Обговорення ефективних практик взаємодії між місцевими медіа та громадами, яке започаткувала УАМБ за підтримки Фонду розвитку медіа Посольства США в Україні, дозволяють знаходити як відповіді на запитання що не працює у такій взаємодії, так і подають приклади успішної співпраці. У цьому матеріалі «Редакторський Портал» подає досвід Олександрівської ОТГ, що у Донецькій області
Віра Меркулова працює у відділі внутрішньої, інформаційної політики та комунікацій з громадськістю, створеному у селищній раді Олександрівської ОТГ. Відділ відповідальний за ефективну комунікацію, аналіз суспільно-політичних процесів в громаді та розвиток громадянського суспільства. У відділі працює два спеціалісти. Цей матеріал був підготовлений на прохання «Редакторського Порталу» щоб усі бажаючі могли проаналізувати досвід, який мешканці Олександрівської ОТГ вважають успішним.
Власний інформаційний бюлетень як варіант рішення комунікаційних задач
Олександрівська селищна територіальна громада була створена 15 травня 2018 року шляхом об’єднання 1 селищної та 10 сільських рад – 70% Олександрівського району Донецької області. Всього до її складу входять десять старостинських округів – 42 населені пункти. Відстань від деяких сіл до адміністративного центру смт Олександрівка – майже 30 кілометрів. Населення громади складає близько 12 тисяч мешканців. Олександрівщина – північна брама Донбасу, що знаходиться на перехресті трьох областей: Донецької, Харківської та Дніпропетровської. Громада є повністю сільськогосподарською, на її території немає жодного промислового підприємства.
Єдине місцеве медіа, яке працює на території громади – щотижнева районна громадсько-політична газета «Вісті Олександрівщини», що виходить накладом 1200 примірників. Видання має 85-річну історію, а наш досвід співпраці з ними, на мою думку, вартий вивчення та переосмислення усіма, хто працює в цій сфері – як відповідальними за комунікації в громаді, так і редакторами місцевих видань. І ось чому.
Засновниками нашої місцевої газети були райдержадміністрація та районна рада, які забезпечували виданню підписників та здійснювали її фінансування. Після реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації газета стала приватною. У той час, коли відбувався процес добровільного об’єднання громад, редакція газети не підтримала створення Олександрівської ОТГ, а натомість зайняла вузьку позицію райдержадміністрації. Тим не менш, селищна рада продовжувала шукати шляхи взаємодії з редакцією для розміщення власних інформаційних матеріалів: надавала прес-релізи, запрошувала на заходи, надсилала готові місцеві новини; для налагодження партнерських відносин було запропоновано забезпечити підписку на газету деяким категоріям мешканців громади (500 екземплярів) за рахунок місцевого бюджету. Редакція не погоджувалась на співпрацю на таких умовах, продаючи друковану площу – 1500 гривень за сторінку формату А4. В місяць селищна рада сплачувала близько шести тисяч гривень за чотири шпальти власної інформації, аудиторія якої складала лише1200 мешканців.
Не мати жодного друкованого каналу комунікації з мешканцями ми не могли, але й витрачати великі кошти з бюджету, не маючи доступу до кожного мешканця, було недоцільним
Не мати жодного друкованого каналу комунікації з мешканцями ми не могли. Зважаючи на територіальну особливість громади та віддаленість сіл, альтернативи за доступом інформації друкованому виданню немає, адже в деяких населених пунктах відсутній інтернет. Але й витрачати такі кошти з місцевого бюджету на друк інформації в районній газеті, і в той же час бути обмеженими у доступі до кожного мешканця, селищна рада визнала недоцільним. Саме тому було вирішено створити власний інформаційний бюлетень. Його наклад, видання, оплата, розповсюдження було затверджено рішенням сесії у відповідному Положенні. За допомогою старост та членів ОСН була проведена робота з населенням, і в кожному населеному пункті, на кожній вулиці визначена кількість дворів та квартир, де люди фактично мешкають. Ця цифра визначила тираж бюлетеня – 5 тисяч екземплярів, об’єм бюлетеня – 16 друкованих аркушів формату А4, виходить раз на місяць і обходиться місцевому бюджету близько 80 тисяч гривень (6200 грн один тираж, плюс спеціальні випуски за необхідністю). Розповсюджується вісник за допомогою старост та комітетів ОСН, які мають своїх представників на кожній вулиці. А головне – він безкоштовно потрапляє до кожної сім’ї.
Сьогодні з проханнями розміщувати свої матеріали у віснику до селищної ради звертаються Управління пенсійного фонду, районний центр зайнятості, відділення поліції, пожежно-рятувальна частина, Державна податкова служба.
Лише друкованого вісника – недостатньо. Інші канали роботи з аудиторією
Крім інформаційного бюлетеня, громада використовує веб-ресурси: офіційний сайт, сторінки у фейсбуці та інстаграмі (у друкованому віснику є посилання на них та QR-коди). Кожен з каналів комунікації спрямований на певну категорію мешканців: інстаграм – для молодіжної аудиторії, фейсбук – працююче населення та старшого віку. Веб-сайт наповнений більш офіційною інформацією, що потребує оприлюднення, націлений на зовнішню комунікацію. На тиждень публікуємо 3-5 постів, залежно від інформаційного приводу та необхідності надати інформацію певної тематики. Крім того, кожен старостинський округ має власну сторінку, яку модерують старости або їх помічники з ОСН.
Щоб наша робота була максимально ефективною ми тримаємо постійний зв’язок з аудиторією: через ОСН, депутатів, старост, в бюлетені надрукований номер мобільного телефону та електронна пошта, куди люди пишуть, телефонують, дехто приходить особисто: хтось пропонує теми для матеріалів, хтось хоче висловити рядки подяки через бюлетень (лікарю, вчителю, поліцейському офіцеру, тощо). І, видаючи бюлетень не перший місяць, ми точно знаємо: людям необхідні місцеві новини, а подібна комунікація дуже згуртовує, дає людям віру в громаду і самоврядування, позитивні зміни.
Відсутність конкуренції та альтернативи, звісно ж, полегшує нам участь в даному сенсі. Тому важливою та потрібною для нашого розвитку є не тільки задоволення зі сторони читача, а й його конструктивна критика та зауваження. Це також додає прозорості владі, її готовності до співпраці та залученість мешканців.
Різні аудиторії мають різні інформаційні потреби – і в нашій громаді так само. Тому кожен з каналів комунікації спрямований на певну категорію мешканців
Власні медіа в громаді – то лише частина роботи
Але ми не обмежуємося тільки власними медіа. З місцевим медіа селищна рада співпрацює для оприлюднення інформації згідно з вимогами законодавства: публікуємо там рішення, оголошення тощо.
А ще ми знаємо, що громаді дуже цікаві регіональні та всеукраїнські медіа – тому раз на рік організовуємо прес-тури для ЗМІ вищих рівнів. Щоб привернути увагу журналістів до наших подій – готуємо прес-анонси, шукаємо цікаві інформаційні приводи, пропонуємо власний досвід реформи децентралізації: залучення позабюджетних коштів, реформування освіти, благоустрій територій, проведення масштабних фестивалів тощо.
Але й це ще не все. Селищною радою у грудні 2019 року була розроблена та прийнята Комунікаційна стратегія, яка є основним документом, що узагальнює та правильно структурує комунікацію громади з різними аудиторіями: бізнес, мешканці, інститути громадянського суспільства, зовнішні партнери.
Для комунікації з інститутами громадянського суспільства створена та діє Громадська рада; молодь залучена до прийняття рішень у Молодіжній раді.
Створено 10 комітетів ОСН старостинських округів, які дозволяють швидко реагувати на потреби та проблеми мешканців сіл.
Олександрівська громада бере участь у проекті Українського жіночого фонду «Просування прав людини та гендерної рівності шляхом мобілізації громад задля розширення можливостей», в рамках якого в селах громади створено групи самодопомоги – осередки активістів, до яких входять представники вразливих верств населення: одинокі мами, люди пенсійного віку, представники національних меншин, люди з особливими потребами, багатодітні. Завдяки цьому громада комунікує не з одним зібраним образом середньостатистичного мешканця, а з цілком різними особистостями, які мають різні потреби. Ці потреби переростають в проекти, на які вдається залучати кошти міжнародних донорів. Групи самодопомоги за підтримки місцевої влади в минулому році реалізували три проекти: освітлення мосту ліхтарями на сонячній енергії між селами, створення двох кімнат для просвітницької роботи з постраждалими від домашнього насильства. Цього року реалізують ще чотири проекти, спрямовані на безпеку та гендерну рівність.
Важливим інструментом комунікації залишаються особисті зустрічі голови, старост, депутатів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, звернення громадян, електронні петиції, особистий прийом громадян.
Наші висновки
На мою думку, головна проблема місцевих медіа – це небажання працювати в нових реаліях самостійним засобом масової інформації. Те, що вони належали державі в особі РДА, пішло їм не на користь: вони орієнтовані не на читача, а на установу, пропонують друковану площу, але не пропонують охоплення аудиторії. Якби це було цікаве медіа з великим тиражем, воно було б цікаве і владі, і бізнесу.
Звісно, наш досвід не є ідеальним, адже людський фактор та брак часу не дає нам зробити все заплановане). Але ми намагаємося будувати комунікацію в громаді, розвиваючи її найбільший ресурс – людей, які створюють спроможну громаду.
Автор: Віра Меркулова, Олександрівська ОТГ, спеціально для «Редакторського Порталу»