Наша редакція постійно інформує читачів про перебіг медичної реформи, починаючи з її першого етапу. Сьогодні мешканці Одещини не тільки бачать плюси та мінуси реформування, але й мають багато запитань, відповіді на які їм знайти непросто. Війна додала ускладнень, до того ж частина районних видань закрилася. Тож ми взяли собі за завдання виявити основні проблеми та спробувати знайти алгоритм їх вирішення.
«Рік тому «Одеське життя» додало чотири регіональні шпальти у газету, – розповідає Головний редактор видання «Одеське життя» Геннадій Чабанов. – І на сайті ми додали рубрику «Одеська область», де публікуються матеріали наших регіональних журналістів. Зробили це не просто щоб розповідати про події у найвіддаленіших громадах регіону, а щоб допомагати вирішувати нагальні питання, які турбують мешканців всієї області. Наші регіональні сторінки в «Одеському житті» стали заміною тих районних газет, які припинили вихід.
Сьогодні з впевненістю можу казати, що на сайт та Фейсбук-сторінку почали більше заходити читачі з Одеської області. А починаючи з жовтня 2023 ми протягом місяця були на прямому зв’язку з жителями Балтської і Ренійської громад, фокусувалися на питання в сфері медобслуговування».
Отже, як само наша робота допомогла і продовжує допомагати мешканцям громади?
Ренійська громада: як ми дізнавалися, чи є проблеми з медобслуговуванням?
Почнемо з того, що ми не захотіли вгадувати – а спитали самих мешканців про те, які питання для них є найбільш проблемними.
Те, що проблеми охорони здоров’я стосуються всіх і кожного, показало опитування щодо медичного обслуговування населення, проведене редакцією у двох найвіддаленіших від обласного центру громадах – Балтській і Ренійській. Так, у Ренійській громаді, в складі якої – сім сіл і місто Рені, за лічені дні було заповнено близько трьохсот анкет.
Анкету з восьми запитань ми розмістили на сайті видання, на сторінці у Фейсбуці і розповсюдили по місцевих групах у соціальних мережах, а також відправили адресно директорам усіх шкіл Ренійської громади – з персональним проханням розповсюдити її серед педагогів, техперсоналу та батьків учнів. Таким чином ми отримали широкий соціальний, віковий та гендерний зріз.
Опитування показало, що початковий план департаменту охорони здоров’я Одеської військової облдержадміністрації щодо перепрофілювання Ренійської лікарні створить для більшості населення проблеми
Опитування дало несподівані результати. Наприклад, у Ренійській громаді 60% опитаних сказали про те, що протягом року лікувалися у Ренійській лікарні. 86% протягом року зверталися до медзакладів. Отже, стало очевидним, що реалізація початкового плану департаменту охорони здоров’я Одеської військової облдержадміністрації щодо перепрофілювання Ренійської лікарні на філію Саф’янівської лікарні, яка знаходиться за 70 кілометрів, створить для більшості населення проблеми. Тому ми зауважили, необхідно шукати можливості для надання медичної допомоги другого рівня безпосередньо у громаді. Аде яким чином? І як цьому може допомогти редакція?
Як ми шукали відповіді на питання та алгоритм дій
У рамках гранту було проведено бліц-інтерв’ю. Чимало позитивних відгуків ми почули щодо Служби сімейної медицини, алгоритм роботи якої вже засвоїли мешканці Одещини. Проте було названо й проблеми. У Ренійській громаді основною назвали розташування Служби на третьому поверсі будівлі.
Голова громади Ігор Плехов під час проведеної виданням прямої телефонної лінії запевнив, що у 2024 році буде розглянуто питання щодо ремонту ліфта. Однак під час дискусії на скликаному очільником громади засіданні було запропоновано й інший варіант – розмістити Службу сімейної медицини на першому поверсі. Тому щоб це не залишилося тільки ідеєю – редакція вирішила узяти питання в поле свого зору.
Загалом, на всі питання, які поставили жителі громади, були дані предметні відповіді. Наприклад, який алгоритм надання медичної допомоги у разі травми, у випадках, коли «швидка допомога» не виїжджає? Як отримати направлення до фахівця поліклініки, не відвідуючи особисто сімейного лікаря?
Після серії публікацій, інтерв’ю з керівниками медустанов та головою громади до обговорення долучилися депутати. Розмову буде продовжено
Але найважливіше те, що після серії публікацій, інтерв’ю з керівниками медустанов та головою громади, розмова продовжилася. Озвучені редакцією проблеми привернули увагу депутатів. Вони, а також жителі міста, зустрілися з генеральним директором Ренійської лікарні Олегом Бурлею.
Програму гранту завершено, але тему не закрито. Зокрема, йдеться про брак коштів: Ренійська лікарня за підсумками 2023 року не зуміла заробити за програмою медичних гарантій та шляхом надання платних послуг суму, достатню для виплати заробітної плати. Через затримки виплат частина медперсоналу наприкінці року ставить питання про звільнення. Критична ситуація знаходиться на контролі органів місцевого самоврядування, розробляється алгоритм дій.
Балтська громада: Як редакційне опитування перейшло у жваве обговорення в соцмережах
Так само як і в Ренійській, ми провели опитування і в Балтській громаді, яка включає 33 села і місто Балту. Тут анкету за два тижні заповнили 110 людей. Небагато. Але навіть така кількість відповідей дозволила «засвітити» найбільш проблемні питання. Наприклад, відсутність безкоштовних ліків, оснащення палат, ставлення персоналу до хворих, забезпечення обладнанням, відсутність аптек у селах, облаштування пандусів та нестачу лікарів.
Ми опублікували відповіді на усі найбільш проблемні питання, на які нам вказали мешканці. Деякі з них дали поштовх до жвавого обговорення
З результатами ми ознайомили очільника Балтської громади Сергія Мазура, генерального директора комунального підприємства «Балтська багатопрофільна лікарня» Романа Кацмазу та представника урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Одеській військовій адміністрації Олега Соколова. Відповіді, які отримала редакція, ми опублікували. І деякі з питань дали поштовх до жвавого обговорення на сторінці «Одеського життя» у Фейсбуці.
Так, наприклад, після публікацій щодо доступності послуг сімейного лікаря, мешканка громади запитувала, чому не працює телефон у Балтському Центрі первинної медико-санітарної допомоги. Проблему вирішили одразу: з’ясувалося, що зв’язківці відключили телефон при переході на IP-телефонію, а потім забули підключити.
Окремим питанням, за яким слідкує наше видання, є облаштування пандусами аптек і медзакладів. Можемо похвалитися: після наших публікацій і біля ЦНАПУ було встановлено новий пандус. А щодо доступності окремих аптек, то керівництво аптечної мережі до кінця року пообіцяло встановити перила біля пандусів.
Від виявлення проблеми до пошуку рішення: як ми це робили у громаді
Завдяки нашим публікаціям були озвучені питання, про які, наприклад, генеральний директор лікарні і не здогадувався. Це, зокрема, відсутність безкоштовних ліків. Коли ми поділилися із ним скаргами пацієнтів, він зауважив, що не виключає непорядність серед персоналу і наголосив на необхідності озвучувати проблеми, адже адміністрація лікарні завжди відкрита для спілкування. Сподіваємося, що оскільки проблему ми озвучили – то і результати її вирішення не змусять себе довго чекати.
Завдяки нашим публікаціям були озвучені питання, про які, наприклад, генеральний директор лікарні і не здогадувався
Щодо нестачі лікарів, на яку нарікали опитані мешканці громади, то причиною багато хто вважає відсутність житла для молодих фахівців. Але, як з’ясувалося, громада виділяє службове житло. Голова громади вбачає проблему в тому, що у вишах не працює система відпрацювання бюджету. Наразі і ми, і громада, маємо більше інформації з цього питання, але до рішення ще треба дійти. Тож будемо цим питанням і надалі опікуватися – що воно з проблеми перетворилося на алгоритм дій, з термінами та відповідальними.
Жителі також порушували питання незадовільного стану відділень лікарні. Наразі завершується ремонт у терапевтичному та хірургічному відділеннях. На черзі реанімаційне та пологове відділення.
Розповідаючи про нове обладнання в лікарні, ми надавали покрокові алгоритми дій для мешканців, як скористатися новими можливостіми. А також – контакти профільних спеціалістів
Також «Одеське життя» розповідала, яке саме обладнання Балтська лікарня придбала останнім часом – це мали знати мешканці, щоб отримувати якісні послуги. Тож ми не просто писали про обладнання – ми натомість надавали покрокові алгоритми дій для мешканців громади. А також – контакти профільних спеціалістів. Впевнені, це точно дасть результат.
Результати, які отримали ми самі, як видання
«Обговорення питань медичного обслуговування в Балтській і Ренійській громадах на регіональних сторінках видання «Одеське життя» викликало неабиякий інтерес не тільки в самих громадах, але й з боку мешканців інших громад області та міста Одеса, – підкреслює редакторка регіональних сторінок видання «Одеське життя» Наталія Дімчева. – Адже на всі звернення і запитання людей ми відповідаємо, спираючись на коментарі, і отримуючи консультації від профільних спеціалістів. Зв’язок з читачами тримаємо і після закінчення проекту».
«Сторінка «Одеського життя» у Фейсбуці допомогла зібрати відгуки людей із різних сіл та віддалених громад, – додає спеціаліст SMM видання «Одеське життя» Таміла Терзян. – Ми зробили комерційне просування дописів та анкет через соцмережі – і це дало нам можливість достукатися до багатьох людей та дізнатися про їхні думки та проблеми. Читачі залишали коментарі під нашими дописами та надсилали повідомлення у приватні. Кожне повідомлення було оброблено, і кожна проблема була відокремлена від інших – тобто нічого не загубилося.
Крім того, Фейсбук через опубліковані дописи надав можливість зрозуміти аудиторію, якій потрібна передусім інформація з питань медичного обслуговування, що додатково було враховано нами в роботі над проектом. Цю безцінну для редакції інформацію, звісно, будемо використовувати і в подальшому».
Автори публікації:
Антоніна Бондарева, регіональна журналістка видання «Одеське життя» по Ренійській громаді;
Любов Кузьменко, регіональна журналістка видання «Одеське життя» по Балтській громаді;
Наталія Дімчева, редакторка регіональних сторінок видання «Одеське життя»
Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.