Виявляється, що питання, які ігнорувалися роками, цілком можна вирішувати. Адже суспільна думка, дійсно, важлива, і її складно ігнорувати, коли громадськість «вмикається» й публічно говорить про наболілі теми. Своїм досвідом та технологією такого «вмикання» ми радо ділимося із колегами, адже впевнені, що у подібний спосіб і можна, і треба допомагати розвиватися усім громадам в Україні.
Наша громадська організація «Медіаколо» працює у Кропивницькому Кіровоградської області і видає три видання – друковану «Нову газету» та два онлайн-ЗМІ, «Без купюр» та «Пульс». Протягом кількох місяців ми виконували проєкт «На часі», головною метою якого було зрушити з мертвої точки питання, які турбують громаду, втім раніше не вирішувались. Ідеться як про глобальні проблеми, так і точкові. В цілому нам все задумане вдалося, і результат був отриманий саме завдяки підвищенню рівня дискусії в громаді. Тому хочемо поділитися своїми висновками з колегами, адже впевнені, що у подібний спосіб і можна, і треба допомагати розвиватися усім громадам в Україні.
Проблема 1. Сором’язливі поховання Героїв
І громадські активісти, і рідні загиблих військових неодноразово ставили питання, чому в Кропивницькому з полеглими героями прощаються не в центрі міста, як в інших обласних центрах та громадах області. Окрім того, на кладовищі, де поховані Герої, працювала лише одна камера відеоспостережння, жодного чергування не проводилось, що давало змогу вандалам і маргіналам паплюжити могили.
Наша редакція організувала обговорення цих питань, і поширила не тільки відеозапис дискусії у YouTube, але й підготувала матеріали для обох наших онлайн-ЗМІ та обласного друкованого тижневика. Відтак, теми набули широкого розголосу й спонукали відповідні органи (передусім, Кропивницьку міську раду) реагувати на запит суспільства.
Після організованої нами дискусії на кладовищі чергує міська дружина, встановлені камери відеонагляду, підсилені екіпажі патрульної поліції в районі кладовища, дільничні інспектори провели профілактичну роботу у мікрорайоні розміщення цвинтаря, розпочато облаштування Алеї почесних воїнських поховань
В результаті, по-перше, була посилена охорона кладовища, а питання на контроль взяв заступник Кропивницького міського голови Олександр Вергун. Потім з’явилось повідомлення від Кропивницької міської ради, що у «ЗМІ й серед жителів міста активно обговорюється питання облаштування Алеї почесних воїнських поховань на Далекосхідному кладовищі».
Станом на зараз, після широкої дискусії навколо випуску програми «На часі», на кладовищі чергує міська дружина, встановлені камери відеонагляду, підсилені екіпажі патрульної поліції в районі кладовища, дільничні інспектори провели профілактичну роботу у мікрорайоні розміщення цвинтаря, розпочато облаштування Алеї почесних воїнських поховань. Детальніше – тут
Окрім того, і це по-друге, виконком Кропивницької міської ради погодив план проведення консультацій з громадськістю міста на 2024 рік, в якому передбачив консультації з рідними загиблих щодо їх вшанування. Отак виглядає відповідний проєкт рішення на сайті міської ради.
Таким чином, процес зрушив з мертвої точки, і громада отримала дієвий механізм для вирішення питань, які довгий час не вирішувались.
Проблема 2. Хаотична забудова і МАФи
Ще одним питанням, на якому ми сфокусували зусилля редакції, були часті скарги містян на хаотичну забудову Кропивницького МАФами і на наслідки цього для зовнішнього вигляду міста. Учасники обговорення цих питань під час проведення редакцією програми “На часі” також говорили і про необхідність інвентаризації земельних ділянок, у тому числі під тимчасовими торговими спорудами.
До речі, на момент зйомки цієї, другої, програми, в міській раді не було навіть затвердженого Паспорту Програми розвитку земельних відносин громади, положення якого регулювали б встановлення малих архітектурних форм належним чином та забезпечували б прозоре проведення земельних акціонів. Ця тема, зокрема, обговорювалась із гостями студії.
Станом на зараз у Кропивницькому затверджено Паспорт Програми розвитку земельних відносин громади
Це означає, наприклад, офіційне «розмороження» земельних аукціонів (після півторарічної паузи !). Це зробить прозорішим виділення землі, в тому числі під МАФи, та сприятиме наповненню бюджету.
Офіційне «розмороження» земельних аукціонів, якого нам вдалося добитися (після півторарічної паузи у їхньому проведенні !), зробить прозорішим виділення землі, в тому числі під МАФи, та сприятиме наповненню бюджету міста
А на найближчу сесію міської ради виноситься проект рішення про зміни до програми “Здійснення заходів із землеустрою на території Кропивницької міської територіальної громади”, що передбачає розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; іншої документації із землеустрою.
Дуже важливо, що ці рішення вже дають результат. Так, містяни роками скаржились на антисанітарію і непривабливий вигляд місця, розташованого в центрі Кропивницького. Цю земельну ділянку, біля міського РАГСу, вже повернуто в комунальну власність і розпочато процес реконструкції. І пройдено перший етап – спеціалісти-архітектори розробили відповідний проєкт. Ось, як згадане місце виглядає сьогодні:
А ось фрагмент проєкту, розробленого після дискусії на програмі «На часі»:
Висновки: про дійсно важливе
По-перше, ми зробили ставку на публічність та на обговорення із залученням до нього усіх зацікавлених сторін. Тож дуже важливо, що на проблематику, озвучену в програмах, почали реагувати відповідні органи. В громадському й депутатському секторі відкрито почали говорити про так зване «ручне управління», яке заважає оперативно вирішувати проблеми, котрі мають місце в обласному центрі.
Саме завдяки дискусії в рамках проєкту вдалося «розморозити» земельні аукціони в громадах, які з незрозумілих причин не проводились вже 2 роки. І це позитивно вплине на формування бюджету громади. А ще місцеві підприємці отримають змогу в законний спосіб реалізувати своє право на заняття підприємницькою діяльністю в частині користування земельними ділянками під бізнес.
По-друге, цей проєкт показав, що суспільна думка, дійсно, важлива. Її складно ігнорувати, коли громадськість «вмикається» й публічно говорить про наболілі теми. Студія ГО «Медіаколо» стала майданчиком, який актуалізує нагальну в громаді проблематику, а онлайн-ЗМІ й друковне видання адаптують її зміст під свій формат. Проєкт дав можливість констатувати, що регіональні медіа повинні не лише «фіксувати» й «переповідати», а й аналізувати та, відповідно, сприяти шляхом розголосу й забезпеченням якісної дискусії, вирішенню озвучених проблем.
Суспільна думка, дійсно, важлива, і її складно ігнорувати, коли громадськість «вмикається» й публічно говорить про наболілі теми.
По-третє, нам вдалося не все. Так, все ж місцева влада не переглянула своє рішення не проводити траурні церемонії в центрі міста (як це роблять в громадах області та інших українських містах). Наразі лідери громадських організацій (зокрема, ветеранських) готують спільне звернення до міського голови з вимогою врахувати їх вимоги. Разом з тим, програма таки стимулювала вирішення іншого важливого питання – забезпечення охорони й відеонагляду на кладовищі, де поховані загиблі Герої з метою недопущення в подальшому актів вандалізму. Міська влада відреагувала на озвучену в програмі проблему й взялась за її вирішення.
Тож як висновок виокремлюємо серед основних складнощів – небажання окремих представників органу місцевого самоврядування йти на контакт, брати участь або коментувати проблему, підняту в рамках проєкту.
Технологія: як саме ми це робили
Основним нашим інструментом було (а) проведення фахових дискусій (б) на попередньо обрані теми (в) за участі експертів, лідерів громадської думки, представників влади та (г) з метою разом шукати шляхи вирішення озвученої проблеми. При цьому ми фокусували зусилля на трьох головних завданнях, які намагалися вирішити:
♦ Професійно відзняти й змонтувати програму, яку другим кроком адаптувати в онлайн-медіа та в газеті;
♦ Залучити громаду до обговорення на всіх етапах;
♦ Отримати конкретні результати за підсумками передач.
Саме тому ми спершу публікували відеозапис дискусії у YouTube, а потім адаптували його для розміщення в онлайн-ЗМІ та в обласному друкованому тижневику. Така технологія дозволила нам забезпечити широкий розголос піднятим темам та спонукала відповідні органи (передусім, Кропивницьку міську раду) реагувати на запит суспільства. Іще раз, дуже коротко, перелічуємо результати, яких не було б, якби ми не доклали зусиль:
♦ після виходу програми на кладовищах, де поховані загиблі Герої, посилили охорону;
♦ захаращену земельну ділянку в самому центрі Кропивницького планують привести до ладу (вже розроблений проєкт)
♦ після дискусії в рамках програми містяни отримали зобов’язання від представника міської ради запустити безготівковий розрахунок в громадському транспорті.
Але не менш важливо, що наша робота призвела до значного посилення рівня комунікації між владою міста, громадою та лідерами громадських організацій. Чимало містян побачили, що якісна дискусія в медіа і розголос озвучених проблем можуть сприяти їх практичному вирішенню – питання, котрі ігнорувалися роками, вирішуються (або ж закладається фундамент для їх вирішення у разі, коли йдеться про глобальні проблеми). Відповідно, посилилася роль ГО «Медіаколо» і наших незалежних і неупереджених ЗМІ, яким довіряють і які мають відповідний медійний вплив в обласному центрі. Все це посилило думку, що «Медіаколо» й надалі має слідувати обраному вектору, адже проєкт показав, що синергія зусиль трьох видань-однодумців здатна не лише примножувати аудиторію, а й впливати на окремі процеси в громаді.
Наша робота призвела до значного посилення рівня комунікації між владою міста, громадою та лідерами громадських організацій. Чимало містян побачили, що питання, котрі ігнорувалися роками, вирішуються
Кількісним результатом нашої роботи стало не лише вирішення нагальних проблем у громаді, але й зростання сукупної авдиторії наших медіа. Загальне охоплення ГО «Медіаколо» по трьом медіа: 203 322 читачів онлайн, а також 7807 читачів друкованого обласного тижневика.
Окрім того, ГО «Медіаколо» отримала потужний фідбек від читачів як у формі широкого обговорення в соцмережах, так і безпосередньо з отриманих на пошту листів, куди почали звертатися люди. Містяни побачили, що наболілі проблеми перестали «замовчувати», про них почали говорити відкрито із залученням експертів.
Під публікаціями були сотні поширень і коментарів. Під відео в мережі YouTube – коментарі, в яких люди дякували за актуалізацію окремих тем. Іноді – за сприяння у їх вирішенні (наприклад, тема безготівкової оплати за проїзд у громадському транспорті, коли начальник управління транспорту та зв’язку публічно пообіцяв запровадити цю систему, назвавши при цьому чіткий таймінг).
Що стосується перешкод, то до них можемо віднести небажання (в окремих випадках) представників місцевої влади йти на діалог і делегувати в студію своїх представників, що дало б можливість оперативніше отримати відповіді на порушені питання. Утім, тиск громадськості таки стимулював орган місцевого самоврядування до актуалізації й вирішення озвучених проблем.
Наш досвід – колегам
Три наші медіа працюють незалежно, а в цьому проекті була важлива їхня координація. Підкреслюємо, що згрупувати роботу трьох різних редакцій можливо і найбільш ефективно тоді, коли вони виконують спільний проєкт, що й було зроблено завдяки підтримці УАМБ. Ця підтримка була критично важливою для нас, бо на початку повномасштабного вторгнення довелося скоротити штат редакції. Ситуація стабілізувалась тільки нещодавно, коли доходи почали відновлюватися (зараз вони складають приблизно на 60% по відношенню то того, що ми мали наприкінці 2021 року). Тож наші видання «Без купюр» і «Пульс» наразі набирають журналістів у команду.
Самостійно запустити схожий проєкт нам було б складно ще й тому, що кожне з трьох медіа є незалежним, має власну нішу та фокус уваги і не має конкретних власників або спонсорів. Так, «Без купюр» працює завдяки роботі з рекламодавцями, монетизації сайту. «Нова газета» паралельно реалізовує етнопроєкт «Баба Єлька», зокрема, видає книги на кшталт «Смачна Кропивниччина» та займається пошиттям національного одягу. А «Пульс» має власну комерційну фото/відеостудію. Тобто кожне медіа має власні джерела доходів, що добре з точки зору диверсифікації цих джерел і дозволяє підтримувати зазначені медіа фінансово, проте значно забирає ресурс для реалізації додаткових проєктів, які дійсно на часі. Тому підтримка УАМБ дала можливість ГО «Медіаколо» реалізувати проєкт, на який є запит у суспільстві, що підтвердилося як зростанням аудиторії, так і конкретними результатами.
Тож саме у цьому і полягає наш найцінніший досвід – це, насамперед, об’єднання трьох різних за форматом видань навколо одного проєкту. Це дало можливість в повному обсязі розкрити обрані теми, примножити аудиторію й загалом посилити вплив медіа в регіоні.
Наш найцінніший досвід – це об’єднання трьох різних за форматом видань навколо одного проєкту. Це дало можливість розкрити обрані теми, примножити аудиторію й посилити вплив медіа в регіоні.
Колегам радимо організовувати співпрацю з однодумцями серед медійників у своїй громаді та разом піднімати теми, на які є суспільний запит. Це і посилить рівень довіри до ЗМІ серед аудиторії, і дасть приплив нових читачів, і сприятиме вирішенню актуалізованих проблем.
Але пам’ятайте, дуже важливо грунтовно вивчати обрану для висвітлення тему, залучати експертів і лідерів громадської думки, вибудувати відкритий діалог з громадою, паралельно розвиваючи власні цифрові платформи.
Ми ж, отримавши такі результати, плануємо продовжувати проєкт, адже він довів свою ефективність.
Автор: редакція “Медіаколо” та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.