Скоріш за все, досвід нашого видання для багатьох не виглядатиме як щось особливе. Проте важливість отриманого нами результату від цього не менша. Адже ми допомогли мешканцям громади, і надали їм інформацію із відповідями на такі запитання, які не були розкриті жодним медіа, які працюють на теренах району. А це – наша цінність для людей, і у відповідь – їхня довіра до нас.

«Наш Край» працює у Липоводолинській громаді, це Сумська область, ближче до межі з Полтавською областю. Редакція видає газету «Наш край», має сайт «Липова Долина.NEWS» і сторінку в Фейсбук. Газета – це основне джерело фінансування, адже кошти від передплати друкованого видання складають левову частку нашого бюджету. Протягом останніх півроку ми збільшили активність на наших цифрових платформах, у першу чергу завдяки участі в проектах від УАМБ. Це дало змогу значно наростити аудиторію (наприклад, у фейсбуці з листопада 2023-го до травня 2024- го – з 3,5 до 5,5 тис. підписників). Читачі на цифрових платформах отримують оперативну інформацію та мають змогу комунікувати з нами, беручи участь в опитуваннях.

Наша редакція вже досить давно, років до 8-и, живе без фінансових “вливань” влади, можливо, тому нам не страшно говорити про проблеми. Натомість для нас важливо бути корисними читачам, які передплачують нашу газету. Тож головна цінність досвіду, про який ми хочемо розповісти у цьому матеріалі – не боятися озвучувати проблеми, навіть, якщо це не подобається владі, виходити за рамки комфорту.

Колектив “Нашого краю”

Люди не розуміють, чому закриваються школи, тому шукають підтримки в редакції

В цьому проекті ми порушили 7 проблем, які були найбільш актуальними для мешканців нашої громади.

♦ Реформування освіти і, як наслідок, закриття сільських шкіл: через рік у наших громадах зникне ще мінімум три школи. Це питання завжди гостро сприймається у наших громадах. Люди не розуміють, чому закриваються школи, тому висловлюють своє невдоволення.

♦ Реформування медицини: під загрозою закриття – Липоводолинська лікарня.

♦ Відновлювальні роботи на стадіоні у воєнний час, що більшість місцевих мешканців вважає неприпустимим.

♦ Як громади приймають переселенців. Фактично, облаштованих місць для їх компактного, організованого розміщення сьогодні немає ні в Синівській, ані в Липоводолинській громадах.

♦ Відкриття соціальних просторів. У громадах донедавна не було місць для проведення організованого дозвілля дітей, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб.

♦ Відсутність молодіжних громадських організацій і, як наслідок, недостатня увага молоді. Назріла необхідність у створенні Молодіжної ради.

♦ Висвітлення і аналіз декларацій чиновників. У суспільстві завжди є запит на доступ до цих даних широкого кола громадян.

Нам не вперше доводиться шукати відповіді на непрості питання, і люди знають, що до нас із такими запитаннями звертатися варто – ми знайдемо відповіді й пояснимо, що відбувається, і чому саме так відбувається. Запитання, звісно, є різними. Інколи вони пов’язані із глобальними проблемами, як, наприклад, налагодження доставки преси «Укрпоштою» у віддалені села чи відкриття телефонної лінії для запису за е-направленням до спеціалістів Роменської центральної районної лікарні. Інколи – не такі масштабні. Проте ми завжди збираємо їх від своєї авдиторії, адже працюємо для них. А така робота з актуальними запитами, в свою чергу, дає редакції напрямки для поглибленого вивчення інформації та відповідних публікацій. Наші ж публікації, у свою чергу, дають і мешканцям, і владі, розуміння перспективи розвитку різних галузей і наштовхують на більш ефективні рішення.

Редакторка Наталія Шутько і журналістка Юлія Міщенко “з перших уст” дізнаються про проблеми мешканців сіл

Ми стали єдиним джерелом, яке дало людям інформацію та відповіді на запитання, в яких вони не могли самостійно розібратися

Тож, іншими словами, основна мета нашого проекту – допомога мешканцям Липоводолинської та Синівської громад у розв’язанні актуальних проблем сьогодення, налагодження ефективної комунікації між місцевими жителями та представниками різних гілок влади, соціальних установ та інших служб. Відповідно, і результат – надання людям відповідей на запитання, які їх хвилюють.

Ще раз наголошу: ми стали єдиним джерелом, яке дало людям цю інформацію. Завдяки цьому батьки учнів вже мають змогу планувати, де буде навчатися дитина, бо знають, які школи закриються, а які ні; мешканці громад розуміють майбутні перспективи медичних закладів на місцях, тощо. Зі свого боку, висвітлення нагальних питань дало можливість активніше розвивати сучасні цифрові платформи (сайт та сторінку в фейсбуці). 

Якщо подивитися на нашу роботу ширше, то ми прагнемо бути комунікаційним містком між владою і мешканцями громад – і вважаємо, що нам це вдається. Це важливо для нашої громади насамперед тому, що крім нашого, такі питання не порушуються жодним медіа, які є на теренах нашого району. Чому так? Мабуть, не прийнято «копати» вглиб проблеми, розбиратися в нюансах реформування різних галузей, аналізувати декларації місцевих чиновників, як це роблять журналісти нашого медіа. 

Десятки вдячних відгуків і підписка – те, що надає нам впевненість

І – нарешті – чи це важливо для людей? Наша відповідь – так. Маємо десятки вдячних відгуків, позитивну реакцію на підготовлені матеріали. Люди з власної ініціативи заходять до редакції, телефонують, кажуть про важливість підняття порушених тем. Наприклад, і керівники-пенсіонери закладів освіти, і батьки школярів дякували за професійно підготовлений матеріал про перспективи закриття шкіл. «Завдяки публікації в газеті ми отримали чітке розуміння того, які школи закриються в наших громадах, а які ні. Тепер батьки можуть на перспективу планувати, в який заклад віддавати дитину», – мешканка Липової Долини Любов Дмитрушко.

З часом місцеві мешканці все більше довіряють місцевому медіа, ніж загальнонаціональним. Більшість домогосподарств передплачують лише одне друковане видання – газету “Наш край”. Тиражі загальнонаціональних медіа в громадах мізерні – по кілька десятків штук, тоді як наш тираж – 2130.

Загальнонаціональні медіа в громадах мають слабші позиції, аніж місцеві. У нас тільки в опитуванні щодо відновлення стадіону взяли участь 241 мешканців

З кожним разом все більше людей долучається до опитувань, обговорень. Наприклад, до опитування про доцільність відновлення стадіону долучився 241 місцевий мешканець – це найбільше з усіх опитувань (у попередніх – по кілька десятків осіб). Це значить, що громади стають активнішими. Ми пишаємось, що нам вдається «розворушити» мешканців. 

Громада веде відновлювальні роботи на колишньому стадіоні, хоча більшість мешканців – проти

Тема про відновлення колишнього стадіону в Липовій Долині стала у нас найбільш резонансною, і саме в цьому питанні ми досягнули найбільших результатів. Суть питання в тому, що керівництво громади веде роботи з відбудови цього об’єкта, незважаючи на те, що в країні йде широкомасштабна війна й є набагато важливіші статті витрат, зокрема, допомога військовим. Ми провели опитування серед місцевих мешканців, у якому переважна більшість висловилась проти відновлювальних робіт, підготували кілька матеріалів на цю тему.

«Я навіть не чув, що на стадіоні «кладуть» асфальт. Це неприпустимо. Дякую «Нашому краю», що підняв цю тему. Всі знайомі обговорюють неприпустимість таких дій влади», – житель Липової Долини Михайло Іваненко.

Питання набуло широкого резонансу, люди висловили свої думки і побажання, на які напрямки доцільно витрачати кошти у воєнний час. Це, зокрема, допомога армії: закупівля військового обладнання, амуніції тощо. Тож ми маємо надію, що влада зреагує на думку громади.

Статистика підтверджує: зростає кількість переглядів матеріалів, підготовлених саме в рамках проекту

Чому ця робота важлива, гадаю, є зрозумілим. Для медіа це, в першу чергу, ознака того, що наше слово багато чого важить. Наші матеріали обговорюють: хтось підтримує, хтось критикує, та це дає додаткові перегляди, збільшення популярності сайту, кількості підписників у Фейсбуці. 

Наші матеріали та порушені в них проблеми допомагають громаді рухатися вперед і при цьому прислухатися до думки людей, стимулюють владу реалізовувати не тільки власне бачення, а й чути критику, думку мешканців. Вже зараз можемо говорити, що люди отримали більше можливостей для взаємодії з місцевою владою через наші опитування, результати яких ми, за необхідності, доводимо до відома керівництва громад. Статистика це підтверджує – зростає кількість переглядів матеріалів, підготовлених саме в рамках проекту.

Попри важкий час – ми не закриємося

Тож ми продовжимо висвітлювати проблеми громад – це важливо для місцевих мешканців, а ми – єдине медіа на території колишнього Липоводолинського району. Фінансуватимемо цю роботу власним коштом редакції. Сподіваємося, що й надалі читачі будуть підтримувати наше видання передплатою.

Щоб відповідати сучасним запитам, ми перебудовуємо, оновлюємо видання, змінюємо стиль роботи, перетворюємося з просто друкованої газети в мультимедіа. Як результат – люди продовжують нас читати. «Я передплачую “Наш край” десятиліттями. Це найцікавіша для мене газета, і я не відмовлюсь від неї попри фінансові труднощі й похилий вік», – мешканка Семенівки Ольга Куц.

Коли закривається газета – перш за все втрачають місцеві мешканці

Хоча багато місцевих видань в різних регіонах України закриваються, ми з впевненістю дивимося в майбутнє, і плануємо свою роботу на найближчі кілька років. Навіть якщо будемо зовсім обмежені в коштах, навряд чи зможемо покинути справу нашого життя. Адже коли закривається газета – перш за все втрачають місцеві мешканці, які залишаються без свого локального медіа. Це неприпустимо.

«Дивуюся, що в редакції працюють всього 3 людини. Ці маленькі місцеві газети – золотий фонд нашої історії», – зауважив письменник Василь Шкляр, який відвідав Липову Долину нещодавно. Тож, на завершення, радимо колегам сусідніх редакцій, які не беруть участі в проектах, не боятися озвучувати проблеми, навіть, якщо це не подобається владі, виходити за рамки комфорту. Головне – бути корисними читачам.

Дописувач газети Олександр Баклай і письменник Василь Шкляр читають свіжий номер “Нашого краю”

АВТОРИ: Наталія Шутько, директорка ТОВ “Газета “Наш край” та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу

Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла зі США” та “Українського Медіа Фонду”