Ми пропонуємо вам чотири корисних брифи від наших спікерів з MezhyhiryaFest. Наша «літня читанка» допоможе вам не лише вбити час у відпустці, але й підготуватись до осені та наступного новинного циклу (але це не точно).

Якщо автору не цікаво — нікому не цікаво. Ніхто не читає ваші розслідування, тому що кінцевий користувач їх не бачить і не отримує. А в низці країн викривальні проекти не мають особливого впливу ні на уряди, ні на суспільства. І в цей момент в гру включається активізм, що розмиває межі між ним та журналістикою.

Саспенс тут згаданий не випадково: це одне із класичних правил сторітелінгу, складених ще Арістотелем. У вашої історії має бути сюжет, який розвивається, в якому є конфлікт, кульмінація та розв’язка. В ній мають бути герої, які допомагають історії розвиватися та викликати співпереживання у читачів чи глядачів.

Як змінився сторітелінг під впливом технологій? Він став мультимедійним та менш лінійним. Один зі спікерів фестивалю Якуб Гурніцький (Jakub Górnicki) з польського видання «Outriders» розповів про підходи до розповідей історій у його виданні та чому навіть невеликий шматок аудіозапису може значно збільшити тривалість перегляду матеріалу.

Якщо є шматок історії, який краще розповісти текстом — робіть це за допомогою тексту. Якщо через відео — робіть відео. Якщо не можете зробити фото — створіть замість нього ілюстрацію. Персоналізуйте історії та пропонуйте читачам вибір, як вони можуть їх читати та взаємодіяти з ними.

Якщо ви впоралися зі створенням контенту, пора перейти до його правильної «упаковки» та дистрибуції. Про це на MezhyhiryaFest докладно розповів менеджер продуктів Genesis Тімур Александров.

Контент доставляється в дуже різні місця та платформи, на яких різна культура споживання інформації. Суть в тому, аби максимально якісно підготувати контент для платформи, на яку ви збираєтеся його опублікувати. Але це лише один з етапів процесу. Якщо ви не дуже розумієте як це робити, подивіться сайти конкурентів або великих світових видань — там можна запозичити кілька ідей, які можуть спрацювати для вашого медіа.

Втім, навіть якщо налаштувати потужне виробництво контенту та його поширення, немає жодної гарантії, що це дасть якийсь результат. Фотограф із Бангладеш Ізмаїл Фердос (Ismail Ferdous) розповів на фестивалі, що в низці країн викривальні фоторобо́ти не мають особливого впливу ні на уряди, ні на суспільства.

В 2013 році в Бангладеш трапився один із найбільш смертельних обвалів будівель у новітній історії. Більшу частину будівлі Rana Plaza, в якій трапилась катастрофа, займала текстильна фабрика, на якій виробляли одяг для великих західних брендів. Понад 1100 людей загинуло і ще 2,5 тисячі отримали поранення. Ізмаїл був одним із фотографів, які від самого початку документували наслідки катастрофи й ці знімки увійшли до його фотопроекту «After Rana Plaza» («Після Rana Plaza»). Та навіть якщо медіа публікують вражаючі знімки із наслідками недбалого ставлення до організації роботи у країнах, що розвиваються, ситуація змінюється дуже мало. Й тоді до роботи журналістів можуть підключитися активісти. Або ж самі журналісти починають діяти як активісти.

Ми поговорили з нашими гостями та спікерами за лаштунками (поки ви пішли у вільну експедицію по Межигір’ю, фотографувалися зі страусами та робили ще десятки речей, окрім як слухати лекції спікерів). Головною темою MezhyhiryaFest 2019 були журналістика та активізм. Ось кілька думок про те, де ж між ними межа:

Чеська журналістка й засновниця Центру журналістських розслідувань у Празі Павла Гольцова (Pavla Holcova) вказує, що журналісти — не поліцейські, не прокурори й не юристи. Вони не можуть зробити розслідування й потім ще продовжити його на усіх цих рівнях. Тому, на її думку, тут і має долучатися активізм.

Саніта Джемберга (Sanita Jemberga) з латвійського видання Re:Baltica аналізує чому в Україні межа між журналістикою та активізмом така непостійна. »У вас є тенденція завершувати свої вибори революцією, а потім робити іще одну. Тому усі журналісти, які публічні, стають свого роду активістами», — каже журналістка. Сама ж вона ці явища чітко розмежовує й переконана, що треба чітко розуміти, що кожне з них означає.

І хвилинка ностальгії, поки ми всі чекаємо на наступний фест:

MezhyhiryaFest 2019 відбувся за підтримки Проекту USAID «Підтримка лідерів у боротьбі з корупцією в Україні “Взаємодія” (SACCI)», Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), Посольства США в Україні, Open Society Foundation, Представництва Європейського Союзу в Україні, GPD Charitable Trust, SCOOP,
Проекту ЄС «Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства».

Джерело: Medium