Цей матеріал – про силу обміну інформації та налагодження співпраці між науковцями, підприємцями та іншими зацікавленими. В даному випадку – у сфері біомеліорації та рибного господарства. Але за великим рахунком так само можна і варто розвивати усі сфери життя громад. Адже співпраця між науковцями, бізнесом та владою має величезний потенціал, а місцеве медіа може і має цей потенціал і розкрити, і реалізувати. Досвід колег з Павлограда – вам у допомогу.
Військові дії в Україні завдають значної шкоди рибному промислу через порушення довкілля у нерестовий період, забруднення водойм та поширення браконьєрства. Останнє є досить вагомою соціальною проблемою, а Дніпропетровщина увійшла до трійки областей, де викрито найбільшу кількість браконьєрів.
Окрім того, що сама війна надзвичайно негативно вплинула на водойми та їхніх мешканців, нікуди не поділися світові кліматичні проблеми ― наприклад, температура води у водоймах виросла більше ніж на +1 градус. Деякі види риб, які чутливі до температури, можуть зникнути, в той час як інші, більш теплолюбні, можуть поширюватися.
Тож ми, у редакції Незалежного порталу Павлоград.dp.ua, доклали зусиль для того, щоб у нашому невеликому місті знайти рішення, яке допоможе зробити наші річки чистішими і багатшими, і використовувати наявні для цього гроші ефективніше. Адже саме обмін думками та ідеями, залучення експертизи та об’єднання зусиль – це та робота, яку наша редакція вміє робити якісно, і яка є дуже ефективною для вирішення таких задач.
Як науковий підхід дозволить нашій громаді покращити стан річок
Ми спланували і провели першу в Павлограді конференцію «Збережемо річки разом: зариблення та очищення річок Павлоградщини», в якій взяли участь громадські активісти, представники влади, екологи, біологи. Це була справді непересічна подія, адже у Павлоград приїхали науковці з Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, зокрема кандидат біологічних наук, доцент Олег Маренков, науковий керівник Науково-дослідної лабораторії гідробіології, іхтіології та радіобіології, проректор з наукової роботи; кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, директор НДІ біології ДНУ Ірина Іванько; доктор біологічних наук, головний науковий співробітник НДІ біології ДНУ Голобородько Костянтинович; кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ біології ДНУ Борис Барановський.
У Павлограді вперше вдалося провести конференцію, в якій взяли участь науковці, підприємці, представники влади та екологи
Виявилося, що спеціалізованої програми з біомеліорації у місті немає, є лише запланований захід в межах програми ««Охорони навколишнього природного середовища міста Павлограда на 2020-2024 роки». Із сусідніх громад програма біомеліорації є лише у Вербківській ОТГ, де розроблено наукове обґрунтування, проте, через широкомасштабне вторгнення рф, програма досі не реалізована — капітальні видатки заборонені постановою Кабміну.
«Громади отримують екологічні кошти і можуть їх використовувати на екологічні цілі. Але часто вирішують використовувати не на річки, а, наприклад, на поводження з твердими побутовими відходами. У Павлоградському районі реалізовувалися проєкти з розчищення р. Вовча в районі парку, р. Самара поблизу Вербок. Але у зв’язку з війною інші проєкти не реалізовані», ― прокоментував начальник відділу містобудування та архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства, екології райдержадміністрації Олександр Сасик.
Завдяки обговоренню, на конференції узагальнили основні проблеми, чому в громадах не займаються системно очищенням і зарибленням водойм:
• законодавство (неможливість робити видатки з бюджету на капітальні роботи, в т.ч. очищення річок, при тому, що екологічних податок продовжує надходити у громади);
• нерозуміння або незацікавленість місцевих депутатів, керівників міст, сіл щодо необхідності поліпшувати стан річок. Особливо в регіонах, деградованих промисловістю, таких як наш регіон Західний Донбас;
• необхідність шукати і залучати європейські та приватні інвестиції, гранти;
• головною проблемою на сьогодні залишається повномасштабна війна, яка вимагає спрямування усіх коштів на військові потреби — це підкреслили багато з учасників конференції.
Завдяки професійному обговоренню започатковано багато нових ініціатив, які працюватимуть на благо громади
Напрацюваннями конференції та внеском редакції, які допоможуть скоординувати роботу різних учасників відносин у цій сфері та спрямувати її на очищення річок та розвиток рибного господарства, стало наступне.
♦ Звели і презентували дорожню карту як співпрацювати з науково-дослідницькими інституціями задля розроблення програми біомеліорації. Розповіли про успішні проєкти і грантові можливості і як до них долучитися – як міжнародні, так і програми в межах Дніпропетровської області.
♦ Розробили буклет з корисними контактами, зокрема фахівців Науково-дослідницького інституту, поширили серед учасників Конференції.
♦ Домовилися про співпрацю з головним спеціалістом-екологом Управління комунального господарства і будівництва Павлоградської міської ради задля внесення змін у Програму «Охорони навколишнього природного середовища міста Павлограда на 2022-2024 роки».
♦ До кінця літа 2024 року разом з науковцями і громадськими активістами будемо готувати звернення до Павлоградської міської ради зі своїми пропозиціями до Програми “Охорони навколишнього природного середовища міста Павлограда” на 2024-2026 роки. До цієї програми плануємо внести пункт про створення докладної покрокової програми з біомеліорації ділянки р. Вовча, що протікає м. Павлоград.
♦ Спільно з Кіноклубом «Поза прокатом» з 1 травня 2024 року розпочали адвокаційну кампанію «Збережемо річки разом» https://www.facebook.com/pozaprokatom/posts/966251341959263?ref=embed_post
Як якісна комунікація рухає нашу громаду вперед
Продуктивність обміну думками та обговорень вимірювати достатньо легко, адже люди завжди уважні до нових можливостей. Так було і у нас.
Зокрема приватний підприємець Руслан Савченко виявив бажання співпрацювати з науковцями для розвитку приватного ставка. У ньому він хоче відтворити вирощування риби, яку, по собівартості, зможе випускати в річки регіону. А громадські активісти з рибальських клубів «ОПМРД», «РибачОк», «Fishbone», які мають між собою певну конкуренцію, завдяки нашому проєкту згуртувалися та заявили про готовність спільно відстоювати програми біомеліорації перед депутатами. Поради юриста Глєба Глєбова, поза сумнівом, будуть використовувати у громадах і подаватимуть позови до браконьєрів на відшкодування збитків.
Підприємець планує співпрацювати з науковцями для розвитку приватного ставка, а громадські активісти з рибальських клубів згуртувалися щоб відстоювати програми біомеліорації перед депутатами
Це тільки декілька прикладів. В цілому ж конференція була важливою для її учасників саме завдяки змістовному спілкуванню та обговоренням. Фахівці, підприємці та науковці познайомилися, отримали корисні контакти і зв’язки для реалізації майбутніх проєктів. Чиновники з громад мали можливість почути думку науковців та громадських активістів і навпаки.
А ще наша робота стала важливою для 268 тис. читачів, які прочитали наші матеріали на сайті та в соцмережах.
– Через сайт Незалежний портал Павлоград.dp.ua та його сторінки у соцмережах ми популяризували громадські організації рибалок, еко-активістів, які системно займаються зарибленням і проводять рейди проти браконьєрів.
– Одна з організацій (ГО “Фішбон”, керівник Руслан Савченко) заявила про готовність взяти в оренду Нагульний ставок поблизу Павлограда і створити там зону відпочинку, в тому числі зі спрямуванням на реабілітацію демобілізованих військових після поранень. Вже почали приводити до ладу територію, висаджувати дерева.
– А для організації “РибачОК” з Тернівки цей проєкт став поштовхом до того, щоб зацікавитися проблемою річок у їхньому містечку. “В нашому місті є дві річки, і в них обох водиться риба. Завдяки новим знанням ми розглядаємо проєкт, щоб очистити ці водойми та запустити ще більше біоресурсів”, ― розповів керівник Рибальського клубу «РибачОк» Олексій Долженко.
Ми багато робили вперше, і тому маємо багато нових результатів
Цей проєкт мав вагомі цінності і для нашої редакції. Вперше в регіоні журналісти системно попрацювали над темою екології, надсилали письмові запити, залучали експертів до написання статей.
Також вперше нам вдалося достатню увагу приділити саме браконьєрству. Так з’явилися текстове і відео-інтерв’ю у представників Дніпропетровського рибоохоронного патруля, які розповіли про особливості роботи під час війни. Завдяки проєкту нам вдалося організувати приїзд патруля з м. Дніпро.
Цікавим досвідом став нічний рейд з громадськими активістами, на якому виявили браконьєра.
Цілу низку активностей ми провели вперше
Окремою величезною новинкою для нас стала тісна співпраця з науковцями — це перші журналістські матеріали, в яких настільки були залучені саме науковці. Завдяки проєкту вдалося оплатити візит їхньої делегації з м. Дніпро у наше м. Павлоград, поспілкуватися наживо, вони підготували свої презентації і роздаткові матеріали з контактами і прикладами проєктів, які реалізовували по Дніпропетровській області.
В подальшому, завдяки напрацьованим зв’язкам, плануємо і далі співпрацювати.
“Завдяки цьому журналістському проєкту ми зрозуміли, що не одні в регіоні, у кого “болить душа” за річки, познайомилися з нашими колегами, а ще з доцентами, професорами, плануємо в нашому м. Тернівка просувати ідею очищення річки Тернівка”, — зазначив учасник клубу “РибачОК” Юрій Ілюшев.
Дуже надихнуло ставлення рибалок А от від місцевої влади ми очікували більшої зацікавленості
До речі, нас, в редакції, дуже надихнуло ставлення рибалок до того, що ЗМІ зацікавилося їхньою проблематикою. А от від місцевої влади ми очікували більшого залучення. Проте найбільшою проблемою, зрозуміло, є російське вторгнення, тож інші проблеми залишаються наче «не в фокусі», «не на часі». Тим паче, заборонені капітальні видатки з бюджету. Тож ми будемо продовжувати цю роботу – з усіма тими, хто продемонстрував високу зацікавленість продовжувати таку роботу. Адже наша авдиторія проявила високу зацікавленість.
“Дякую за працю, та за пояснення від представника Держрибагенства!”, “Дуже корисне інтерв’ю”, ― написали наші глядачі у коментарях під відео на Youtube.
До речі, окрім 268 тис. користувачів інтернету, яких охопили публікації нашого проєкту на різних платформах (сайт Павлоград.dp.ua, Інстаграм, Телеграм, Фейсбук), відео по проєкту подивилися понад 1200 людей на «Youtube»,
Нашим читачам ми надали інформацію про:
– Куди звертатися, якщо став свідком браконьєрства або незаконного продажу риби;
– Як працює рибоохоронний патруль Дніпропетровської області;
– Яка відповідальність є за порушення Правил рибальства;
– Які існують громадські організації рибалок і як до них долучитися.
А читачі з професійними запитами також дізналися від нас про:
– вплив військових дій на стан річок;
– вплив руйнування Каховської дамби на стан водних ресурсів;
– к підраховуються збитки, нанесені агресією рф;
– якими способами можна покращити стан річок (біомеліорація, нерестові гнізда);
Проєкт дав редакції можливість використати в роботі нові інструменти
Насамкінець зауважу, що цей проєкт дав редакції можливість використати в роботі нові інструменти. До прикладу, кілька креативів для соцмереж ми створювали використовуючи ресурси штучного інтелекту. Раніше у нас просто не було фінансової можливості оплатити підписку. Також завдяки платній підписці ресурсу Canva ми отримали можливість створити власну айдентику і робити креативи для Інстаграм.
Радимо і колегам не боятися ставити амбітні цілі. В нашому випадку це була ціль, по-перше, для самих себе розібратися у новій тематиці — екологічній, але не лише розібратися, а і допомогти місцевій владі налагодити зв’язок з громадськими організаціями та науковцями, які працюють у цьому напрямку.
Проєкт став цікавим досвідом для нашої редакції. Ми зрозуміли, що тема екології дуже відгукується у людей, про що свідчать перегляди статей, відео на сайті та в соцмережах, а ще, що рибалки — дуже активні люди, які волонетрять, донатять, намагаються привернути увагу влади і містян до зариблення річок, їх очищення і протидію браконьєрству. Тож ми продовжуватимемо допомагати нашим мешканцям розвивати нашу громаду.
АВТОРИ: Тетяна Волкова, головна редакторка Незалежного порталу Павлоград.dp.ua та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла зі США” та “Українського Медіа Фонду”