Онлайн-видання «Рівне Медіа» в проєкті «Реабілітація військових у Рівненській області» взяло собі за мету допомогти військовим отримати якісні послуги з реабілітації у медичних закладах області, привернути увагу чиновників до проблем, які нині є у сфері реабілітації в регіону та допомогти якомога швидше їх вирішити. Використовуйте їхній досвід і ви – адже готуватися зустрічати захисників потрібно вже зараз.
Суспільство має гідно зустрічати своїх захисників, не забувати їх, і ми, журналісти, маємо сприяти цьому. Бо кожен військовий повинен знати, що йому вдячні, і що він потрібний тут, у цивільному житті.
Але сьогодні ветеранська політика у загальнонаціональному масштабі все ще доволі незріла, і перебуває на стадії формування. Окрема надзвичайно важлива частина, над якою потрібно працювати – реабілітація. Адже по поверненню з війни захисникам потрібна спочатку якісна реабілітація, як фізична, так і психологічна, а вже потім – гранти, пільги і т.д.
Маючи велике коло спілкування і довіри від читачів, саме ми, медійники, можемо впливати на покращення системи реабілітації та сприяти лагідній адаптації для військових. Тож ми поставили собі за мету допомогти військовим отримати якісні послуги з реабілітації у медичних закладах Рівненської області, привернути увагу чиновників до проблем, які нині є у сфері реабілітації в регіону та допомогти якомога швидше їх вирішити. Також ми визначили для себе, що маємо сприяти громадянам скористатися гарантованими державою психологічною та адаптаційною підтримкою, підтримувати у врегулюванні та вирішенні проблем, з якими стикаються працівники та пацієнти реабілітаційних центрів області. Важливим акцентом у нашій роботі ми визначили допомогу мешканцям Рівненщини в отриманні послуги із немедичних методів реабілітації, які є ефективними у адаптації військових та реалізовуються волонтерами.
Маючи велике коло спілкування і довіри від читачів, саме ми, медійники, можемо впливати на покращення системи реабілітації та сприяти лагідній адаптації для військових.
Все це ми задумали ще до того як дізналися про конкурс проектів від УАМАБ та Представництва ЄС в Україні. Але для вирішення поставлених завдань нам потрібно було залучати додаткових спеціалістів, виготовляти роздаткові матеріали, тощо. Все це потребувало фінансування, грошей на яке ми не мали. Тому ми готувалися, шукали гроші і доопрацьовували свою ідею. І такий «кращий час» настав – завдяки підтримці нашого проекту УАМБ та Представництвом ЄС в Україні.
Ще до подання заявки на конкурс редакція зробила чимало
Працювати журналісти почали ще до подання проектної пропозиції, і роботи зробили чимало. Провели опитування, дослідили проблеми у реабілітаційних центрах, поспілкувалися з читачами та військовими, котрі лікуються чи лікувались, і т.д.
Тільки завдяки нашій роботі з інформацією більше 7 тисяч мешканців Рівненської області, серед яких військові та їх рідні, дізнались про заклади, в яких можна отримати гарантовані державою можливості: психологічну допомогу, фізичну та психологічну реабілітацію. Шестеро військовослужбовців, які звернулись безпосередньо до журналістів “Рівне Медіа”, отримали розгорнуті та змістовні відповіді на свої питання з приводу реабілітації. Майже 30 військових вирішили спробувати пройти адаптацію з тваринами, понад 180 людей скористалися усім функціоналом КЗ “Ветеранський простір” та звернулися за консультаціями до фахівців.
Наші результати: 30 військових проходять адаптацію з тваринами, понад 180 людей скористалися функціоналом КЗ “Ветеранський простір” та звернулися за консультаціями до фахівців, психологи будуть залучені до кожного з 14 молодіжних центрів Рівненській області. І це ще не все
Але ми не тільки розповідали своїй авдиторії про можливості. У ході проєкту нам вдалось напрацювати механізми залучення психологів до кожного з 14 молодіжних центрів Рівненській області, сприяти рівномірному розподілу кількості пацієнтів у медзакладах регіону, де надають послуги з реабілітації, щоб зробити надання послуг більш якісним, створити базу медзакладів, де в області доступна послуга з відновлення – як фізичного, так і психологічного.
А ще завдяки нашій роботі тепер нестачу “точок” реабілітації у громадах Рівненщині буде вирішено шляхом внесення даного питання до фінансування обласною програмою реалізації ветеранської політики. На базі шкіл у селах та селищах буде створено реабілітаційні потужності із залученням вчителя фізкультури чи запрошеного фахівця-реабілітолога.
Ще одним напрямком нашої роботи було збирання оцінок від самих пацієнтів. Так, свої відгуки про медичні заклади нам надали більше 20 людей. Дані рекомендації та коментарі співробітники видання “Рівне Медіа” передали безпосередньо представникам цих медзакладів – щоб вони могли їх проаналізувати та використати для покращення своєї роботи. А також для налагодження якісної комунікації зі своєю авдиторією, в тому числі і з нашою участю.
Щоб досягнути результату довелося вийти з зони комфорту
Реалізація проекту стала викликом для нашої команди, адже нічого подібного ми ще не виконували. Але дуже хотіли зробити свій внесок у допомогу військовим і були готові випробувати себе поза сферою новин.
Реалізація проекту стала викликом для нашої команди, адже нічого подібного ми ще не виконували.
Тепер можемо впевнено стверджувати: кожен член команди «прокачав» свої сильні сторони та знайшов, як скомпенсувати слабкі, вийшов із зони комфорту, аби досягнути задуманих результатів. Завдяки проєкту нам також вдалось покращити матеріально-технічну базу редакції, вдосконалити сайт, що позитивно вплине на кількість переглядів, на розвиток редакції і на посилення навичок команди в цілому. Ми пройшли тренінги щодо роботи з соцмережами і зокрема з ютюбом, і вже маємо певні ідеї стосовно того, як отримані поради втілити у роботі нашої редакції у майбутньому.
У ході проекту матеріали прочитали 7125 осіб, у соцмережах ми отримали більше 50 поширень матеріалів та 190 вподобайок від користувачів. Також у телеграм-каналі пости у рамках проєкту вподобали 37 осіб. (Під час реалізації проєкту ФБ-сторінку видання заблокували, тож дослідити більш точно реакції у соцмережах нині неможливо).
Наші матеріали прочитали 7125 осіб, у соцмережах ми отримали більше 50 поширень та 230 вподобайок, майже 80 читачів зазначили, що використають нашу інформацію, а 6 військових звернулись безпосередньо до редакції через спеціальну форму на сайті
До речі, кожну з платформ ми розглядаємо як окрему базу накопичення авдиторії. Тож для більшого охоплення ми використовуємо і Фейсбук, і Телеграм, і Інстаграм. Мета таких платформ – поширювати інформацію на більшу кількість людей. Але оскільки формат різних платформ передбачає різну подачу інформації, то і специфіка читачів там різна. Щоб аудиторія між цими платформами «рухалась», ми робимо перепосилання у постах на інші сторінки. Таким чином стабілізуємо та балансуємо аудиторію та збільшуємо число підписників. Важливо, що саме у соцмережах можливість коментувати та реагувати на інформацію є найлегшою, тож це спрощує процес комунікації з читачами.
Робота з авдиторією мала дуже велике значення в цьому проекті. Нам було важливо знати – наскільки цінною є та інформація, яку ми подаємо своїм читачам. Тож для отримання кількісних даних щодо використання громадянами інформації, створеної у рамках проєкту, ми створили на сайті “Рівне Медіа” бланк відгуків, який розташований у кожній статті, яка публікувалася у рамках реалізації проекту. Дана анкета містить запитання: “Чи була корисною для Вас ця інформація?”, “Чи використали ви дану інформацію після прочитання?”, блок із розгорнутою відповіддю-відгуком про дану публікацію. За менше, аніж місяць, ми отримали понад 80 відповідей і реакцій від читачів, з них лише 4 людини вказали, що не використають дану інформацію. Вважаємо, це гарний результат за недовгий проміжок часу. Також отримали відгуки від 6-ти військових, які звернулись до редакції стосовно питань реабілітації та лікування через спеціальну форму на сайті.
Проєкт продовжуємо і вам рекомендуємо
А от відгуки від військових ми хочемо виділити окремо. Так, упродовж проєкту і військові, і інші читачі дякували редакції за поширення важливої інформації і просування ідеї лагідної адаптації після повернення з фронту. Керівники установ, які займаються анімалотерапією, говорили нам теплі слова за розповіді про нетипові методи реабілітації для військових. А працівники реабілітаційних центрів з позитивом оцінювали сприяння у розвитку системи. Саме вдячність надихає нас рухатись вперед і розвивати соціум, привітний до військових.
Саме вдячність надихає нас рухатись вперед і розвивати соціум, привітний до військових.
Пишаємося, що нам вдалось покращити середовище, в яке потрапляють військові після отриманих поранень, оптимізувати умови для менш травматичного повернення до цивільного життя і відновлення після поранень. Захисники можуть отримати більш якісну реабілітацію, а також зуміють налагодити соціальні навички, здолають неконструктивну фіксацію у своєму стані, відновлять здорову комунікацію і головне – звикнуть до спокійного розслабленого стану.
Але, разом з тим, під час дослідження системи реабілітації у Рівненській області ми виявили проблеми, які можна вирішити лише з часом. До прикладу, щоб покращити матеріально-технічну базу медзакладів, збільшити кількість місць у деяких реабілітаційних відділеннях, розширити штати працівників потрібні великі кошти, тривалий бюрократичний процес та час. Але і у цих питаннях ми доклали зусиль – спонукали чиновників звернути на це увагу та відреагувати, допомогти у вирішенні цих задач.
Тож проєкт «Реабілітація військових у Рівненській області» однозначено будемо продовжувати, щоправда у меншому масштабі, бо самостійно не потягнемо таку ж за обсягом діяльність. Але сам проект, як вже було зазначено на початку – це довгострокова ініціатива, адже невідомо, коли закінчиться війна, а кількість ветеранів і ветеранок поступово збільшується.
Колегам, які забажають повторити наш досвід, в першу чергу, радимо поважати особисті кордони військових. Переважна більшість з них не готова на загал розповідати про свої падіння і перемоги. У таких випадках запропонуйте їм анонімність.
Не менш важливо, що кожний успішний проєкт – це злагоджена робота команди, тож обирайте людей, яким ви довіряєте, і робота з якими приносить вам задоволення. Для керівників проєктів точно цінною буде порада стосовно вивчення сильних сторін кожного з членів їх команди і делегування обов’язки спираючись на переваги кожного. Так робота буде якіснішою та ефективнішою.
А ще звертаємо увагу на те, що суспільство повинне бути готовим зустрічати своїх захисників, тож працювати у цьому напрямку потрібно вже сьогодні. Вже зараз, поки їх не так багато, потрібно напрацьовувати цілісну систему допомоги, щоб після повернення додому з фронту вони відчували турботу та вдячність за захист від ворогів.
АВТОРИ: Ольга Лелюх та Олеся Губернюк та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.
Головне фото: Новини Полтавщини