У нашій громаді на боротьбу зі стихійними звалищами зрізаних гілок та рослинних залишків на рік витрачають десь пів мільйона гривень. А якщо гілля спалюють старим «дідівським» методом, то це і їдкий дим, і небезпека поширення вогню на заміновані ділянки. Проблема, одним словом. Наша редакція зрозуміла: проблему цілком можна перетворити на користь для громади, якщо нам вдасться навчити людей розцінювати гілля як цінний ресурс для опалення. І організувати в громаді збирання та переробку гілок дерев на щепу для котлів. Охоче ділимося тим, як усього за 2 місяці нам вдалося перший причіп щепи направити на обігрів лікарні.
Путивльська прикордонна громада, що розташована на Сумщині (її центр – місто Путивль – за 23 км від фронту), стикається з гострими екологічними проблемами, які посилюються через війну. Одна з них – стихійні сміттєзвалища з рослинних залишків, бур’янів та гілок. Вони забруднюють місто, створюючи санітарні проблеми та загалом неохайний вигляд узбічь. А ще гіршим є їхнє неконтрольоване спалювання навесні та восени. Як тільки вересень-жовтень – димлять багаття. У воєнний час це становить особливу небезпеку. Зокрема, під час спалювання гілок вогонь може перекинутися на траву чи іншу суху рослинність, підвищує ризик виникнення масштабних пожеж. А значить – і підривів мін та інших вибухонебезпечних предметів, якими забруднена земля на прикордонні. Внаслідок цього – загрозу загибелі чи поранення місцевих мешканців.
Тобто гострою проблемою для Путивльської громади був і залишається значний обсяг гілок та рослинних залишків на стихійних сміттєзвалищах. За відсутності домовленості в громаді, яка б дозволяла налагодити організовану переробку гілок, розширення цих звалищ та виникнення нових було непередбачуваним. До того ж громада не використовувала можливості переробки гілок у щепу та застосування у опаленні. Саме в цій роботі ми вирішили допомогти своїй громаді. А якщо більш чітко, то редакція взялась подолати проблему відсутності комунікації між владою, комунальниками та мешканцями.
До речі, редакція газети «Путивльські відомості» вже 109 років працює на Путивльщині, у Конотопському районі Сумської області. Наше друковане видання розповсюджується у Путивльській та Новослобідській громадах, газета виходить щотижня і має наклад 1000 примірників. У 2024 році відкрили власний ресурс – сайт «Медіа ПВ», завдяки підтримці УАМБ. Аудиторія сайту росте – це не лише мешканці Путивльщини, а й усієї Сумщини. Крім того, маємо розвинені соцмережі: Фейсбук, Інстаграм і Телеграм. Загалом маємо аудиторію близько 8000 тис. підписників та близько 800 тис. переглядів на місяць.
Ціна питання – пів мільйона на рік
Як з’ясували кореспонденти під час розмови із комунальниками, ліквідація таких стихійних звалищ обходиться громаді у значні кошти – понад пів мільйона гривень на рік (включаючи пальне та інші витрати). Ці гроші могли б піти, наприклад, на будівництво трьох повноцінних майданчиків для збору сміття або на облаштування тротуарів вздовж доріг.
Головна складність роботи, яку ми мали виконати, полягала в налагодженні діалогу. І перше, що нам потрібно було організувати – щоб комунальники почули людей. Мешканці, в свою чергу, мали погодитись дотримуватися правил благоустрою, які б дозволяли комунальникам більш організовано проводити переробку гілок, не витрачаючи основний час на їхнє збирання скрізь по смітниках.
Ми поставили собі за мету допомогти громаді одночасно у трьох моментах: очистити вулиці, зменшити кількість диму від багать та заощадити кошти на закупівлі палива
Але згідно діючих сьогодні правил, гілля, рослинні залишки та будівельне сміття повинні вивозитися мешканцями самостійно – комунальники не вивозять це разом зі звичайними твердими побутовими відходами (ТПВ). Отже, мешканці мають розділяти сміття і складати гілки окремо, а побутове сміття окремо – так, щоб сміттєвоз міг швидко забирати ТПВ з контейнерів і оперативно рухатися далі за маршрутом. Проте практика збирання та переробки гілок не була розвиненою – тому люди і не мали сформованої звички, щоб складати гілки дерев у окремі купи в спеціально відведених місцях. Крім того, значна частка мешканців продовжувала спалювати залишки на городах та подвір’ях, що створювало восени димову завісу у місті, шкодило екології та здоров’ю путивлян.
Додатковим важливим моментом на користь організованого підходу до утилізації рослинних залишків була можливість їх перетворення на цінний енергоресурс, який би використовувався для обігріву закладів охорони здоров’я у холодну пору року. Тож цінність нашого задуму була і в тому, щоб очистити вулиці, і щоб зменшити кількість задушливого диму від багать, і щоб заощадити бюджетні кошти на закупівлі палива.
Ми вирішили, що маємо пояснити нові правила, продемонструвати вигоду та надати чіткі інструкції
Для цього було потрібно налагодити ефективну співпрацю між мешканцями та комунальниками. Поспілкувавшись з тими, хто буде переробляти гілки на щепу, редакція вирішила зосередити зусилля на тому, щоб запропонувати громаді та популяризувати нову схему: організовано збирати у визначених місцях саме гілля (наприклад, з вулиці або з конгломерації будинків). А комунальники привозитимуть подрібнювач і перероблятимуть це віття на щепу, яку потім використовуватимуть для опалення комунальних установ.
Щоб громада прийняла зміни, ми вирішили, що маємо пояснити нові правила, продемонструвати вигоду та надати чіткі інструкції. Все це, разом, мало спрацювати завдяки організованості та кооперації.
Щоб зміни відбулись – люди мають їх підтримати
Коли ми тільки починали розбиратися у темі розділення сміття та рослинних залишків, проблема спалювання того, що залишається на городі після збору врожаю, здавалася глибою, яку не зрушити з місця. Адже це – найпростіший спосіб утилізації бадилля, який вкорінений у підсвідомості людей. Так робили батьки, діди… Але ми вирішили дати мешканцям можливість самим запропонувати нові рішення.
Для цього провели опитування серед мешканців міста та громади. Щоб з’ясувати, як путивляни поводяться з рослинними залишками та гіллям, і що вони готові змінювати, ми запропонували їм відповісти на питання: «Що ви готові робити, щоб не з’являлися купи сміття, гілок і листя у місті?» Серед 8-ми варіантів відповідей людина могла обрати декілька одночасно.
Ми вирішили дати мешканцям можливість самим запропонувати нові рішення
Опитування пройшло 86 осіб. Результати показали, що єдиного підходу немає, а думки розділилися майже порівну між екологічними методами та очікуванням допомоги від комунальних служб.
Найпопулярнішою відповіддю стало компостування. Варіант «Буду компостувати» обрали 30% респондентів. Це свідчить про те, що значна частина господарів розуміє цінність органіки для ґрунту та користь від такого поводження з рослинними відходами. Ще 22% опитаних використовують гілля з користю, спалюючи його у власних пічках для обігріву осель. Сьогодні це доволі раціональний і водночас вимушений підхід. Реалії такі, що війна, відключення електроенергії та висока ціна газового опалення змушують господарів приватних домоволодінь топити пічки/котли дровами. А гілля – чудовий варіант не тільки їх розпалити, але й отримати тепло. Водночас, 26% мешканців вважають, що прибиранням рослинних залишків мають займатися виключно влада та комунальні служби. 19% вивозять гілля на загальне звалище, а 2% зізналися, що вивозять за місто, створюючи стихійні звалища в лісосмугах. На жаль, залишалася і чимала частка тих, хто обирає не зовсім законні чи екологічні методи: 12% продовжують спалювати залишки на городах та подвір’ях (що створює потужне задимлення, шкодить екології та здоров’ю). І лише 5% опитаних зізналися, що не замислюються над проблемою рослинних залишків.
Два дієвих рішення з нашого досвіду боротьби з логікою виникнення звалищ сміття
Наступним – і своєчасним! – кроком стало забезпечення відвертого діалогу щодо наведення ладу біля майданчиків твердих побутових відходів. Для цього ми зібрали мешканців та комунальників прямо на тому місці, де регулярно виникає стихійне звалище гілок. На наше прохання поспілкуватися із мешканцями одного із багатоквартирних будинків міста та обговорити тему поводження з рослинними залишками, зокрема – із гіллям – погодилися начальник Відділу ЖКГ Микола Мазін і керівник Путивльської ЖЕК Олександр Червяцов.
Під час зустрічі мешканці багатоквартирних будинків розповіли про декілька аспектів, які роблять проблему багатогранною. Так, за їхнім словами, сміття везуть навіть з інших вулиць міста, зокрема з приватного сектору. А купа землі, яка вже тривалий час лежить поблизу майданчика, створює враження, що територія не обслуговується. Іншими словами, ця купа земля слугує людям за орієнтир, до якого можна притулити і гілки зі свого саду чи подвір’я.
Тому першим, що зробили комунальники, було прибирання всього, що подає людям сигнали про відсутність догляду за територією. Так, після розмови з мешканцями цю величезну купу землі комунальні служби розрівняли. А згодом встановили на майданчиках ТПВ спеціальні таблички із поясненням, в якій частині потрібно складати гілля – це рішення для сортування сміття запропонували самі мешканці, під час діалогу.
Перше, що зробили комунальники – прибрали все, що подає людям сигнали про відсутність догляду за територією
У рамках обговорення керівник відділу ЖКГ анонсував, що коли ці спеціально побудовані відділення на майданчиках ТПВ будуть заповнені гіллям, комунальники приїдуть зі спеціальною технікою щоб подробити ці гілки. А громада зможе використовувати щепу для опалення бюджетних установ.
Другою важливою частиною змін стало рішення для приватного сектору. Було кілька «проблемних» вулиць міста, де розташовані приватні будинки, біля яких накопичувалося гілля. Комунальники визначили декілька місць, куди люди можуть приносити гілки та рослинні залишки – і це суттєво спростить їхню переробку. Адже не вимагатиме витрат зусиль на звезення гілок з багатьох дрібних звалищ до місця переробки.
І люди підтримали ініціативу! Маємо перший приклад вдалої взаємодії мешканців та громади: 19 грудня на вул. Миколи-Можайського, де у визначеному місті було зібрано гілля, попрацював спеціальний подрібнювач, який привезли комунальні служби. За лічені години потужна техніка перетворила величезну купу, здавалося, нікому не потрібної деревини на якісну і корисну щепу. Результат – причеп щепи передано до котельні – на опалювання лікарні.
Другою важливою дією була публічна демонстрація переробки купи гілок на причіп щепи для опалення лікарні
Отже, гарний початок покладено. І відтепер збирати дрібні гілки та віття можуть не лише ті люди, що живуть у багатоквартирних будинках із майданчиками ТПВ, де передбачені відділення для гілля. Мешканці приватного сектору теж можуть обрати у себе на вулиці місце, куди складатимуть обрізане віття, гілля – і як набереться купа, викликати комунальників. Таким чином, люди готують матеріал, техніка його переробляє, а громада зменшує витрати на опалення приміщень. На вулиці Миколи-Можайського побачили (і зафіксували на відео) приклад справжнього господарського підходу. Замість того, щоб спалювати обрізані гілки або викидати їх на стихійні сміттєзвалища, мешканці організовано зібрали гілля, а комунальники Путивльської громади переробили рослинні залишки на паливо.
Ми пишаємося досягнутими результатами, серед яких – поява нової схеми утилізації рослинних залишків.
Сила місцевого медіа та використання різних форматів
Як я вже зазначила на початку, ми вирішили, що маємо пояснити нові правила, продемонструвати вигоду та надати чіткі інструкції. Все це, разом, мало допомогти організувати взаємодію та кооперацію. І тоді громада прийме зміни. Тому дуже велике значення мало те, про що і як ми будемо розказувати людям.
Окремо хочу сказати про важливість використання нашою редакцією різних форм для подання інформації. Адже ми мали не тільки розповісти їм про інші способи переробки гілок та залишок рослин, а ще й навчити новому, та й переконати в необхідності змінити вкорінені звички.
Тому ми використовували і традиційні формати, і нові. Наприклад, гумористичний: один з матеріалів був побудований як перелік із напівжартівливих порад-лайфхаків з утилізації гілок.
Використання різних форматів дозволило нам пояснити нові правила, продемонструвати вигоду та надати чіткі інструкції мешканцям
Крім того, ми освоїли новий для нас вид діяльності – створення відео-майстер-класу. Ми запросили до спілкування науковицю з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, співробітницю Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» Олену Міськову. Вона у доступній формі розповіла путивлянам про безпечні та ефективні методи утилізації органічних відходів, про заборону спалювання рослинних решток та про переваги компостування. Адже це класичний, перевірений часом спосіб поводження з органікою, який слугує як садівникам, так і природі. Компост – це, по суті, безкоштовне, екологічно чисте добриво. А для довкілля компостування означає зменшення викидів парникових газів (які утворюються на сміттєзвалищах) і зниження загального навантаження на полігон відходів.
Не забули ми і про перевірені та ефективні способи подання інформації. Так, відомо, що ілюстративна інформація сприймається набагато краще, аніж текстова. Тож вирішили зробити ґрунтовну інфографіку щодо того, як змайструвати вдома сучасний майданчик для компостування. Прості поради додали і про те, що можна і треба у компостувальну купу складати, а що – не слід.
Окрему цінність мали і експертні матеріали. Так, в інтерв’ю з начальником Відділу ЖКГ Миколою Мазіним пояснювалися не лише прості правила розподілу сміття, а й озвучили вартість роботи комунальної техніки. Він запропонував кооперацію для сусідів, за якої вивіз гілля може коштувати до 300 грн на вулицю. Це приблизно по 15-20 грн на будинок. Теж прекрасне рішення проблеми вивозу сезонного рослинного сміття за символічну плату.
Найвдалішим виявився у проєкті відео-формат. Ми планували зняти 3 відео, але додали ще одне: побачили, як комунальники вивозять гілля з вулиць, і зняли Рілз щоб люди власними очима побачили як це відбувається. Це один з найкращих доказів того, що самі по собі сміттєзвалища не зникають. Але коли кожен робить свою частину спільного договору – тоді гілки перетворюються на тепло в лікарні.
До речі, навіть не очікували, що відео про роботу подрібнювача будемо знімати безпосередньо на одній з вулиць міста. Це був неймовірний досвід: коли комунальники переробляли гілки в щепу, а перехожі зупинялися подивитися і поділитися враженнями та коментарями з нами. Це зовсім не той репортаж, який початково планували: що поїдемо на КП «Благоустрій громади», де перероблятимуть віття на щепу. Вийшло набагато жвавіше і цікавіше! І це дало результат: позитивні коментарі під відео і чимале охоплення – 13140 у Фейсбук та Інстаграм, і 1029 – у Телеграм.
А сукупна аудиторія проєкту склала близько 86 тис. читачів – 20 тис. дала друкована версія і більше 66 тис. – цифрові ресурси.
Найбільш дієвим було відео. А точніше відео того, як подрібнювач перетворює купу нікому не потрібних гілок на причіп щепи, яка стала паливом для обігріву лікарні
На думку усієї нашої редакції, саме досвід вул. Миколи-Можайського довів, що організованість веде до чистоти. Мешканці почали сприймати рослинні залишки не як сміття, а як цінний енергоресурс. Це дозволяє місту заощаджувати на закупівлі деревини для опалення бюджетних установ.
«Замість диму від багать – маємо безкоштовне паливо». «Дуже правильне, сучасне та корисне рішення». Такі відгуки путивлян отримали про цю ініціативу з переробки гілля, що накопичується на вулицях міста. А дехто взагалі радить робити потім пелети для опалення…
У підсумку хочу ще раз наголосити: спільними зусиллями можна перетворити проблему стихійних сміттєзвалищ (мінус 0,5 млн грн на рік із бюджету) на вигоду для громади – безкоштовне паливо для лікарні. Але на цьому – не кінець, а тільки початок. Попереду редакцію чекає немало роботи. Треба продовжувати наші «рейди» по майданчикам ТПВ, щоб не накопичувалися біля них купи гілля. А також продовжувати тему самоорганізації мешканців у приватному секторі. Попереду сезон переробки новорічних ялинок, та й хочеться, щоб зміни, які почались в нашій громаді, були тривалими.
Поради для колег як резюме нашого досвіду
Насамкінець хочу поділитися п’ятьма основними висновками з нашого досвіду, які точно будуть цінними для колег з інших редакцій.
◊ Співпраця та конкретика. Знайдіть місцеве комунальне підприємство, яке може надавати послуги подрібнення (або просувайте ідею придбання громадою подрібнювача). Налагодьте чіткий механізм кооперації між мешканцями та комунальниками.
◊ Акцент на вигоді. Пояснюйте, що рослинні залишки – це не сміття, а цінний ресурс. Підкреслюйте економічний зиск (заощадження на паливі для бюджетних установ).
◊ Надання лайфхаків. Створіть прості, зрозумілі інструкції для мешканців. Використовуйте нові форми матеріалів: інфографіка, майстер-клас, лайфхаки у жартівливій формі.
◊ Спільний збір. Наголошуйте на необхідності сусідської кооперації – збирати гілля в одному зручному місці (не біля контейнерів ТПВ) і викликати спецтранспорт один раз, поділивши витрати.
◊ Надайте контакти. Обов’язково публікуйте контактний телефон відповідальної особи для замовлення послуг.
АВТОРИ: Тетяна Каушан, редактор газети «Путивльські відомості», та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду