Розвиток дрібного бізнесу – важливий пріоритет для кожної громади. Якщо додати до цього можливості урядової грантової програми єРобота, вийдуть гарні стартові умови для багатьох громад, ВПО та підприємців. Але прогрес поки не є таким швидким, яким міг би бути. Досвід «Миколаївських вістей» одночасно показує і чому так відбувається, і як місцеве медіа може сприяти прискоренню зменшення безробіття в громадах.
Ми, у редакції «Миколаївських вістей», задумали свій проект як такий, який допоможе створити умови для підвищення зайнятості населення у Сколівській та Новороздільських громадах. Тобто допоможе працевлаштуванню і ВПО, і місцевого населення. Знаходимося ми у місті Миколаїв Львівської області – тож привертаємо до цього окрему увагу, щоб ви не сплутали наше місто із обласним центром на півдні України.
Проблема, яку ми прагнули вирішити, очевидна – безробіття, яке загострилося через війну. Ми взяли собі за мету допомогти усім – і ВПО, які прибули до нас, і мешканцям громади, які втратили роботу, і місцевій владі, на яку покладено завдання сприяти максимальній соціальній адаптації ВПО та підтримувати місцеву економіку у час війни.
Проблема, яку ми прагнули вирішити, очевидна – безробіття, яке загострилося через війну.
Тому і рішення, яке ми розробили, базувалося на встановленні партнерських зв’язків між місцевими центрами зайнятості та місцевими громадами. Адже держава надає певні фінансові ресурси для відкриття власної справи. Проте, через зневіру у власні сили, багато людей не користуються існуючими можливостями, від чого потерпають і економічно, і соціально. У той самий час існують успішні приклади, коли ВПО, що осіли на теренах Новороздільської та Сколівської громад, втративши все, не побоялись почати все з нуля і стали успішними. Тож ми хотіли розказати їхні історії успіху, які можуть стати для інших мотивуючим фактором до рішучих дій. Також є чимало нових механізмів у роботі місцевих центрів зайнятості, коли вони допомагають людям знайти нову роботу, навчитися новому. Саме з цього ми і виходили.
П’ять важливих висновків для громад
До прикладів людей, яких ти знаєш особисто, довіра більша. Тому вони є найкращими для мотивації та руху вперед. Саме тому наша редакція сфокусувалась на місцевих героях програми для проєкту «Підприємницька сага: історії успіху, які працюють» – вони усі чиїсь сусіди, приятелі чи родичі. Гості наших подкастів були початківцями у підприємницькій сфері, які відважились в умовах війни, без значних фінансових капіталів, за допомогою урядової грантової програми єРобота, розпочати власну справу і досягнути успіху. Саме за таким критерієм ми і обирали героїв матеріалів. Адже ці сміливці живуть поряд з нами, то ж кожен може пересвідчитись у правдивості їхніх слів та досягнень.
До прикладів людей, яких ти знаєш особисто, довіра більша.
І це спрацювало. Попрацювавши зі Сколівським та Новороздільським центрами зайнятості, запустивши у соцмережах наші подкасти, ми отримали запити, наразі від двох підприємців (вони зі Сколівської громади), які бажають, щоб ми створили аналогічні медійні продукти і про їхні історії успіху. Сподіваємось, що така ланцюгова реакція триватиме і надалі, адже це можливість монетизації нашої роботи. І це перший важливий висновок, який я хочу зробити.
Другий – що долучитись до проєкту вияв бажання «не запланований партнер» – Миколаївський центр зайнятості. І це стало свідченням, що медійний продукт, який ми виробляємо є цікавим і затребуваним для інших громад. Бо маємо і інші підтвердження цьому. Так, Львівський обласний центр зайнятості активно поширював у соціальних мережах відеоверсію подкастів, а інші його територіальні структури по ланцюговій реакції перепощували далі. Відтак, ми побачили, що охоплення продуктом є більшим, ніж ми прогнозували, і ще продовжує набирати обертів як по переглядам, так і у поширенні.
По-третє, в процесі підготовки ми виявили, що поінформованість серед локальних громад про те, як працює урядова програма єРобота, якби це не прикро звучало, доволі низька. А про розуміння самого механізму і говорити не приходиться.
По-четверте, ми виявили фактично «хронічне» застереження у підприємців до співпраці з владою. Фактично всі гості етеру засвідчили, що вони погоджувались на співпрацю лише завдяки дії «сарафанного радіо». Тобто, якщо колега, родич, знайомий вже пройшли цю доріжку, то наші гості охочіше погоджувалися користуватись продуктами, які пропонує уряд.
Ми виявили фактично «хронічне» застереження у підприємців до співпраці з владою.
П’яте. Вже згадане «сарафанне радіо». У маленьких громадах, та й ще у час війни – це найкращий вид реклами, як з’ясувалось. Всі наші гості, з абсолютно різних громад були одностайні – найкраще працює такий механізм, тому не вбачали за доцільне користуватись послугами сторонніх майданчиків. Це, до слова, для редакції стало відповіддю на запитання чому локальний бізнес не активний щодо рекламних послуг.
Три ключових висновки для редакцій
Зауважу, що наша редакція ще ніколи не практикувала такі проєкти. Для нас самих це був експеримент, і ми пишаємося, що зробили його успішним для усіх. Додатково до сказаного вище, виділяю декілька важливих моментів, які варто врахувати і іншим редакціям, особливо якщо ви будете робити щось подібне.
Перше – це новий досвід. Ми відчули і зрозуміли, які проєкти радо сприймає авдиторія. І це вплинуло на нашу діяльність. Так, на етапі планування, як я вже сказала, ми очікували, що попрацюємо з двома центрами зайнятості: : Сколівським і Новороздільським. Проте, після виходу перших подкастів бажання долучитись до такої співпраці висловив Миколаївський центр зайнятості. Оскільки, для цієї громади питання працевлаштування як місцевого населення, так і ВПО, стоїть гостро. Водночас використання у Миколаївській громаді програм урядової підтримки бізнесу є низькою у порівнянні, скажімо, зі Сколівською громадою. Логічним продовженням співпраці з нашими партнерами стала домовленість про створення підсумкового подкасту, з очільниками трьох місцевих центрів зайнятості. Керівники великих установ не просто підбили підсумки – вони отримали можливість вголос озвучити проблемні питання.
Друге – це важливий фокус зусиль редакції місцевого медіа. Я вже зазначила, і хочу підкреслити додатково, що, «допомагаючи» іншим, ми допомагаємо собі. Сприяти місцевій громаді у розвитку її фінансової стійкості та спроможності дуже важливо. Адже, коли громада фінансово стійка та спроможна, то її підприємницький ринок має вільний ресурс для замовлення медійних продуктів, які за останні два роки залишаються не дуже затребуваними.
Коли громада фінансово стійка та спроможна, то її підприємницький ринок має ресурс для замовлення медійних продуктів
По-третє, органи місцевої влади не до кінця розуміють внутрішній потенціал громад у плані інвестицій з боку дрібних підприємців. Більшість адміністрацій громад фокусуються на співпраці з великим капіталом. У цьому нічого поганого немає. Тільки «акул бізнесу» мало, претендентів на їхню руку та серце більше, ніж можна собі уявити. І поки триває «полювання», поряд, у кожній маленькій громаді, є величезний ресурс, який легко можна капіталізувати.
У кожній громаді є багато дрібних підприємців. І, водночас, у кожній громаді діють Центри зайнятості, які, як тільки можуть, волають про те, що сприяють в отриманні не кредитних грошей від держави для фізичної особи, для підприємця-початківця чи вже досвідченого. Поглянемо на цифри лише за минулий рік на прикладі роботі трьох Центрів зайнятості, які діють у трьох маленьких громадах, які виступали партнерами проєкту:
– Новороздільський центр, «інвестував» у свою громаду минулоріч більше 3 млн грн;
– Миколаївський центр зайнятості витратив на підтримку проєктів 4 млн;
– Сколівський центр зайнятості вийшов на масштаб аж у 12 млн грн!
Але Центри зайнятості можуть збільшити ці суми удесятеро. Для цього потрібне всього лиш сприяння з боку місцевої влади. Якщо влада на місцях виділить бодай годину, щоб розібратись як це працює, то буде очевидним, що кожна маленька громада отримає ресурс, який можна доволі швидко капіталізувати.
Якщо влада на місцях додасть зусиль у співпраці з дрібними підприємцями, то кожна маленька громада доволі швидко отримає нові робочі місця та побачить збільшення податкових надходжень
Про те, що діє така урядова програма, знають всі очільники громад, сумнівів немає. Але жоден з них не розглядає цю програму як інвестицію, бо це маленькі суми. Так 150 тис грн чи 250 тис – це не так багато, але якщо ці кошти отримає хоча б 20 місцевих підприємців (усього-навсього 20!), це буде вже 3-5 млн.грн. Таке використання грантової програми від держави одразу забезпечить фінансову стійкість громаді; надасть підтримку та прискорить розвиток місцевому бізнесу, дозволить створити нові робочі місця – тож ці гроші доволі швидко повернуться у вигляді сплачених податків та прискорення розвитку інших бізнесів. Адже підприємці не працюють ізольовано – вони закупають і товари, і послуги у інших.
Висновки для нас самих
Звісно, ще рано їх робити, адже будь-які медійні проєкти працюють на перспективу. Для сприйняття, отримання і переосмислення інформації потрібен час, а ми тільки-но попрацювали з трьома громадами. І, звісно, на підставі першого досвіду ще не можемо розраховувати на те, що завтра, після перегляду чи прослуховування подкасту, буде черга з бажаючих претендентів у центрах зайнятості на отримання грантової допомоги єРобота. Та попри це, все ж таки можна говорити про певну результативність.
По-перше, з нашого невеличкого досвіду роботи з грантами, вже можу говорити, що в процесі реалізації проекти часто видозмінюються по формі. Тож потрібно бути гнучкими і приймати ці нові форми, дуже часто вони дають кращий результат ніж планувалось.
По-друге, створений нами контент переглянула та прослухала достатньо велика кількість людей. І, що дуже важливо, серед тих, кому ця інформація була цікавою, були і підприємці. Ми це побачили з аналізу поширення нашого контенту у соцмережах. Та й партнери нашого проєкту – тобто центри зайнятості – не лише брали участь, але й ще й активно поширювали на своїх ресурсах наші подкасти. Все це гарні докази того, що ми влучили у ціль. Адже, як правило, відвідують сторінки центрів зайнятості люди, які пов’язані з бізнесом, і ті, хто в активному пошуку роботи. І те, що обласний центр зайнятості активно поширював та агітував підписників на своїх ресурсах до перегляду – це ми теж вважаємо плюсом у нашій роботі. Якщо по цифрам у соцмережах, то загальна кількість авдиторії, яка переглянула промо та відеоверсію в соціальних мережі фейсбук – 22,6 тис осіб; в інстаграмі – 4 тис осіб.
Показавши декілька історій успіху дрібних підприємців, ми отримали два замовлення на створення таких історій вже поза межами проекту. Плюс кілька сотень нових підписників.
Ну і, нарешті, по-третє. Якщо повернутися до цінностей нашого проекту, то він показав справжніх людей, зі справжніми історіями. Цих людей знала наша авдиторія, бо це був чийсь сусід, чийсь родич, чийсь приятель. І ось він на широкий загал ділиться тим, що фактично розповідають на кухні у вузькому колі. І, можливо, саме це додало нам і читачів на сторінку. А кілька сотень нових підписників – це вагомо для нас.
Отже, підсумую, саме такі, ціннісні, медійні продукти і варто робити.
АВТОРКА: Ірина Телька, редакторка «Миколаївських ВІСТЕЙ» та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.