Редакція «Межівського Меридіану» у своєму проєкті змогла виокремити більше, ніж два дуже вагомих висновки, на які обов’язково потрібно звертати увагу усім редакціям місцевих медіа, які прагнуть бути корисними для своїх громад. Адже саме від точності фокусування залежить те, на чому сконцентрує зусилля редакція і, відповідно, який матиме результат. «Редакторський портал» дуже радить уважно читати цей матеріал – тут кожен знайде корисні підказки щодо ефективних рішень для місцевого медіа.
До смт Межова, яке знаходиться на межі Дніпропетровської та Донецької областей, і в якому розташована редакція «Межівського меридіану», наближається лінія фронту – на момент написання цього матеріалу залишилось 20-30 кілометрів. Кількість жителів громади зросла в рази, у нас зараз дуже багато і переселенців, і військових, і гуманітарних/благодійних організацій. Чекаємо на запровадження військової адміністрації. Все це, звісно ж, накладає відбиток на наше життя. Громаді важко впоратись із викликами сьогодення, як і всім прифронтовим.
Сам «Межівський меридіан» через війну втратив головні статті доходів: передплату і рекламу. Тому, звичайно, змінилися і підходи до планування бюджету редакції – зараз у нас режим максимальної економії. Більше реагуємо на виклики, які з’являються кожного дня, аніж приймаємо стратегічні рішення.
Щодо наших платформ, то ми завжди позиціонували себе, насамперед, як газета, друковане видання (цього року нам виповнилось 94 роки). Але з огляду на близькість до лінії фронту та погіршення логістики доставки преси, акцент зміщується у напрямку цифрових медіа – сайту та соціальних мереж. Впевнено можемо сказати, що сьогодні ми є гіперлокальним, але водночас і мультиплатформним медіа.
У цьому матеріалі хочу поділитися з вами, колеги, двома нашими знахідками, які стали результатом виконання проєкту, підтриманого Українською Асоціацією Медіа Бізнесу і профінансованого «Німецьким фондом Маршала зі США» та «Українським медіа фондом».
Раптово в громаді стало вдвічі більше мешканців
Основна проблема, яку ми вирішували – допомогти людям, яких війна вигнала з рідних домівок і змусила опинитися у нашій громаді, легше і швидше розібратися у найзатребуваніших питаннях та, врешті-решт, інтегруватися в громаду. Адже, як кажуть, немає нічого більш постійного, аніж тимчасове. Ми, як жителі прифронтової громади, чудово усвідомлюємо, що і самі завтра можемо опинитись у ситуації, коли ВПО – вже ми, і не знаємо, що нам робити на новому місці. Тож робили цей проєкт «як для себе».
Сьогодні в громаді 5000 офіційно зареєстрованих переселенців. Але разом із незареєстрованими їх більше, ніж населення самої громади
До того ж ці питання важливі для багатьох, і для нас це – нова велика аудиторія. Сьогодні, лише офіційно, на території громади зареєстровано понад 5000 переселенців. А повна кількість внутрішніх переселенців (тобто як офіційно зареєстрованих, так і ні) перевищує населення самої громади.
Ми вважаємо, що наш досвід і наші знахідки стануть у нагоді більшості редакцій місцевих медіа, адже проблема не унікальна, зараз в дуже багатьох громадах в Україні є чимало ВПО. Вся Україна, нажаль, стала сьогодні країною переселенців. Ці люди повинні відчути, що вони потрібні державі, що про них не забули.
Отже, своїми головними завданнями в цьому проєкті ми обрали:
→ Допомогти внутрішнім переселенцям зорієнтуватись у новій для них громаді, дати відповіді на найбільш актуальні питання. Пояснити базові речі і надати інформацію про адміністративні / соціальні / гуманітарні послуги, а також допомогти інтегруватися в громаду тим, хто вирішив залишитись,
→ Розповісти про наявні можливості у працевлаштуванні,
→ Пояснити як отримати медичні послуги,
→ Донести через наші майданчики до керівництва Межівської громади інформацію про потреби ВПО,
→Розповісти історії успіху переселенців, покращити/змінити думку місцевих жителів про невпинний потік ВПО, що, на нашу думку, мало сприяти посиленню соціальної згуртованості всередині громади.
Ми не очікували, але переселенці охоче відповідали на запитання анкети
Найперше, що ми зробили – провели опитування ВПО. Тому що хотіли сфокусувати свою роботу на найбільш потрібному нашим новим мешканцям, і саме в цей момент.
Нашим головним сумнівом було те, чи зможемо зібрати більше 20 заповнених анкет, адже переселенці не дуже охоче спілкуються, а у нас ще й прифронтова громада. Проте нам вдалося отримати більш як 60 заповнених анкет, і з відповідей на понад 30 запитань кожної анкети ми сформували і «портрет переселенця у Межівській громаді», і перелік базових потреб та проблем ВПО.
Переселенці часто не налаштовані до контактів з журналістами. А нам вдалося отримати більш як 60 анкет із відповідями на понад 30 запитань в кожній
А вже після проведення анкетування ми змогли підготувати саме ті матеріали, яких найбільше потребували переселенці. Ось у яких питаннях наша допомога виявилась найбільш затребуваною.
→ Донесли до аудиторії інформацію про ринок праці Межівської громади, перелік вакансій, найбільш затребувані професії.
→ Представили покрокову інструкцію отримання адміністративних послуг: як отримати статус ВПО, перші виплати тощо.
→ Дослідили та представили алгоритм отримання базових медичних послуг для переселенців.
→ Показали історії конкретних людей ВПО, які не опустили руки, а вирішили залишитись тут, знайшли житло/роботу (наприклад, лікують, волонтерять).
Але це не все. І перелік найгостріших питань, і сформований за результатами анкетування «портрет переселенця у Межівській громаді» зацікавив місцеву владу, став дуже помічним у їхній роботі.
Також під час роботи за цим проєктом розпочала працювати і діятиме надалі на постійній основі окрема рубрика Проекту «Внутрішні переселенці у прифронтовій громаді». У цій рубриці вже більше відео та матеріалів, аніж ми запланували на початку.
А тепер – про результати, які отримали і ми, і наша аудиторія.
Наша аудиторія зросла, і продовжує збільшуватися
Спершу про кількість. За нашими оцінками, матеріали, які ми підготували в рамках цього проєкту, а це і відео, і публікації, охопили щонайменше 75000 читачів. Цю цифру ми склали наступним чином.
По-перше, сайт видання https://m-merydian.com.ua/ тільки за листопад 2024 переглянули майже 27500 унікальних відвідувачів (і створили при цьому 175 000 переглядів). Трохи менше було у вересні-жовтні – 22–25 тис.
По-друге, сторінку видання у Facebook за час проекту вподобали 900 нових підписників, і сумарна кількість тих, хто нас регулярно відстежує, стала більшою за 10 тис. – всього на сьогодні маємо 10850 підписників. Розуміємо, що це – переважно внутрішні переселенці. Але нас активно читають! За останні 28 днів охоплення сторінки склало 950 тисяч (!)
І по-третє, разовий тираж друкованої газети “Межівський меридіан”, попри наближеність лінії фронту до нас – майже 1500 екземплярів. Тобто кожний номер сьогодні читають 5-7 тисяч читачів.
Наші відео і публікації охопили щонайменше 75000 читачів. А відвідуваність сайту зросла на 20%
До цих платформ комунікації у вересні ми додали ще Telegram-канал видання. Вже маємо кількасот читачів, але ми все ще вивчаємо алгоритми нової для нас платформи і нарощуємо охоплення.
Збільшення аудиторії ми напряму пов’язуємо з тематикою публікацій. Адже велика кількість матеріалів, підготовлених саме у рамках цього проєкту, вийшла у жовтні-листопаді 2024, і вони виявилися корисними для внутрішніх переселенців з Донецької області. Саме в ці місяці відвідуваність сайту зросла на 20% – до понад 27000 унікальних відвідувачів на місяць, а кількість підписників сторінки у Facebook за той самий час збільшилась, як вже було сказано, на 900 осіб.
До речі, щодо тематики публікацій, то матеріали про соціологічне опитування та його підсумки, статті про працевлаштування ВПО та про адмінпослуги, в середньому, мають 2500 – 3000 переглядів кожна. Історії успіху переселенців – більше. Наприклад, матеріал про медикинь назбирав 3700 переглядів, а історія волонтерки, яка відливає окопні свічки для ЗСУ – понад 4000.
Бачимо і більшу кількість реакцій читачів, які дякують, що продовжуємо працювати, висвітлювати життя, можна сказати прикордонної з Донеччиною громади у цей непростий час. Це нас дуже надихає.
До речі, саме під час роботи в цьому проєкті зрозуміли, що виданню просто необхідно розвивати інші цифрові платформи. зокрема YouTube канал «Межівського меридіана», Телеграм-канал.
Найбільше цінують підказки щодо дій та можливість отримати відповіді на питання
Дуже важливим став цей проєкт і для самої нашої редакції, але про це – згодом. Бо спочатку треба сказати про головне – що наша аудиторія оцінила як найбільш цінне, завдяки чому кількість охоплень стала так швидко збільшуватися.
Насамперед, для людей було важливим, що ми почули думку переселенців, і що вони самі, як вони стверджують, відчули увагу до себе та своїх потреб. Маємо коментарі, що це «корисна інформація».
Друге – це корисні покрокові інструкції, які ми створили, і які суттєво полегшують ВПО процес отримання адмінпослуг. Також ми далі «план дій» як звертатися за базовою медичною допомогою. Розповіли, які є варіанти працевлаштування у нашій громаді.
І люди високо оцінили це. На електронну пошту редакції та в соцмережах стало надходити багато питань про працевлаштування, житло, можливості отримати статус ВПО та допомогу. Нам навіть почали скаржитись на те, що не працює.
Ми дали можливість ВПО «заговорити», створили для них зручний інструмент – і відчули себе невеликим довідковим центром/хабом для переселенців
Звісно, це додаткове навантаження для нас, але найважливіше – що ми реально допомагаємо людям. Ми дали можливість ВПО «заговорити», створили для них зручний інструмент, за допомогою якого вони це можуть зробити. Але не просто, щоб поговорити – все ж наша мета в тому, щоб скерувати людей відповідно до їхніх потреб. Тож за ці місяці ми відчули себе таким собі невеликим довідковим центром/хабом для переселенців, які почали звертатись з будь-якими питаннями.
Маємо фідбек і від влади, яка зацікавилась отриманими нами результатами. Адже не є несподіванкою, що владі дуже складно контролювати всі процеси, коли кількість мешканців у громаді за короткий період часу збільшилась вдвічі, а громада ця за 30 км від лінії фронту. Та й поточних питань – багато. Тому наше опитування дозволило «підсвітити» найбільш проблемні й термінові. Їх почули, тому і вирішуватися вони будуть швидше. І не тільки тому, що стали публічними, що їх побачила чималенька аудиторія наших читачів. Просто це – реалії нашого життя, і гарний початок діалогу громади та ВПО.
Наша анкета-опитувальник і сьогодні не закрита, відповіді і запити продовжують надходити. Звісно, головною аудиторією нашого проєкту були ВПО. Але матеріали читали і наші земляки – межівчани, жителі громади. І по відгуках бачимо, що створені нами матеріали дуже актуальні в контексті соціальної згуртованості, нормального, толерантного сприйняття ВПО, які ймовірно залишаться тут назавжди. Адже їхній дім під окупацією або, частіше, зруйнований.
Висновок, якого ми не очікували
Проєкт став важливим і для нашого медіа. По-перше, стрімко збільшується аудиторія на цифрових платформах, про що детально було сказано вище. Це все – нові жителі нашої громади, внутрішні переселенці, які одразу починають шукати місцеві ЗМІ, пабліки, сторінки у пошуках корисної інформації. Відповідь на нашу роботу – приємні спілкування з тими, хто інтегрується в громаду, наприклад, медиками, волонтерами, багато коментарів у соцмережах, що матеріал був корисним. Це дуже надихає. Та й, розмовляючи з людьми на вулиці, виявилось нескладним знайти тих, хто заповнював нашу анкетує. Кожному ми подарували друковані газети з матеріалами.
А ще дуже важливо, і це по-друге, що проєкт в цілому став дуже помічним для колективу прифронтової редакції, адже наприкінці року є великі проблеми з виплатою заробітної плати/гонорарів. Звісно, те, що ми зробили, цілком можна було виконати і в рамках звичайної поточної роботи редакції, і ми це робимо по мірі сил та можливостей. Але грант і окремий проєкт, з його чіткими завданнями та індикаторами для оцінки результату, спонукав нас більш предметно сфокусуватись на проблемі.
Чіткість завдань проєкту та наперед заплановані показники очікуваної результативності спонукали нас більш предметно сфокусуватись на проблемі і дозволили підготувати ґрунтовніші матеріали
Можна сказати, ми заглибились у питання, адже знаходячись всередині прифронтової громади певним чином звикли до такого явища , як постійний потік ВПО. Саме чітко означена мета та завдання дозволили підготувати ґрунтовніші матеріали.
Крім того, завдяки отриманим донорським коштам, ми залучили до роботи працівника, бодай і на два місяці, щоб попрацювати і з результатами анкетування, і зі складанням покрокових інструкцій. Також ми мали змогу надрукувати додатковий тираж, насамперед з покроковими інструкціями, який безкоштовно розповсюджували в Центрі адміністративних послуг, у лікарні, центрі соціальних послуг.
Дві знахідки – як основні надбання наших зусиль
Ми дуже пишаємося відгуками, які отримали від переселенців з Донбасу, з подяками за допомогу. Є й коментарі самих межівчан, які вже сприймають ВПО як земляків. І це – чи не головний результат. Така соціальна згуртованість.
Щодо тематики публікацій та того, наскільки справдилися наші очікування, то у чомусь ми отримали більший результат, аніж очікували, а у чомусь – ні. Як вже казав, найбільшим відкриттям стало анкетування. Воно показало нам сильну потребу в інформації – вищу, аніж небажання та упередженість щодо заповнення опитувальників. І підсвітило напрямок – що найскладнішим для людей є питання отримання адміністративних послуг. Саме відео про те, як отримати статус ВПО, виплати, та продублювати діючі вакансії нас просили найчастіше.
Оце і є перша з двох наших знахідок – що переселенцям дуже потрібна допомога місцевого медіа, і що вони готові навіть заповнювати опитувальники, щоб медіа могло якісно допомогти.
Переселенцям дуже потрібна допомога місцевого медіа, і вони готові навіть заповнювати опитувальники. А редакції не завжди вдається знайти достатньо кваліфікованого експерта, тож треба самим в чомусь ставати експертами
А от щодо вакансій, про які також нас часто питали, то невелика селищна громада (та ще й прифронтова) не має потужного ринку праці та вакансій. Ті варіанти , які ми знайшли, явно не дозволяють задовольнити потреби такої кількості ВПО. Це питання державного рівня. Або якогось іншого підходу, про який ми поки не здогадалися.
Хоча перші ідеї вже бачимо. Так, наприклад, по медичних послугах картина виявилась більш позитивною. Серед ВПО багато медиків, які надають якісну допомогу таким же переселенцям.
Тож якщо підсумувати, то ми розраховували на більш широку підтримку експертів (наприклад, Служби зайнятості). А треба буде, скоріш за все, самим робити більше – і експертів шукати додатково, і самим в чомусь ставати експертами. Тож це – наша друга знахідка.
Маємо подякувати і нашим вчителям. От, наприклад, соціологічне опитування ми проводили вперше. А результат не лише для нас став цінним – його досить високо оцінили і фахівці.
Дякуємо за це нашим попереднім вчителям – трохи раніше ми мали можливість вивчити методики проведення соціологічних опитувань від науковців Харківського університету ім. Каразіна, які свого часу проводили соціологічне опитування у нашій громаді. Саме соціологічне опитування, заповнені анкети дали нам поштовх до окреслення кола найболючіших проблем ВПО та пошуку алгоритмів їх вирішення.
Та й участь УАМБ заслуговує на окрему подяку, адже від самого моменту подання заявки на конкурс з боку Асоціації ми отримали чимало підказок і допомоги, спрямованої на максимально чітке формулювання очікувань від результатів цього проєкту.
Іншими словами, для колективу редакції цей досвід участі у грантових проєктах є однозначно корисним, і ми забираємо його до своєї скарбнички.
Обов’язково будемо продовжувати цю роботу. Незважаючи на складну ситуацію, підтримка внутрішніх переселенців, їх адаптація та інтеграція залишаються у центрі нашої уваги. Тож ми продовжимо пошук грантових можливостей щоб розвивати цю тему.
АВТОРИ: Євген Хрипун, головний редактор видання “Межівський меридіан” та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.