Мирноградська міська газета «Родной город» (Донецька область). Тираж 6200, територія охоплення місто Мирноград Донецької області та населені пункти Покровського району Донецької області. На території міста «Родной город» – єдине друковане видання, за тиражем – одне з найбільших в Донецькій області.
Окрім газети на територію міста мовлять 2 регіональні телевізійні компанії, розташовані в місті Покровськ. ТК Орбіта наразі знаходиться в евакуації, колектив працює частково, випускає новинні випуски на власних сторінках у соцмережах. ТК Капрі після вимушеного тимчасового припинення роботи через евакуацію наразі відновило роботу, готує інформаційні випуски для глядачів в ТВ ефірі. Частково працюють і 2-3 интернет ресурси, які висвітлюють події в регіоні. Наразі в умовах воєнного часу роль та значення кожного медіа, яке зберігає можливість доносити об’єктивну та неупереджену інформацію до аудиторії зростає в десятки разів. Адже нерідко мова йде не тільки про інформаційну безпеку, а й отримання надважливої інформації для збереження життя.
Місто Мирноград розташоване в західній частині Донецької області, в Покровському районі. У мирний час у громаді постійно мешкає біля 50 тисяч чоловік. Наразі 2/3 жителів міста евакуйовані на вимогу Донецької ВЦА. Разом з тим у громаді залишається близько 15000 населення, які від евакуації відмовилися. Це переважно літні люди та працівники критично важливих підприємств. Бойових дій на території громади наразі немає, але на території району протягом останніх місяців постійно фіксують обстріли.
Мирноградська міська газета «Родной город» – єдине друковане видання в регіоні, яке знайшло можливості для продовження роботи. Сподіваємося, що у найближчий час до нас приєднається ще кілька редакцій. Доречі, друк ми відновлюємо вже другий раз з початку повномасштабної російсько-української війни.
Наша друкарня знаходилась в Харкові, і 24 лютого вона припинила роботу. Тому в перший раз ми вимушено призупинили вихід на два тижні після початку бойових дій. За ці два тижні знайшли нову друкарню в Краматорську і оцінили ризики продовження роботи для нашого колективу, переважна більшість якого – жінки.
Упродовж місяця ми виходили, навіть робили збільшені номери, щоб компенсувати читачам відсутність газети впродовж двох тижнів. Але 15 квітня, у зв’язку із закликом керівництва області евакуюватися, працівники редакції виїхали з Мирнограда – хтось у Дніпропетровську область, хтось у західну Україну, а хтось – за кордон. Це стало причиною другої зупинки виходу газети. Тепер частина співробітників повернулася, а частина висловила готовність працювати віддалено. Тож ми вирішили знову відновити вихід видання, починаючи з 15 травня.
Працюємо у змішаному режимі: коректорська вичитка і верстка здійснюється віддалено, а журналісти працюють «вахтовим методом»: на два-три дні на тиждень виїжджаємо у Мирноград, а потім повертаємося в Дніпро. Ми – місцеве видання, висвітлюємо події у місті та прилеглих населених пунктах Покровського району. Тож маємо все побачити на власні очі, поговорити з людьми, зібрати та перевірити інформацію. Без цього ніяк! Та й суто емоційно, у журналістів, які висвітлюють місцеві події, має бути ефект присутності.
Про ключове: про доставку передплати та про доходи
Відновлення друку газети і було, і є пов’язаним із низкою проблем. Головна з них – евакуація з регіону багатьох працівників Укрпошти, яка на певний час закривала всі свої відділення. А увесь наш тираж розповсюджується по передплаті. Але згодом Укрпошта зрозуміла, що мусить працювати в регіоні й далі, хоча б для того, щоб доставляти людям пенсії. Як тільки роботу відділень відновили, редакція «Родной город» також взялася за відновлення виходу.
Основні джерела доходів видання – це передплата, реклама і договори на висвітлення діяльності. У зв’язку з війною більша частина доходів була втрачена або заблокована на невизначений термін. Частина співробітників редакції, яка простоює, отримує наразі за законодавством дві третини окладу (це дуже невелика сума), а ті, хто працює, одержують зарплату, але без жодних стимулюючих виплат.
Залишився певний фінансовий ресурс, який ми доотримуємо від Укрпошти і підприємств, які оформили у нас передплату. Тож, за рахунок цих коштів ми ще зможемо виходити 3-4 місяці – звісно, якщо дозволить воєнна ситуація в регіоні. Ми мусимо і прагнемо виконати зобов’язання перед постійними читачами, адже маємо на перше півріччя чималий передплатний тираж 6250 примірників. Люди сплатили кошти, отже мають отримувати газету. Що стосується другого півріччя – все дуже туманно. Дві третини населення нашого міста – в евакуації, і що буде завтра, ніхто не знає. Ми розуміємо, що в нинішніх умовах багатьом людям буде важко виділити зі свого обмеженого бюджету гроші, щоб передплатити газету ще на півроку. Але сподіваємось на краще і працюємо зараз для них, виконуючи зобов’язання перед передплатниками і готуючи для своїх читачів інформацію, яка їм потрібна. Маємо надію, вони підтримають своє видання.
Про підтримку в важкі часи та потреби у зв’язку з війною
Дуже вдячні за своєчасну фінансову допомогу Українській Асоціації Медіа Бізнесута та Gazeta Wyborcza Foundation, яку ми отримали дуже оперативно, а головне без надмірної тяганини з паперами. 100% від отриманої суми ми використали на сплату поточних рахунків редакції з послуг друку та придбання паперу. А саме було стовідсотково покриті поліграфічні витрати на виготовлення №№ 8- 14 газети у період з 11.03.2022 по 08.04.2022.
Завдяки отриманій допомозі наша редакція мала змогу створити, а головне надрукувати та розповсюдити серед читачів 7 чергових номерів нашого видання. При цьому акцент при наповненні номерів був зроблений не тільки на інформуванні читачів про актуальні події російсько-української війни в нашому регіоні, а й на соціально значущій інформації, яка стосувалась збереження життя в умовах збройного конфлікту. Не дивлячись на періодичні проблеми з мобільним зв’язком, працівники редакції отримали безліч позитивних відгуків від читачів зі словами подяки за надану актуальну інформацію та продовження виходу видання в умовах воєнного стану. Безумовно, колектив редакції навряд чи зміг би реалізувати вихід вказаних номерів в умовах війни без дуже своєчасно наданої допомоги від УАМБ.
Щодо наших потреб, то війна та вимушена евакуація вимагають від нас дистанційної роботи, а для цього потрібні ноутбуки для частини колективу. Самі ми таку витрату сьогодні не потягнемо.
Якщо говорити про більш глобальні речі, то є очевидною потреба у донесенні потреб місцевої преси до керівництва країни. Наразі через портал Дія запущено грантову програму для підтримки малих підприємств в областях, де відбувалися, чи відбуваються бойові дії. До 150 тисяч гривень складає сума гранту. Хотілося б що програма була поширена й на колективи редакцій місцевих ЗМІ.
Окрім того, очевидно, що для збереження та відновлення місцевої преси в умовах війни та півроку-року після неї не обійтися без загальнонаціональної програми підтримки місцевих видань. Програма має носити цільовий характер и передбачати можливість пільгових кредитів або грантів редакціям, які готові продовжувати працювати на деокупованих та звільнених територіях.
Про планування, очікування та про майбутнє
Звісно, редакція прагне продовжувати видавати газету. Сподіваємося, що ситуація у регіоні це дозволить. Ми повинні виконати свої зобов’язання перед більше ніж 6000 підписниками, які оформили передплату на 1 півріччя. Окрім того, частина з них оформила передплату на увесь 2022 рік. Тож колектив редакції відчуває свою відповідальність за продовження нашої роботи і у 2-му півріччі. Нажаль, доки не зрозуміло ще чи буде це можливо технічно. Адже наразі «Укрпошта» на території Донецької області передплату не оголошувала.
Сподіваємося, що ситуація зміниться протягом найближчих 2х тижнів. Адже доки у регіоні працюють поштарі, а люди готові сплатити за улюблену газету, така можливість, на мою думку, в них обов’язково має бути!
Тож дуже просимо донести прохання від видавців Донецької області, які наразі готові працювати у регіоні, до керівництва «Укрпошти», щоб передплата на 2ге півріччя була відкритою. Адже колективи газет вірять у захист ЗСУ і знаходять можливості працювати у регіоні у таких складний час. Сподіваємося, що така віра є чи з’явиться і в «Укрпошти», яка повинна бути зацікавленою не тільки в послугах з доставки пенсій.
Сподіваємося і на посильну допомогу від держави. Наразі для елементарного виживання редакціям потрібна фінансова та організаційна підтримка. У вигляді цільових коштів на придбання паперу, чи типографські послуги. Сподіваємося, що наразі усі розуміють важливість не тільки воєнного, а й інформаційного фронту. Адже подолати пропагандистську машину рф, в яку щодня вливають шалені гроші, лише на голому ентузіазмі українських журналістів дуже складно. У цьому ракурсі держава повинна бути зацікавлена у створенні максимально повного та проактивного інформаційного поля, здатного створити надійну антипропагандистську парасольку.
Зробити це можливо використовуючи потужності не тільки ТБ, інтернет ЗМІ, соціальних мереж, а й друкованих видань. Їх затребуваність серед людей літнього віку, особливо вразливих до наративів путінської пропаганди, доведена часом. А в умовах нестабільного інтернет та мобільного зв’язку, перебоїв з ТБ сигналом на територіях, де триває війна, саме місцеві видання отримають додаткову вагу. І як джерело інформування населення про поточні події в країні, і для донесення вкрай актуальної інформації щодо збереження життя в умовах бойових дій, можливостей та контактів для евакуації, змін у структурі соціальних виплат тощо. У колективів редакцій, які роками працюють «в полях», є розуміння важливості їх праці для людей. Хотілося б побачити прояви цього розуміння і на рівні цілеспрямованої державної політики.
Наша країна з цієї війни вже зробила багато висновків. Іноді вони дуже болючі. Але життєво необхідні. Тож віримо у майбутнє, Збройні сили України і, звісно, в українців, які здатні перемогти будь-які виклики.
АВТОР: Забєля Максим Сергійович, головний редактор Мирноградської міської газети «Родной город»
Про досвід редакції “Карачун” читайте за посиланням