Досвід редакції «Нижні Сірогози.City» здатен надихнути навіть тих, хто вже опустив руки. Адже демонструє, як редакція, яка в перший же день опинилася в окупації і була розграбована, сьогодні об’єднує і мешканців, розкиданих по всіх усюдах, і керівництво у спільній роботі з планування відновлення громади після деокупації. «Редакторський Портал» рекомендує усім бажаючим вивчити цей досвід і взяти на озброєння його найважливіші складові.
До 24.02.2022 року редакція знаходилася в смт Нижні Сірогози, але з першого ж дня війни Нижньосірогозька територіальна громада стала тимчасово окупованою. Звісно, що випуск газети «Червоний промінь» було припинено, але сайт Нижні Сірогози.City наповнювали матеріалами регулярно — почали працювати «гостьовий» редактор і журналіст, які знаходилися на вільній території України, щоб не наражати на небезпеку членів редакційного колективу.
Так відбулося моє знайомство з Нижніми Сірогозами і розпочалася робота в якості редакторки на сайті Нижні Сірогози.City.
Є у нас також сторінка сайту у Фейсбуці, яка постійно оновлюється. А кілька місяців тому до медіа ТОВ «Редакція Нижньосірогозької газети Червоний промінь» ми додали Телеграм-канал Нижні Сірогози.City.
Редакція втратила основних замовників, з якими були укладені угоди на висвітлення інформації (органи місцевого самоврядування, державні установи, сільгосптовариства, приватні підприємці). Адже більшість з тих, хто слідкує за новинами на сайті Нижні Сірогози.City, зараз перебувають на окупованій території. Другу частину надходжень отримували від надання послуг населенню — розміщення платних привітань, поминань і некрологів. Таких замовлень, зі зрозумілих причин, зараз також немає.
Втративши джерела фінансування, колектив працював на волонтерських засадах, аби зберегти видання. Періодично приймаємо участь у невеликих проєктах.
Проте наша мета залишається незмінною — бути корисними для своїх читачів, допомагати людям і громаді долати труднощі. До чіткого фокусування на результатах нас спонукають і грантодавці, завдяки яким ми тримаємося сьогодні і йдемо вперед. Тож цей досвід — як місцевому медіа бути корисним своїй громаді — я вважаю цінним для вивчення колегами, і охоче ним ділюся у цьому матеріалі.
Щоб трохі підігріти ваш інтерес, одразу скажу, що оскільки Нижньосірогозька громада перебуває в тимчасовій окупації з першого дня повномасштабного вторгнення — історією успіху редакції є, спочатку, те, що редакція не припинила своєї роботи і продовжує щоденно інформувати жителів громади, які нині перебувають в різних куточках України та за кордоном. Люди відчувають підтримку, у них є можливість комунікувати з місцевою владою, і цю комунікацію забезпечує редакція. А по-друге, якщо в перші місяці окупації керівництво Нижньосірогозької селищної ради взагалі припинило спілкування з редакцією, нічого не коментувало, ніяких пояснень не надавали, то нині цю комунікацію відновлено.
Якщо в перші місяці окупації керівництво громади припинило спілкування з редакцією, нічого не коментувало, ніяких пояснень не надавали, то нині цю комунікацію відновлено.
Проблема, яку ми вирішували
На моє переконання, все починається з визначення найгостріших проблем у громаді, які з тих чи інших причин тривалий час не вирішуються, і які ми можемо своєю роботою допомогти зрушити з мертвої точки. Адже робота редакції — це, за великим рахунком, допомога людям побачити більше, ніж вони самі змогли побачити. Це і інші кути погляду на ситуацію, і отримання відповідей від влади на запитання чи скарги мешканців, і подання думок експертів, і просто ідеї щодо того, як можна вирішити довготривалу проблему в інший спосіб, аніж до цього аналізувалися. Ну і, звісно, це зручна форма обміну інформацією. В якихось випадках збір запитань та отримування відповідей на них, в якихось – пояснення експертів, а ще в якихось — дискусії «за круглим столом».
Проблемою, яку наша редакція взялася вирішувати, було відновлення території та залучення мешканців у цей процес. Саме тому ми свій поєкт назвали «Участь мешканців Нижньосірогозької та Іванівської громад у плануванні післявоєнного відновлення територій». Для себе ми вирішили, що зможемо розповісти про проблеми і виклики, які нині мають тимчасово окуповані сусідні громади, які з проблемних питань можна буде вирішувати спільно, які є пріоритети та переваги, якщо громади беруться за реалізацію спільних проектів.
Для цього ми застосували комплексний підхід: розміщували різноформатні інформаційні матеріали на сайті, у Фейсбуці та Телеграмі. Це дало можливість читачам не лише коментувати публікації, а й приймати участь у обговоренні та голосуванні, вносити пропозиції до планів з відновлення і відбудови громад — відповідно мати вплив на прийняття рішень керівництвом громад.
Все починається з визначення найгостріших проблем у громаді, які з тих чи інших причин тривалий час не вирішуються, і які ми можемо своєю роботою допомогти зрушити з мертвої точки. Адже робота редакції – це, за великим рахунком, допомога людям побачити більше, ніж вони самі змогли побачити.
Але наша робота не була простим інформуванням. Вона є вкрай необхідною щоб згуртувати мешканців, які нині перебувають і на тимчасово окупованій території, і евакуювалися в інші регіони України та за кордон, але планують після звільнення лівобережжя Херсонщини повернутися додому. Сьогодні їм усім дуже важливо навіть на відстані залишатися частиною спільноти, вносити пропозиції і висловлювати своє бачення щодо майбутнього громад.
Інформаційний проєкт “Громадська участь Нижньосірогозької та Іванівської громад з планування післявоєнного відновлення територій” ставив за мету:
— Надати можливість для партисипації — активної участі людей (де б вони територіально не перебували на даний час) в прийнятті рішень, які стосуються життя їх громад,
— Створити умови для комунікації між мешканцям громад і місцевою владою. Зокрема, щоб населення мало можливість отримувати консультації та роз’яснення фахівців з питань життєзабезпечення громад і впливало на прийняття рішень та їхнє здійснення. Також підвищити свідомість громадян і покращити якість прийнятих рішень (узгодженню яких передуватимуть консультації та роз’яснення фахівців і громадське обговорення),
— Залучити до комунікації населення і громадський актив Нижньосірогозької та Іванівської громад (по 100 осіб від кожної громади), очільників Нижньосірогозької та Іванівської військових адміністрацій,
— Зібрати ТОП-5 найбільш цікавих пропозицій мешканців громад щодо післявоєнної відбудови Нижньосірогозької та Іванівської громад (узагальнити пропозиції отримані під час онлайн-опитування і провести онлайн-голосування на сайті),
— На підставі результатів досліджень досягти консенсусу між владою і населенням щодо пріоритетних напрямів розвитку громад після деокупації.
Наша робота не була простим інформуванням. Вона є вкрай необхідною щоб згуртувати мешканців, які нині перебувають і на тимчасово окупованій території, і евакуювалися в інші регіони України та за кордон, але планують після звільнення лівобережжя Херсонщини повернутися додому. Сьогодні їм усім дуже важливо навіть на відстані залишатися частиною спільноти, вносити пропозиції і висловлювати своє бачення щодо майбутнього громад.
В рамках реалізації проєкту редакція координувала роботу з Нижньосірогозькою селищною радою та Іванівською селищною радою Генічеського району Херсонської області. А також з керівниками Нижньосірогозької селищної військової адміністрації та Іванівської селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області. Вони надали інформацію щодо ситуації, яка нині склалася на території цих двох окупованих громад, розповіли як працюють органи влади і місцевого самоврядування на окупованих територіях лівобережної частини Херсонщини, поділилися планами.
Результат для громади
Спочатку мушу зазначити, що через активізацію бойових дій на Херсонщині та посилення російського терору на його тимчасово окупованій території, низка попередніх домовленостей щодо участі в проєкті з керівниками селищних рад та селищних військових адміністрацій була скасована з огляду на необхідні заходи з безпеки.
Натомість ключовим досягненням в даному проєкті стало те, що ті, хто відповідає за життєдіяльність і розвиток Іванівської та Нижньосірогозької громад почали більш активно спілкуватися зі своїми мешканцями. Завдяки роботі редакції вони побачили користь від регулярної комунікації з жителями громади, де б ті не перебували – в окупації, інших регіонах України чи за кордоном.
Мені приємно повідомити, що місцеві органи влади покращили інформування мешканців громад: відновили 18.09.2023 року роботу сайту Нижньосірогозької селищної територіальної громади та більш активно почали наповнювати інформаційними матеріалами сайт Іванівської селищної військової адміністрації.
А першим кроком до співпраці сусідніх Іванівської та Нижньосірогозької селищних громад стало те, що начальники селищних військових адміністрацій цих територій почали спільно організовувати волонтерські рейси в деокуповані громади на правобережжі Херсонської області, вивчають досвід цих територій з відновлення, обмінюються досвідом щодо надання адміністративних послуг відділами ЦНАПів Іванівської та Нижньосірогозької селищних рад, які відновили свою роботу у Херсонському хабі в Івано-Франківську.
Зараз Іванівська та Нижньосірогозька селищні ради та селищні військові адміністрації спільно з командою фахівців і експертів працюють над Стратегією з відновлення громад, державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій, шукають ресурси, які вкрай будуть потрібні у перший період після звільнення, проводять роботу з кадрами. А також розробляють програми із безпеки деокупованих територій: створення дружин з охорони громадського правопорядку, загонів територіальної оборони, постів пожежної охорони та ін. Робоча група не тільки вносить свої пропозиції для обговорення і опрацювання, а й використовує інформацію та пропозиції, зібрані в ході онлайн-опитування мешканців Іванівської та Нижньосірогозької громад.
Ключовим досягненням в даному проєкті стало те, що ті, хто відповідає за життєдіяльність і розвиток Іванівської та Нижньосірогозької громад почали більш активно спілкуватися зі своїми мешканцями. Завдяки роботі редакції вони побачили користь від регулярної комунікації з жителями громади, де б ті не перебували – в окупації, інших регіонах України чи за кордоном.
Щодо планування відновлення територій громад – ця робота буде розпочато після деокупації, з урахуванням наявних пошкоджень, руйнувань, кількості населення та обсягів замінованих територій і зруйнованої інфраструктури.
Також у керівництва двох сусідніх громад на сьогодні вже є наопрацювання щодо спільної співпраці з благодійними гуманітарними організаціями та фондами, в тому числі міжнародними, які нині допомагають жителям правобережної Херсонщини у ліквідації наслідків війни в Україні, і після деокупації лівобережжя Херсонщини надаватимуть допомогу Іванівській та Нижньосірогозькій громадам.
Результат для редакції
Зрозуміло, що жодна редакція своєю роботою не може нікого замінити – і не тільки не може, але й права такого не має. Але наш ключовий інструмент – це робота з інформацією та з людьми, надання повного спектру інструментів для якісної комунікації між різними групами людей. Тож основний показник того, наскільки багато людей ми залучаємо – охоплення наших медіа. Рада повідомити, що кількість унікальних користувачів на сайті за час реалізації проєкту становила від 60 до 65 тисяч. Безпосередня аудиторія проєкту на сайті — більше 4 тисяч осіб. Тож щоб отримати описані вище результати, редакція створила умови для комунікації між населенням, місцевою владою та експертами з питань місцевого самоврядування.
Як саме ми це робили? В рамках проєкту вийшло 8 статей на сайті і 5 інфографік у Фейсбуці – це роз’яснення з питань комунікації в громадах в умовах воєнного часу; експертні консультації щодо ймовірних викликів, які можуть виникнути на деокупованих територіях Херсонської області від експертів Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень; поради стосовно того, які першочергові заходи потрібно запланувати для реалізації на звільнених територіях; пропозиції громадських активістів, депутатів, волонтерів, мешканців громад щодо відновлення територій після деокупації; інформація від керівництва селищних військових адміністрацій щодо стану громад на сьогодні і планово-проєктної діяльності місцевих органів влади з післявоєнного відновлення територій Іванівської та Нижньосірогозької громад.
Коли ми тільки планували свій проєкт, оцінили, що інформаційні статі матимуть охоплення по 1500 переглядів кожна. Проте публікації набрали значно більшу кількість переглядів – від 1543 до 4187 (більший показник – це кількість переглядів статті «Чи можливо під обстрілами готуватися до деокупації і відновлення громад? Думка самоврядців»).
Також редакцією проведено 3 анонімних онлайн опитування мешканців цих двох громад. Ми планували, що в опитуванні візьмуть участь 300-400 осіб, а насправді ми зібрали відповіді від 484 осіб. Також ми провели одне голосування, в якому взяли участь 159 мешканців.
Зібрано пропозиції пересічних громадян щодо пріоритетних напрямків розроблення програм з відновлення і відбудови територій, ймовірних проблем, що можуть мати місце після звільнення Іванівської та Нижньосірогозької громад. А також бачення майбутнього громад після деокупації. Результати досліджень будуть використані селищними радами для розробки спільного плану дій та визначення пріоритетних напрямів розвитку територій після деокупації.
В умовах війни проведення онлайн опитування населення окупованих громад є одним з інструментів залучення людей до обговорення планів і стратегій громад, можливістю висловити своє бачення щодо подальшого відновлення та розвитку територій, бачення проблем і загроз, які можуть вплинути на повернення людей додому.
З іншого боку, ця інформація допоможе органам місцевої влади скоригувати свої плани з відбудови Іванівської та Нижньосірогозької громад після деокупації, внести до них доповнення, розробити нові програми з урахуванням пропозицій, зібраних за допомогою онлайн опитування мешканців громад.
Результати онлайн опитування керівництво громад зможе використати при складанні власних грантових заявок, адже вони вже матимуть готові результати проведеного анкетування мешканців Іванівської та Нижньосірогозької громад (в анкетах, зібраних редакцією, є соціологічні відомості щодо статі, віку, освіти, місця перебування респондентів та перелік проблем, які потрібно буде першочергово вирішувати після деокупації).
Також проведено онлайн-голосування, щоб визначити кращі пропозиції з післявоєнного розвитку громад. Найбільшу кількість голосів (29%) набрала пропозиція що післявоєнне відновлення громад має бути «зеленим».
Нами створено 32 інформаційних/комунікаційних продукти, які стосуються проєкту, в тому числі репости публікацій в соціальних мережах — Фейсбуці та Телеграмі. Найбільше переглядів у Фейсбуці набрала стаття «Три базові складові: житло, робота, соцпакет повертатимуть людей на деокуповану Херсонщину» (7774 перегляди). А найбільш обговорюваною стала стаття «Як повернути життя в громади після звільнення територій лівобережної Херсонщини» (32 коментарі).
Найбільше поширень у Фейсбуці має стаття «Стати сильнішими за час війни і бути готовими до викликів — військова адміністрація Іванівщини» (26 поширень).
Найбільше поширень і коментарів у Фейсбуці набрало опитування «Чи потрібно громадам співпрацювати та спільно вирішувати проблеми?» (поширень 26, коментарів 10).
З-поміж інфографік найбільше поширювали і коментували у Фейсбуці інфографіку «10 кроків з налагодження ефективної комунікації між керівництвом громади та її мешканцями в умовах війни» (21 поширення, 8 коментарів).
В Телеграмі найбільше переглядів набрав результат опитування: «Чи плануєте Ви будувати своє майбутнє в Іванівській чи Нижньосірогозькій громаді?» (230 переглядів), та коментар Людмили Шемелинець про відновлення та деокупацію громад (241 перегляд).
На сайті створено нову рубрику «Громада» в якій розміщено всі публікації створені в рамках проєкту.
ННайбільш цінним для людей стала можливість «бути почутими» — взяти участь у обговоренні, голосуванні, внесенні пропозицій. Зокрема тим, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, це дало розуміння того, що про них не забули, що вони були і є членами громади, з думкою яких рахуються і до порад яких дослухаються
За цими показниками, поза сумнівом, стоїть реальне зацікавлення людей майбутнім своєї громади. Людям – далеко не байдуже! З нашого досвіду точно можу стверджувати, що найбільш цінним для людей стала можливість «бути почутими» — взяти участь у обговоренні, голосуванні, внесенні пропозицій.
Зокрема тим, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, це дало розуміння того, що про них не забули, що вони були і є членами громади, з думкою яких рахуються і до порад яких дослухаються.
А ще для людей було дуже важливим приймати участь у вирішенні питань місцевого значення – вносити пропозиції, голосувати за зміни, ухвалювати рішення на місцевому рівні. Відповідно, розуміти, що своєю участю у цих заходах вони забезпечують прозорість процесів складання планів напрямків майбутнього відновлення і відбудови громад.
Поради колегам – висновки з нашого досвіду
Порада 1.
Перш за все скажу про участь у грантових проєктах. Для більшості редакцій місцевих медіа сьогодні це є порятунком від закриття, але дуже важливо використовувати цю можливість з головою.
Зараз є чимало проєктів для ЗМІ, та на жаль, умови більшості з них не прийнятні для невеликих регіональних видань. Хоча саме такі видання мають безпосередній доступ до місцевої інформації, приміром як наше видання — до інформації з тимчасово окупованих громад Херсонської області. Адже люди з цих територій ділитимуться новинами і спілкуватимуться лише з тими, кого знають особисто. Також редакція наша редакція вже стала своєрідним місцевим «довідковим бюро», куди люди звертаються з нагальних питань.
Тож зі свого досвіду я б порадила редакціям не боятися щось змінювати в житті і роботі, долучатися до реалізації проєктів, і розуміти, що і редакція, і грантодавці зацікавлені у створенні якісного, цікавого і потрібного читачам контенту. Адже в процесі реалізації проєкту ви отримаєте поради і консультації стосовно того, як працювати над проєктними матеріалами. В рамках деяких проєктів передбачено ще й навчання і менторська підтримка, тож можна прокачати свої професійні знання і навички та отримати нові. Адже все змінюється, удосконалюється, особливо що стосується роботи з сайтами і соціальними мережами. Для мене особисто ця складова в проєктах є дуже важливою.
А якщо не маєте досвіду в написанні проєктів — нині є чимало вебінарів і тренінгів з написання грантів і проєктних пропозицій, які проводять в онлайн та офлайн форматах. Тож можна пройти таке навчання і долучатися до реалізації грантів.
Порада 2.
Ще один висновок, який спав мені на думку, стосується відновлення роботи редакцій після деокупації. Я думаю, що ми не одні такі – і багатьом ця ідея може стати у нагоді. Оскільки ми працювали над проєктом щодо відновлення громад, то і подумали, що варто буде створити спільну з сусідніми громадами інформаційну платформу, адже самостійно відновити роботу газет і сайтів на деокупованих територіях окремим редакціям буде складно.
