Саме за таким принципом працює редакція газети «Нове життя», що функціонує на самому кордоні з білоруссю на Волині.
Правдиво кажуть: хочеш бути об’єктивним – будь незалежним. Тож саме таким принципом керується наш колектив уже чимало років. Розуміючи, що об’єктивності не буде, якщо засновники диктуватимуть свої умови, ми з нетерпінням чекали, коли вступить у дію закон про роздержавлення комунальних ЗМІ. Адже і до того не отримували фактично жодної фінансової підтримки місцевої влади. Тож із радістю сприйняли можливість стати абсолютно незалежним медіа. А значить, без жодних вказівок чи викликів на килим до місцевої влади, доносити до людей об’єктивну, неупереджену інформацію, допомагати вирішувати проблеми. Так, інколи при цьому ми стаємо «кісткою в горлі» місцевим чиновникам. Але найголовніше – є віддача від самої авдиторії. Сталий тираж, постійне збільшення підписників на наших соціальних платформах – це все показує, що ми на правильному шляху.
Ось тільки на цій дорозі ми постійно стикалися з однією важливою проблемою – місцева влада так і не йшла на діалог із населенням. Спроби стати містком своєрідного єднання нам давалися не успішно. Аж до того часу, поки завдяки Українській Асоціації Медіа Бізнесу не започаткували проєкт «До порозуміння – через діалог». Погодьтеся, коли місцеві чиновники дізнаються, що локальне видання у громаді чи то робить ефір, чи виїзд у села, чи готує інший проблемний матеріал за підтримки Європейського Союзу, відмовитися коментувати чи не починати реагувати на ті або інші проблеми, у владних мужів уже не стає снаги.
Шляхи подолання проблем шукаємо разом
Фактично у кожному номері газети та щотижня на сайті ми розміщуємо аналітичні матеріали про проблеми місцевої громади. Де беремо теми? Та їх постійно підказують самі читачі й читачки. Тим паче, після проведеного опитування в рамках проєкту, у якому взяло участь понад 700 осіб, тем для публікацій вистачає стократ. Але головне – це не лише теми, написані рядки, про які завтра всі забудуть. Це поштовх до розв’язання наболілих проблем, котрі роками турбують людей і які вперто ігнорують чиновники.
Назвемо бодай останній приклад, який реалізували ми в рамках проєкту. Ще 3 роки тому жителі одного з невеликих сіл нашої громади – Нових Березич – почали домагатися облаштування зони відпочинку на березі річки. На цей ласий куточок поклали око певні особи. І хоч як обіцяла селищна рада ще у 2020 році вирішити це питання, та про свої обіцянки забувала. Аж допоки проблему знову не порушило наше видання. «І для чого ворушити цю справу?» – знизували плечами чиновники. Але мусили таки реагувати на звернення журналістів. Результат: засідання суду, різні клопотання – і відпочинкова зона законно буде у Нових Березичах.
«Тільки ви нам допоможете!» – звернулися до «Нового життя» жителі великого села Залаззя, в якому перестало функціонувати стаціонарне поштове відділення. Робота Укрпошти – взагалі болюче питання для нашої редакції, бо ж скорочення листонош неабияк впливає на передплату. Тож, звісно, стояти осторонь ми не могли. У діалозі з керівниками Укрпошти, з владою ми шукали порозуміння для місцевих жителів. І таки знайшли – відділення пошти функціонує!
Таких прикладів вирішення проблем, що вдалося саме завдяки реалізації проєкту «До порозуміння – через діалог», у нас є до десятка. І це неабияк радує. Бо ж нам таки вдалося стати місточком, який допомагає порозумітися людям та владі. З іншого боку, нам стали ще більше довіряти. А це – уже відповідальність та прагнення виправдати цю довіру. Тож і намагаємося реагувати на кожне звернення, на кожен лист чи дзвінок. А вони останнім часом значно почастішали. Особливо – щодо проведення ефірів. Люди стали їх чекати і навіть пропонувати теми. Бо ж під час цих ефірів вони можуть відразу поставити запитання та без зайвої бюрократії отримати відповіді від посадовців. Звісно, така практика інколи не дуже радує самих чиновників, деякі з яких навіть побоюються йти на такі ефіри чи ж узагалі відмовляються від цього. Ось тільки наш аргумент, що ми повідомимо всім про відмову скомунікувати онлайн із людьми, спрацьовує чудово: влада таки іде на інтерв’ю.
Результатами задоволені
Про те, як зросла наша роль у місцевій громаді, що ми стали затребуваними та важливими для людей, хвалитися не будемо. Хоча це, звісно, найкращий для нас результат.
Водночас реалізація проєкту дала неабиякі плюси і для стійкості нашого підприємства. Бо ж за ці два місяці на шість тисяч зросло охоплення сайту. Збільшилася і кількість підписників на наші соціальні мережі. Наприклад, на фейсбук-сторінку – на тисячу й нині становить понад 18 тис. осіб, а охоплення на фейсбуці взагалі збільшилося на 186%. На кілька десятків більше людей нас зараз читає та дивиться на телеграм-каналі, інстаграм-сторінці і ютуб-каналі. А, зважаючи на те, що теми для ефірів ще є в запасі, а люди звертаються з проханням допомогти вирішити інші їхні проблеми, то, віриться, така тенденція спостерігатиметься й надалі.
Ну і як же підсумувати це все? А дуже просто. Ми дякуємо Українській Асоціації Медіа Бізнесу за те, що дали можливість нам так реалізуватися і стати справжнім містком між людьми та владою. Звісно, величезна подяка донорам – Представництву Європейського Союзу за матеріальну підтримку, без якої нам, локальному медіа, просто не вдалося би вижити та ще й збільшити нашу аудиторію. Ви нам дали крила. А ми вже навчилися літати. Тож… Летимо!
АВТОРКА: Наталія МУХА, редакторка газети «Нове життя», Волинська область.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ПП «Редакція «Нове життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.