Теза про те, що у невеликих містах немає роботи – поширена в Україні. Але не менш поширеною за роки війни стала теза роботодавців про те, що їм вкрай важко знайти працівників. Ми перевірили: велика частина причин цього у вкрай слабкій комунікації між тими, хто шукає роботу, і тими, хто шукає працівників. І місцеве медіа, яке створює ефективну платформу для того, щоб сторони «знайшли» одна одну, стає затребуваним і отримує нові можливості для заробітку. Дізнайтесь, як ми робити це у прифронтовому Павлограді. І, так, тут також є робота!
Працевлаштування – одна з найгостріших проблем в Україні, і особливо важкою вона є у невеликих населених пунктах. Війна внесла корективи в ситуацію на ринку праці: якщо до війни було важко знайти саме роботу, то тепер скарги озвучують як потенційні працівники, так і роботодавці. Окремим важливим аспектом є працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, адже ці люди можуть мати очікування щодо роботи, які не відповідають можливостям у новій для них громаді.
У Павлограді офіційно зареєстровано понад 20 тис. внутрішньо переміщених осіб, але насправді їх набагато більше, бо не усі реєструються. Дехто, наприклад, їде далі або планує це. Та й працюють, звісно, далеко не всі. І якщо подивитись на загальноукраїнську статистику, то з 4,6 млн ВПО працездатного віку лише близько 800 тис. працюють. Аналіз, доступний у відкритих джерелах, показує, що працевлаштування ВПО ускладнене дискримінацією (за віком, статтю, тощо), невідповідністю кваліфікацій місцевому ринку праці, браком житла, психологічними бар’єрами та слабкими державними механізмами. І хоча в останні роки свою участь у процесах працевлаштування українців активно розвивають Центри зайнятості, стереотипи щодо неефективності державних центрів працевлаштування суттєво послаблюють їхню роль.
Ми вирішили використати силу місцевого медіа, щоб допомогти ВПО у Павлограді працевлаштовуватися легше
Слабка комунікація між бізнесом, Центрами зайнятості і тими, хто шукає роботу, є ще одним мінусом в загальній картині. Зокрема і з цієї причини бачимо парадокс: з одного боку, потенційні працівники кажуть, що не можуть знайти роботу. А з іншого роботодавці скаржаться, що не можуть знайти потрібних їм працівників.
Ми вирішили використати силу місцевого медіа, щоб допомогти ВПО у Павлограді працевлаштовуватися легше. Адже якщо частина проблеми полягає у слабкій комунікації, то посилити її – роль саме місцевого медіа. Для переселенців же робота – дуже важлива потреба, яка йде одразу після необхідності мати житло. Стабільна робота дає відчуття гідності, корисності й контролю над життям, що критично для людей, які пережили травму вимушеного переїзду. Це знижує ризики депресії, маргіналізації й «вимивання» людського капіталу за кордон. Тому ми обрали цю тему як дуже важливу, особливо для прифронтового регіону, яким є Павлоград.
Ми – це веб-сайт «СТЕП — медіа про Західний Донбас», який задовольняє попит на інформацію мешканців міст Павлоград, Тернівка і Шахтарське Павлоградського району (потенційна аудиторія 300 тис. осіб). Зараз ці території знаходяться недалеко від фронту, і є своєрідним «транзитним хабом» для військових, волонтерів, ВПО. Щомісяця на сайт заходять понад 15 тис. користувачів, в соцмережах щомісячні охоплення перевищують 6 млн. Докладаємо зусиль, щоб подавати «картину дня» регіону, подаючи як офіційні повідомлення, так і історії звичайних людей. Велику увагу приділяємо створенню відео-контенту – інтерв’ю, коротким відео для соцмереж.
Робота місцевого медіа, якої усім бракувало
Роботу з темою працевлаштування для ВПО ми почали з опитування, бо потрібно було розібратися у важливих нюансах. Як щодо того, що саме людям заважає знайти роботу. Так і щодо того, що вони знають про можливості працевлаштування і де шукають інформацію про вакансії. З відповідей 77 опитаних ми дізнались, що 41,6% з них взагалі не звертались до Центру зайнятості, а 27,3 % не чули про жодну з його програм. Нас це здивувало, але головний фокус уваги проєкту був не на тому, щоб з’ясувати чому так, а на тому, щоб допомогти змінити ситуацію з працевлаштуванням ВПО. Тому ми зауважили, що, вочевидь, комунікація між державою та безробітними людьми є недостатньою і ми, як медіа, можемо, заповнивши прогалину, допомогти багатьом. Це стало першим завданням проєкту.
Комунікація між державою та безробітними людьми є недостатньою і ми, як медіа, можемо допомогти багатьом, заповнивши прогалину
Друге завдання зараз виглядає як очевидне продовження першого, але ми тоді одразу про нього не здогадались. Трохи пізніше розкажемо про це.
Тож почали ми свою роботу з укладання меморандум про співпрацю з Павлоградською філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Це суттєво спростило взаємодію, зменшивши кількість погоджень та інших формальностей. І одразу після новорічних свят, 13 січня, провели у Торговельному центрі «Гулівер» спеціальну інформаційну акцію. У цьому будинку, окрім торгівельних закладів, також розташовані Центр надання адміністративних послуг і Управління соцзахисту. А серед людей, які відвідують ЦНАП або соцзахист, значну частину складають саме ВПО, тож наш вибір місця не був випадковим.
Представники громадських організацій «МЕДІАЛАБ» та «Молодіжний центр «Іскра» роздавали спеціально підготовлений буклет з інформацією про можливості працевлаштування ВПО у Павлограді та розповідали про те, які ресурси можна використовувати для пошуку роботи. У буклеті, окрім іншого, розмістили інформацію про «Єдиний портал вакансій» Державної служби зайнятості — це сайт, де в режимі реального часу можна побачити вакансії, які доступні у вашому регіоні. Бажаючим демонстрували, як користуватися сайтом.
Можливість поставити запитання безпосередньо роботодавцю стала окремим важливим моментом діалогової зустрічі, яку ми організували
Нашим наступним кроком стала діалогова зустріч «Працевлаштування ВПО: будуємо діалог», яку ми провели у Центрі громадської активності Західного Донбасу. До неї приєдналися представники Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, Ради ВПО м. Павлоград, працівники відділу з розвитку підприємництва та регуляторної політики Павлоградської міської ради, представник компанії ДТЕК Енерго, мережі VARUS, КП «Затишне місто». Це була свого роду «ярмарка вакансій», на якій представники роботодавців розповідали про свою зацікавленість у працівниках та відповідали на запитання тих, хто шукає роботу. Усі учасники, а їх було майже 30, могли поставити запитання безпосередньо роботодавцям – і це було окремим важливим моментом, адже зазвичай таких можливостей людина не має, аж поки не прийде на співбесіду. Окрім того, представники Центру зайнятості розповідали про свої послуги, з якими люди не знайомі (нагадаю: третина опитаних нами ВПО взагалі нічого не чула про жодну з програм Центру зайнятості, а понад 40% ніколи до Центру не звертались). В той час як сьогоднішні можливості – це і допомога у підборі роботи, і ваучери на навчання, і грантові програми.
Паралельно ми публікували вакансії у нашому Телеграм-каналі зі спеціальним хештегом #банк_вакансій_stepdpua. За місяць оприлюднили інформацію про 87 вакансій. А на веб-сайті у розділі «Банк вакансій» подали 10 корисних та мотивуючих матеріалів: інформаційних, навчальних, історій успіху підприємців-ВПО.
Так само як Центру зайнятості, підприємцям у Павлограді також бракує ефективної комунікації з потенційними працівниками
І отут, в ході роботи з вакансіями, ми зрозуміли, яким є друге важливе завдання проєкту. Ми публікували по 3 оголошення про вакансії на день, і це стало підказкою для підприємців. Побачивши інформацію про проєкт і те, що ми регулярно публікуємо вакансії, до нас почали звертатися роботодавці з проханням розмістити і їхні запрошення на роботу (у супермаркети, барбер-шопи, кафе та ін). Тож ми швидко зробили висновок, що є потужний запит на платформу для розміщення вакансій, і медіа можуть стати таким «містком» між роботодавцями і аудиторією. Так само як Центру зайнятості, підприємцям у Павлограді також бракує ефективної комунікації з потенційними працівниками.
Декілька важливих результатів, яких ми досягли
Завдяки нашій роботі було досягнуто кілька важливих результатів. По-перше, ми розвіяли міф про те, що у Павлограді як у прифронтовому місті немає роботи.
По-друге, завдяки нашим заходам щонайменше 330 людей отримали необхідну їм інформацію: дізнались через буклет або особисто побували на Діалоговій зустрічі. Ми просили їх ділитися інформацією з рідними, знайомими, які шукають роботу. Гарний результат дав наш Телеграм-канал (4,8 тис. підписників). Згідно з опитуванням, яке ми провели наприкінці проєкту, 5 людей змогли знайти роботу, ще 5 – у процесі співбесіди/стажування, і ще 9 активно ведуть пошук і слідкують за вакансіями.
Ми розвіяли міф про те, що у прифронтовому Павлограді немає роботи
По-третє, ми допомогли Центру зайнятості почати змінювати очікування людей про сучасні можливості цієї організації, адже у багатьох досі є стереотип про те, що може і чим займається Центр зайнятості. Наприклад, ми розповіли про можливості Єдиного порталу вакансій – сучасного сервісу, де люди можуть онлайн, не виходячи з дому, шукати роботу. Завдяки нашим публікаціям люди дізнались, що Центр зайнятості сьогодні не той, що був раніше.
Зараз це ефективна структура, з цілим набором сучасних можливостей та послуг. Він проводить і ярмарки вакансій, а також має багато програм — безоплатне навчання для ВПО, перенавчання жінок на «умовно» чоловічі професії, компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО та ін. Про все це фахівці центру розповідали і на сторінках нашого видання, і наживо, на Діалоговій зустрічі.
Завдяки нашим публікаціям люди дізнались, що Центр зайнятості сьогодні не той, що був раніше
Також ми допомогли розширити комунікацію «Центр зайнятості – Рада ВПО – громада». Рада ВПО брала участь у всіх заходах проєкту.
Були і досить неочікувані результати проєкту. Наприклад, одна з підприємниць висловила бажання створити «Клуб підприємців» у м. Павлоград, де вони зможуть обмінюватися корисною інформацією (про свої послуги та ін.).
А найважливішим, напевно, є те, що ми дали ВПО віру в те, що вони не самі — не покинуті напризволяще у новому місті. Що для тих, хто хоче працювати — робота є. З гнучким графіком, можливістю отримання тимчасового житла і працевлаштування. Головне бути активним, звертатися за допомогою, у тому числі до державних інституцій. А хто не хоче працювати в наймі — може навчитися основам бізнесу на безкоштовних курсах, які влаштовує Павлоградська міська рада.
Невидима сторона результату або скільки роботи зробили журналісти
Щоб все, описане вище, сталося, було виконано чимало роботи. Публікації, опитування, проведення заходів – все було важливим. Коротко нашу діяльність можна звести до переліку того, що легко порахувати:
◊ Проведено 2 опитування, зібрано 105 відповідей,
◊ Опубліковано 87 коротких оголошень,
◊ Створено та поширено 13 відео,
◊ Написано 10 повнорозмірних статей,
◊ Публікації у соцмережах – 28,
◊ Виготовлено та розповсюджено 300 буклетів.
Загалом охоплення матеріалів склали 487 745 користувачів – це в 5 разів більше, ніж ми очікували. А перегляди публікацій в телеграм-каналі виросли на 27%, що свідчить про підвищення інтересу аудиторії.
Охоплення матеріалів в 5 разів перевищили наші очікування, а перегляди в телеграм-каналі виросли на 27%
Збільшилась і постійна аудиторія. Так, телеграм-канал за місяць зріс на 510 підписників (10,5%), Фейсбук — на 696 читачів (14,2%), Інстаграм — на 510 читачів (6,10%). Кількість охоплення публікаціями на сайті зросла на 2,2%. На сайт зайшло 14 тис. користувачів (на 2,2% більше людей, ніж в минулому періоді).
Щодо форматів, то найбільш вдалими виявились короткі відео (рілс, шортс, тікток). Наприклад, відео про переселенця з сел. Гродівка Донецької області, який відкрив ресторан у Павлограді, зібрало 127 тис. переглядів та 119 коментарів. А матеріал про підприємницю з того ж селища, яка відкрила у Павлограді столову, набрав 199 тис. переглядів і 148 коментарів.
І тут маю подякувати Українській Асоціації Медіа Бізнесу та Українському Медіа Фонду за підтримку, фінансування та допомогу. Бо отримані нами результати неможливо було досягти в межах звичайної поточної роботи редакції одразу з кількох причин.
Отримані нами результати неможливо було досягти в межах звичайної поточної роботи редакції одразу з кількох причин
По-перше, масштаб і комплексність проблеми. Працевлаштування ВПО — це не одна публікація, і не серія новин, а системна проблема, яка потребує дослідження, залучення кількох сторін (ВПО, бізнесу, Центру зайнятості, місцевої влади), офлайн-комунікації та довготривалої присутності теми в інформаційному полі.
По-друге, формати, які ми використали (офлайн-акції, діалогова зустріч, виготовлення друкованих матеріалів, відеоісторії, окрема рубрика «Банк вакансій»), потребували додаткових ресурсів — фінансових, людських і часових. У звичайному режимі редакція зосереджена на щоденному новинному потоці в умовах війни, обстрілів і надзвичайних подій.
По-третє, грантове фінансування дозволило нам планувати роботу стратегічно, а не реагувати ситуативно. Ми змогли поставити вимірювані цілі, провести опитування «до» і «після», зафіксувати результат і вплив.
Тож дуже важливо, що ця підтримка була, і що ми разом змогли допомогти людям не лише знайти роботу, а змінити ставлення до можливості знайти роботу.
Наші знахідки, які вартують уваги колег
Почну з того, що найбільше ми пишаємося тим, що перетворили своє медіа з інформатора на посередника і майданчик для рішень. Медіа є важливим містком між людьми, а не просто ретранслятором інформації. Тож радимо звернути на це увагу і колегам. І з огляду на це, дуже важливо починати якусь роботу чи тему з того, щоб послухати свою аудиторію, провести опитування. На противагу впевненості чи припущенням, що про той чи інший аспект людям важливо дізнатися. Нехай вони самі скажуть – що саме для них є важливим в поточний момент.
Найбільше ми пишаємося тим, що перетворили своє медіа з інформатора на посередника і майданчик для рішень
Пишаємось, що нам вдалося:
◊ налагодити живий діалог між ВПО, роботодавцями та Центром зайнятості;
◊ зруйнувати недовіру до державних інституцій через пояснення «людською мовою»;
◊ показати реальні історії успіху ВПО, які надихають інших діяти;
◊ створити працюючий інструмент — «Банк вакансій», який використовують не лише читачі, а й роботодавці.
Окремо пишаємося якістю відеоконтенту і реакцією людей: підтримка, коментарі, відверті зізнання — це показник довіри до редакції. А ще важливо поєднувати онлайн і офлайн формати, залучати державні структури не як «героїв новин», а як учасників діалогу. І ніяк не можна знехтувати тим, сьогодні потрібно робити ставку на коротке відео та реальні історії людей.
Друге, важливе, у тому, що нас дуже надихнули люди і їхні реакції.
Підтримка в коментарях, подяки в особистих повідомленнях, історії ВПО, які після матеріалів зважилися подати резюме або звернутися до Центру зайнятості, дали редакції відчуття, що наша робота має реальну цінність.
Проєкт посилив впевненість редакції в тому, що локальні медіа можуть бути агентами змін, навіть у прифронтовому регіоні
Нас також надихнуло те, що:
◊ роботодавці самі почали звертатися до редакції;
◊ герої матеріалів відчули підтримку громади;
◊ з’явилися ініціативи «знизу» — наприклад, ідея створення Клубу підприємців.
Проєкт посилив впевненість редакції в тому, що локальні медіа можуть бути агентами змін, навіть у прифронтовому регіоні.
Тож, звісно, ми будемо продовжувати допомагати людям знаходити роботу, а компаніям – працівників. Телеграм-канал залишиться основним майданчиком для публікації вакансій, але для рекламодавців буде працювати на платній основі. Частину роботи фінансуватимемо за рахунок комерційних розміщень і нових грантових програм. Будемо думати у напрямку подальших ініціатив у сфері інтеграції ВПО.
АВТОРИ: Тетяна Волкова, головна редакторка сайту «СТЕП», голова ГО «МЕДІАЛАБ» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду