Пасивність, зниження мотивації й відтік активних юнаків і дівчат до великих міст або за кордон – доволі поширена проблема для дуже багатьох громад. При цьому поширеною є думка про те, що молодь «не чують» або що для реалізації ідей в громадах у молоді «немає можливостей». Дуже цінним є досвід, яким у цьому матеріалі ділиться редакція газети «Наше місто» та сайту Starkon.city зі Старокостянтинова Хмельницької області. Що і можливості є, і комунікацію можна налагодити доволі оперативно. Проте наступним і насправді найважливішим завданням, яке потрібно вирішувати усім без винятку громадам для більшого внеску молоді у їхній розвиток є та, що молоді люди часто не бачать покрокового шляху від «хочу» до «можу», від пропозицій — до результату.
Редакція газети «Наше місто» та сайту Starkon.city — це команда локального медіа, що працює для мешканців Старокостянтинова та Старокостянтинівської громади Хмельницької області. У громаді проживає близько 60 тисяч людей, і для комунікації з ними ми використовуємо всі доступні платформи: друковану газету, сайт і соціальні мережі — Telegram, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube. З частиною цих платформ команда ще напрацьовує досвід, а з деякими — зокрема Telegram і Facebook — уже має стабільну аудиторію та активний зворотний зв’язок.
Саме ця багатоканальність і щоденний контакт із читачами дозволили нам побачити проблему, яка роками залишалася на периферії публічної уваги, — низьку залученість молоді до громадського життя. В останні роки ситуація загострилась. Війна, брак безпечних просторів для самореалізації, а також слабка комунікація між молоддю та місцевою владою, поєднані разом, підштовхнули молодь до втрати віри у вплив власного голосу. Як наслідок — пасивність, зниження мотивації й відтік активних юнаків і дівчат до великих міст або за кордон.
Війна, брак безпечних просторів для самореалізації, а також слабка комунікація між молоддю та місцевою владою, поєднані разом, підштовхують молодь до втрати віри у вплив власного голосу
Для редакції ця тема була новою й водночас складною. З одного боку, ми хотіли використати свої можливості щоб зробити діалог в громаді ефективним. З іншого, Старокостянтинів — місто військового призначення, де через безпекові обмеження не проводяться масові заходи, концерти чи публічні акції, а діалог із владою часто має обмежені формати. Попри це команда вирішила не залишати проблему поза увагою й спробувати змінити ситуацію доступними нам інструментами — через публічність, уважний діалог і конкретні дії.
Логіка проєкту: показати можливості і дати спробувати
У проєкті «Голос молоді: майданчик ідей, що допоможе змінити громаду» редакція поєднала дві ключові складові: інформаційну кампанію та створення простору для дії. Ми свідомо обрали цей підхід, адже в громаді бракувало не лише прикладів успішних молодіжних ініціатив, які варто було підсвітити на наших платформах, а й практичних інструментів, що дозволяють молоді перейти від розмов до конкретних рішень.
Наше припущення не було простою здогадкою, а натомість базувалось на результатах власних дослідження. Так, ми провели опитування в Telegram-каналі та на Facebook-сторінці Starkon.city, а лідери учнівського самоврядування Старокостянтинівського ліцею імені М. Рудяка допомогли поширити опитувальник серед школярів, студентів та викладачів.
У такий спосіб редакція зібрала думки й запити молоді громади.
В опитуваннях узяли участь понад 10 тисяч мешканців. Важливо, що темою зацікавилися не лише юнаки та дівчата віком 14–35 років. За даними Google Analytics, матеріали на сайті активно читали й мешканці віком 45–60 років, а в соцмережах дописи з опитуваннями викликали жваве обговорення серед людей різного віку. Ми отримали тисячі реакцій і сотні коментарів — від підтримки до критики. Це показало: проблеми молоді хвилюють усю громаду.
Ми вирішили спробувати і показати молоді, як це – пройти шлях від нарікань на владу, війну і т.п. до конкретних ініціатив і пропозицій не від чиновників, а від самої молоді
Частина дописувачів зазначала, що тема молодіжного дозвілля «не на часі». Водночас редакції було принципово почути думку самої молоді — і ми її почули під час відеоінтерв’ю в навчальних закладах міста.
Під час особистих розмов молоді люди говорили просто й прямо: «Ми молоді зараз. Іншого часу у нас може не бути. На нас не звертають уваги. Давайте вирішувати разом».
Згода. Саме ця фраза стала внутрішньою точкою опори для редакції.
Ми вирішили спробувати і показати молоді, як це – пройти шлях від нарікань на владу, війну і т.п. до конкретних ініціатив і пропозицій не від чиновників, а від самої молоді.
Одним із найчастіших запитів була відсутність простору для зустрічей і спільної роботи. Редакція знайшла таку локацію — молодіжний клуб настільних інтелектуальних ігор у центральній публічній бібліотеці.
Клуб створили старшокласники за підтримки бібліотекарів ще у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, коли молодь фактично не мала безпечних місць для спілкування. У 2023 році команда клубу навіть виграла грант UNICEF і в його межах провела 25 масових заходів. Однак згодом робота клубу занепала: найактивніші учасники закінчили школу й виїхали на навчання, а нові не долучилися.
Першим кроком редакції стало відновлення інтересу до простору: ми розповіли про клуб у газеті, на сайті та в соцмережах. Побачивши зацікавлення аудиторії, журналісти почали шукати й інші молодіжні ініціативи громади та системно писати про них.
Щоб зняти упередження що молодіжні ініціативи не будуть підтримувати, редакція взяла ініціативу на себе і організувала зустріч для молоді з представниками міської влади й фахівцями служби зайнятості
Так редакція познайомилася з лідерами й учасниками шести молодіжних ініціатив. Ми зібрали їх на спільну зустріч саме у приміщенні клубу, щоб не лише обговорити ідеї, а й показати: ось простір, де ви можете регулярно зустрічатися, комунікувати, формувати пропозиції та готувати спільні грантові заявки.
Звісно, скепсис був відчутний: «А чи вдасться? Хто нас почує?». Тому редакція взяла на себе роль модератора та запросила на зустріч представників міської влади й фахівців служби зайнятості.
У зустрічі взяли участь 42 активних юнаків та дівчат з різних навчальних закладів громади. Було представлено шість реалізованих молодіжних ініціатив — екологічних, освітніх, волонтерських, культурних і підприємницьких. Це був не формальний захід, а живий обмін досвідом, який став поштовхом до появи нових ідей.
Так, учениці Старокостянтинівського НВК — волонтерки та лідерки команди Ecological Cats — розповіли про реалізацію проєкту Fresh Vape.
Дівчата поділилися досвідом створення у школі зони відпочинку та розвитку екологічної свідомості. Проєкт було втілено за підтримки БФ «Разом з Kernel» та партнера «Моє місто». Ініціатива зацікавила представників інших навчальних закладів, які одразу почали запитувати про можливості участі в подібних проєктах. Знаємо, що наразі обмін цим досвідом продовжується, і вже є ідея спільних міжшкільних проєктів зі сворення екологічних просторів та акцій.
Вивчення досвіду проєктів, реалізованих іншими, дозволяє молоді отримати не тільки інформацію про грантові програми, але й консультації з підготовки заявок
Під час зустрічі також була представлена молодіжна ініціатива аграрно-промислового ліцею.
Уже другий рік поспіль студенти беруть участь у таборі підприємництва Junior Achievement Ukraine, а цього року презентували власну бізнес-ідею — виготовлення свічок із натуральної вощини. Присутня фахівчиня служби зайнятості одразу запропонувала підтримку у сфері профорієнтації та розвитку бізнес-ініціативи.
У результаті молодь отримала інформацію про грантові програми, а студенти ліцею — індивідуальний консультаційний супровід для підготовки заявки.
На що готова і на що не готова молодь
Окрему увагу привернув досвід ліцею імені Михайла Рудяка — проведення дискотек під час війни як формату безпечної соціалізації молоді.
Цю ідею підхопили інші заклади освіти. За інформацією редакції, подібні заходи нині готують у гімназії та міській школі № 3.
У процесі обговорень народилася ще одна спільна ідея — проведення міського молодіжного вечора пам’яті імені Кузьми Скрябіна. Питанням залишалась місце проведення. Редакція ініціювала зустріч із підприємцем і ресторатором Іваном Антонюком, який погодився безоплатно надати зал ресторану для цієї події вже у січні.
Крім того, підприємець підтримав ідею проведення в закладі турнірів з інтелектуальних настільних ігор. Перша пробна гра між молодіжними командами запланована на лютий 2026 року.
Ми зрозуміли: молодь не готова працювати з офіційними процедурами
Але молодь хоче більшого: за підсумками зустрічі лідери зсформували перелік конкретних пропозицій і записали його на папері — від благоустрою парку та зон відпочинку біля води до ідеї будівництва міського басейну, якого у Старокостянтинові досі немає. До речі, опитування, проведені редакцією теж підсвітили проблему побудови міського басейну — як простору для реабілітації та активного відпочинку. Цю потребу підтримали 70% опитаних.
Але як перетворити пропозицію у дію? Ми зрозуміли: молодь не готова працювати з офіційними процедурами. Тому редакція допомогла підготувати інформаційний запит до міської ради, організувала зустріч із керівником КП «Тепловик», який відповідає за проєкт реабілітаційно-спортивного комплексу, та системно пояснила у публікаціях, на якому етапі перебуває проєкт: виділення землі, виготовлення проєктно-кошторисної документації вартістю понад 300 млн грн, пошук інвесторів.
До речі, після виходу матеріалу про побудову басейну місцевий бізнес — компанії «Енселко» та «Кернел» — заявив про готовність долучитися до створення цього соціально важливого об’єкту. Було досягнуто домовленості про створення робочої групи за участі бізнесу, забудовника, молодіжних лідерів і журналістів редакції.
Крім того, учасники домовилися проводити зустрічі лідерів щомісяця. Та уже за тиждень після першої зустрічі до молодіжного клубу настільних ігор прийшло не 5, а 20 учасників. Це стало практичним результатом проєкту — простір запрацював і почав масштабуватися.
Для підтримки постійної комунікації редакція також створила й запустила Telegram-канал «Голос молоді Старокостянтинів» як спільний майданчик для активної молоді громади.
Обсяг роботи медіа, без якого не було б результатів
Щоб досягнути того, що ми запланували, потрібно було налагодити комунікацію між різними групами: молодь, влада, підприємці, викладачі, батьки – і це як мінімум. Окрім того, ця комунікація мала продемонструвати молодим мешканцям громади, що їх не просто чують, але готові підтримувати. Проте молодь мала і сама багато чого змінити. І головне – не очікувати, що все станеться саме по собі. А докладати власних зусиль, щоб отримати результат. Тому у нас було багато роботи.
Дуже важливу роль відігравали живі зустрічі, адже розмова та можливість поставити запитання напряму мають набагато вищу ефективність, аніж читання статей або перегляд відео. Ми запланували провести три зустрічі – і всі три провели, щоправда змінили їхній фокус відповідно до реальних запитів молоді. Замість теоретичних занять із психологом і юристом команда зосередилася на практичних кроках: запуску подій, налагодженні партнерств із бізнесом та масштабуванні молодіжних ініціатив. Заплановані консультації не були скасовані — їх ми бачимо у наступних проєктах.
Тематика живих зустрічей важлива: нам довелося замінити теоретичні заняття з психологом і юристом на практичні теми: як готувати події, налагоджувати партнерства з бізнесом та масштабувати успішні ініціативи
Але самих тільки зустрічей було, звісно, недостатньо. Адже не всі мали можливість взяти участь в таких обговореннях, та й тем набагато більше. Тому велику і важливу роль грала щоденна робота журналістів. Щоб досягнути поставлених цілей наша команда підготувала та поширила:
◊ 8 новинних матеріалів, загальне охоплення яких склало 8700 осіб;
◊ 10 лонгрідів із охопленням 11700 осіб;
◊ 3 відеоісторії із охопленням 31900 осіб;
◊ 30 дописів у соціальних мережах із загальним охопленням понад 90000 осіб.
Окремим практичним кроком у межах проєкту став запуск і розвиток каналу редакції в TikTok як інструменту прямої комунікації з молоддю. На старті проєкту канал мав усього 103 підписники. А вже після публікації відео з думками молоді про проблеми громади аудиторія зросла до 750 підписників. Проте максимум, який показало одне з ключових відео, склав 20200 переглядів і 53 коментарі, що продемонструвало високий рівень залучення та актуальність обраної тематики.
Максимум, який показало одне з ключових відео, склав 20200 переглядів і 53 коментарі
І для порівняння: у звичайний період матеріали сайту Starkon.city читають у середньому 500–700 осіб. У межах проєкту більшість публікацій перевищили 1 000 переглядів, а дописи в соціальних мережах зібрали тисячі вподобань і понад 170 коментарів. Це засвідчило, що молодіжна тематика є затребуваною й викликає активну публічну дискусію в громаді.
Друкована версія газети в межах проєкту дійшла до 16 тисяч мешканців громади.
Що змінилося для громади
Проєкт запустив системний діалог між молоддю, місцевою владою та бізнесом. У громаді сформувалося середовище активної молоді, готової не лише озвучувати проблеми, а й брати відповідальність за пошук рішень.
Молодіжний простір у центральній публічній бібліотеці, де редакція провела зустріч лідерів молодіжних ініціатив Старокостянтинова та відкриту дискусію з представниками міської ради, став постійним місцем зустрічей. Надалі тут молодь і представники установ можуть обговорювати та напрацьовувати рішення для розвитку громади.
За підсумками зустрічі лідерів був сформований спільний план дій для розвитку молодіжного середовища міста з конкретними пропозиціями для влади. Практичним результатом стала підготовка офіційного інформаційного запиту до міської ради щодо впровадження ініціатив молодіжних лідерів і розвитку молодіжної інфраструктури.
За підсумками зустрічі лідерів був сформований спільний план дій для розвитку молодіжного середовища міста з конкретними пропозиціями для влади
У межах проєкту створено постійну комунікаційну платформу для активістів — Telegram-канал «Голос молоді Старокостянтинів», який об’єднав активну молодь громади та став майданчиком для координації дій.
На запит молоді редакція ініціювала та провела зустрічі з підприємцями й керівниками підприємств з метою залучення підтримки у створенні молодіжних локацій та розширенні можливостей для дозвілля.
Завдяки налагодженій комунікації було розширено та масштабовано роботу клубу настільних інтелектуальних ігор — до участі долучилися нові учасники, а формат зустрічей став регулярним. Також ініційовано та організовано міський вечір пам’яті Кузьми Скрябіна як подію, що об’єднала молодь навколо спільних цінностей, культури та пам’яті.
Окремим результатом проєкту стала практична підтримка студентів аграрно-промислового ліцею, які за участі фахівців зробили перші кроки в реалізації та просуванні власної бізнес-ідеї.
Як проєкт змінив роль локального медіа
Для редакції цей проєкт став підтвердженням того, що локальне медіа може бути не лише спостерігачем подій, а модератором змін у громаді. Ми вдячні УАМБ та міжнародним партнерам за можливість реалізувати цю роботу. Без підтримки проєкту не з’явилося б згуртованого середовища молодіжних лідерів, системного діалогу з владою та бізнесом і практичних результатів, які продовжують працювати після завершення активної фази.
Водночас проєкт чітко показав структурну проблему громади — відсутність менторської інфраструктури підтримки молодіжних ініціатив. Молоді, креативні люди охоче долучаються до зустрічей, обмінюються ідеями та досвідом, однак без супроводу ці імпульси швидко згасають. У межах проєкту редакції постійно доводилося підтримувати цей процес — повертати молодь до діалогу, допомагати рухатися далі й переводити ідеї в конкретні кроки.
Молоді люди часто не бачать покрокового шляху від «хочу» до «можу», від пропозицій — до результату
Причина цього — не в нестачі мотивації, а в нестачі знань і навичок: молоді люди часто не бачать покрокового шляху від «хочу» до «можу», від пропозицій — до результату.
Саме тому, спираючись на досвід проєкту та нові можливості, редакція готова продовжувати цю непросту роботу: розвивати лідерські навички молоді, навчатися разом із ними працювати з проєктами та партнерствами, залучати нових учасників і союзників.
Досвід цього проєкту показав: коли молодь чують і підтримують, громада отримує майбутнє.
АВТОРИ: Сапчук Ірина, редакторка сайту Starkon.city і газети «Наше місто» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду