Як і скрізь в Україні, в громадах Харківської області багато невирішених проблем. Зокрема і від спричиненого війною руйнування. В той самий час є успішні приклади ініціативи людей, завдяки якій проблеми вирішуються. Але такі ефективні рішення громад з самостійного відновлення зруйнованого часто не мають поширення, і тому не масштабуються. Хоча самі по собі ці приклади є найкращим стимулом шукати власні рішення у співпраці громад та активних жителів. Охоче ділимося досвідом того, як наш проєкт «Гуртом» зміг змінити оптику людей – від «нам ніхто не допоможе» до «ми можемо почати самостійно».
«Слобідський край» – регіональне видання з понад сторічною історією, яке працює для громад Харківської області. Наше завдання – забезпечувати мешканців прифронтової та прикордонної області достовірною, практично корисною інформацією, особливо в умовах війни, коли доступ до інформації часто обмежений або ускладнений. Наразі «СК» – це єдине регіональне медіа Харківщини, яке поєднує потужні цифрові канали (сайт, соцмережі) із друкованою газетою та розвиває читацьку спільноту.
Ми працюємо з усіма населеними пунктами області, зокрема, і з селами та містечками, намагаючись привернути увагу до їхніх викликів, підсвітити їхні перемоги та налагодити діалог між мешканцями, активістами та представниками влади. Ще одна наша унікальність – в охопленні різновікової аудиторії завдяки різним майданчикам: літньої – через друковану газету, більш молодої – через онлайн-майданчики.
Головним завданням для проєкту «Гуртом», який ми реалізовували у листопаді-грудні 2025 року, обрали поширення ефективного досвіду мешканців громад Харківської області (населення понад 2 мільйони жителів). Показували приклади вирішення актуальних для регіону проблем у Коломацькій, Дергачівській, Берестинській, Краснокутській, Олексіївській, Чугуївській та Циркунівській територіальних громадах. Кожна з них по-різному постраждала від війни і має власний досвід відновлення та самоорганізації. Тому ми вирішили, що опишемо цей досвід та поширимо серед своєї аудиторії, щоб вже перевіреними рішеннями могли скористатися інші і швидше відновлювати зруйноване.
Ефективні рішення громад з самостійного відновлення руйновань часто не мають поширення і тому не масштабуються
Запит на цю інформацію високий, адже війна призвела до масових руйнувань житлового фонду на Харківщині. А державні програми відновлення працюють повільно або не можуть оперативно реагувати на нові обстріли (громади постійно потерпають від них). Та й ресурсів на те, щоб відновлювати все, не вистачає. Тож громади шукають рішення самостійно – наприклад, через встановлення модульних будиночків для мешканців (які втратили через обстріли своє житло) або кооперацію з благодійними організаціями та самоорганізацію населення для відновлення зруйнованих будівель. Але ці ініціативи часто не мають поширення і тому не масштабуються.
Досвід громад, який ми поширили
Першим, про що ми розказали, став досвід Краснокутської громади, де жителі одного із сіл самотужки відновили дорогу, важливу для сполучення між населеними пунктами. Стан доріг – одна з дуже актуальних проблем для Харківщини. Коштів на їх відновлення в бюджетах не вистачає, і питання стає все гострішим. Тож люди вирішили не чекати і відремонтували дорогу самостійно.
Ми про це розказали – і це виявилось корисним для жителів Богодухівщини. Взявши на озброєння досвід сусідів, мешканці сіл тут також самотужки вирішили відремонтувати дорогу. Ремонтні роботи у Богодухівській громаді проводилися у грудні. Спочатку взялися за справу мешканці Степного, а згодом долучилися жителі інших сіл. Загалом у толоці взяли участь близько 25–30 людей, що для сільської місцевості нині є значною кількістю: багато чоловіків воюють, переважна частина населення – люди старшого віку. Ініціативу мешканців підтримало місцеве фермерське господарство – забезпечило матеріалами та транспортом.
Досвід Краснокутської громади дозволив нам привернути увагу мешканців Харківщини і до ще однієї дуже важливої теми для регіону – створення добровільних пожежних команд. Адже навантаження на професійних вогнеборців зараз дуже велике, і вони не завжди можуть вчасно приїхати у віддалене село.
Пишаємося, що як мінімум 8 громад завдяки роботі редакції «Слобідського краю» знайшли спосіб щоб вирішувати актуальні проблеми зараз, не очікуючи більш сприятливого часу
Тему створення добровільних пожежних громад ми також почали вивчати ще до того, як подали свою заявку на конкурс. Дізнавалися в різних громадах, як вони вирішують це питання. І спочатку планували розкрити тему на прикладі Роганської громади, але ворог зруйнував приміщення пожежників під час затвердження проекту. Після цього ми звернулися до трьох інших громад, де також є пожежники-добровольці, але там значно погіршилася безпекова ситуація, і вони не захотіли зайвий раз «бути на слуху». Ми вже думали, що тему доведеться відкласти до «кращих часів». Але дізналися, що Краснокутська ТГ «на фінішній прямій» і готова поділитися досвідом. Нова дружина добровольців-вогнеборців створена в Пархомівці. У місцевому господарстві знайшли приміщення та набрали людей у команду. На цьому громада не збирається зупинятися – у перспективі заплановано створення ще однієї пожежної команди в одному зі старостинських округів.
Передпроєктне опитування пришвидшило також створення добровільної пожежної команди і в прикордонній Золочівській громаді. Як зазначив «Слобідському краю» начальник Золочівської СВА Віктор Коваленко, наприкінці грудня підрозділ розпочав роботу, він обслуговуватиме кілька населених пунктів прикордонного старостату. «Команда виїжджатиме на пожежі після обстрілів, ураховуючи моменти безпеки. Наприклад, вдарили по будинку або влучили в поле, де в майбутньому буде урожай. Вони їдуть і починають гасити пожежу», – каже Віктор Коваленко. За його словами, в планах громади на 2026 рік створити ще один добровільний пожежний підрозділ в іншому старостинському окрузі.
Добровольці-пожежні незабаром розпочнуть свою роботу і ще в одній громаді Харківщини – Нововодолазькій. Як повідомили «СК» в Нововодолазькій селищній раді, команда наразі проходить навчання.
Наступний приклад, про який ми розповіли, стосувався Чугуєва, де ще до війни активно працювали над створенням ефективних ОСББ. Одне з таких об’єднань облаштувало укриття в підвалі будинку, і використовує його як безпечний простір, зокрема, для спільних заходів мешканців. А ще, щоб забезпечити тепло в оселях, у тому ж підвалі встановили твердопаливний котел.
Матеріал про бізнес-ініціативи в Коломацькій громаді показав, що внутрішньо переміщені особи можуть ставати рушієм розвитку громад, однак без підтримки, публічної видимості та взаємодії з місцевою владою ці процеси розвиваються повільно і нерівномірно.
А опис досвіду порятунку річки у Берестинській громаді підкреслив важливість спільних дій влади, науковців, громадських активістів і молоді. Вони об’єдналися заради відновлення екосистеми водойми. Проєкт передбачає координацію дій із сусідніми громадами та поетапні рішення – від екологічного оздоровлення до створення рекреаційного простору. Особливу роль відіграє залучення молоді через дослідження, просвітницькі та мистецькі ініціативи. Цей кейс демонструє, як громада може через діалог і партнерство перетворити екологічну проблему на довгострокову стратегію розвитку.
Ще одна наша розповідь була про Олексіївську громаду, де активні мешканці разом із місцевою владою започаткували спортивно-туристичну ініціативу. Це стало відповіддю на потребу зберегти соціальну активність і підтримати локальну економіку в умовах війни. На базі природного ландшафту громади почали розвивати маршрут Bishkin Trail. Проєкт поступово перетворюється на осередок дозвілля та внутрішнього туризму, залучаючи жителів громади й гостей з інших територій. Цей кейс демонструє, що навіть у складних умовах громади можуть знаходити точки зростання, спираючись на власні ресурси та партнерство.
Як сила медіа допомагає поширювати досвід громад
Отже, важливо ще раз підкреслити, що фактично наш проєкт розпочався ще до того, як ми подали заявку на конкурс. Так, усі приклади, де проблема вже частково або повністю вирішується, і де точно буде можливим показати шлях від ідеї до результату, ми знайшли раніше. Залишалось їх опрацювати, подати у зручній формі та донести до зацікавлених. Ми виходили з того, що довіра до медіа і глибоке знання регіону дозволять нам не просто поширити інформацію, а допомогти громадам повторити успішний досвід і отримати результат.
У межах проєкту ми створили вісім публікацій та три відео. Наші «великі» публікації були мультимедійними і складались з лонгріду та відео. За допомогою такого формату ми передали усі важливі нюанси досвіду:
◊ відновлення дороги у Краснокутській громаді;
◊ самостійного облаштування укриття та встановлення твердопаливного котла силами ОСББ у Чугуєві;
◊ кооперації мешканців для відновлення житла в Циркунівській громаді.
А ще 5 прикладів ми передали за допомогою розширених новин:
◊ про бізнес-ініціативи ВПО у Коломацькій громаді;
◊ модульне житло у Дергачівській громаді;
◊ порятунок річки у Берестині;
◊ спортивно-туристичний проєкт в Олексіївці;
◊ створення добровільної пожежної команди у Краснокутській громаді.
В мультимедійних матеріалах ми детально розібрали шлях громади від проблеми до рішення. У цих публікаціях редакція описувала контекст, причини виникнення проблеми, дії різних учасників процесу (мешканців, місцевої влади, активістів), а також результати та обмеження реалізованих рішень. Ці матеріали виконували роль практичних кейсів, які можуть бути використані іншими громадами як орієнтир.
Розширені новини були спрямовані на підвищення видимості локальних ініціатив та швидке поширення прикладів самоорганізації.
Ми виходили з того, що довіра до медіа і глибоке знання регіону дозволять нам не просто поширити інформацію, а допомогти громадам повторити успішний досвід і отримати результат
Усі матеріали публікувалися на платформах медіа – сайті, у соціальних мережах та друкованій газеті – були частиною єдиного наративу про те, як громади Харківщини знаходять практичні рішення в умовах війни.
Матеріали проєкту продемонстрували залучення вище середнього, оскільки всі теми були прикладними, а головними героями – активні місцеві жителі, представники громад. Публікації демонстрували можливість дій, а не безвихідь.
Очікування редакції щодо підвищеного інтересу аудиторії виправдалися. Так, замість запланованого загального охоплення проєктного контенту на всіх майданчиках медіа (сайт, соцмережі, друкована газета) в 166 тисяч, реальне охоплення тільки на цифрових платформах «Слобідського краю» склало понад 470 тисяч переглядів. З урахуванням газети повне охоплення – понад 518 тисяч.
Наразі лідером за читацькими переглядами є мультимедійний матеріал «Котел і укриття-хаб: досвід ОСББ з Чугуєва може стати прикладом для інших громад», його загальне охоплення на цифрових платформах складає близько 170 тисяч.
Важливі підтвердження результативності нашого підходу
Перш за все, треба додатково наголосити, що наша робота за цим проєктом не була простим «поширенням інформації», як може здаватися на перший погляд. І основною цінністю того, що ми зробили, було викладення досвіду громад у такий спосіб, щоб його могли повторити інші. Хоча, звісно, наша робота мала також і підвищити видимість локальних практичних рішень, які вже реалізовуються в регіоні. Тож ми не створювали нові ініціативи безпосередньо, але виконали ключову роль – зробили дієві локальні рішення публічними, зрозумілими та такими, що можуть бути повторені іншими громадами.
Щодо самих проблем, то загальною причиною того, чому вони довгий час не вирішувалися, є поєднання кількох факторів:
◊ війна і постійна зміна безпекової ситуації;
◊ обмежені фінансові та людські ресурси на місцях;
◊ відсутність системного обміну досвідом між громадами;
◊ низька публічна видимість успішних локальних рішень.
Через журналістику рішень ми показували не тільки проблеми, а й рішення, які громади реалізують самостійно. Бо цей локальний досвід можна масштабувати і поширити. Звісно, під час реалізації проєкту виникали певні проблеми, бо через складну безпекову ситуацію не всі громади/активні мешканці хотіли широкого висвітлення їхніх ініціатив. Але приклади, до яких ми привернули увагу жителів Харківщини, є найкращим стимулом шукати власні рішення у співпраці громад та активних жителів і, у такий спосіб, оперативно знаходити практичні рішення для підвищення безпеки й стійкості.
Приклади є найкращим стимулом шукати власні рішення у співпраці громад та активних жителів
Наш задум повністю спрацював, і те, що ми зробили, люди і використали, і поширили додатково. Так, наприклад, описаний нами досвід Краснокутської громади опублікувало на своїй сторінці Харківське відділення Асоціації міст України. Але не вони єдині. Аналітика Фейсбуку показує 19 поширень цієї публікації. Також цей приклад зацікавив й інших мешканців Краснокутщини. Відео до публікації в Фейсбуці набрало понад сотню реакцій.
А досвід Чугуївського ОСББ, про який ми розказали вище, набрав на цифрових майданчиках громади майже 170 тисячі переглядів. Відео до цього мультимедійного матеріалу набрало в Фейсбуці понад 51,8 тисяч переглядів, понад 400 реакцій та 50 поширень, в Інстаграмі понад 5100 переглядів та 500 реакцій; у ТікТоці – близько 76 тисяч переглядів, 1119 реакцій, 52 коментарі та 123 збереження. Окрім того, після виходу публікації до редакції «СК» звернулися жителі Рогані з проханням дати контакти очільниці Чугуївського ОСББ, їх дуже зацікавила ідея встановлення твердопаливного котла у підвалі багатоповерхівки. Роганська громада також дуже постраждала від ворожих обстрілів.
Розширену новину про бізнес-ініціативи переселенців в Коломацькій громаді на своїй сторінці в Фейсбуці поширив місцевий паблік «КОЛОМАК.UA». А оскільки окремі бізнеси ВПО, про які ми розповідали в новині, поступово розвиваються та розростаються, їхні власники вже пропонують роботу тим, хто, як і вони колись, змушені починати життя з нуля.
А після виходу мультимедійної публікації про відновлення житла в деокупованій Циркунівській громаді до місцевої СВА почали звертатися за консультаціями представники інших громад. Начальник Циркунівської СВА Микола Сикаленко: «Цікаво було почитати на сторінках «Слобідського краю» про досвід інших громад. Зараз багатьом дуже непросто, але ми намагаємося шукати вихід із будь-якої ситуації. У колег питаємо і своїм досвідом також завжди готові ділитися. До речі, після виходу публікації про нашу роботу з організації відновлення житла до мене за порадами зверталися представники інших громад. До нашого очільника Молодіжної ради Руслана Лаптія також зверталися представники молоді з інших деокупованих громад, питали порад щодо пошуку благодійних фондів та написання грантових проєктів».
Надихнулись прикладами громад Харківщини і жителі обласного центру. Пані Ольга, мешканка одного з будинків у Харкові, розповіла нам, що вони з сусідами обговорювали статті «Слобідського краю» у чаті їхнього під’їзду та вирішили теж об’єднатися для того, щоб навести лад у своєму під’їзді. Почали з ремонту вхідних дверей: купили та встановили новий замок, замінили петлі, укріпили та утеплили двері. Потім разом розчистили комору під сходами, де роками лежали вже й невідомо чиї дошки та сміття. Тепер там з’явилося багато вільного місця, і новий мешканець будинку – хлопець-підліток, який чудом вцілив під час попадання снаряду в будинок на околиці Харкова, де вони жили з мамою, – залишає там свій велосипед, майже єдине, що залишилося у родини з майна після «прильоту».
Важливі підсумки та акценти доля колег
Проєкт «Гуртом» зміг змінити оптику людей – від «нам ніхто не допоможе» до «ми можемо почати самі». Без цього проєкту багато рішень залишилися б локальними й непоміченими. Ми це відчули під час спілкування з людьми у громадах. Майже всі в один голос казали, що після того, як прочитали наші матеріали, обговорювали, на що і як само їм по силах буде організуватися.
Разом з цим проєкт допоміг і нам самим як медіа. Ми поглибили власну експертизу в журналістиці рішень і відпрацювали формат, який не тільки інформує, але й надає прикладну користь для читачів. Журналістика рішень дозволила зміцнити довіру аудиторії. Для редакції це стало підтвердженням того, що попит на змістовний і орієнтований на рішення контент залишається стабільним навіть у складний воєнний час.
Проєкт «Гуртом» зміг змінити оптику людей – від «нам ніхто не допоможе» до «ми можемо почати самостійно»
Також «Гуртом» посилив внутрішні процеси редакції: командна робота над проєктними матеріалами, планування серій публікацій та робота з локальними кейсами дали змогу краще структурувати контент і ефективніше використовувати ресурси. Ми чіткіше побачили, які теми та формати мають довший «життєвий цикл» і можуть працювати на репутацію медіа в перспективі.
Тут важливо розуміти, що формат журналістики рішень вимагає зосередженого фокусу, додаткового часу та ресурсів, які виходять за межі щоденної діяльності редакції. У звичайному режимі медіа працює переважно в новинному форматі, що не дозволяє системно опрацьовувати глибокі аналітичні кейси, здійснювати багато виїздів в громади та вибудовувати послідовну серію матеріалів, об’єднаних спільною логікою. Тож наше рішення подати ідею на грантове фінансування було зумовлене саме потребою забезпечити якість і глибину контенту без шкоди для поточної роботи редакції. І проєктна підтримка дала можливість зосередитися на журналістиці рішень, опрацювати досвід кількох громад одночасно та створити матеріали, які мають довготривалу цінність для аудиторії і можуть працювати як практичний ресурс для інших громад.
АВТОРИ: Юлія Шматченко, заступниця головного редактора медіа «Слобідський край», та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду