Люди старшого віку – ціль для багатьох шахраїв. Боротися проти них допомагають і банки, і поліція. Але часто мешканці громад приходять по допомогу і до місцевих медіа. Ми, в редакції «Слово Правди», вирішили ініціювати створення у нашій, Володимирській, громаді постійно діючих курсів та служби з надання консультацій, до якої можна звернутися за порадою чи допомогою. Спойлер: все вже працює, є перші дев’ять слухачів курсів і перші п’ять звернень за консультацією. Але багато деталей виявилися важливими. Тож ділимося своїм досвідом з усіма, хто захоче допомогти старшим мешканцям своєї громади менше страждати від дій шахраїв.
До нашої редакції часто звертаються люди старшого віку, які постраждали від своєї довірливості до отриманої ними інформації. Серед них доволі багато активних користувачів соціальних мереж, але їм бракує навичок з перевірки джерел та достовірності новин. Це робить їх легкою мішенню для маніпуляторів, фінансових аферистів та пропагандистських впливів. А навчальних програм, сфокусованих на підвищенні цифрової грамотності саме серед літніх людей, у нашій, Володимирській, громаді Волинської області немає. Хоча онлайн-шахрайство та поширення неправдивих новин під час війни посилились. Відтак літні люди втрачають гроші, потрапляючи на гачок шахраїв, переживають моральний та емоційний стрес, що негативно впливає на якість їхнього життя, стають носіями та поширювачами дезінформації, що посилює панічні настрої серед мешканців.
Ми захотіли допомогти створити в громаді постійно діючий сервіс з навчання і допомоги літнім людям уникати дій шахраїв та впливу фейкових новин
Ми вирішили допомогти. Подумали, що як місцеве медіа зможемо як розказати про найбільш поширені серед шахраїв прийоми та про основні ризиковані дії, так і навчити основним правилам, щоб убезпечити себе. Але також ми хотіли знайти спосіб посприяти створенню спеціальних курсів та можливості отримати допомогу відразу як з’явиться сумнів чи потреба в консультації. Іншими словами, хотіли простимулювати створення у громаді дієвих механізмів захисту та навчання, що дозволить зменшити кількість інцидентів щонайменше на 25–30%, підвищить обізнаність та цифрову безпеку літніх людей. А також зробить громаду стійкішою до маніпуляцій та шахрайства.
Пару слів про нас. Газета «Слово правди» є провідним виданням у місті Володимирі (населення 35 тисяч) та Володимирському районі (150 тисяч жителів), видається вже 86 років і має довіру читачів. Тираж утримуємо стабільним протягом останніх кількох років попри загальносвітову тенденцію до зниження накладів друкованих газет. Активно розвиваємо власний вебсайт і соцмережі, часто працюємо у форматі журналістики рішень. Крок за кроком стаємо майданчиком для спільного пошуку рішень з питань, що турбують громаду, ініціюємо круглі столи, зустрічі з читачами.
Важливий старт: уважно вислухати потенційних жертв шахраїв
Розпочати роботу ми вирішили з проведення опитування, щоб з’ясувати, в яких саме ситуаціях сьогодні сконцентровано найбільше загроз для старших мешканців громади. Зібрали відповіді 20 осіб, і звернулися до Університету третього віку, щоб обговорити з його слухачами те, що могло доповнити отриману нами інформацію. Під час зустрічі, у якій взяли участь 10 осіб, дізнались, що багато людей пенсійного віку є активними користувачами смартфонів, і частина з них вже стикалась з підозрілими повідомленнями або дзвінками. Проте люди не завжди знали, як правильно реагувати.
Старші люди є активними користувачами смартфонів, але не завжди знають, як правильно реагувати
З обговорення того, як вони перевіряють інформацію в інтернеті, чи вміють розпізнавати шахрайські схеми, фейки та дезінформацію, ми з’ясували, яких навичок їм бракує, і які формати отримання нових знань вони вважають найбільш дієвими та ефективними. Також люди визнавали, що мають замало знань, щоб самостійно перевіряти правдивість інформації та безпечно користуватись онлайн-сервісами. Вони відзначали, що хочуть мати можливість час від часу звертатися по допомогу або хоча б за консультацією для отримання зрозумілих та практичних порад доступною мовою, щоб захистити себе від шахраїв і маніпуляцій.
Це укріпило нашу здогадку, що навчання з цієї теми буде дуже корисним. Саме періодичні заняття, тренінги, на додачу до друкованих матеріалів, які також позначали як потрібні, мали допомогти людям здобути необхідні їм вміння. Оскільки наша Володимирська громада не має досвіду проведення таких навчань, то ми стали шукати позитивні практики у сусідів.
Досвід сусідів – і гарна підказка, і чудові можливості
Досвід створення хабу цифрової грамотності для літніх людей є у сусідньому з нашим місті Нововолинськ. Там уже три роки в бібліотеці проводяться такі навчання. Ми поїхали у Нововолинськ, вивчили, як вони все організували, та описали це у своєму матеріалі. Інформація зацікавила і бібліотекарок Володимирської бібліотеки-філії №2, тож вони підхопили ідею створення курсів.
Наступними були питання про організаційні моменти та тематику тренінгів, адже потрібно було розробити план навчань, залучити кваліфікованих експертів, скласти розклад. За основу ми взяли інформацію, зібрану за результатами проведеного раніше опитування та спілкування в Університеті третього віку. Адже теми мали відповідати на найбільш актуальні запити самих слухачів та розкривати найбільш поширені схеми шахрайства.
За основу ми взяли інформацію, зібрану за результатами опитування та спілкування в Університеті третього віку
Все, що стосувалось медіаграмотності, побудували, спираючись на знання журналістки нашої газети, отримані нею під час навчання у вечірній школі [Re]Inforce з медіа- та інформаційної грамотності для регіональних медіа від Українського інституту медіа та комунікацій.
Напрямок кіберзагроз нам допомогли продумати фахівці кіберполіції, з якими ми провели інтерв’ю, і отримали «два в одному» – і важливе інтерв’ю, яке опублікували на своїх сторінках, і цінні поради щодо типових шахрайських схем та рекомендації з їх запобігання.
А щоб звести все докупи і скласти навчальну програму, організували спеціальну робочу зустріч у форматі круглого столу. Залучили до спільної роботи психологинь Центру життєстійкості, представниць молодіжної ГО «СТАН», фахівців кіберполіції, представників старшого покоління та бібліотекарів. І всі разом, на основі зібраної інформації, напрацювали першочергові рекомендації щодо тем занять навчальних курсів.
Щоб скласти навчальну програму, ми організували спеціальну робочу зустріч
Спільна робота дозволила провести комплексний аналіз проблеми й сформувати практичні поради та рекомендації для плану занять для курсів з цифрової і медіаграмотності та кібербезпеки для людей похилого віку. Маючи ці рекомендації, редакція розробила методичні матеріали для навчань, якими поділилася з бібліотекарками. Вони лягли в основу 10-денних курсів, які вже розпочали працювати в бібліотеці. До речі, перші дев’ять слухачів вже відвідують ці курси.
Дуже важливо, що це регулярні курси, а не разовий захід. Нашою метою з самого початку було налагодити постійні заняття в громаді, адже шахраї повсякчас вигадують нові способи введення людей в оману. Та й інформаційна війна триває і, нажаль, триватиме. Тому не менш цінним є те, що, окрім курсів, у бібліотеці створений і розпочав роботу постійний пункт для індивідуальних консультацій, куди в межах робочого часу може звернутися кожен, хто має таку необхідність. Основні його завдання – надання фахових консультацій чи роз’яснень щодо підозрілих повідомлень, дзвінків, тощо. Хоча він тільки нещодавно почав працювати, вже п’ятеро людей скористались допомогою.
Нашою метою з самого початку було налагодити постійні заняття в громаді
Отак, усього за пару місяців, досвід сусіднього Нововолинська, який ми вивчили й описали, інформація, отримана під час анкетування й спілкування з людьми пенсійного віку, та спільна робота різних фахівців громади стали основою для започаткування регулярних навчань у Володимирі.
Суто журналістська робота – важлива частина єдиного цілого
Маю окремо сказати про суто журналістську роботу, бо може здатися, що ми займались не своєю справою. Ключове тут знову те ж саме, що ми заклали в роботу курсів – регулярність, не разовий характер роботи. Так, за ці 2 з невеликим місяці ми написали та поширили 4 розгорнуті публікації, 7 невеликих дописів, зняли роз’яснювальний відеоролик, створили 3 короткі відео (рилз), які поширили через сторінки газети у Faсebook в Instagram.
Журналістські матеріали підтримували принцип регулярності і подавали цінну інформацію з використанням різних жанрів
Роль цих матеріалів – не лише інформувати, а й формувати культуру обережності в цифровому середовищі. Ми пояснили найпоширеніші шахрайські схеми, дали чіткі алгоритми дій у разі підозрілих повідомлень чи дзвінків та мотивували звертатися по допомогу до фахівців. Таким чином, публікації стали інструментом широкого просвітництва і профілактики цифрових загроз у громаді.
Так, тематика не нова. Але і проблема не втратила актуальності. Скоріше навпаки. Тож за два місяці проєкту наша аудиторія у соцмережах зросла: в інстаграмі на 35 користувачів, у фейсбуці – на 398. А ще ми здобули 50 нових передплатників газети. Сумарне охоплення наших журналістських матеріалів за час проєкту склало понад 30 тисяч переглядів. Частина з них – завдяки газеті, тираж якої становить 1800 примірників. Оскільки номер, як правило, читає не одна людина, то охоплення друкованим виданням можна оцінити до 5 тисяч у тиждень.
Окремо поділюсь інформацією щодо ефективності різних жанрів – колегам це має бути корисним. Так, відео та дописи в соцмережах набрали набагато більше переглядів, ніж лонгріди. Наприклад, велике інтерв’ю з представником кіберполіції у фейсбуці зібрало 850 переглядів, а допис на цю тему – 1167. Та й сам формат коротких дописів та відео виявився більш популярним, аніж «звичайних» статей – 2000 – 2500 переглядів для «короткого жанру» проти 500 – 600 для «звичайного».
Формат коротких дописів та відео виявився більш популярним, аніж «звичайних» статей, а основну кількість коментарів отримали від читачів газети
Високою була активність читачів після проведених зустрічей – в Університеті третього віку, у нововолинській бібліотеці, за круглим столом з фахівцями. Такі дописи і рилз отримували вищу кількість переглядів, аніж середні наші показники – подекуди доходило до трьох тисяч (саме стільки набрав допис «Як бібліотека Нововолинська відкриває цифровий світ людям пенсійного віку»), було багато поширень.
У той же час матеріали на сайті набирали, в середньому, 300 переглядів на один матеріал. А основну кількість коментарів ми отримали від читачів газети, особливо тих, хто приходив у редакцію.
Наші знахідки і нові партнерства: поточні і на перспективу
Предмет нашої гордості (окрім працюючих курсів, звісно) – зміни в громаді і у взаємодії між різними людьми, для чого наше медіа стало каталізатором. Пишаємося рівнем довіри, налагодженням співпраці. Приміром, представники обласного департаменту кіберполіції побачили нас як ефективного партнера, знайшли час і можливість приїхати за майже сто кілометрів для участі у засіданні круглого столу.
А психологиня центру життєстійкості Марія Адамчук підкреслила важливість подальшого розвитку цієї теми, як такої, що може запобігти нещастям та фінансовим втратам, завдати психологічних травм конкретним людям. І запевнила, що центр життєстійкості залишатиметься партнером і долучатиметься до поінформованості і психологічного супроводу учасників.
Серед відвідувачів курсів виявились і нові автори для газети, а поїздка в сусіднє місто відкрила перспективу знайти нових читачів
Звісно, ми отримали чимало подяк від наших читачів і підписників у соцмережах, і крок за кроком розвиваємо живе спілкування як з читачами, так і всередині громади, з фахівцями та однодумцями. Це точно сприятиме спільному пошуку рішень для інших актуальних питань.
А ще ми презентували своє видання у сусідньому місті, яке теж віднедавна належить до нашого району, і де є перспектива знайти нових читачів. Посилили співпрацю з бібліотеками, де серед відвідувачів і працівників знайшли не лише нових читачів, а й дописувачів до газети. Ми поєднали журналістику з соціальною роботою і змогли розв’язати проблему, яка роками була непомітною. Поглибили досвід організації і проведення круглих столів, створили навчальні матеріали, що відповідають реальним потребам літніх людей.
Ми поєднали журналістику з соціальною роботою і змогли розв’язати проблему, яка роками була непомітною
Окремо хочу сказати про наші знахідки. Так, у рамках звичної роботи редакції, коли вільних людей немає, а багато часу і зусиль забирає щотижневий випуск газети на 12 сторінках, до організації зустрічей і опитувань, як правило, не доходять руки. Цей проєкт спонукав нас дещо змінити формат роботи і, так би мовити, «вийти у люди». З одного боку, більше комунікувати зі своїми читачами і підписниками, краще дізнатися про їхні інформаційні запити. А водночас – ліпше орієнтуватися у стратегії розвитку видання.
Висновки та важливі моменти для врахування колегами
Тож, звісно, ми і надалі відстежуватимемо цю тему, активно рекламуватимемо заняття з цифрової грамотності для людей старшого віку, зокрема на базі міської бібліотеки. А журналістка нашого медіа готова на волонтерських засадах проводити окремі тренінги на тему медіаграмотності.
Колегам рекомендуємо не боятися «виходити за межі» звичного, освоювати нові формати роботи і – найважливіше – робити медіа цінним гравцем у громаді. Бо медіа має унікальні можливості і довіру людей. І люди часто йдуть до медіа за допомогою. То чому б це не розвинути? Звісно, для цього потрібно знайти ресурси. Але це не тільки додаткові кошти і клопоти, в й добрий стимул до змін у форматі роботи, до нових зустрічей і поїздок, це також можливість перейняти досвід інших і себе показати. Тож варто не боятися брати ініціативу і організовувати зустрічі і дискусії для спільного обговорення проблем і пошуку рішень. Своєю діяльністю сприяти змінам у громадах, адже медіа має для цього усі інструменти.
Створення довготривалого рішення, яке працюватиме і після завершення проєкту, ми вважаємо своїм найкращим результатом
Для аудиторії важливою, звісно, є допомога, в першу чергу. І тут фокусування на, здавалося б, вузькій темі, дає перевагу, бо дозволяє зробити матеріали цінними. Та й в плані ролі в громаді, якщо підвищення медіаграмотності допоможе захиститися від шахраїв і маніпуляторів навіть кільком людям – значить робота принесла вагомий результат. А системне навчання у громаді не один десяток людей зробить більш захищеним від інформаційних пасток і загроз.
До речі, саме створення довготривалого рішення, яке працюватиме і після завершення проєкту, ми вважаємо своїм найкращим результатом. Тож радимо і колегам цей наш, успішний, досвід розглянути уважніше.
АВТОРИ: Антоніна Михальчук, редакторка газети «Слово правди» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду