказати, і хочу донести це до колег. Саме завдяки цьому проєкту ми зрозуміли, що соціальна тематика має дуже високу значущість для людей, хоча і виглядає не дуже популярною у порівнянні з сенсаційними матеріалами. Адже про послуги, якими люди можуть користуватися безоплатно, які їм гарантує держава, часто не обізнані саме ті, кому ця підтримка дуже потрібна.

«Соціальна» тематика програє сенсаційним матеріалам, але це до того часу, поки ви не почали нею займатися регулярно

Звісно, у рамках звичайної роботи редакції, коли журналістів обмаль, ми за постійними поточними питаннями навряд чи змогли б приділити достатньо уваги такій тематиці. Хоча ще до цього проєкту дізналися, що потреба в ній є.

Тому надалі плануємо цю тему підтримувати, адже завдяки проєкту у нас вже склалися фактично партнерські стосунки з усіма зацікавленими у регулярному висвітленні цієї тематики людьми. Тож тепер нам буде набагато легше – підтримувати тему це не розпочинати все з нуля. Та й деякі теми залишилися не висвітленими у рамках проєкту, адже окремі соцпослуги ще тільки на етапі впровадження.

Радимо і вам, колеги, знайти можливість долучитися до роботи, яка допоможе вашій аудиторії і продемонструє силу місцевого медіа.

Автори: Антоніна Михальчук, редакторка газети «Слово правди» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу

Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”