Побутує думка, що піти в школу на новому місці для дитини буде непросто. Тому батьки залишають її вдома, і вона навчається онлайн зі своїми однокласниками. Усі вони, виходить, не йдуть до шкіл у громадах, до яких переїхали. Ми доклали зусиль, щоб допомогти батькам та представникам шкіл почати розмовляти. Це мало почати формувати довіру та полегшити ті «труднощі адаптації», про які вони говорили. Результат за 2 місяці роботи – збільшення на 3% кількості дітей-ВПО, які навчаються очно. І будуть додаватися ще. Тож ефективна комунікація важлива, а роль місцевого медіа в такій комунікації – суттєва. Беріть наш досвід – і допомагайте своїм громадам.

Хоча у Звягельській громаді, як і загалом по Україні, чимало проблем, які потребують негайного вирішення, серед усіх них є такі, які не можна відкласти. Звісно, війна додає проблем. І на все не вистачає ані сил, ані ресурсів. Тому щось вирішується, а щось – відкладається. Але мешканцям часто важко визначити, які з проблем потребують першочергової уваги.Ми, в редакції «Звягель Медіа Груп», подумали, що в жодному разі не можна відкладати питання навчання дітей. І свій проєкт «Чужих дітей не буває: допоможемо дітям переселенців відчути Звягель новою домівкою!» сфокусували на підвищенні рівня залученості дітей ВПО до очного навчання у звягельських закладах освіти. На нашу думку, це матиме подвійний ефект: адаптація та соціалізація дітей ВПО та підвищення наповнюваності шкіл.

Часто важко визначити, які з проблем потребують першочергової уваги

Ось декілька цифр, які ми взяли в поле зору як підставу для вибору напрямку докладання своїх зусиль. У закладах загальної середньої освіти Звягеля станом на початок навчального року 2025-26 навчалися 170 дітей із числа ВПО. Це — лише 48% від загальної кількості дітей ВПО шкільного віку. Інші продовжували навчання онлайн із учителями своїх шкіл. Окрім того, заклади дошкільної освіти відвідували 47 дітей (третина), а заклади позашкільної освіти — 40 вихованців.

Другою частиною проблеми є істотне зменшення загальної кількості учнів у Звягельській громаді внаслідок війни і погіршення демографічної ситуації. Так, 1 вересня 2025 року до шкіл Звягельської громади пішли 517 першокласників, і це на 66 менше, ніж торік (або на 11%). Загалом у 2025-2026 навчальному році кількість учнів у громаді становить 6566, що на 372 менше минулорічного показника (зменшення на понад 5%, що є дуже суттєвим для нашої громади). Мережа закладів загальної середньої освіти у Звягельській громаді налічує 16 закладів, включаючи сільські.

Як вже сказали, однією з причин невеликої кількості дітей-ВПО на заняттях у школах є те, що вони навчаються онлайн, разом зі своїми однокласниками з рідної громади, попри сприятливі умови, які створені для ВПО в навчальних закладах Звягеля. Приблизно те саме можна сказати про дошкільнят, які не відвідують звягельські дитсадки.

Однією з причин невеликої кількості дітей-ВПО на заняттях у школах є те, що вони навчаються онлайн, разом зі своїми однокласниками з рідної громади

Але ж дистанційне навчання не може замінити «живого» спілкування та не сприяє соціалізації. Та й відключення електроенергії суттєво зменшують якість навчального процесу, що негативно позначається на рівні знань.

Тому ми вирішили ініціювати заходи, особисто долучитися, провести широку інформаційну кампанію, аби посприяти тому, щоб збільшити кількість дітей із числа ВПО, які навчаються у звягельських школах, відвідують місцеві дитсадки, долучаються до позашкільної освіти.

Основним ми обрали живе спілкування

На нашу думку було б дивним, якби ми, заохочуючи батьків до живого навчання для їхніх дітей, самі б використовували дистанційні форми спілкування – від онлайн дискусій до публікацій в медіа. Все ж люди мають зустрічатися та спілкуватися вживу, це важливо для формування довіри та скорочення дистанції між ними. Але потрібно було вивчити суть питання – ми ж могли помилятися, якби керувались тільки власними спостереженнями та висновками.

Тому перше, з чого почали – розпитали начальницю управління освіти і науки міської ради Тетяну Ващук. Вона пояснила, що за законом, батьки дітей із числа ВПО мають повне право самостійно обирати заклад освіти. Посилаючись на труднощі адаптації, багато з них залишають дітей на онлайн-навчанні у школах, де вони навчались до переселення. Але ці труднощі – не більше, аніж очікування, бо поки дитина не почне навчатися у новому класі, ані вона сама, ані батьки не дізнаються, наскільки важко чи – навпаки – легко їй адаптуватися.

Тому ми вирішили, що зможемо допомогти, якщо підвищимо ефективність комунікації між батьками та вчителями і налагодимо пряме спілкування між ними. Тим більше, що Тетяна Ващук підтвердила в інтерв’ю нашому медіа, що робота, яку проводило управління освіти і науки міської ради для підвищення відвідуваності закладів освіти громади дітьми ВПО, виявилась недостатньою. 

Ми вирішили, що зможемо допомогти, якщо підвищимо ефективність комунікації між батьками та вчителями

Отже, потрібно було налагодити пряму комунікацію між ВПО й директорами шкіл. Ми ініціювали та провели три дискусії між освітянами та батьками дітей, які навчаються онлайн. Велику підтримку нам у цьому надала

Алла Шацило, голова ради з питань ВПО при виконавчому комітеті Звягельської міської ради.

Спочатку пішли туди, де переселенцям могло бути комфортніше зустрічатися. Перша зустріч за участю ВПО пройшла у гуртожитку на 47 смарт-квартир, який у Звягелі збудували спеціально для переселенців рік тому. А потім запросили їх до навчальних закладів, щоб вони на власні очі побачили, де та в яких умовах навчаються школярі у Звягелі. Тобто ще три зустрічі-дискусії провели у гімназіях №5, 7, 9. Керівники цих закладів розповіли про позитивні практики, які діють у них. Насамперед, про роботу шкільних психологів та особливу практику — хібукі-терапію — ізраїльську методику психологічної підтримки дітей, яка використовує особливу м’яку іграшку-собачку «Хібукі» («обійми» з івриту), що допомагає впоратися зі страхами, тривогою, травмами, сприяє адаптації до нових обставин, особливо під час війни.

Поряд із фокусуванням уваги батьків на перевагах, які дають навчальні заклади своїм учням (матеріальна база, бібліотеки, спортзали, укриття і т.п.), директори поділилися позитивними історіями. Відповідно, наше медіа поширило такі успішні приклади, щоб про них дізнались батьки школярів-ВПО. Одна з таких історій – про учня з Маріуполя, який відкрив для себе інформатику в звягельській школі, став неодноразовим призером олімпіад і тепер мріє написати комп’ютерну гру.

«Є випадки, коли вдається переконати батьків віддати до нас дитину на навчання. І це на користь, адже було й таке, коли учень 4-го класу після онлайн-навчання не вмів читати», — каже

Віктор Овдіюк, директор гімназії №7

Директори навчальних закладів громади уклали усний меморандум, щоб зафіксувати домовленість не рідше разу на квартал зустрічатися для обміну досвідом

Ще однією з причин, чому діти переселенців не йдуть до школи у новій громаді, є прохання їхніх попередніх вчителів. «Бувало у нас таке, що дитина відвідує школу на новому місці, а формально числиться у попередній. Щоб зберігся заклад. У таких випадках ми телефонуємо у відповідний департамент освіти, переконуємо, щоб документально відпустили дитину до нас», — розповів Віктор Овдіюк.

Завдяки нашій роботі директори навчальних закладів громади уклали усний меморандум, щоб зафіксувати домовленість не рідше разу на квартал зустрічатися для обміну досвідом щодо того, як підвищити залученість дітей ВПО до очного навчання.

Ми ж, вислухавши директорів і почувши думки самих ВПО, запропонували управлінню освіти і науки міської ради декілька варіантів покращення комунікації між батьками та навчальними закладами. Пара з них здалась нам дуже очевидною, але з реалізацією виникли труднощі, які покищо не вдається розв’язати попри зацікавленість усіх сторін. Перший з цих двох простих і, на нашу думку, дієвих способів зв’язку – надання кожному закладу освіти мобільного телефону, номер якого буде в загальному доступі. Адже стаціонарний телефон суттєво ускладнює комунікацію між батьками та школою у час, коли люди звикли до комунікацій за допомогою саме мобільних пристроїв. Адже мобільний завжди в кишені відповідальної людини. Та й дозволяє обмінюватись повідомленнями у популярних додатках.

За результатами обговорень ми запропонували управлінню освіти і науки декілька варіантів покращення комунікації між батьками та навчальними закладами

Попри простоту, в управлінні освіти і науки Звягельської міської ради цю ідею поки що не підтримали. Але ми ще пошукаємо варіанти як це реалізувати. Можливо звернемось з пропозицією до операторів мобільного зв’язку і вийдемо на наступне коло обговорень з вже доопрацьованою пропозицією. А, можливо, знайдемо інше рішення спільно з управлінням освіти. Адже батьки мають, в першу чергу, мати зручну можливість зателефонувати до школи, щоб отримати кваліфіковану відповідь саме від тієї людини, яка призначена у школі відповідальною за спілкування з батьками.

Також директори шкіл підтримали нашу іншу пропозицію – щоб школи ініціювали розмови з батьками, і щоб могли першими звернутися до них телефоном. Але тут інша перешкода. Для цього потрібні контактні номери телефонів тих ВПО, котрі проживають у мікрорайоні неподалік закладу. Тож питання у тому, як отримати ці номери, не порушуючи заходів безпеки та закону про захист персональних даних.

Регулярні публікації зіграли власну важливу роль

Окремою важливою частиною нашої роботи були регулярні публікації. Перш за все, громада мала знати, як йде ця робота. А також долучатися до обговорень, ставити запитання, ділитися історіями. Але не всі готові брати участь у живих зустрічах, проте можуть бути відкритими до того, щоб почитати, послухати – і потім обдумати те, що дізнались. Також поширення інформації в медіа дозволяє охопити тих, хто не зміг взяти участь у очній зустрічі. І, звісно, підвищує довіру до сказаного та до домовленостей. Адже те, що стало публічним, має додаткову силу.

Редакцією було підготовлено та поширено 6 матеріалів (5 розгорнутих та 1 анонс) і 1 відео. Усі матеріали публікувались у газеті та на сайті, і додатково анонсувались на сторінках в соцмережах Фейсбук і Телеграм.

Редакцією було підготовлено та поширено 6 матеріалів (5 розгорнутих та 1 анонс) і 1 відео. Найбільший інтерес викликала історія про юнака з Маріуполя

Найбільший інтерес серед читачів викликала історія про юнака з Маріуполя, яку ми назвали «Учень із Маріуполя відкрив для себе інформатику в звягельській школі — тепер мріє написати комп’ютерну гру». Ми очікували 3000 охоплень у ФБ-спільноті, а отримали понад 8200. Цьому посприяло, що її поширив директор навчального закладу, він же депутат міської ради, а також його колеги. У Телеграмі на публікацію звернули увагу майже 500 читачів, ще стільки ж ознайомилися з нею на сайті.

Усі інші матеріали мали очікуваний нами рівень переглядів та реакцій – в середньому, 2500 ФБ-підписників, 350 переглядів у Телеграм і 500 – на веб-сайті. Сумарно ж можемо говорити про охоплення на рівні 30 тис. осіб для друкованого формату плюс ще 40 тис осіб – для цифрового (веб-сайт, ФБ, Телеграм).

Що, на нашу думку, дуже непогано, адже основною аудиторією цих публікацій були батьки дітей-переселенців. 

Головний результат: на 3% більше учнів-переселенців пішли до школи

Перейдемо до аналізу результатів. Найважливіший – що у підсумку нашої роботи кількість дітей ВПО, які очно навчаються у Звягельських школах, зросла на 3%. Ще 2 родини планують віддати своїх дітей на офлайн-навчання з початку наступного навчального року. Ми пишаємося, що змогли переконати бодай декілька родин із числа ВПО долучитися до очної освіти. Ми допомогли їм усвідомити, що так буде краще, перш за все, для їхніх дітей.

Ми пишаємося, що змогли переконати бодай декілька родин із числа ВПО долучитися до очної освіти

А ще важливим є те, що завдяки нашій роботі вимушені переселенці отримали більше інформації про переваги очного навчання у звягельських школах. Спільні зустрічі з директорами налагодили нові «містки комунікації». І хоча залученість до очного навчання зросла не суттєво, ми бачимо, що аргументи почули і задумались. «Ми зрозуміли, що потрібно ходити в школу», — сказала у розмові зі «Звягель-інфо» одна із мам із числа ВПО. — «Проте, можливо, починати треба не зараз, посеред навчального року, а вже з вересня», — додала вона. Певні, що такої думки дійшла не лише вона. То результати ще будуть. Та й ми тему не покинемо – будемо продовжувати.

Водночас ми донесли важливе розуміння до громади: якщо нічого не робити, то невдовзі через зниження наповнюваності окремі школи опиняться під загрозою закриття чи пониження ступеня. Особливо це стосується шкіл у селах громади.

А ще ми запропонували управлінню освіти і науки одразу декілька дієвих і недорогих рішень, як покращити комунікацію між батьками учнів і керівниками освітніх закладів.

Результат цього проєкту для нас самих – збільшення довіри до роботи медіа. Зокрема – серед освітян, що виразилося у зростанні передплати газети серед учителів (за нашими даними на близько 50 примірників), позитивних відгуках, коментарях і поширеннях наших освітянських матеріалів у соцмережах. Відзначимо також зростання аудиторії ФБ-спільноти за час роботи у проєкті — із 17,7 тисяч до 18,1 тис., приріст становить 2,2%, що дуже добре для двох місяців.

Результат цього проєкту для нас самих – збільшення довіри до роботи медіа. Зокрема – серед освітян

Тож ми вкотре довели і собі, як колективу редакції, і громаді, що можемо згуртуватися і допомагати громаді вирішувати певні проблеми. Наш досвід — це робота медіа як комунікативної платформи, де ми залучаємо до діалогу всіх зацікавлених: громаду, владу, бізнес. Цим самим спонукаємо кожного до корисних дій у межах його можливостей.

Тобто, шановні колеги, цікавтеся думкою громади, спонукайте до зворотного зв’язку – а тоді просувайте реалізацію ідей, які мають найбільше значення для громади в поточному часі. Укладайте джентльменські угоди з владою та бізнесом — нехай вони пообіцяють у ваших матеріалах, що зроблять те й те. Тоді зрештою їм таки доведеться це робити. Головне – не бійтеся починати. А також долучайтеся, при можливості, особисто. Адже власний приклад — це найкращий приклад.

Ми ж і надалі будемо слідкувати за процесами, що відбуваються в галузі освіти на нашому, місцевому рівні. Зокрема, будемо висвітлювати практики, що сприяють адаптації дітей ВПО у звягельських школах, розповідати історії адаптації й досягнень.

Також, враховуючи, що в нашому проєкті певна частина результатів належить до довгострокових, прослідкуємо за розвитком подій. Отримуватимемо свіжу статистику в управлінні освіти і науки міської ради та відділі по роботі з ВПО управління соціального захисту населення міської ради щодо динаміки ВПО, їхньої залученості до навчання у звягельських школах, відвідування дитсадків та позашкільної освіти.

Зрештою, на початок нового навчального року отримаємо нову статистику, порівняємо її з нинішніми даними, зробимо висновки, з якими ознайомимо громаду. Цю роботу виконаємо в межах поточної редакційної діяльності. Тут важлива і ритмічність, і послідовність. Почали – то будемо продовжувати. Саме так і робляться зміни – поступово, крок за кроком. Ми так робимо – і ви так робіть!

АВТОРИ: Олег Брюханов, головний редактор «Звягель Медіа Груп» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду