Більшість проблем є однаково актуальними для всіх високогірних громад, тому ми вирішили шляхом анкетування визначити три найактуальніші теми і провести відповідні публічні обговорення. На кожному з них – знайти рішення, які можна було б запропонувати й іншим громадам. Або принаймні показати конкретний досвід вирішення. Результат – знайдені рішення, зруйнована недовіра та нові запити на обговорення від громад.
Наша редакція «Карпати» – це гіперлокальне медіа, яке безперервно працює з 1941 року на території чотирьох найвисокогірніших громад Буковини. Ми – одне з небагатьох локальних видань, яке не лише зберегло свою присутність, а й почало активно трансформуватися, освоюючи цифрові інструменти та шукаючи нові моделі взаємодії з аудиторією.
На базі видання з часом ми почали розвивати й інші інформаційні майданчики. Так, у 2015 році створили спільноту “Карпати” в Фейсбуці https://www.facebook.com/groups/922184567889412?locale=uk_UA в 2020 році – запустили роботу каналу Ютуб https://www.youtube.com/channel/UCY6uLKui3TBbOcESZTlMUOQ який зараз віддновлюємо.
У 2021 році створили сторінку в Інстаграм іhttps://www.instagram.com/karpaty_media?igsh=ejZobXp6bDd5OXoz , яку зараз оновлюємо та перезапускаємо.
У 2024 році за підтримки ГО “Тернопільський пресклуб” запустили роботу сайту https://karpaty-news.com.ua/
У 2025 році створили офіційну сторінку “Медіа Карпати” https://www.facebook.com/profile.php?id=61579404890571 в Фейсбуці для кращої комунікації з своєю аудиторією.
Ми взяли успішний досвід колег і застосували його у себе
Проєкт, який ми задумали реалізувати в громадах Путильщини – це новий інструмент для взаємодії з читачами. Ми і до цього часу тримали активний контакт з громадами, але саме вийти до них та у спільному колі говорити про наболіле, разом відшукуючи шляхи рішень – це був новий досвід для нас усіх. До редакції часто зверталися люди зі своїми проблемами. Але ми вирішили об’єднати ключові запити горян і у формі публічних дискусій розібратися, що ми можемо зробити з певного приводу вже сьогодні і з наявними ресурсами.
Більшість проблем є однаково актуальними для всіх високогірних громад, тому ми вирішили піти наступним шляхом: з допомогою анкетування онлайн ми визначили три найактуальніші для обговорення теми. А пізніше – визначили, за яку тему в якій громаді проголосували найбільше. Саме її ми і брали в роботу на базі певної громади. Так і народилася назва проєкту “Одна тема – одна громада – одне рішення для всіх”. Бо метою наших публічних дискусій було знайти рішення, які можна було б запропонувати й іншим громадам. Або принаймні показати конкретний досвід вирішення.
У людей завжди є і позитивний досвід, і толкові поради. Але оскільки їх ніхто не питає, то вони і не вважають за потрібне ділитися своїми міркуваннями
Чому ми були впевнені, що цей проєкт буде ефективним? Маємо досвід, коли спостерігали за тим, як роками у людей існували певні проблемні моменти. Але оскільки їх ніхто не питав, то вони і не вважали за потрібне ділитися своїми міркуваннями. Ми вважаємо, що з людьми треба говорити – не тільки на сторінках газети, а й допомагати їм шляхом активного діалогу говорити вголос про наболіле.
Чи ризикували ми бути несприйнятими? Однозначно, ні, адже наша газета – це інформаційний продукт, на якому виростали по три-чотири покоління в гуцульських родинах. Тому ми сьогодні маємо зберегти цю багаторічну довіру до газети, але також і надати людям більше варіантів для комунікації та стати більш ефективними. Редакція сьогодні – це однозначно має бути партнер. Усі звикли до того, що органи місцевого самоврядування проводять сходи громадян, що громадські організації проводять зустрічі, то чому б сучасним медіа не стати тією організацією, яка буде не лише писати для людей, але і говорити з ними? Знаємо, що подібний досвід є у колег-медійників в інших областях України, тож вирішили перейняти і застосувати серед своїх читачів.
Першими пішли до тих, хто був активний
Отже за тиждень за допомогою гугл-форм “Карпати: простір публічної взаємодії” ми опитали горян на тему, які, на їхню думку, сьогодні питання найактуальніші для їхньої громади. Поінформували про опитування і в Інстаграмі:
Участь в опитуванні взяли 111 осіб. Найактивнішими виявилися три громади з чотирьох, тож саме тут ми і запланувати проведення публічних дискусій.
Опитані горяни обрали три найактуальніші для своїх громад теми:
♦ Працевлаштування молоді та зупинка виїзду з громад. Створення робочих місць, навчання на місці, підтримка підприємливих хлопців і дівчат.
♦ Підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.
♦ Підтримка малого місцевого бізнесу і виклики, що гальмують його розвиток.
Більшість опитаних виявили бажання не лише читати про результати зустрічей, а й бути присутніми:
Тому обравши громади та теми, ми публічно поінформували про початок проєкту та оголосили про місце і час проведення зустрічей у громадах – в ФБ https://www.facebook.com/share/p/1KAUe1YZC5/ та в Інстаграмі:
А далі протягом трьох днів ми разом із запрошеними фахівцями, представниками влади виїжджали у громади та зустрілися із жителями високогірних сіл.
Перша зустріч стосовно працевлаштування молоді відбулася 30 липня в Усть-Путилі:
https://www.facebook.com/share/p/1B6wtqgCdJ/
Друга зустріч із родинами військовослужбовців відбулася наступного дня, 31 липня, – в Селятині:
https://www.facebook.com/share/p/1Cu9RqyrTN/
А третя зустріч стосовно розвитку малого бізнесу в гірських громадах відбулася 1 серпня в Конятині:
https://www.facebook.com/share/p/19rYYhicpt/
Три секрети «кухні» результативного заходу: зацікавлені учасники, якісне обговорення, фокус на результат
Кожну зустріч ми починали з мультимедійної презентації про те, що це за проєкт, чому ми вирішили його реалізовувати та за чиєї партнерської підтримки. Також ми презентовували робочі карцелярські набори учасникам для ефективної роботи. Робили паузи на каву-брейк, щоб у неформальній обстановці обговорити важливі речі.
Важливо, що у кожній громаді сільські голови особисто взяли участь у зустрічах, не ігноруючи співпрацю з редакцією. Також вагомим було те, що на наше запрошення відгукнувся голова Вижницької районної військової адміністрації Сергій Чеботар та особисто прибув в Усть-Путилу, аби поспілкуватися з молодими людьми. Чесно кажучи, спочатку зустріч була трохи напруженою, адже молодь вважала, що це чергова зустріч “для галочки”, де їх ніхто не буде слухати. Але коли вони зрозуміли, що дискусія організована саме для того, щоб усі в громаді могли відкрито говорити та взаємодіяти, то зустріч затягнулася з запланованих півтори до трьох годин… Більше двадцяти п’яти учасників підсумували, що це була дуже корисна ідея – згуртувати таким чином громаду, аби одні почули та підтримали задуми інших. А голова громади Марія Ілюк запросила наше медіа організувати ще одну таку зустріч для молоді в іншому молодіжному просторі громади.
Коли учасники зрозуміли, що дискусія – для того, щоб усі в громаді могли відкрито говорити та взаємодіяти, то зустріч затягнулася до трьох годин. Вже маємо запит на ще одну таку зустріч
Найпозитивнішим кейсом цієї зустрічі стало те, що до кінця дискусії одна учасниця, яка прийшла в ролі молоді мами в декретній відпустці, працевлаштувалася за фахом на роботу в місцевий дитячий садок. А ще вона нарешті наважилася вголос розповісти про те, що давно мріє організовувати майстер-класи з бісероплетіння та писанкарства, якими професійно займається з дитинства. І тут же голова громади Марія Ілюк спільно з спеціалістами запропонували їй спробувати проводити такі заняття на базі сучасного молодіжного простору в Розтоках. Ще одна учасниця зустрічі – Тетяна Скидан зізналася, що мріє, аби кожна дитина, яка володіє певним талантом (співає, грає на музичних інструментах тощо) могла спробувати себе у цій ролі. І запропонувала проводити у громаді такі імпровізовані концерти, де учасниками будуть всі бажаючі проявити себе на сцені, а зібрані кошти – передаватимуть на ЗСУ.
Також голова РВА посприяв, аби на зустріч із військовими у Селятині прибули особисто начальник управління з питань ветеранської політики Чернівецької обласної військової адміністрації Валерій Вівчарюк та фахівець управління Олександр Дорош. Вижницьку районну адміністрацію представляв в цій та наступній зустрічах заступник голови РВА Валерій Вятковський. Всього було 18 присутніх, з них – 12 родин військових. Тож родини військових мали можливість відкрито спілкуватися з фахівцями та отримувати відповіді на свої звернення або поради щодо подальших кроків одразу під час зустрічі.
У Селятині рідні військових говорили про те, що їм важлива не лише матеріальна підтримка, а моральна. Тож ми, як організатори зустрічі, запропонували родинам військових провести для них ще одну зустріч – уже поза межами проєкту. Приміром із психологом чи колишнім військовим, який буде найкращим співрозмовником, аби заспокоїти душу.
Також говорили про велику потребу фахівця із супроводу ветеранів у громаді, тожж редакція запропонувала інформаційну підтримку з цього приводу. Станом на кінець серпня у громаді вже знайшли підходящу кандидатуру і людина проходить співбесіду на посаду.
У Конятині на зустріч прийшли 10 осіб, серед них діючі підтримці та люди, яким цікаво розвиватися у своїй громаді в майбутньому. Із цікавістю вони слухали фахівчиню центру зайнятості, яка розповідала про роботу з державними грантами. Адже це – справді шанс запустити або масштабувати свою справу.
Вагомим результатом зустрічі стало підсумовування найбільших викликів, з якими зіштовхуються підприємці. На підставі цих викликів і пропозицій ми за дорученням ОМС та підприємців сформували і надіслали відповідний запит до Вижницької РВА із проханням посприяти подальшому скеруванню документа до компетентних органів та служб.
Великі охоплення медіа – потужна перевага для дискусій
Кожен із учасників зустрічей заповнював анкету зворотного зв’язку, адже нам була важлива думка людей: наскільки їм був корисний захід, що можна покращити наступного разу тощо. Відповідні результати ми вивчили та використаємо при підготовці до подібних проєктів у майбутньому.
Наші матеріали охопили більше 20 тисяч горян друкованою газетою, майже 1000 користувачів сайту, більше 12 тисяч осіб в ФБ-спільноті та на офіційній сторінці медіа, більше 200 глядачів на Ютуб-каналі, а також близько 9000 читачів на сторінці Інстаграм.
За результатами кожної зустрічі (відбулися усі три заплановані публічні дискусії) ми готували відповідні інформаційні матеріали:
♦ Усть-Путила (Працевлаштування молоді та зупинка виїзду з громад. Створення робочих місць, навчання на місці, підтримка підприємливих хлопців і дівчат)
Стаття в газеті: https://drive.google.com/file/d/1JWcI8LNEg1IQpT9DuaHm4-_8aQ8ktBIy/view?usp=sharing
Тираж – більше 1200 передплатників і читачів роздрібу (Зважаючи на те, що на одному подвір’ї, де передплачують “Карпати” можуть проживати 5-10 осіб, припускаємо, статтю щотижня читають приблизно 8-12 тисяч осіб.)
Стаття на сайті: https://karpaty-news.com.ua/u-gromadah/vid-dialogu-do-rishen-yak-gromada-shukaye-shlyahy-dlya-zajnyatosti-molodi/ (230 переглядів, оскільки наша більша аудиторія – це все-таки газета і ФБ-спільнота).
Пост і поширення статті в ФБ-спільноті: 1721 перегляд, 7 поширень https://www.facebook.com/share/p/19cFoSBSNd/
на сторінці Медіа – 6480 переглядів https://www.facebook.com/share/p/16mx4TCDho/
Пости та сторіз в Інстаграмі:
Відеосюжет на Ютуб-каналі: https://youtu.be/JaPvNrS3rxE?si=SBHtMRgDmRUZ0AoM 50 переглядів.
♦ Селятин (Підтримка ветеранів та родин військовослужбовців)
Стаття в газеті:
https://drive.google.com/file/d/1-EX8Ku7DCPAyVFLMvX5bt3EuHkRZ7P0b/view?usp=sharing
Стаття на сайті: https://karpaty-news.com.ua/u-gromadah/pidtrymka-rodyn-vijskovyh-u-selyatynskij-gromadi-zapyty-vzayemodiya-rishennya/ 276 переглядів.
Пост і поширення в ФБ-спільноті: https://www.facebook.com/share/p/1MC9TJPMBU/ 1196 переглядів, 2 поширення, на сторінці Медіа 349+761 переглядів https://www.facebook.com/share/p/1CkRNK1pLW/
Пости та сторіз в Інстаграмі:
Відеосюжет на Ютуб-каналі: https://youtu.be/sbYSdWg5Ffs?si=luTqCuGfMOYi5AuY 98 переглядів
♦ Конятин (Підтримка малого місцевого бізнесу і виклики, що гальмують його розвиток):
Стаття в газеті: https://drive.google.com/file/d/1hCPCSbCefGyaIiQt-dn6rDPMkd1l4rHw/view?usp=sharing
Стаття на сайті: https://karpaty-news.com.ua/u-gromadah/malyj-biznes-u-girskij-gromadi/ 277 переглядів.
Пост і поширення в ФБ: https://www.facebook.com/share/p/1Hqb7XxTcN/ 1533 перегляди, 2 поширення, на сторінці Медіа – 138 переглядів. https://www.facebook.com/share/p/19FqiCn8Gi/
Пости в Інстаграмі:
Відеосюжет на Ютуб-каналі: https://youtu.be/H2FiM7K6CxI?si=8Dc_JRnVf2Xk71RY – 123 перегляди
Якщо говорити сукупно, то за весь період проєкту нам вдалося охопити більше 20 тисяч горян друкованою газетою, майже 1000 користувачів сайту, більше 12 тисяч осіб в ФБ-спільноті та на офіційній сторінці Медіа, більше 200 глядачів на Ютуб-каналі, а також близько 9000 читачів на сторінці Інстаграм.
Окремим компонентом проєкту стала юридична підтримка. Ми зібрали десять найбільш актуальних запитів, які звучали на зустрічах та у співпраці з фаховою юристкою готуємо до друку рубрику “Юридична консультація”, де люди отримають відповіді та поради щодо певних ситуацій.
Найважливіше: ми зруйнували недовіру
Своїм найважливішим результатом цього проекту вважаємо те, що ми змогли показати людям, що редакція – це не мовчазна газета. Що ми – простір публічної взаємодії і можемо не лише описувати сьогодення, а й допомагати громадам творити його. Ми підвищили довіру серед своїх читачів та передплатників тим, що показали: поки інша газета в нашому районі зупинила діяльність, ми шукаємо шляхи не просто зберегти видання, а й застосувати усі можливі методи, аби бути ближче до людей, бути сусідом, другом і порадником. І свідченням того є запрошення із громад проводити подібні зустрічі знову. Людям подобається, коли їх чують і сприяють, аби хоч щось із озвучених питань, було вирішене.
Що цей проєкт дав редакції? Ми переконалися, що можемо бути не лише інформаторами, а й модераторами змін у громадах. Проєкт посилив нашу роль як посередника між владою і людьми, збільшив довіру до медіа. За період проєкту ми отримали практичний досвід організації публічних дискусій і роботи з інструментами залучення аудиторії (анкети, відео, онлайн-матеріали). А головне – побачили, що громади готові активно взаємодіяти з редакцією. І це дає нам впевненість у майбутньому розвитку, у тому, що ми потрібні своїм читачам.
Ми пишаємося, що організовані нами дискусії спричинили реальні зміни: робота для молодої мами, нова посада для ветеранів, ідеї концертів для підтримки ЗСУ, майстер-класи для підростаючого покоління. Важливо, що змогли зруйнувати недовіру – люди приходили скептичними, а йшли з бажанням діяти
Чому потрібен був окремий проєкт? У звичайному режимі ми обмежені ресурсами: не вистачає фінансів і людей, щоб організовувати подібні масштабні заходи. Без грантової підтримки ми не змогли б охопити відразу кілька громад, зробити професійні публікації й відео. Конкурс став поштовхом реалізувати ідею, яку ми давно обговорювали, але не могли втілити через щоденну рутину.
І зараз найбільше ми пишаємося тим, що звичайна розмова переросла у реальні зміни: робота для молодої мами, нова посада для ветеранів, ідеї концертів для підтримки ЗСУ, майстер-класи для підростаючого покоління. Пишаємося тим, що змогли зруйнувати недовіру – люди приходили скептичними, а йшли з бажанням діяти.
Щирі слова вдячності від учасників дискусій: «Дякуємо, що нас почули» надихнули нас! Як і те, що після зустрічей громади просили нас повторювати такі заходи. У кількісних показниках відчувається зростання інтересу до газети й онлайнових майданчиків.
Радимо колегам: роль майданчика для діалогу піднімає ваш авторитет
Який досвід цінний для колег? Ми робили подібний проєкт вперше і страшенно хвилювалися. Мабуть, це нормально… І наша порада для колег: не бійтеся стати майданчиком для діалогу. Це піднімає авторитет редакції у громаді.
Обов’язково використовуйте анкетування – воно дає людям відчуття причетності й дозволяє обрати справді актуальні теми. Робіть короткі, конкретні дискусії з чітким результатом, а не «розмови заради розмов».
Важливо залучати місцеву владу та експертів, але не дозволяти їм «домінувати», люди повинні відчувати, що їхній голос рівнозначний.
Так, ми плануємо проводити подібні зустрічі, бо на них є запит від громад. Фінансувати будемо частково за рахунок редакційного бюджету, частково шукатимемо партнерів серед місцевого бізнесу та нових грантів. Цей формат довів свою ефективність, тому він стане частиною нашої довгострокової стратегії.
АВТОРИ: Людмила Федюк, редакторка медіа “Карпати”, та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа БІзнесу
Матеріал підготовлено коштом Українського медіафонду