Ця історія – про молоде медіа з міста Глухів Сумської області, яке працює на інформаційному ринку, де тривалий час для місцевої авдиторії діяв єдиний веб-сайт. Але немає нічого неможливого: Глухів.City активно нарощує власну авдиторію, фокусуючись на потребах мешканців. Саме жива взаємодія з читачами у соцмережах стали для Глухів.City основою для розвитку та зростання.
Передусім хочемо сказати, що Глухів.City – молоде медіа. Ми стартували рік тому, 6 березня 2023 року, і з першого дня розвиваємо нашу платформу та водночас самі зростаємо, разом із нею.
До 8 квітня 2022 року частина Сумщини була в окупації. У Глухів росіяни не зайшли, але їхні блокпости стояли довкола міста, тим самим обмежуючи рух транспорту та поставку продуктів. В інформаційному просторі активізувалися локальні групи в соцмережах, де люди без розбору поширювали новини, чутки та фейки. Чи не щодня з’являлися повідомлення та так звані «телефонограми» про можливий наступ на місто. Місцеві ЗМІ до певного моменту не працювали, а коли повернулися в звичний ритм, то зіштовхнулися з панікою населення, фейками та вкидами. Одного ресурсу для орієнтації в інформаційному просторі було мало. Ми вирішили змінити ситуацію і надати нашим мешканцям допомогу.
Запустити видання допомогла Агенція розвитку локальних медіа Або. Своїх ресурсів для початку роботи ми не мали, тому те, що нам надали колеги з Або – диктофони, стабілізатори, штативи, тобто базова техніка – було дуже важливим.
Як вже було сказано, редакція Глухів.City почала працювати на початку березня 2023 року. Ми «зайшли» на ринок локальної інформації, де до цього монополістом був один сайт. Починали працювати в команді з менторки від агенції, головного редактора та журналістки. А нині нас у штаті вже троє – редакторка та двоє журналісток. Це студентка кафедри журналістики, мама в декреті та жителька іншого міста на віддаленій роботі.
Активність місцевої авдиторії очима молодого медіа
Глухів.City представлений як сайт та в соцмережах – Інстаграм, Фейсбук, Телеграм, Ютуб. У нас є сторінка в Треадс, але неактивна. Для нас важливо охопити всі вікові категорії читачів, тому ми підлаштовуємося під соцмережі.
Ми помітили, що найбільше переходів на сайт відбувається з Фейсбук. Це – основний «оглядач» сайту та соцмережа для реклами матеріалів. Вік середньостатистичного читача звідти – 40 років.
Натомість Інстаграм та Телеграм читачі сприймають як окрему новинну платформу. Звідти вони хочуть отримувати коротку вичерпну інформацію. Ми робимо велику ставку на ці дві платформи, адже там найактивніша аудиторія.
Найбільше переходів на сайт відбувається з Фейсбук. А найактивніша аудиторія – в Інстаграм та Телеграм, які читачі сприймають як окрему новинну платформу. Саме тут вони хочуть отримувати коротку вичерпну інформацію.
В Інстаграм нас активно читає молодь, тому ми активно використовуємо опитувальники, тести, створюємо креативні формати в Канві. Ведемо рубрику хештегів. Наприклад, фото міста ми підписуємо #слухайглухів та додаємо до світлини пісню українських виконавців. Так популяризуємо вітчизняну музику. Також ця платформа корисна для зборів, до яких редакція періодично долучається на чиїсь прохання або організовуючи власні. Можливість зручного репосту та додавання активного посилання на «банку» зручна для людей.
Наші найбільші зусилля сьогодні – для розвитку Телеграм. Для нього пишемо скорочені варіанти новин. Майже кожну новину в Телеграмі супроводжуємо картинкою із Канви, що привертає увагу та виділяє нас серед інших ресурсів. Тут публікуємо короткі новини, які на сайті не наберуть переглядів, але будуть цікаві людям. Даємо швидкі оголошення про аварії, відключення, графіки роботи чи зміни в них. Коли в місті через технічні несправності перестав працювати сигнал повітряної тривоги, підключили бот, щоби сповіщати людей у себе в каналі.
В Ютуб додаємо репортажі та сюжети, які робимо. На базі них створюємо Шортси, які набирають перегляди та додають підписників. Аналогічні короткі, але Рілси, ми просуваємо в Фейсбуці та Інстаграмі.
Як тільки з’явився Треадс, ми зареєстрували там сторінку видання. Планували показувати там закулісне життя журналістів редакції. Але за браком часу зараз на цьому складно зосередитися. У майбутньому хотілося би повернутися до цієї ідеї.
Місцевий ринок і гроші для медіа
Що стосується фінансової сторони питання, то тут все складно… Доходів від реклами в Глухові ми майже не отримуємо. Максимум – до 800 гривень на місяць від реклами в Інстаграм.
Найголовніша проблема – що люди не зацікавлені в незвичайних рекламних форматах. Вони хочуть стандартну інформашку за невисоку ціну. І отримати це вони можуть від інтернет-видання, яке роками працює в Глухові та має чималу аудиторію. Або можуть ще розмістити щось у тій чи іншій групі в соцмережах, які аналогічно набрали підписників. Люди пояснюють це відсутністю грошей на унікальніші рекламні формати.
Сьогодні замовник готовий купувати стандартне розміщення інформації за невисоку ціну. Продати щось нестандартне практично неможливо.
Тому, щоби мати можливість працювати, ми шукаємо міні-гранти. Маємо гроші максимум на два місяці у випадку відсутності грантів.
Ну і взагалі, планувати наперед сьогодні важко, адже ми працюємо на прикордонні, Глухів у межі досяжності артилерії, КАБів, С-300, тож неможливо передбачити, що буде завтра.
Чи дійсно люди хочуть розбиратися, чому проблеми в громаді не вирішуються
Редакція Глухів.City протягом 1 жовтня 2023 року до 1 березня 2024 року працювала над проєктом «Правдиві новини та історії людей Глухівщини на противагу дезінформації та міфам». Хочемо пояснити, чому ми вважали і вважаємо цю тему важливою.
У серпні 2023 року, опитуючи людей на вулицях міста, ми, зокрема, поцікавилися, які новини та звідки отримують глухівчани, чого їм не вистачає. З приблизно 50 опитаних найбільша кількість зазначила, що читають місцеві новини у Фейсбук чи Телеграм. Але була одна спільна тенденція для більшості відповідей – люди казали, що втомилися від великої кількості новин. Що коли вони відкривають стрічку, то рівень стресу зростає, а хотілося б менше тривожного, а більше корисної практичної інформації та історій, які можна почитати, а не швидко кинути на них оком.
Люди втомилися від великої кількості новин, і хочуть менше тривожного, а натомість більше корисної практичної інформації та історій, які можна почитати.
Тому ми і вирішили зосередитися на тому, що допоможе людям отримати відповіді на свої запитання, посприяє зниженню рівню стресу, підвищить обізнаність у протидії дезінформації. Отже, ми вирішили брати в роботу точкові проблеми читачів та давати відповіді, щоб вони могли їх самостійно вирішити, або підказувати варіанти вирішення питання.
Щоб знати, на які саме проблеми читачів нам реагувати, ми почали активно моніторити місцеві телеграм-канали та групи у фейсбук. Звідти та з особистих повідомлень дізнавалися основні запити населення. Головний принцип був таким, що не буває маленької проблеми. Адже кожен житель громади заслуговує бути почутим та отримати допомогу.
При цьому нашою метою було не лише правдиво інформувати населення, а й сприяти у стабілізації їхнього психоемоційного стану. У сукупності ми планували створити корисний та правдивий інформаційний простір завдяки кільком напрямкам роботи: боротьба з фейками, мотивуючі історії жителів прикордоння, вирішення «точкових» питань жителів громади. Це те, на чому акцентували читачі під час початкового опитування.
Наприклад, ми запланували серію статей про людей, які залишаються жити на прикордонні. Це було потрібно передусім для того, щоб показати читачам, що життя попри все продовжується. Що довкола них є такі ж люди, які знаходять мотивацію змінювати реальність довкола них на краще.
Людей можна залучити в обговорення, але саме воно не виникне
Але просто надавати людям інформацію було замало. Проілюструємо на прикладі.
Станом на жовтень у нашій громаді була проблема високого рівня напруженості населення через відсутність прямого діалогу з представниками влади. Щосуботи люди виходили на акцію «Гроші на ЗСУ». Вони хотіли почути позицію влади, як вони допомагають військовим. Ми вирішили піти за відповідями на ці самі запитання до керівництва міста, паралельно з діями людей на вулиці.
Звісно, записатися на прийом до влади може кожен. Здавалося, навіщо тут втручання ЗМІ? Але люди не хочуть або бояться це робити. Тому запитання залишаються. Тому виходять з ними на вулицю. Але говорити з вилицею не дуже хоче і влада. Саме тому ми вирішили допомогти обом сторонам.
