Громади тимчасово окупованих українських міст сьогодні не мають уявлення щодо того, як буде відбуватися їхнє подальше спільне життя. Люди розкидані світом, і кожний своє життя облаштовує самостійно. Редакція «Бердянськ Сьогодні» взяла на себе відповідальність і звела структурований перелік питань та тем, вирішення яких зможе об’єднати громаду вже зараз. Він є спільним баченням мешканців, науковців, громадських діячів, політиків, військових, митців, вчителів, журналістів. Ця тема виявилась дуже важливою для людей. «Редакторський Портал» радить усім редакціям місцевих медіа подумати, яким чином вони можуть зробити власний внесок у пошук таких «точок єдності» для своїх громад.
У 2022 році для нашої редакції і для мешканців Бердянська змінилося все. І от скоро вже 3 роки як питання того, що буде далі, і як саме буде, є важливим для бердянців. Вся наша редакція – це члени бердянської громади. Тож ці питання були і є важливими для кожного з нас. Ми бачимо проблеми, які нависають, та питання, які залишаються без відповідей.
Отже, ми вирішили розібратися. Чи дійсно громада вмирає, чи так бачимо тільки ми? Чи можливо щось з цим зробити? Якщо так, то що саме? Хто відповідальний? І хто може взяти на себе відповідальність?
Оскільки ми не осторонь, то взяли на себе частину відповідальності за долю громади. І зробили перший крок. А далі – справа влади, громадськості і, звісно, самих людей.
Редакція дуже сподівається, що весь зібраний на напрацьований нами аналітичний матеріал стане у нагоді і Бердянській громаді, і, можливо, іншим окупованим громадам. На жаль, ситуація Бердянська не унікальна, і сьогодні з моральної мапи України зникають десятки громад. Колись влада нам казала, що ми воюємо за людей, а не за території. І якщо не згадати це зараз і не почати це виконувати, то можливо буде вже пізно…
Тема, про яку не говорять
Метою, як ми її собі поставили, було розпочати суспільний діалог, обговоривши питання пошуку точок єдності тимчасово окупованої громади Бердянська з мешканцями, науковцями, громадськими діячами, політиками, військовими, митцями, вчителями, журналістами. А також нам було важливо анонімно опитати людей з ТОТ. Щоб, почувши людей, узагальнити та оприлюднити декілька варіантів проблем та шляхів їх вирішення, які об’єднують громаду. Разом з експертами та мешканцями громади сформулювати структурований перелік питань та тем, вирішення яких зможе об’єднати громаду вже зараз.
Все менше бердянців відчувають себе членами громади та тими, хто є дотичним до справ громади. Саме це, на нашу думку, є головною проблемою
І ми почали говорити на теми, які підіймати не прийнято. Бо чомусь багато хто вважає, що якщо громада окупована, то мешканці не повинні нічого вимагати від призначеної їм влади. Або не розповідати, що в окупації люди почали зневірюватись та втомились чекати. До речі, оскільки ці теми не обговорюються, то і проблеми не дуже чітко окреслені. А ми, говорячи з багатьма, побачили, що втрачаємо людей! Все менше бердянців відчувають себе членами громади та тими, хто є дотичним до справ громади. Саме це, на нашу думку, є головною проблемою.
Величезна робота
Отже, як ми це робили? Ми запропонували нашій аудиторії не тільки прочитати та обдумати ці питання, ми запропонували їм знайти алгоритми, які можуть змінити ситуацію. І громада включилась у процес. Ми розповідали їм про проблеми, давали почути думку експертів, а потім проводили опитування та питали: а що вони самі думають з цього приводу?
Складений громадою план – це і рекомендації місцевій владі, і ідеї для майбутніх проєктів, які впроваджують громадські організації, медіа, волонтери та донори
В результаті ми провели величезну роботу зі збору та аналізу інформації, і як висновок сформували план об’єднання громади, складений самою громадою! Якщо колись нашому місту пощастить та керувати військовою адміністрацією призначать людину, яка буде прагнути згуртувати людей, то у неї буде вже готовий план.
Цей план – не тільки прямі рекомендації місцевій владі, яку уособлює Бердянська міська військова адміністрація. Це також ідеї для майбутніх проєктів, які впроваджують громадські організації, медіа, волонтери та донори.
Дві ключові знахідки проєкту
З наших відкриттів та знахідок дві, напевно, є найважливішими.
Перше – що результатом нашої роботи став саме той план, яким його бачать люди.
Ми дуже туманно бачили результат, тому з самого початку домовились максимально слухати людей, а не вести їх за своєю думкою. Так, ми планували зробити план. Але яким він буде, ми не знали. Було важко визначати вектор, тому що ніхто такого раніше не робив, принаймні ми не знайшли такої інформації. Немає бачення цих питань й у держави на даний момент. Тому той план, який ми зробили, є баченням наших мешканців, громади. А отже, результат ми отримали саме такий, який планували.
Попри те, що мешканці громади сьогодні розкидані світом, ми побачили, що тема людям цікава і вони хочуть про це говорити
Друге – що це дуже важлива тема для людей.
Ми не розраховували, що людям це буде цікаво, бо у кожного свої проблеми. Хтось в окупації, у когось ракети на голови майже щодня, а хтось за кордоном, намагається пристосуватись. Ну, яка тут може бути мова про громаду, якої фактично немає? Але за відгуками наших експертів і учасників опитувань, а також з коментарів до обоворень, ми побачили, що тема людям цікава і вони хочуть про це говорити.
Тема, яка дуже важлива для людей
Наші опитування, звісно, не претендують називатися соціологічним дослідженням. Редакція не має для цього необхідної методології та інструментів. Але гнучкість підходів та простота каналу комунікації (опитування у найчисельнішому міському Телеграм-каналі “Бердянськ сьогодні”) дала можливість за такий короткий термін залучити значну кількість думок та знайти відповіді на питання, які турбують не вчених-дослідників, а саме мешканців. В наших опитуваннях брали участь від 400 до 1300 читачів. Що є досить суттєвим показником охоплення. Така залученість не поступається справжнім соціологічним опитуванням.
Наші опитування не претендують називатися соціологічним дослідженням, але в них брали участь від 400 до 1300 читачів
Те, що для людей тема важлива, бачимо по кількості наших читачів, які брали участь в опитуваннях. Додатково ми не вивчали питання про те, що їм більш цікаво, а що менш. Ми не проводили такого опитування. Але під час реалізації проєкту отримували листи з вдячністю від читачів за те, що підіймаємо тему. А оскільки наша цифрова аудиторія становить близько 30 тис.осіб, то можемо сказати, що мінімум 10-15 тисяч людей залучили до роздумів на цю тему.
Ми б це не робили в рамках поточної роботи редакції
І ще одне, дуже важливе, на чому я хочу наголосити окремо. Ми б не робили цей проєкт у рамках нашої звичної щоденної поточної роботи. Бо на цю роботу потрібні були додаткові зусилля, час та гроші на оплату гонорарів. Тож хочу наголосити: це дуже важлива робота, яку потрібно робити організовано – розробити відповідний всеукраїнський проєкт, знайти для нього фінансування, відібрати виконавців. Адже це загальнонаціональна проблема – вона не має чіткої територіальної специфіки. Але сама по собі ця робота не зробиться, вона не вкладається ні в чию зону відповідальності. Як підтвердження повторю свою ж тезу: нам було важко знайти підхід, як про це говорити з людьми. Нам просто не було де піддивитися, адже ніхто такого раніше не робив, принаймні ми не знайшли. Немає бачення цих питань й у держави на даний момент.
Найцінніший досвід, вартий уваги інших редакцій
Нам дуже важливо, що ми змогли звести усю отриману інформацію і зробити з неї певне дослідження. Це наш найцінніший досвід, і саме його варто взяти на озброєння іншим редакціям. Ми звертаємо увагу колег: проводити великі аналітичні проєкти варто! Те, що ми зробили, для регіонального ЗМІ є, дійсно, великим проєктом.
Діалог редакції з аудиторією та аналіз надзвичайно важливі – ви разом шукаєте вихід із спільної біди, ви стаєте ближче, у вас більше довіри та розуміння. А головне, у вас є спільний результат та користь
Так, результатом цього проєкту не стало усунення ям на дорозі, ми також не допомогли прибрати звалище. Але такі теми створюють діалог редакції з аудиторією. І ви разом в цьому діалозі шукаєте вихід із спільної біди. Ви стаєте ближче, у вас більше довіри та розуміння. А головне, у вас є спільний результат та користь.
Наш проєкт мав дуже короткий термін реалізації, усього два місяці – це дуже мало для такої теми. І ми не встигли поговорити та опитати всіх експертів, яких хотіли. Тому далі, за можливістю, плануємо продовжити підіймати ці питання.
Автори: Валерія Буханова, голова ГО «Вільні новини», та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.