Українською мовою у соцмережах користуються критично мало: менше, ніж удома чи на роботі.
Наведені в цій презентації дані є приблизною оцінкою використання української і російської мов в українському сегменті соціальних мереж.
Ми підрахували частоту вживання в кожній соцмережі пар лексем, які мають відмінні корені в українській та російській мовах, підібравши ці лексеми так, щоб вони могли бути вживаними різними категоріями людей, а не лише певними групами. Приклади таких лексем: крок-шаг, вересень-сентябрь, цукор-сахар, гарбуз-тыква, лікарня-больница. Лексеми підбиралися з різних аспектів людського життя: харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров’я тощо. Всього було проаналізовано 2,1 млн дописів, які містили ці лексеми та були написані в період 4 жовтня – 3 листопада 2020 року користувачами, що вказали Україну своїм місцем перебування у профілі. Так само визначалися і області, які, щоправда, вказані далеко не у всіх користувачів. Було враховано в тому числі окуповані райони Донецької та Луганської областей, а також Крим та Севастополь.
Порівнявши взаємну частоту вживання українських і російських лексем, і усереднивши ці частоти, ми виявили приблизні оцінки співвідношення вживання української і російської мов як в цілому в українському сегменті соціальних мереж, так і окремо для кожної соціальної мережі і кожної області.
Насамкінець наші результати було порівняно з результатами опитування, проведеного фондом Демократичні ініціативи спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Цю діаграму побудовано на основі описаної на слайді 2 методики (червоні стовпці), а також на даних опитування Фонду «Демократичні ініціативи» (решта стовпців). В опитуванні, окрім російської та української мов, фігурували також варіанти відповідей «Інша мова» та «Важко відповісти». Для задач цього дослідження ми відкинули ці варіанти і перерахували частки так, ніби їх не було, оскільки при аналізі соціальних мереж ми теж не враховували інші мови, якими часом пишуть пости українські користувачі. Дані «Демократичних ініціатив» не враховують окупованих регіонів України у складі «Півдня» та «Сходу», однак наші дані зібрано з включенням цих регіонів.
Автори дослідження: Артем Захарченко та Анна Комнацька. Його результати було оприлюднено в рамках презентації Огляду становища української мови, підготовленого рухом “Простір свободи”.
Джерело: https://ukrcontent.com/reports/ukrainska-mova-u-socmerezhah-ocinka-vzhivannya.html