Записатися на прийом до влади може кожен, але люди не хочуть або бояться це робити. Влада ж не дуже зацікавлена говорити з людьми на мітингах. Саме тут і потрібна якісна робота місцевого медіа.
Провели опитування серед містян та зібрали питання, які їх непокоять, згрупували, виділили основні гострі моменти. Про інтерв’ю з очільницею громади домовлялися два місяці, і воно зривалося та переносилося безліч разів. Але ми наполягали на розмові. Врешті на початку грудня інтерв’ю вийшло на сайті. Ми підняли тему допомоги армії, незручного графіку маршруток та чи можуть люди на нього вплинути, чому можуть підвищити тарифи на воду, за які гроші роблять облаштування спортивного простору на стадіоні. І це спрацювало!
Інтерв’ю набрало понад 4 тисячі переглядів на сайті. Його активно коментували в місцевих групах: як позитивно, так і негативно. Щоби дізнатися, чи був матеріал корисним для жителів, ми вирішили запитати це у них наживо. Опитали 32 людини різного віку, яких зустріли в центрі міста: 11 із них не читали інтерв’ю, 21 людина – або читала повністю, або окремі моменти. Одна жінка відповіла, що була незадоволена, коли побачила, що на міському стадіоні встановлюють тренажери, бо думала, що на це пішли бюджетні кошти. Після прочитання вона дізналася, що існують гранти і саме за гроші донорів облаштовують спортивний простів. Наша ініціатива їй сподобалась, вона подякувала за матеріал.
На прикладі цієї жінки ми хочемо поділитися з усіма розумінням, що матеріал корисний вже хоча б тому, що коли людина володіє правдивою інформацією від офіційних джерел, вона не піддається фейкам і вкидам анонімів, які розхитують і без того складну ситуацію у громаді.
Фейки та чутки – біль нашої громади
Взагалі, фейки та чутки – біль нашої громади. Із початком широкомасштабної війни їх стало дуже багато, складно порахувати скільки. Люди, які перебувають у постійному стресі, живучи на прикордонні, додатково підпадають під вплив негативної інформації, яку використовують навіть шахраї. От один з нещодавніх прикладів.
Фейки та чутки – біль нашої громади. Люди, які перебувають у постійному стресі, живучи на прикордонні, додатково підпадають під вплив негативної інформації, яку використовують навіть шахраї.
В особисті повідомлення нашій журналісті написала знайома, що невідомі в підозрілій групі у Фейсбук використовують фото загиблого військового з Глухова. Його світлину поширюють із текстом на кшталт «привітай мене, я сирота». В інстаграм ми запитали читачів, чи бачили вони подібні дописи, як реагували на них, чи розуміють що це таке і для чого робиться. Молодь відповідала, що розуміє та не поширює подібні дописи. Представники старшого покоління здебільшого коментували, що нічого поганого не бачать. Дружина одного з загиблих воїнів написала в особисті повідомлення, що фото її чоловіка також використовували в схожому контексті. Їй це принесло додатковий біль.
Щоб допомогти людям протидіяти впливу груп-смітників і не дозволяти використовувати себе для просування подібних груп, ми вирішили пояснити, навіщо такі існують. Для цього написали окремий матеріал, який створили разом із фахівчинею з перевірки інформації, тобто фактчекеркою. Через кілька днів отримали листа від одного з наших активних підписників. Він розповів, що стаття дуже допомогла його матері, яка зрозуміла хто і навіщо таке робить і тепер буде обережніше ставитися до подібного. Він подякував за те, що його мама підвищила рівень своєї інформаційної освіти. А коли готували матеріал про волонтерок старшого віку, то кілька з них розповіли, що і не знали про подібні групи та схеми впливу на людей. Тепер – знають.
Ми не можемо за руку відвести людину до спеціаліста чи змусити виконувати практики, що покращують стабільність психічної системи. Але ми можемо навчити їх відкидати фейки й хоча б через них не переживати.
Можливо хтось скаже «Та що там та боротьба з фейками?». Вже всі про це знають. На практиці – не всі. А психоемоційний стан населення – це така ж проблема громади, як і не відремонтована дорога чи відсутність пандуса. Ми не можемо за руку відвести людину до спеціаліста чи змусити виконувати практики, що покращують стабільність психічної системи. Але ми можемо навчити їх відкидати фейки й хоча б через них не переживати.
Як обговорення та публічність допомагають вирішувати складні питання
Як ми вже казали, вся наша робота була зосереджена на тому, щоб створити для авдиторії інформаційний осередок правдивих новин та ефективних рішень навіть найменших проблем. Але одного разу ми вирішили взятися за «велику» проблему, і зустріли опір.
Так, у селі неподалік Глухова одна з доріг, яка з’єднує місто Ямпіль та Глухів, перебуває у жахливому стані. Нашу увагу на неї звернула жителька села. Щоб зрозуміти, чи братися за це питання, ми зняли відео та опублікували у своїх групах в соцмережах. 80% коментаторів відреагували гостро: більшість писали, що зараз не час ремонтувати дорогу. Жителі села, які до цього хотіли прокоментувати, чому дорога їм потрібна, побоялися осуду та відмовилися зніматися в сюжеті. Тож і ми були вимушені взяти тайм-аут, щоб перепланувати своє бачення, як будемо допомагати вирішувати проблему.
Жителі села, які до цього хотіли прокоментувати, чому дорога їм потрібна, побоялися осуду та відмовилися зніматися в сюжеті. Ми сподіваємося, що своєю роботою, можливо, зможемо показати, що вигідніше витратити гроші на цей шлях, тоді як щось інше може і почекати.
А поки тема в розробці, ми готуємо серію публікацій із експертами, чому навіть під час війни потрібно проводити благоустрій, де проходить межа між непотрібними витратами та необхідними змінами. Хочемо пояснити, за які гроші можуть ремонтувати цю дорогу, якщо кошти не підуть на неї, то куди. Можливо, зможемо показати, що вигідніше витратити гроші на цей шлях, тоді як щось інше може і почекати.
Про результати: що найбільше цінують мешканці
Найголовніше, що ми посилили завдяки роботі над проєктом разом із УАМБ, це контакт із авдиторією. Люди знають, що до нас можна звернутися із будь-яким запитом, і ми допоможемо отримати відповідь.
Охоче ділимося з усіма своїм досвідом, як це працює. Коли ми бачимо питання в місцевій групі, то беремо його в роботу, шукаємо відповідь, повертаємо цю інформацію авдиторії. Наприклад, усього одна відповідь, подана нами як інструкція у форматі відео, одразу додала 15 підписників у Телеграм. Для однієї новини – це гарний показник, зважаючи на стандартний темп приросту підписників (який, чесно кажучи, не є двозначною цифрою).
Коли ми бачимо питання в місцевій групі, то беремо його в роботу, шукаємо відповідь, повертаємо цю інформацію авдиторії. Самостійно виокремити важливу інформацію людям складно та і робити цього їм не хочеться. Ми це робимо за них.
Нам дуже важливо, щоб кількість підписників збільшувалась. Бо тут прямий зв’язок: коли люди розуміють, що можуть оперативно отримати відповідь на свої питання на нашій платформі, то стають її читачами.
Ми пишаємося тим, що завдяки проєкту з УАМБ змогли запустити короткі відео випуски «Новини за хвилину» для соцмереж. Власної камери ми не маємо, як і місця для запису програм. Тож фінансування від Представництва ЄС дозволило нам оплачувати роботу оператора, монтажера та ведучого.
Чому ці відео були актуальними? Як ми казали раніше, ще коли провели початкове опитування, дізналися, що люди скаржилися на перенасиченість інформацією. Щоб це розуміти, тут варто пожити. Звідусіль тебе «атакують» новини, сповіщення про тривогу та обстріли, фейки, блоги, політичні чвари в місцевих групах. До того варто додати буденні справи, роботу, виховання дітей. Виокремити важливу інформацію складно та і робити людям цього не хочеться. У стані постійного інформаційного стресу люди стають сприйнятливіші до дезінформації та інформаційного сміття. Ми запитали себе: «Чим можемо допомогти?». Відповідь проста – ми можемо відсортувати новини за них.
Щоб подавати людям важливу інформацію та не перенавантажувати їх, ми запустили короткі випуски новин у форматі Reels. Для цього щодня відбирали інформприводи та у стислому вигляді (до трьох речень) з ілюстраціями давали читачам. Ролики просували в Інстаграм та Фейсбук. У середньому кожен наш випуск дивляться 2 тисячі людей. А коли через хворобу ведучого ми «випали» з випусками на кілька днів, то користувачі почали хвилюватися – питали, коли будуть новини і чому ми перестали їх знімати.
Нам здається, що отакі прості формати правдивих новин – дієві у боротьбі з «дезою». Звісно, ми спростовуємо «фейки», коли ті з’являються. Але викорінити їх неможливо. У чому ми точно можемо допомогти, так це максимально перекрити інформаційний простір збалансованою інформацією, привчити людей до надійних джерел, яким ми стараємося бути. У перспективі ми сподіваємося, що шляхів для появи фейків у нашій громаді буде менше. Цю тенденцію плануємо відслідковувати.
Важливі кількісні результати – 75% авдиторії дякують нам
Ми не можемо сказати, що повністю охопили всіх жителів громади. Для цього треба набагато більше часу та публікацій. Але ми знаємо конкретних реальних людей, котрим допомогли. Наш важливий меседж у тому, що проблеми громади – це навіть невеликі проблеми кожного її жителя.
Проєкт був розрахований на підписників Глухів.City. А це за рік роботи – понад 3500 тисячі підписників у Фейсбук, орієнтовно 2700 підписників у Телеграм та понад 3600 підписників в Інстаграм.
Ми оцінювали вплив та корисність нашої роботи для авдиторії, насамперед, орієнтуючись на кількість переглядів. Порівняно з іншими, матеріали, створені під час проєкту, набирали більше переглядів. Оскільки ми їх готували, орієнтуючись на запити читачів, тобто старалися пояснювати людям те, що їх непокоїло, вважаємо, свою мету досягнули.
Проблеми громади – це навіть невеликі проблеми кожного її жителя. Створивши гайд аптек, ми допомогли 75-річній мешканці щодня не ходити за ліками зайвий кілометр. Так, ми не вирішили масштабну проблему громади, але допомогли конкретній людині. І, скоріш за все, не одній
Ми також майже по кожному матеріалу вивчали думки людей, дізнавалися, чи був він корисним для них, і у 75% відповідей було «так». Особисто для нас цінними стали відгуки, коли матеріал допоміг. Наприклад, ми створили гайд аптеками міста, де пацієнти з діабетом можуть безоплатно або з невеликою доплатою отримати тест-смужки за програмою реімбурсації. У матеріали зібрали адреси, графік роботи, номери телефонів. Власниця однієї із аптек – знайома однієї із журналісток. Вона розказала, що з певного моменту до них почала активно ходити містянка з діабетом. Вона шукала спілкування, серед усього іншого, тому її запам’ятали. Ми саме шукали героя для статті про життя з діабетом, тому попросили її номер. Бути героїнею публікації про діабет вона відмовилася, але розказала, що сама переселенка з Харківської області. В аптеку прийшла за смужками. А про те, що їх можна безплатно там отримати, дізналася з нашого сайту. Скріншоти в інтернеті вона робити не вміє, лише гортати стрічку новин. Тож, коли побачила публікацію, виписала адреси та телефони аптек. А ще побачила, що біля неї є потрібна. Хоча раніше їй доводилося ходити за ліками зайвий кілометр. У 75 років це значна відстань.
Так, ми не вирішили масштабну проблему громади. Але коли ми знаємо, що наші матеріали допомогли конкретній людині, то розуміємо, що рухаємося у правильному напрямку.
Нас цінують саме за допомогу та за можливість звернутися до нас
Читаючи про досвід інших медіа, які розвивали проєкти разом із УАМБ, нам здається, що ми не вирішували настільки глобальні проблеми громади, як деякі. Ми дуже хотіли організувати офлайн-зустрічі з читачами, запросити психологів, тренерів із інформаційної безпеки. Але не наважилися взяти на себе відповідальність провести захід у прикордонному місті, куди дістає артилерія.
Нас дуже надихнуло для подальшої роботи те, що ми отримували фідбек від читачів на кожен матеріал. А ще те, що кількість підписників продовжує зростати з кожним днем. Перед проєктом у нас був певний застій. І коли, виконуючи стратегію проекту, ми почали давати не лише новини, а й відповіді на питання аудиторії, «піклуватися» про неї, то пішов приріст читачів у всіх соцмережах.
Шукаючи «точкові» проблеми, ми знайомилися з жителями та заробили собі славу медіа, до якого не складно та не соромно звернутися.
Аналізуючи те, що нам вдалося, ми вважаємо найціннішим, що тепер перебуваємо в постійному контакті з аудиторію. Ще раз наголошу: нам це вдалося завдяки тому, що реагували на її потреби протягом цих місяців. Шукаючи «точкові» проблеми, ми знайомилися з жителями та заробили собі славу медіа, до якого не складно та не соромно звернутися.
Ми точно продовжимо працювати в напрямку постійної реакції на запити читачів та розвінчування фейків. Якщо своєю роботою ми можемо знизити рівень напруги серед жителів прикордоння, то вважаємо за потрібне й далі це робити. Радимо колегам користуватися можливостями грантової підтримки, зокрема УАМБ, адже це гарно «прокачує» рівень редакції та корисність її роботи для населення.
АВТОРИ: редакція Глухів.City та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.