Люди, у яких російська агресія забрала житло і звичне життя, часто не вірять, що є програми допомоги, якими вони можуть скористатися. Найскладніше тим громадам, які розкидані світом, таким як Кремінська. Ми взялися допомогти – розібратися, пояснити, показати приклади. І за три місяці виконання проєкту кількість звернень зросла на 20%, 700 кремінян не були виселені з тимчасового житла, і ще багато іншого. Охоче ділимося досвідом – він багатьом колегам стане у нагоді, а головне – допоможе українцям.
Питання житла і роботи для переселенців, напевно, є і будуть залишатися актуальними, доки не закінчиться війна. Так, у переважної більшості ВПО сьогодні немає власного житла, і купити його вони не можуть, бо багато хто втратив усе, на що роками працював.
Тому найважливіше для цих людей зараз – знати про можливості, адже існують і програми підтримки, і готові рішення, і досвід інших. Але людям недостатньо просто дізнатися, що підтримка є. Вони мають чітко розуміти: куди звертатися, що робити, які є варіанти. Ми ж, з проведених опитувань, побачили, що багато переселенців навіть не знають про існуючі в громаді програми допомоги. Тому поставили собі за мету і розповісти про те, що їм доступно, і пояснити як і що робити, і допомогти отримати підтримку.
Найкращим чином спрацювали роз’яснення
Основним, що мало найвищу результативність в нашому випадку, були роз’яснення. Так, ми не лише шукали і поширювали актуальну інформацію – про житло, програми підтримки, працевлаштування. Ми також організовували зустрічі з експертами, щоб переселенці могли напряму отримати відповіді на свої питання. Не менш важливим стало налагодження зв’язку між людьми та місцевою владою. Воно вийшло трохи не таким, як планувалося. Але ми показали, що робиться в громаді, і які можливості є для людей. Не тільки показали, а ще й мотивували людей скористатися цими можливостями.
А ще дуже важливими виявились історії тих переселенців, які вже змогли облаштуватися, знайти роботу, почати нове життя. Це надихало інших, і допомагало вірити, що все можливо. Тож найголовніше, що ми зробили – допомогли людям відчути, що вони не покинуті, що є способи вирішити проблеми.
Багато людей не знали, що допомога є, і що вони можуть її отримати. Ми ж показали їм, що вони не покинуті і підпадають під дію цих програм
Як само ми це робили? По-перше, провели зустріч із юристами БФ «Право на захист», де вони пояснили всі нюанси програми субсидій на оренду житла. Спочатку ця програма виглядала як хороша можливість, але після зустрічі стало зрозуміло, що в ній є багато ризиків. Люди дізналися, що їм робити, а що ні, і зрозуміли, на що реально можна розраховувати. Ми побачили, що тема потребує подальшого дослідження, тому вирішили організувати додаткові зустрічі з юристами (запланували їх на майбутнє, це вже буде робота поза межами проєкту).
Ще одна важлива річ – ми багато розповідали про програми підтримки від місцевої влади. Як виявилося, багато людей навіть не знали, що така допомога є, або не розуміли, куди звертатися. А коли ці можливості були проаналізовані, коли люди змогли зрозуміти, що вони підпадають під дію цих програм, то саме завдяки нашій роботі 3 людини отримали гроші на дрова, 3 військових – виплати, 7 людей – допомогу на лікування або операцію, 3 молоді студенти – підтримку для навчання. До речі, якщо підсумувати, то 23% опитаних нами людей саме завдяки роботі редакції змогли отримати те, що їм справді потрібно.
Як робота місцевого медіа допомагає людям вирішувати проблеми
В цьому розділі хочеться привернути увагу до того, що робота редакції може (а ми переконані, що і має (!)) допомагати вирішувати проблеми громади. Ми живемо у такий час, коли виникають проблеми, з якими ніхто раніше не стикався. І одній тільки владі вирішити їх непросто. Тому, не нехтуючи тим, що відповідальність лежить саме на владі, ми вирішили спробувати допомогти вирішувати проблеми, а не тільки констатувати їх.
Так, аналізуючи, як працюють різні програми допомоги, ми дізналися від нашої аудиторії про критичну ситуацію в санаторіях «Батьківщина» і «Слава», де мешкають близько 700 переселенців. Суть проблеми була у тому, що термін перебування ВПО у цих санаторіях завершувався, і їм усім повідомили про виселення. При цьому не надали інших варіантів – фактично, люди могли опинитися на вулиці. Завдяки активності самих мешканців, зокрема їхнім зверненням до уряду, а також тому, що наша журналістка долучилася до ініціативної групи й висвітлювала проблему на наших платформах, питання вдалося тимчасово вирішити. А саме – подовжили ще на півроку термін їхнього перебування в санаторіях.
Ще ми допомогли поширити у мережі важливу для ВПО петицію щодо ухвалення закону про компенсацію за зруйноване житло (і назбирали більше 1500 підписів). Також порушували питання продовження виплат на проживання всім переселенцям, які втратили домівку, зверталися до народних депутатів за сприянням.
Місцева влада помітила, що звернень за допомогою стало більше – тобто люди почали діяти завдяки нашій роботі
Ще один момент – наші історії успіху. 91,4% опитаних (64 особи) дякували за ці матеріали, бо вони надихають їх і дають віру, що можна впоратися навіть у складних обставинах. Ще 4% зазначили, що треба давати більше матеріалів. Лише 2 особи написали, що їм було не цікаво. А 46 осіб (65,7% опитаних) зазначили, що скористалися інформацією з вакансіями та програмами навчання від центру зайнятості.
До речі, місцева влада помітила, що звернень за допомогою стало більше – тобто люди почали діяти завдяки нашій роботі. І це окремий дуже важливий результат саме нашої роботи.
Тож головною своєю заслугою ми вважаємо те, що люди почали діяти, шукати можливості й отримувати реальну допомогу. Якби не цей проєкт, багато хто просто не знав би, що може отримати підтримку, і не зробив би цей важливий крок.
Результативність: ми виокремили декілька принципових аспектів
Окремо хочемо привернути увагу до інших важливих результатів, адже наша робота вплинула на життя великої кількості людей. Ми підготували і поширили понад 100 публікацій на тему житла та роботи, і окрім вже названих нами 700 переселенців, які змогли ще на півроку залишитися у санаторіях «Батьківщина» та «Слава», щонайменше 1500 осіб отримали інформацію про житлові програми, а 25 кремінян отримали консультації юристів.
65,7% з опитаних нами читачів скористалися інформацією про вакансії та можливості працевлаштування. При цьому, як повідомили нам в Центрі зайнятості, після наших публікацій 1 жінка з Кремінної знайшла роботу, а 1 була направлена на підвищення кваліфікації.
З того, що ми знаємо, є результати і у отриманні фінансової допомоги. Так, 7 осіб отримали допомогу на лікування, 3 військових – виплати, 3 молоді людини – фінансову підтримку на розвиток, а ще 3 людини – кошти на придбання дров.
В цілому ж у громаді зафіксували збільшення звернень за допомогою на 20%, що свідчить про зростання обізнаності переселенців.
Найцінніше, що ми зробили для громади, це допомогли розібратися в існуючих можливостях підтримки та заохотили людей до дій
Звісно, гарні результати отримали і ми самі. Так, охоплення у Facebook зросло на 49,5%, а в Instagram – на величезні 157%. І якщо на початок січня 2025 у нас було 7458 переглядів і 137 взаємодій, то вже в кінці лютого – вже 19200 переглядів і 493 взаємодії. Таке стрімке зростання стало головною несподіванкою для редакції. Ми не думали, що наша аудиторія так активно реагуватиме – особливо в соцмережах. Люди не просто читали, а коментували, поширювали, дякували. Це показало, що тема справді важлива, і що наша робота має реальний вплив.
А ще проєкт сприяв зміцненню наших партнерств, і це дасть результати и нашій допомозі людям. Так, співпраця з Луганською обласною службою зайнятості відкриває нові можливості для наших читачів у пошуку роботи. А укладена нами угода з політичною партією на розміщення реклами, яку вдалося укласти нещодавно – це цеглинка в укріплення фінансової стабільності видання.
Ще один важливий момент – за час роботи проєкту в нашій редакції пройшла стажування молода практикантка. Це, звісно, маленький, але цінний внесок у розвиток професійної журналістики. І ми пишаємося, що попри ситуацію, змогли це зробити.
Але, мабуть, найбільше ми вражені відгуками читачів. Люди писали, що наші історії надихають, що ми допомагаємо їм не втрачати зв’язок із рідним містом і земляками. Окрім того, люди дякують і кажуть, що наша підтримка допомогла їм зробити важливі кроки в новому житті. Якщо говорити про найцінніше, що ми зробили для громади, то це, напевно, допомога людям розібратися в реальних можливостях підтримки та мотивувати скористатися ними.
Найвагоміший результат – це відродження довіри людей
Війна, з усіма її важкими моментами, посилена інформаційними впливами ворога – це середовище, у якому живуть усі громадяни України. Переселенцям, мабуть, важче за багатьох інших, адже ті, хто покинув рідний дім, не знають, чи зможуть туди коли-небудь повернутися, і чи є куди повертатися взагалі. Тим не менш, потрібно жити і працювати – і ми докладали зусиль, щоб показати людям такі мотиви, яких вони, можливо, не бачили. Але і для нас самих цей проєкт став справжнім поштовхом уперед. Ми не просто виконали заплановане, а й побачили реальний відгук від людей, що мотивує рухатися далі.
Одним із найважливіших досягнень стало вдосконалення роботи на офлайн-заходах. На цьому етапі проєкту ми побачили значно більшу залученість та активність нашої аудиторії. Це підтвердило, що живе спілкування працює найефективніше, сприяючи кращому розумінню й довірі між нами та читачами. І також те, що змогли мотивувати людей діяти та скористатися програмами підтримки від громади.
Здивувала кількість людей, які «вживу» доєдналися до заходу з «Право на захист», це втричі більше, ніж минулого разу.
Замість дискусій ми побачили дії, і це чудовий результат
Ми очікували, що люди більше ставитимуть запитання, активніше братимуть участь у дискусіях, можливо, вимагатимуть більше роз’яснень. Але сталося інакше – питань було небагато, зате програми підтримки реально спрацювали. Ті програми, про які ми писали, люди ними скористалися, мовчки, так би мовити. Люди не просто читали, а користувалися можливостями, отримували виплати, допомогу, вирішували свої проблеми. Тобто, замість дискусій ми побачили дії, і це теж чудовий результат.
Загалом, головне – що наша робота принесла користь і людям, і нам як медіа. Це дає нам ще більше мотивації рухатися вперед!
Ми постійно проводили опитування серед наших читачів, короткі в Інстагрмі, довгі – через гугл-форми, і здебільшого 80-100 % опитуваних оцінили нашу роботу на «відмінно», або на «добре». Звісно, люди ставили «вподобайки» в історіях та публікаціях. Або залишали свої побажання, зауваження, що також дуже важливо.
Окрему важливу роль ми відводимо коментарям читачів. Люди писали, що наші історії надихають, що завдяки нашій роботі вони не втрачають зв’язок із рідним містом, що наша робота додає їм впевненості. Ось деякі з їхніх слів: «Історії земляків надихають та мотивують рухатись вперед», «Головне – побільше пишіть про наших людей і не припиняйте цю роботу. Це єдиний зв’язок із рідним містом», «Назва газети говорить сама за себе: це про нас, про кремінян, де б і ким би ми не були», «Будь-яка тема, піднята в газеті, важлива та потрібна. А успіх та гарні справи інших додають впевненості в собі».
Для нас ці оцінки мають надзвичайну вагу. Наше видання вже третій рік працює в нових реаліях, організовуючи роботу віддалено та об’єднуючи людей, які опинилися в різних куточках України і світу. І цей проєкт ще раз довів, що наша робота справді важлива для наших читачів.
А наш головний урок – важливість розуміння запитів своєї аудиторії та швидкого реагування на них. Ми усвідомили, що багато людей довіряють саме нам, бо знаходять у наших матеріалах те, чого бракує в інших джерелах.
Основний виклик – знайти фінансування
Незважаючи на важливість тематики, яку наша редакція висвітлювала, і попри ті вагомі результати, про які ми розповіли, ми ще не знаємо, яким чином зможемо фінансувати продовження цієї роботи. Те, що важливо продовжувати це робити, не викликає сумніву. І ми дуже хочемо це робити, але без фінансування не зможемо робити свою роботу в такому ж обсязі. Нам важливо зберегти цю ініціативу, наскільки це можливо. Якщо говорити чесно, навіть трохи страшно тепер, після завершення проєкту, що ми загальмуємо цю роботу, боїмося збавляти темп. Тож хочеться працювати й надалі, щоб не підводити людей. Бо всі порушені теми залишаються актуальними для ВПО.
Для нашої редакції грантове фінансування – не просто підтримка, а можливість робити якісну журналістику, яка реально допомагає людям
Наша редакція не має стабільного фінансування з початку війни – ми працюємо тільки завдяки проєктам. А без фінансування немає зарплат, немає можливості залучати команду, немає ресурсів для якісної журналістської роботи. Без грошей ми не можемо залучити журналістів, які глибоко занурюються в проблематику, проводять дослідження, організовують зустрічі, спілкуються з експертами та переселенцями.
Це означає, що якщо ми не знайдемо грошей на продовження цієї роботи, то, імовірно, частково будемо висвітлювати ці теми, але точно не зможемо це робити у подібному масштабі. Не матимемо можливості глибоко досліджувати питання субсидій, організовувати юридичні консультації чи так активно працювати над висвітленням історій переселенців.
Іншими словами, сьогодні для нашої редакції грантове фінансування – це не просто підтримка, це можливість робити якісну журналістику, яка реально допомагає людям.
АВТОРИ: Яна Величко, редакторка газети «Кремінщина» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.