Таку роботу вже можемо розпочинати зараз — зробити на сайті окремі рубрики / сторінки для сусідніх громад. Але щоб їх наповнювати новинами потрібно мати хоча б по 1 журналісту від громади. Щоб ці люди вже зараз починали роботу, і щоб після деокупації не довелося витратити чимало часу на вирішення кадрових питань.
Порада 3.
А насамкінець – про труднощі та перешкоди, до яких теж потрібно бути готовими, виконуючи проєкти, подібні до нашого. Тут наголошу, що найбільшою проблемою для нашого проєкту стала комунікація.
Так, найпершим пунктом назву нестабільний мобільний та інтернет зв’язок. Це стосується як окупованої так і деокупованої частини Херсонської області. А на тимчасово окупованій частині Херсонської області ситуація ще складніша, бо всі користувачі змушені користуватися послугами лише російських інтернет-провайдерів. Це означає, що люди, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не мають безперешкодного доступу до українських інформаційних ресурсів, соціальних мереж. І щоб читати українські джерела, потрібно налаштувати підключення VPN сервісів. А це, у свою чергу, є причиною зниження кількості переглядів публікацій і на сайтах, і в соцмережах, особливо у Фейсбуці.
Також зі зростанням тиску росіян на населення окупованого лівобережжя Херсонської області, чимало читачів нині обмежуються лише переглядом публікацій. Адже щоб не «засвітити» свою присутність у соцмережах і не залишити «інформаційний слід» вони перестали ставити вподобайки, коментувати і робити репости. Тому є така тенденція – зменшилася присутність користувачів у соцмережах, і збільшилася їх присутність на сайтах.
Зважаючи на це, наша редакція дещо змінила формат проведення опитування за допомогою Google Forms. Ми спочатку запланували провести опитування у Фейсбуці з використанням цього інструменту, однак через низьку активність читачів у соцмережах, редакція організувала проведення опитування на сайті Нижні Сірогози.City. Для цього були написані невеликі статті з поясненням мети опитування, а також ми наголосили, що це проводиться анонімно і вже тоді додали посилання на анкету.
Також з огляду на власну безпеку люди відмовляли журналістам у спілкуванні, або погоджувалися робити це анонімно. Це стосується майже всіх без винятку — і пересічних громадян, і представників органів влади, де б вони не знаходилися, адже в окупації залишаються їхні родини.
І я вже не кажу про необхідність переносити, переривати і відкладати на невизначений час заплановані інтерв’ю через суттєві проблеми з енергопостачанням, зв’язком і особистою безпекою (обстріли території).
В планах редакції — продовжити роботу над цим проєктом, адже після його завершення ми й надалі висвітлюємо роботу селищних рад та селищних військових адміністрацій Іванівської та Нижньосірогозької громад.
Також після призначення нового керівника ще однієї сусідньої громади – Горностаївської, відтепер пишемо й про ситуацію та проблемні питання цієї громади. І в перспективі станемо інформаційним майданчиком для цієї ОТГ також. Адже Горностаївська громада на сьогодні не має власних інформаційних ресурсів окрім сторінок у Фейсбуці Горностаївськї селищної військової адміністрації та сторінки у Фейсбуці місцевого ЗМІ — Горноставка-info. Тож вже звертаються до нашого видання з проханням розмістити матеріали.
Тож продовженням цього інформаційного проєкту вважаємо співпрацю з трьома громадами — Іванівською, Нижньосірогозькою та Горностаївською, для яких сайт Нижні Сірогози.City та його сторінки в соціальних мережах — вже є інформаційним майданчиком для обговорення і прийняття рішень та внесення пропозицій.
Для редакції бонуси такої співпраці — отримання ексклюзивної інформації про роботу релокованих селищних рад з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонської області селищних рад.
АВТОР: Олеся Андрієнко, Редакторка сайту Нижні Сірогози.City
Публікація підготовлена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни». Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу та не передбачає висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО.