Хоча місцеві бюджети – не найпростіше питання як для мешканців, так і для влади, ми допомогли половині громад Коломийщини зробити свою роботу з грошима більш ефективною. І використали для цього силу місцевого медіа, залучення експертів та відкритих обговорень. Не найпростіший шлях, але ефективний. Ділимося досвідом
З початком широкомасштабної війни ситуація у нас, на Коломийщині, як і загалом по Україні змінилася кардинально. Ми, звісно, знаходимося в тилу, і не можемо порівнювати безпекову ситуацію з Харковом, наприклад, але війну і в нас відчуває кожен. Дуже багато мешканців наших громад зараз воюють, немало і тих, хто поклав свої життя за нашу свободу. Тема війни є ключовою у кожній родині, а отже і в нас у редакції.
Наш колектив за ці 2 роки зменшився – двоє хлопців воюють, ще дві журналістки пішли у відпустку без збереження зарплатні. Ми закрили всі розважальні проекти в ефірі. Мовлення ведемо на п’яти частотах, наповнюємо фейсбук-сторінку, сайт та інстаграм. Кожен з цих ресурсів дозволяє нам охоплювати певну авдиторію та тримати з нею зворотній зв’язок. На сайті також можна онлайн слухати нашу радіостанцію. Окрім того, маємо для цього ще й мобільний застосунок.
На усіх наших платформах ми розміщуємо наш авторський контент та місцеві новини. Уся інформація є унікальною, бо як місцевий мовник подаємо якісну, перевірену інформацію про життя громад та області загалом. Займаємося лише професійною діяльністю, у вільний від роботи час певна частина колективу волонтерить.
Але раніше, до цього проекту, ми якось не задумувалися про те, корисні чи не зовсім для своїх слухачів. І тільки коли обговорювали з УАМБ фокус того, що будемо робити, під іншим кутом поглянули на свою діяльність та уважніше подивилися на журналістику рішень, щоб відійти від звичного фіксування подій, здобутків та недоліків влади. Власне, про наші результати та здобутки я і хочу розказати в цьому матеріалі.
Ми зробили так, щоб експерти допомогли громадам
Радіостудія «Сяйво», яка мовить у всіх громадах Коломийського району, організувала серію дискусійних клубів у прямому ефірі під назвою «Гроші будуть?!» Ми прагнули організувати конструктивну дискусію влади, громади та експертів, щоб збільшити кількість ідей, думок та аналізу у процесі пошуку ефективних рішень щодо наповнення бюджету громади, розумного витрачання коштів, залучення інвесторів, впровадження нових ініціатив. Основною нашою метою був діалог, тобто залучення до процесу розподілу грошей з бюджетів громад як експертів, так і самих мешканців – щоб місцева влада почула пропозиції та зауваження людей, а також врахувала рекомендації експертів.
Тому ми запросили в студію голів громад, і вони в прямому ефірі пояснювали людям ситуацію з бюджетом, на що витрачаються кошти. Також ми включили в ці розмови і самих мешканців, щоб ті, хто відповідає за розподіл спільних коштів громади, могли обговорити в етері з тими, хто телефонував або висловлювався під час вуличного опитування, а чи правильно це, і чи треба, можливо, змінити пріоритети. Експерти, які теж брали участь в обговоренні, давали свої поради, як збільшити дохід громади та ефективно використати наявні там ресурси.
В умовах війни в селах практично не організовують сходи селян, а експертів туди й поготів ніхто не запрошував зазвичай. Ми вирішили це змінити, щоб допомогти громадам по-іншому подивитися на свої бюджети
Саме ця комунікація і є нашим ключовим внеском, нашим результатом, бо без нашої ініціативи і дій ці розмови просто не відбулися б. В умовах війни в селах практично не організовують сходи селян, а експертів туди й поготів ніхто не запрошував зазвичай. Тож найціннішим є те, що люди почули владу, а влада людей. Але маємо і інші важливі результати. Власне, те, чого вдалося досягнути завдяки якісній і предметній комунікації між владою і громадою.
Люди охоче залучилися в роботу над посиленням бюджетів громад
Сім громад Коломийського району отримали експертну оцінку своїх бюджетів та можливостей їх зростання. А це понад 50 населених пунктів і майже 100 тисяч мешканців. Люди мали можливість зрозуміти, що вони своїми словами, вимогами, діями можуть спонукати владу до ефективнішої роботи, кращого розуміння потреб громади. А також, звісно, що впливати на обрану ними владу можна і треба.
Очільники громад вислухали людей, напрацювали варіанти вирішення проблем та впровадження певний цікавих ідей, які мешканці озвучили в ефірах
Очільники громад вислухали людей, напрацювали варіанти вирішення проблем та впровадження певний цікавих ідей, які мешканці озвучили в ефірах. Зокрема, під час обговорення фінансових справ Підгайчиківської громади експерт запропонував голові громади зробити реєстр вільних будівель та земель, які можна було б здавати в оренду або ж продати. Сьогодні в громаді це вже зробили. У Нижньовербізькій громаді люди потерпали від підтоплень, вимагали дій влади щодо укріплення берегів річок. Наразі голові вдалося добитися виділення коштів із бюджету і цього року берегоукріплення мали б розпочати. Також люди в опитуваннях нарікали на відсутність у селі поштового відділення(його скоротили). Влада звернулася в Укрпошту, стаціонарне відділення не поновили, але хоча б приїжджають виїзні пункти. Хоч наполовину, але проблему вирішено. У селах громади мешкає чимало пенсіонерів, для яких це дуже важливо.
А в Коломиї міська влада запровадила конкурс мікрогрантів і вже реалізувала його. Наразі обрано чотири переможці. Завдяки цьому місцева педагогиня відкрила освітній центр для дітей «Rise up». Його відвідує майже 30 діток, вони вивчають іноземні мови, фінансову грамотність тощо. Наступним бізнесом, який отримав поштовх розвитку завдяки гранту, стала равликова ферма. Третій грант – новий медичний центр, який запускає в минулому військовий медик.
Порада від експерта розширити міжнародну співпрацю далі на захід теж дає свої плоди – два німецькі і одне французьке місто стали партнерами Коломиї. До того це були лише близькі сусіди – Польща і Румунія. А голова Заболотівської ТГ після нашого ефіру активніше комунікує з громадою – у фейсбуці збирають питання від мешканців, на які він потім відповідає. Така форма роботи стала регулярною. Отинійський голова пообіцяв в ефірі на запит багатьох мешканців обладнати в центрі селища сучасний дитячий майданчик. На пораду експерта, Підгайчиківський голова організував індустріальний парк на місці закинутого сірчаного рудника й зараз шукає інвесторів. І все це – завдяки нашій ініціативі пошукати можливості для покращення якості наших місцевих бюджетів.
Нам довелося і свою роботу змінити, щоб бути ефективними
Я особисто пишаюся тим, що організувала цей цікавий проєкт, в якому були задіяні 7 громад. До речі, це половина із тих, які є в Коломийському районі. 6 із них сільські. В Отинійській громаді є дуже віддалені села, про проблеми яких теж подискутували. Зважаючи на те, що основна увага завжди до міста, а села часто залишаються без належної уваги місцевих медіа, це було новизною і для нас, і для мешканців цих сіл.
Але для самого радіо «Сяйво» проект виявився нелегким. До участі в проєкті ми якось не задумувалися про те, корисні чи не зовсім для своїх слухачів. Саме акцент проєкту – користь для громад – змусив нас під іншим кутом поглянути на нашу діяльність та більше звертатися до журналістики рішень, а не лише фіксування подій, здобутків та недоліків влади тощо. Зрештою, без грантової підтримки було б складно провести усі ці опитування у Коломиї, Саджавці, Корничі, Матеївцях, Трачі, Семаківцях, Коршеві, Черемхові, Жукотині, Заболотові, Балинцях т, Вишнівці, Нижньому Вербіжі, Мишині, Спасі, Отинії, Винограді, Сідлищі. Деякі з них – дуже віддалені від районного центру.
Раніше ми якось не задумувалися про те, корисні чи не зовсім для своїх слухачів. Проєкт змусив нас під іншим кутом поглянути на нашу діяльність та більше звертатися до журналістики рішень, а не лише фіксування подій, здобутків та недоліків влади
Редакція мобілізувала ресурси, були задіяні всі працівники, яких об’єднала ідея зробити програми цікавими та важливими для нашої аудиторії. Слухачі та глядачі були вдячні редакції, яка звернула більше уваги на проблеми, які є в громадах, і яка дала можливість висловити владі свої думки і зауваження публічно. Це було для людей ДУЖЕ ВАЖЛИВО.
Сільські голови не надто охоче йдуть на контакт, а тим більше на прямий ефір, де можна почути від людей багато різних думок щодо управління громадою, у тому числі й негативних. Але нам вдалося їх переконати. Тепер маємо тісні контакти, робимо з сіл багато матеріалів.
Люди задоволені новими можливостями: наша підписка зросла
Скориставшись всіма можливостями, які надавала фінансова підтримка від Представництва ЄС, ми обладнали новий павільйон, щоб створювати відео для соцмереж та для каналу нашого партнера – ТРК «НТК». Також ми придбали обладнання, яке дозволяє робити якісні відеовключення експертів з інших міст, запрацював новий сайт радіо «Сяйво» та мобільний застосунок. Звісно, детальніше вивчено проблеми розвитку громад. Все це – великі плюси для аудиторії станції. Нам самим на це вистачило б грошей, а тепер завдяки грантовій підтримці ми розвиваємо те, що розпочали, і в інших тематиках. Адже тут питання не в тематиці, а в підході. Громаді потрібне медіа, яке допомагає разом знаходити більш ефективні рішення для актуальних задач.
Питання не в тематиці, а в підході: громаді потрібне медіа, яке допомагає знаходити більш ефективні рішення для актуальних задач
До речі, про масштаб. Порахувати реальну кількість слухачів у прямому ефір радіостудії неможливо, тож ми можемо говорити лише про потенційне охоплення. А потенційна аудиторія радіо «Сяйво» – понад 300 тисяч активних слухачів, з них десь близько 100 тисяч – мешканці громад, які обговорювалися в ефірах. Плюс паралельно велася трансляція в соцмережах, а це Ютуб з підпискою 84 тисяч осіб та фейсбук –сторінка з підпискою 124 тисячі читачів. Під час проекту ми видали в ефір 8 програм, за період роботи з проектом наша підписка у ютубі зросла на понад три тисячі осіб. Якщо детальніше, то на початку проекту було 121 487 читачів у фейсбук зараз маємо 125тисяч. Загалом у фейсбук матеріали проекту переглянуло 24 558 осіб. У Ютубі на початку проекту було 81,3 тис. підписників, зараз – 84,7 тисячі.
Під час проекту ми видали в ефір 8 програм, за період роботи з проектом наша підписка у ютубі зросла на понад три тисячі осіб
А от активність авдиторії поки так не зросла, як охоплення. Ми намагалися активізувати відгуки в соцмережах, але їх, на жаль, все ж було небагато. Так, ми розраховували на більшу кількість коментарів під програмами, але зважаючи на те, що в коментах рідко хвалять, а людину у фейсбук можна ідентифікувати – тому, скоріш за все, великої активності й не було. Навіть на моїй власній сторінці в ФБ було більше запитань і коментарів, коли я робила анонси наших етерів.
Проте головний висновок з опитувань, дзвінків і коментів – позитивний. Люди були задоволені можливістю, яку надало наше медіа, висловлювали своє бачення розвитку громади, давали рекомендації та робили зауваження владі. У кожному ефірі, який тривав одну годину, ми приймали по 4-5 дзвінків від слухачів.
Дискусії в громаді – не тепла ванна. Щоб були ефективними – беріть наш досвід
На етапі написання цього проекту редакція обговорила свою ідею з очільниками громад. Всі вони казали «так, ідея чудова, буде цікаво в прямому ефірі почути думки мешканців, порадитися з експертами, шукати цікаві підходи, тощо». Але вже після першого ефіру, коли люди дзвонили і не лише хвалили, а й різко критикували, коли опитування показали, що далеко не всі співають владі дифірамби – риторика голів територіальних громад одразу змінилася й «витягнути» їх в прямі ефіри ставало все важче. Ми домовляємося попередньо з очільниками, складаємо графік ефірів, а потім виявляється – хтось передумав іти, хтось у відрядження раптово зібрався, ще хтось на лікарняному, тощо. І редакція щотижня з цим стикалася, доводилося різко міняти сценарії і плани. Людський фактор. До речі експерти були значно відповідальніші і жодного разу нас не підвели.
Але без дискусій з головами громад наш проект втрачав свій фокус, тому ми доклали зусиль, і всі заплановані в рамках проекту ефіри були проведені. Ми пояснювали і продовжуємо це робити, що дискусії – не тепла ванна, але прекрасний інструмент для кращого розуміння обома сторонами механізмів взаємодії. Це зменшує претензії що “ви мені винні”. Також ми пояснювали, що громада обирає владу – і має її контролювати. Тому відповідальність мешканця біля виборчої урни не закінчується. Саме такі аргументи ми використовуємо в розмовах з нашими співрозмовникам, і це спрацьовує.
Ми пояснювали і продовжуємо це робити, що дискусії – не тепла ванна, але прекрасний інструмент для кращого розуміння обома сторонами механізмів взаємодії. Це зменшує претензії що “ви мені винні”
А для себе зробили висновок, що розвивати маємо те, що і авдиторії сподобалося, і допомагає громадам розвиватися. Тому плануємо продовжувати те, що розпочали, але тепер враховуємо, що не всі можновладці готові публічно слухати зауваження щодо своєї роботи та давати пояснення, куди і на що витрачаються кошти громади. Тому зараз активніше реагуємо на дзвінки і повідомлення простих мешканців, намагаємося вивчити проблеми і робимо про це репортажі, пишемо коментарі влади телефоном. Просто працюємо не у прямому ефірі.
До речі, це полегшує і розв’язання проблем з плануванням – зменшує потребу оперативно реагувати на відмову в останній момент прийти в прямий ефір. Тож і колегам радимо бути готовими до різких змін планів, до відмов, мати запасні сценарії, адже графік ефірів треба витримувати.
Саму ж ідею співпраці з територіальними громадами і їх очільникам, як я вже сказала, ми розвиваємо. Виїжджаємо в села, спілкуємося з людьми, пишемо репортажі про їхні проблеми. Комунікуємо з владою, просимо детально пояснювати те, що хвилює людей. Раджу і колегам розвивати таку діяльність, обов’язково подаватися на подібні проекти. За підтримки донорів та з допомогою досвідчених менторів УАМБ є реальна можливість виготовити якісний контент, який не лише буде цікавим, а й корисним вашій аудиторії і зможе сприяти вирішенню або й одразу вирішить певні потреби громади.
АВТОРКА: Тамара Приходько,керівник і ведуча проекту та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.