Житло це, напевно, найважливіший чинник, який визначає, чи буде людина відчувати себе в безпеці, жити більш-менш нормальним життям, працювати та поступово інтегруватися в нову для неї громаду. Невизначеність у цьому питанні стримує багатьох від евакуації з небезпечних, прифронтових населених пунктів і наражає на смертельну небезпеку. Але простого рішення у цьому питанні немає – і тому потрібна взаємодія. А також гарно структурована інформація, яка зменшуватиме побоювання людей, що їм не буде де жити на новому місці. Охоче ділимося досвідом того, як це зробили ми, у Запоріжжі. І будемо раді, якщо цей досвід буде поширюватися Україною, адже проблема не унікальна саме для нашого міста.
Забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) житлом сьогодні є однією з найгостріших проблем для запорізької громади. Адже в області 75% територій тимчасово окуповані, а на інших тривають бойові дії. Місто Запоріжжя розташоване за 20 км від лінії бойового зіткнення, і сюди кожного дня прибувають нові люди. Бо відбувається евакуація з селищ, а місто є центром прийому людей з окупованих і прифронтових районів.
Наявність житла – це, напевно, найважливіший чинник, який визначає, чи буде людина відчувати себе в безпеці
Наразі у Запоріжжі проживає 800 000 людей, причому станом на березень 2026 року у Запоріжжі проживає 220 000 внутрішньо переміщених осіб. Наявність житла – це, напевно, найважливіший чинник, який визначає, чи буде людина відчувати себе в безпеці, жити більш-менш нормальним життям, працювати та поступово інтегруватися в нову для неї громаду. У той саме час відсутність зрозумілої інформації, хаотичність у роботі шелтерів, брак комунікації між владою, бізнесом і самими переселенцями створюють додатковий стрес і нерівність доступу до допомоги. Часто люди просто не знають про можливості, які існують, або не розуміють, як ними скористатися. А бізнес та приватні ініціативи, які готові допомагати, не отримують підтримки і стикаються з бюрократичними перешкодами.
Редакція РІА Південь глибоко розуміє усі нюанси, з якими стикаються переселенці, бо і самі є переселенцями – редакція була релокована до Запоріжжя у 2022 році з тимчасово окупованого Мелітополя. Тому ми вирішили, що якщо виграємо грант, то використаємо можливість, щоб допомогти людям знаходити житло, і, також, легше погодитись із необхідністю переїзду.
Ми чудово розуміли, що у питанні житла для ВПО важливо не просто фіксувати проблеми, давати факти та аналітику, але й розробити свого роду дороговкази для ВПО, які виїжджають з ТОТ і прифронтових територій. Щоб вони знали куди їм звертатись і мали уявлення про свої права, про те скільки в місті місць тимчасового перебування переселенців, де вони знаходяться та якою є процедура влаштування в ці центри. Адже багато людей не хочуть виїжджати з рідних домівок і ризикують життям саме через невідомість в питанні житла. Щоб полегшити їм пошук, ми вирішили розробити карту місць тимчасового перебування (або МТП).
Багато людей не хочуть виїжджати з рідних домівок і ризикують життям саме через невизначеність в питанні житла
Сила нашого медіа – охоплення, довіра аудиторії, вміння працювати з інформацією та організовувати обговорення – була важливою складовою успіху проєкту. З 2022 року ми виготовляємо власні новини про життя на тимчасово окупованій території Запорізької і частково Херсонської областей, у прифронтових Запоріжжі, Оріхові, Гуляйполі, Степногірську та селищах Запорізької області. За ці роки коло наших читачів значно розширилось. Сьогодні нас читають ті, хто живе на ТОТ, переселенці, які виїхали на підконтрольні Україні території і ті, хто виїхав за кордон. Для максимального охоплення аудиторії ми подаємо новини на різних платформах: сайт, Ютуб, 3 сторінки у Фейсбук, Телеграм-канал (кількість підписників за час повномасштабної зросла з 5000 до 31 000). Ми також у 2025 році створили Тік-Ток де вже маємо 21200 підписників, а окремі відео набирають сотні тисяч переглядів (до речі, наш рекорд по переглядам одного відео – 1 мільйон).
Отже, наші вміння та охоплення були основною для результативності того, що ми задумали.
Про роль медіа, яке працює, щоб допомагати
Наш задум складався з двох частин. Одна – надати інформацію та пояснення, у тому числі передати реальний досвід тих, хто вже пройшов свій шлях і отримав житло. Друга – зібрати разом переселенців та відповідальних фахівців, щоб знайти рішення для актуальних проблем.
Наприклад, в одній з перших публікацій і відео ми показали, як працює державна програма «єОселя», проаналізувавши приклад сім’ї ВПО з тимчасово окупованого Енергодару. Переселенці поділилися власним досвідом отримання кредиту на житло, описали труднощі та «підводні камені». Представники влади, зі свого боку, пояснили механізм роботи програми та умови участі. Такий формат дозволив зменшити вплив недовіри до влади і небажання розбиратися у деталях не зовсім простої процедури. Натомість він надав перевірений механізм досягнення успіху в придбані житла через державну програму.
Наш задум складався з двох частин: поширити реальний досвід та налагодити взаємодію, щоб знаходити рішення для актуальних проблем
Щоб зробити інформацію максимально корисною для інших, наші журналісти:
◊ зняли та змонтували серію відео, що покроково демонструють процес оформлення кредиту;
◊ розробили інфографіку-дорожню карту, яка наочно відображає всі етапи участі в програмі.
Завдяки цьому матеріалу тисячі переселенців отримали зрозумілий та доступний інструмент, який допомагає скористатися програмою «єОселя» з мінімумом помилок, неочікуваних вимог щодо тих чи інших документів та бюрократичних перешкод.
Хочемо навести ще один, інший, важливий приклад того, як втручання редакції дозволило вирішити конфліктну ситуацію. Так, місцева влада планувала провести ремонт гуртожитку, в якому мешкали ВПО, деякі ще з 2014 року. Але не надала письмових гарантій щодо повернення переселенців у їхні кімнати. І на вимоги людей не реагувала. Люди непокоїлись, що не мають запевнень, що зможуть повернутися у свої кімнати після ремонту, і вийшли на мітинг до мерії міста. Конфлікт посилювався.
Редакція ініціювала зустріч між ВПО, представниками міської та обласної влади та Уповноваженим з прав людини, яка допомогла перевести конфлікт в конструктивний діалог. У результаті:
◊ переселенцям погодили їхнє прохання не покидати гуртожиток на час ремонту і запропонували декілька варіантів тимчасового проживання на час ремонту (до цього залишатись у гуртожитку не дозволяли)
◊ також надали на підпис додаткові угоди, які гарантують проживання у гуртожитку після завершення ремонту;
◊ окрім того, була підтверджена відсутність правових підстав для виселення людей, що додатково захистило права уразливої категорії громадян.
Цей приклад важливий тим, що показує, як завдяки діям редакції РІА Південь не лише вдалось захистити права переселенців, але й налагодити діалог між громадянами та владою в питанні житла для ВПО. А це є дуже важливим елементом стабілізації соціальної ситуації у прифронтових громадах.
Завдяки діям редакції РІА Південь не лише вдалось захистити права переселенців, але й налагодити діалог між громадянами та владою в питанні житла для ВПО
Хочу тут наголосити, що сумарно за час реалізації проєкту ми створили і випустили 47 матеріалів різного формату на різних платформах. Це значно більше, ніж ми планували на початку. Але всі вони були необхідні, та ми й не могли вчинити по-іншому. Це дуже близька для нас тема, і редакція просто жила нею.
Але була ще друга, не менш важлива, частина нашої роботи.
Аналітика та взаємодія, які мають окрему цінність
Як вже говорили, другою частиною нашого задуму було створення зручної карти розміщення житла для ВПО, а також організація взаємодії переселенців та відповідальних фахівців, щоб знайти рішення для актуальних проблем.
Журналісти редакції відвідали десятки шелтерів, місць тимчасового перебування (МТП), гуртожитків, записали життєві історії, в яких переселенці самі розповіли про умови проживання в таких місцях. Завдяки цьому створили карту розташування цих місць по районам Запоріжжя. Наша логіка полягала в тому, що головною проблемою для ВПО є не лише нестача житла, а й відсутність зручної, структурованої та актуальної інформації про можливості. Інтерактивний формат дозволяє швидко знайти потрібні дані, порівняти умови проживання та мати можливість вибору з-поміж декількох варіантів.
Головною проблемою для ВПО є не лише нестача житла, а й відсутність зручної, структурованої та актуальної інформації про можливості
Ще однією перешкодою для інтеграції ВПО у життя громади були складнощі взаємодії між ними та владою. Тому ми ініціювали проведення круглого столу, до участі в якому запросили представників релокованих громад та керівників військових адміністрацій. Такий захід мав допомогти водночас зібрати та порівняти різний досвід вирішення житлових питань для ВПО, окреслити системні проблеми, з якими стикаються переселенці під час пошуку житла, а також напрацювати спільні пропозиції для обласних і державних органів влади.
Зустріч відбулась у Центрі «Єдності» Мелітопольської громади, і стала першим таким заходом у Запоріжжі. В обговоренні теми «Житло для ВПО» взяли участь 20 представників 5 громад Мелітопольського району (Мелітопольської, Кирилівської, Семенівської, Приазовської та Мирненської). У фокусі був як різний досвід вирішення питання забезпечення житлом ВПО, так і обговорення проблем, з якими стикаються і громади, і переселенці. Завдяки діалогу вдалось напрацювати пропозиції, які були узагальнені, передані до Запорізької обласної військової адміністрації та скеровані народним депутатам України.
Пишаємося, що навіть від ЗОВА отримали подяку за свою кропітку роботу. І переконані, що саме така форма діалогу дозволяє перейти від фіксації проблеми до пошуку реальних рішень. Учасники зустрічі, і зокрема представники релокованих громад, дякували редакції РІА Південь за можливість зібратися і обговорити можливості об’єднання зусиль у вирішенні питання «Житло для ВПО». До цього цю проблему громади вирішували сам на сам. А ми стали об’єднуючою силою.
Зустріч матиме не тільки миттєвий, а й довгостроковий вплив. Ним стане розвиток механізму комунікації та спільної роботи громад і державних структур, що дозволить оперативно реагувати на проблеми ВПО
Важливо, що ця зустріч матиме не тільки миттєвий, а й довгостроковий вплив. Ним стане розвиток механізму комунікації та спільної роботи громад і державних структур, що дозволить оперативно реагувати на проблеми ВПО. Ми будемо цьому сприяти, і, зокрема, відслідковувати результативність заходу за реакцією і впровадженням напрацьованих пропозицій на рівні обласної адміністрації та Верховної Ради. Бо прагнемо, щоб цей круглий стіл став важливим кроком у формуванні системних змін і відкрив нові можливості для ефективного вирішення житлових проблем внутрішньо переміщених осіб у Мелітопольському районі і Запорізькій області в цілому.
Журналістська робота – важливий фактор успіху
Наші журналісти настільки жили цією темою, що окрім запланованих 6 розгорнутих статей, створили 6 масштабних відео і додатково записали 4 роз’яснювальних відео з фахівцями, створили інтерактивні таблиці і карти, організували і провели круглий стіл, направили запити до Запорізької обласної військової адміністрації і депутату ВР України по підсумкам круглого столу. В цілому створили і випустили 47 матеріалів різного формату на різних платформах.
Як вже сказали, це розгорнуті статті і повномасштабні відео, анонси в соцмережах. А ще це короткі відео, адаптовані під вимоги соціальних мереж (Фейсбук), а також новини в Телеграм-каналі. Окремо ми подавали новини у Тік-Ток. До речі, одне з відео в Тік-Ток набрало рекордні 74 100 переглядів і його активно коментували – 42 коментаря.
На нашому веб-сайті статті на тему «Житло для ВПО» теж мають найбільші перегляди. При середній кількості у 1000 -1500 переглядів, ці матеріали набирають по 5500 – 7000. Сумарна ж кількість переглядів створених нами 47 публікацій з 2 місяці проєкту склала, приблизно, 614388. Це вшестеро більше, ніж ми планували, коли розпочинали роботу.
Сумарна кількість переглядів створених нами 47 публікацій з 2 місяці проєкту склала, приблизно, 614388. Це вшестеро більше, ніж ми планували
Не менш важливим показником є кількість реакцій – вона показує, наскільки високим є залучення аудиторії в обговорення цієї теми. У нас ці цифри такі: кількість реакцій – приблизно 3064, коментарів – 205, репостів – 341, збережень – 90. Читачі дискутують, роблять свої пропозиції, і дякують журналістам РІА Південь за допомогу.
Ми ж хочемо подякувати донору, бо без його підтримки цього проєкту не було б. Щоденна редакційна робота не дозволяє вийти за межі оперативних новин і точкових матеріалів. Систематизація інформації, так, як ми це задумали, вимагала тривалої польової роботи, планування, збору та верифікації великого масиву даних. Зокрема, журналісти мали відвідати десятки шелтерів, МТП і гуртожитків, записати історії переселенців, зібрати та перевірити адреси й умови проживання, а також створити інтерактивні таблиці, карти та покрокову дорожню карту для ВПО. Такий обсяг роботи потребував додаткового часу, залучення кількох членів команди одночасно, а також технічних і організаційних ресурсів, які редакція не могла забезпечити самостійно без шкоди для виконання основних обов’язків.
Крім того, проєкт передбачав проведення круглого столу за участі представників військових адміністрацій та релокованих громад. Організація такого заходу потребувала окремого фінансування, координації та комунікації, що неможливо реалізувати в межах стандартного новинного процесу.
Грант дозволив нам зосередитись на проблемі комплексно, поєднати журналістику, сервісний контент і адвокацію, а також забезпечити сталі та практично корисні результати для ВПО й органів влади. Але разом з тим, проєкт «Житло для ВПО» став для редакції РІА Південь якісно новим етапом розвитку — як у професійному, так і в суспільному вимірі. Він дозволив перейти від фіксації проблем до активної журналістики впливу, коли медіаматеріали безпосередньо змінюють життя внутрішньо переміщених осіб.
Для нас проєкт став важливим наголосом, що ми маємо у своїй діяльності перейти від простої фіксації проблем до системного впливу – на життя людей, рішення влади та ставлення суспільства до ВПО
Ми набули досвіду роботи з чутливими соціальними темами за стандартами журналістики рішень, а також суттєво розвинули навички створення мультимедійних матеріалів (відео, інфографіка, дорожні карти). Ті результати, які стали допомогою у вирішенні певних ситуацій, і які допомогли громадам об’єднатися, посилили репутацію РІА Південь як медіа, яке допомагає. Для нас проєкт став важливим наголосом, що ми маємо у своїй діяльності перейти від простої фіксації проблем до системного впливу – на життя людей, рішення влади та ставлення суспільства до ВПО.
Основне про результати, вплив та здобутки
Почати хочеться з найціннішого для нас самих. Команда пишається тим, що ми були першими у Запоріжжі з усіх команд журналістів, хто вивів обговорення цієї тематики у публічну площину не шляхом скандалу і хайпу, а через конструктив журналістики рішень. Ми перші організували і провели круглий стіл з громадою і представниками влади, ми перші систематизували проблематику ВПО у питанні пошуку і придбання житла (поселення), ми перші розробили інтерактивні карти-помічники з адресами місць тимчасового перебування (МТП).
В основі нашої завзятості – те, що темою потрібно жити, як живемо нею ми, журналісти-переселенці
Пишаємось тим, що наша редакція не лише допомогла інформаційно тисячам наших підписників, а й вирішила точкові проблеми – з житлом для маріупольского пенсіонера, з десятками ВПО у гуртожитку, який відремонтують для переселенців. В основі нашої завзятості – те, що темою потрібно жити, як живемо нею ми, журналісти-переселенці. Війна в Україні триває з 2014 року, і проблема житла для ВПО з’явилась ще тоді. Ми пам’ятаємо, як ще у вільному українському Мелітополі за грантові кошти перебудовували для ВПО житло в закинутих дитячих садках, офісні приміщення. Редакція РІА Південь (на той момент РІА Мелітополь), звісно, висвітлювала всі ці події. Але це не проходило через серце так, як проходить сьогодні кожний рядок у статті і кожен кадр відеосюжету.
А ще важливо, що ми створили майданчик для діалогу між переселенцями та органами влади. Саме завдяки цьому вдалось і допомогти переселенцям гуртожитку, і об’єднати представників релокованих громад.
Тож, якщо підсумувати, то, по-перше, ми впевнились в тому, що були праві у виборі теми с точки зору популярності. Бо не очікували отримати більше півмільйона охоплень на публікаціях.
По-друге, нас дуже надихали слова вдячності від читачів за допомогу, зусилля і час, який ми витратили на глибоке вивчення цього питання і його систематизацію. Як вже сказали, нам навіть в ЗОВА подякували за кропітку роботу.
По-третє, за час роботи над проєктом зросла наша аудиторія. Зокрема, кількість підписників у Тік-Ток на 500 читачів, у Телеграм на 1200 читачів.
Коли в Україні буде покращуватись ситуація з житлом для ВПО, люди почнуть повертатись з-за кордону. А ті, хто досі залишається на ТОТ, не будуть ризикувати життям, і теж почнуть виїжджати
Тож ми однозначно будемо продовжувати вивчати і висвітлювати цю тему – вона є однією з основних у нашому контентному редакційному плані на 2026 рік. Вона є і однією з найзатребуваніших для ВПО, на рівні з ситуацією на фронті. І дуже важливо, щоб вона не лише була на вустах, а й вирішувалась різними гілками влади. Адже коли в Україні буде покращуватись ситуація з житлом для ВПО, люди почнуть повертатись з-за кордону. А ті, хто досі залишається на ТОТ, не будуть ризикувати життям, і теж почнуть виїжджати.
Тому ми і надалі будемо продовжувати шукати можливості, щоб отримати фінансову підтримку на продовження однієї з своїх місій – допомоги у вирішенні питання «Житло для ВПО». Запрошуємо до цього і колег – це посилить Україну в цілому.
АВТОРИ: Світлана Залізецька, редактор РІА Південь та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду