Ціла низка питань у громадах сьогодні не вирішуються, у тому числі, через те, що ці питання не «підсвічені» місцевими медіа. Ми стверджуємо, що жодне інше медіа в Роменському району Сумської області, окрім нашого, не бере на себе труд «копати» вглиб проблеми, розбиратися в нюансах питань. Ми ж поспілкувалися з більше ніж 80 мешканцями, вплинули на вирішення 4 гострих проблем – і маємо як зростання підписників у Фейсбуці, так і кількості переглядів матеріалів на ці актуальні теми. Отже, ділимося досвідом того, як привернення уваги мешканців та керівництва громади до певних проблем впливає на вирішення цих проблем.

Наша робота і – головне – отримані нами результати, мабуть, варто віднести до того, що називають «налагодженням взаємодії між людьми у громаді». Бо по суті ми робили те, що і має робити медіа – привертали увагу мешканців та керівництва громади до певних проблем, які не вирішуються. А далі за роботу бралися ті, у чиїй зоні відповідальності знаходиться проблема.

Наприклад, розбираючись у важливих для наших мешканців нюансах роботи пересувних відділень Укрпошти, ми раптом дізналися, що, можливо, стаціонарне відділення в Липовій Долині буде закрите, бо усі його працівники звільнилися. Редакція першою почала «бити в усі дзвони»: редакторка Наталія Шутько зв`язалася з керівниками Роменської та Сумської дирекцій Укрпошти, провела перемовини про те, щоб усім спільно шукати нових працівників. Ми регулярно висвітлювали питання в газеті й соцмережах, сприяли проведенню ярмарок вакансій у місцевому центрі зайнятості, постійно тримали ситуацію на контролі. В результаті знайдені нові працівники, які пройшли відповідне навчання, і з грудня 2024 року відділення запрацювало у звичайному стаціонарному форматі.

Редакція як ініціатор змін

По суті ж нашу роботу можна охарактеризувати як ініціаторів змін. Бо усі завдання, які ми собі поставили, ґрунтувалися, в першу чергу, на скаргах мешканців. Це було важливим ще й тому, що, окрім нас, жодне інше медіа в Роменському району Сумської області таких питань не порушувало. Ніхто не брав на себе труд «копати» вглиб проблеми, розбиратися в нюансах питань. Гарно ілюструє це наше спостереження репліка працівниці одного з відділів селищної ради: «Нехай родини загиблих вивчають Закони щодо належних їм виплат».

Ми вважаємо, що така позиція неприйнятна, тому й намагаємося допомогти кожному й кожній, хто звертається до редакції. Відповідно, в цьому матеріалі розкажемо, які результати отримали, прагнучи посилити свою роль як комунікаційного містка між владою і мешканцями громад.

Жодне інше медіа в Роменському району Сумської області не брало на себе труд «копати» вглиб проблеми, розбиратися в нюансах питань. Ми ж слухаємо людей і докладаємо зусиль щоб посилити свою роль як комунікаційного містка між владою і мешканцями громад

Проблемні питання обирали, спілкуючись з людьми. Так, виїжджаючи у населені пункти Липоводолинської та Синівської громад, зустрічаючись із мешканцями, ми слухали людей. І вийшли на 4 нагальних питання, які і вирішували в цьому проєкті. Ось вони:

◊ Відсутність сучасного дитячого майданчика в селі Довга Лука і спортивного-дитячого в селищі Липова Долина.

◊ Нестабільна робота пересувних відділень Укрпошти у селах Мирне, Колядинець та стаціонарного в Липовій Долині.

◊ Закриття фельдшерсько-акушерського пункту в селі Подільки.

◊ Необізнаність родин загиблих захисників у питаннях оформлення всіх належних виплат.

По кожному з цих пунктів маємо позитивні результати. З найбільших досягнень вважаємо встановлення дитячого майданчика в селі Довга Лука, де мешкає більше 20 дітей дошкільного й шкільного віку. Кілька років жителі села звертались до керівників громади з проханням придбати і встановити сучасний дитячий майданчик. Лише після того, як редакція порушила цю проблему на сторінках газети, питання зрушилося з місця. Ми виїжджали в село й спілкувалися з людьми, підтримували мешканців на сесіях селищної ради, коли йшла мова про виділення коштів, допомагали ініціативній групі підбирати обладнання для спортмайданчика та добиватися в селищній раді, щоб придбали саме цей комплекс. В результаті на кінець вересня майданчик було встановлено.

Дітвора освоює майданчик у Довгій Луці

Не менш важливою була наша участь у вирішенні іншого питання, про матеріальну підтримку для сімей загиблих захисників. Так, під час виїздів у села до журналісток редакції звернулись рідні загиблих військовослужбовців-земляків щодо виплат належних їм грошових допомог. Спілкуючись з людьми, ми з`ясували, що багато з них необізнані в цьому питанні й не отримують заплановані для них виплати, які має здійснювати держава. Зокрема, про щорічну допомогу до Дня незалежності частина родин навіть не знала. У вересні редакція обдзвонила більше 10 родин загиблих, лише 2 з них отримали цю виплату. Ми детально пояснили кожній родині процес оформлення цієї фінансової допомоги. Пізніше отримали позитивний фідбек від 4 сімей, причому одна з них лише за нашою підказкою оформила й належні пільги на комунальні послуги, хоча мала зробити це ще два роки тому. Тобто ми виявили і зробили видимою проблему відсутності належної комунікації між родинами загиблих захисників і відповідними службами, які повинні за це відповідати. В майбутньому плануємо продовжувати цю тему: спілкуватися з сім`ями полеглих на війні, проводити серед них роз`яснювальну роботу, допомагати в конкретних випадках і так далі.

Багато сімей загиблих захисників України просто не знають про заплановані для них виплати, які має здійснювати держава. Ми не тільки виявили і зробили видимою проблему відсутності належної комунікації між родинами загиблих захисників і відповідними службами, але й допомогли багатьом сім’ям отримати належні їм виплати

Є результат і щодо налагодження роботи фельдшерсько-акушерського пункту в Подільках: після зустрічі з мешканцями села і керівниками Липоводолинського центру первинної медико-санітарної допомоги вдалося налагодити роботу сільського медзакладу, де три рази на тиждень пацієнтів тепер приймають спеціалісти з Синівської амбулаторії.

Про відновлення роботи стаціонарного відділення Укрпошти у Липовій Долині ми розказали на початку цього матеріалу.

Працює пересувне відділенні в Липовій Долині

Хотілося б згадати і ще про один позитивний результат нашої роботи, хоча й поза рамками проєкту. У жовтні 2024 року ми зняли відео про незадовільний стан громадського туалету в Липовій Долині й розмістили його на сторінці в фейсбук. Ролик набрав багато переглядів і коментарів. І вже в листопаді 2024 року на засіданні сесії селищної ради депутати прийняли рішення про виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію частини громадського будинку в центрі селища для облаштування громадської вбиральні. Якби не наш критичний матеріал – навряд чи цим питанням влада переймалася б найближчим часом, хоча воно надзвичайно актуальне для мешканців і гостей Липової Долини.

Передплата та охоплення – показники затребуваності того, що робить медіа

Окремо хочемо наголосити, що висвітлення нагальних питань дало можливість суттєво збільшити кількісні показники на сторінці в фейсбук. Для нас є дуже важливим, що ми провели велику роботу й досягли позитивних результатів. Для редакції це впевненість у власних силах, для мешканців громад – розв`язання проблем, які турбували.

Як локальне медіа, ми вчергове переконалися, що наше слово багато чого важить. Наші матеріали реально спрацювали на результат: відкрився дитячий майданчик у Довгій Луці, стаціонарне відділення Укрпошти в Липовій Долині з грудня 2024 року запрацювало в звичайному форматі, служби й відділи, що відповідають за роботу з родинами загиблих, почали приділяти більше уваги цій категорії осіб, а ФАП у Подільках не закрився.

Ми поспілкувалися з більше ніж 80 мешканцями, вплинули на вирішення 4 гострих проблем – і маємо зростання підписників у Фейсбуці на 11%. Значно зростає кількість переглядів матеріалів, підготовлених саме на ці 4 важливі теми

Виїжджаючи в села, ми поспілкувалися з більше ніж 80 мешканцями, знайшли теми для майбутніх публікацій та отримали десятки позитивних відгуків, вдячності від жителів громад за нашу роботу. За тримісячний період роботи в проєкті кількість підписників у фейсбуці збільшилася із 5,5 тис. до 6,1 тис. осіб, тобто на майже 11%. Значно зростає кількість переглядів матеріалів, підготовлених саме в рамках проекту.

Інфографіка по проєкту редакції “Наш край”

Звісно, така робота медіа – це наша щоденна робота. Ми регулярно висвітлюємо проблеми громад, пишемо на актуальні теми. Але без грантової підтримки ми б не змогли багато чого, і саме через брак грошей. Так, завдяки участі в проєкті ми отримали можливість двічі на місяць виїжджати в села і спілкуватися з їхніми мешканцями. В рамках звичайної поточної роботи редакції на це часто не вистачає коштів, тому відвідуємо населені пункти рідше.

Робити проблеми видимими – задача, яка має кількісні показники

Спершу про наші безпосередні результати по кожній з проблем, які ми «підсвічували» і тим самим стимулювали їхнє вирішення. 

◊ Встановлення дитячого майданчика в Довгій Луці – для близько 20 родин села, в яких є діти.

◊ Налагодження роботи стаціонарного відділення Укрпошти в Липовій Долині – для всіх жителів селища (сьогодні їх близько 5 тисяч).

◊ Тема виплат родинам загиблих на війні земляків – у Липоводолинській і Синівській громадах таких сімей на сьогодні – 45.

◊ Налагодження роботи ФАПу в Подільках – це актуально для більше ніж 500 мешканців Подільківського старостату.

А беручи ширше, можемо стверджувати, що наша робота була важливою для різних категорій читачів. Можна сказати, що це було корисно для всіх більше ніж 2 тисяч наших підписників газети і 6,1 тисяч підписників у Фейсбук. 

За кожною проблемою, яку нам озвучили мешканці, стоять чиїсь долі, ставлення до громади, рівень задоволення. Сімей загиблих у нас на сьогодні 45, родин з дітьми – 20, а робота ФАПу важлива для 500 людей

Тираж газети «Наш край» у вересні-листопаді 2024 року становив 1955 примірників. Він трішки зменшився у порівнянні з першим півріччям, через складну безпекову ситуацію на Сумщині й падіння демографічних показників. Але не впав так, як міг впасти, якби наші публікації не представляли б цінності для мешканців. До того ж доставка друкованих примірників сьогодні є фактором, який стимулює людей переходити на цифрові носії. Що і підтверджується – кількість підписників у Фейсбук на початок листопада збільшилася до 6,1 тис., а в червні ця цифра становила 5,5 тис. Число відвідувачів сайту залишилося сталим – в середньому 4-5 тис. на місяць.

Про важливість місцевого медіа для людей

Поширена думка про те, що робота медіа – поширювати інформацію, є великим спрощенням. Адже навіть за цим спрощеним уявленням стоїть чиєсь очікування щодо того, який вплив матиме таке «просте поширення інформації». І саме тому журналістам, та й цілим колективам медіа, варто фокусувати свою увагу не просто на «поширенні достовірної інформації», а на тому, які думки така інформація викликатиме, які дискусії та зміни стимулюватиме, на що впливатиме. 

Наші матеріали дуже чітко показують, що звичайні мешканці сіл можуть впливати на рішення влади. Керівники громад, навіть якщо цього не дуже хочуть, змушені прислухатися до думки людей, реалізовувати не тільки власне бачення розвитку громади, а й чути критику, думку мешканців. Люди отримують більше можливостей взаємодіяти з місцевою владою через наші опитування, результати яких ми обов`язково доводимо до відома керівників.

Завдяки нашій роботі керівники громад, навіть якщо цього не дуже хочуть, змушені прислухатися до думки людей, реалізовувати не тільки власне бачення розвитку громади, а й чути критику, думку мешканців

У цьому проєкті якогось спеціального опитування про результати нашої роботи ми не проводили. Проте маємо десятки вдячних відгуків, позитивну реакцію на підготовлені матеріали. Люди з власної ініціативи заходять до редакції, телефонують, пишуть в месенджери, відзначають важливість підняття порушених тем. 

Місцеві мешканці місцевому медіа довіряють більше, ніж загальнонаціональним. Більшість домогосподарств передплачують лише одне друковане видання – газету “Наш край”. Тиражі загальнонаціональних медіа в громадах мізерні – по кілька десятків штук, тоді як наш тираж – 1955.

Водночас зауважимо, що з кожним разом до наших опитувань та обговорень долучається значна кількість мешканців. Наприклад, до опитування про доцільність оновлення дитячого і спортивного майданчиків у Липовій Долині долучився 151 місцевий мешканець. Це значить, що громади стають активнішими. Ми пишаємось, що нам вдається «розворушити» мешканців.

«Лише завдяки допомозі редакції «Нашого краю» нам нарешті вдалося домогтися встановлення дитячого майданчика в нашому селі. Коли селищна рада вже погодила виділення коштів, – не звертала уваги на поданий нами проєкт із чітким переліком підходящих для наших дітей конструкцій. Лише завдяки тому, що журналісти вели відеозйомку мого виступу на сесії й надали розголосу цьому питанню, було придбано саме те обладнання, яке ми хотіли. Без втручання редакції майданчика в нашому селі й досі б не було», – каже мешканка Довгої Луки Ірина Краснобрижа. 

«Після того, як звільнилися всі працівники відділення Укрпошти в Липовій Долині, був жах. Бачила й читала, як працівники редакції буквально стукали в усі двері, щоб стабілізувати роботу поштовиків. Гірко було чути, що представники дирекції зверталися за допомогою в пошуку працівників до керівництва селищної ради, та такої допомоги не отримали. Лише редакції це було небайдуже… Сьогодні отримала посилку без проблем. Надіюсь так буде і надалі», – зазначає мешканка Липової Долини Надія Корнієнко.

Чим більше спілкування з людьми – тим цікавіше наповнення медіа

Останнім часом ми частіше стали виїжджати в населені пункти, що дало змогу отримувати більше тем для майбутніх публікацій. То і колегам радимо не закриватися в стінах редакцій, а «йти в люди». Відвідуючи села, редакція дізнається про проблеми, які хвилюють людей. Далі ми ці проблеми висвітлюємо, хоч це не завжди подобається владі. Та чим більше порушуємо «гострих» тем – тим популярнішою стають газета, сайт, соцмережі. Так би порадили діяти й колегам – не боятися висвітлювати проблемні питання, навіть якщо це йде врозріз із баченням влади. 

Також, слухаючи людей, ми перебудовуємо, оновлюємо своє видання, змінюємо стиль роботи, перетворюємося з просто друкованої газети в мультимедіа. Ми відповідаємо на запити і потреби людей – а вони продовжують нас читати.

Під час зустрічі в Подільках

«Якби не ваша газета, ми нічого б не знали, що відбувається в громадах. Особливо цінно, що ви багато уваги приділяєте нашим захисникам. З моєї родини на війні – шестеро. Ви порушуєте дуже важливі проблеми військовослужбовців, про які ми більше ніде не можемо прочитати», – відзначає мешканка Сухої Груні Ніна Сєрченко.

«Хочу висловити вам величезну вдячність, що підказали, на які виплати маємо право. Ми не тільки оформили щорічну допомогу до Дня незалежності, а й належні нам пільги. Виявляється, їх треба було оформити ще два з половиною роки тому, та ніхто тоді не підказав…» – каже жителька Колядинця Світлана Валюх, тітка полеглого захисника Володимира Педича.

Ми відповідаємо на запити і потреби людей – а вони продовжують нас читати

Тож ми продовжимо висвітлювати проблеми громад незалежно від того, чи знайдемо на таку роботу додаткову фінансову підтримку. Все просто: ця робота є важливою для мешканців Липоводолинської та Синівської громад. Фінансуватимемо цю роботу власним коштом редакції. Намагатимемося частіше виїжджати в села. Зокрема, плануємо цикл матеріалів, що стосуватимуться оформлення різних видів допомог і пільг військовослужбовцям та членам їх родин.

До речі, нещодавно, на лист-запит мами загиблого захисника, разом із Пенсійним фондом надали детальні пояснення, як нараховуються пільги на електроенергію, газ, тверде паливо, воду. Сподіваємося, що така робота дасть можливість зберегти число передплатників газети та підписників у соцмережі.

Автори: Наталія Шутько, редакторка газети «Наш край», сайту «Липова Долина.NEWS», Юлія Міщенко, кореспондентка газети «Наш край», сайту «Липова Долина.NEWS» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу.

«Цей матеріал підготовлено у співпраці з Українською асоціацією медіа-бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».