В цьому матеріалі ми хочемо поділитися досвідом як робота місцевого медіа об’єднала зусилля багатьох людей в громаді і показала, що створення умов навчання для дітей з особливими освітніми потребами – спільна справа, яку цілком можна і потрібно вирішувати зараз, а не колись, «після війни». Ми пишаємося тим, що змогли надати мешканцям голос і інструмент впливу, а дітям – реальний шанс на доступні й якісні інклюзивні послуги. Дізнайтеся і ви, як невелике місцеве медіа може змінювати ситуацію в громаді.
В нашій Роздільнянській міській територіальній громаді, що на Одещині, як і в багатьох інших українських громадах, є діти з особливими освітніми потребами. Як інформує відділ освіти Роздільнянської громади, кожного року кількість таких діток збільшується. Для їхнього навчання потрібний Інклюзивно-ресурсний центр, якого в нашій громаді немає. Є в сусідній, Лиманській, яка знаходиться в 30 км від нашої. Тож батьки щодня возять своїх діток на навчання в сусідню громаду. Це впливає на якість життя дітей з особливими освітніми потребами та їхніх родин, але розв’язати цю проблему можливо лише шляхом спільних дій. Ситуацію загострює ще й те, що на неї тривалий час не звертали належної уваги, був відсутній діалог між батьками, владою та фахівцями, влада нехтувала проблемою в умовах війни.
Покрокова інструкція: дії, які ми зробили
Ми вирішили допомогти громаді спробувати знайти рішення для проблеми або, принаймні, відверто її обговорити щоб зняти невизначеність. Саме діалог між батьками, освітянами, психологами, депутатами і місцевою владою мав допомогти проаналізувати усі важливі аспекти проблеми і розробити дорожню карту для найбільш реалістичного способу забезпечення дітей з особливими освітніми потребами (ООП) послугами Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) та наблизити створення такого Центру безпосередньо у нас в громаді.
На наше переконання редакція була ідеальним майданчиком для такого діалогу, оскільки публічність і відкритість дискусій забезпечують прозорість процесу та стимулюють владу до ухвалення рішень.
Оскільки відсутність діалогу була найпершою перешкодою у розв’язанні проблеми, саме з цього ми і почали шлях до змін
У межах проєкту ми провели кілька ключових заходів: зустріч із батьками, владою та освітянами для виявлення проблем і бар’єрів; дискусію з психологом про важливість надання послуг дітям з ООП та про значення ІРЦ для громади; візит до Лиманського ІРЦ із інтерв’ю з його фахівцями. Також відбулася нарада з керівництвом трьох громад (Роздільнянської міської, Лиманської селищної та Степанівської сільської) та депутатами, де було розроблено дорожню мапу з наближення надання послуг дітям з ООП Роздільнянської громади (зокрема, розгляд приміщень для можливого облаштування та створення ІРЦ та організацію перевезень дітей у перехідний період), а також план заходів з покращення матеріально-технічних умов Лиманського ІРЦ. Не менш важливу роль грала і робота з інформацією. Адже громада мала знати як деталі обговорень, так і думки експертів. Тож ми запланували публікацію 4 основних матеріалів із відео та декількох заміток, які мали інформувати мешканців, зменшувати стигму щодо дітей з ООП і підвищувати тиск на владу для ухвалення (а головне – виконання!) рішень.
Нижче перелік виконаної нами роботи. Все це ми підготували, організували та провели:
– 1 зустріч з батьками дітей з ООП та освітянами;
– 1 зустріч з психологом;
– 1 візит до Лиманського ІРЦ з інтерв’ю з директоркою та фахівцями;
– 1 нарада з керівництвом громади та депутатами;
– 1 виїзд на місце можливого розташування ІРЦ у Роздільнянській громаді.
Декілька важливих змін в громаді – це більше ніж ми очікували
По-перше, було налагоджено діалог між усіма сторонами — батьками дітей з ООП, освітянами, психологами, депутатами та владою. Це дозволило сформувати відкриту платформу, де озвучили понад 10 проблемних питань та визначили щонайменше 5 шляхів їх вирішення.
По-друге, вдалося вийти на політичні рішення. Завдяки публікаціям та зустрічам керівництво трьох громад ухвалило низку рішень:
◊ організувати підвіз дітей з ООП до Лиманського ІРЦ у перехідний період;
◊ виділити кошти на пальне;
◊ визначити приміщення для ІРЦ у м. Роздільна та розробити проєктно-коштористу документацію;
◊ оновити матеріально-побутову базу Лиманського ІРЦ (пандус, опалення, вікна).
Завдяки зустрічам керівництво ухвалило низку рішень. А громада дізналась реальну кількість дітей з ООП
По-третє, завдяки нашій роботі громада отримала реальну картину потреб. Вперше було з’ясовано, що кількість дітей з особливими освітніми потребами значно більша, ніж раніше вважалося: офіційні дані давали 92 дитини, тоді як у Лиманському ІРЦ їх обслуговується вже 140, а загальна цифра сягає понад 230 дітей. До речі, також було виявлено, що 70% відвідувачів Лиманського ІРЦ – це діти Роздільнянської громади. Все це в сукупності і стало підставою для планування створення власного ІРЦ у Роздільній.
По-четверте, медійна складова забезпечила широкий суспільний ефект. Чотири публікації з відео та одна замітка охопили понад 150 000 мешканців, отримали понад 600 реакцій та 45 коментарів. Це допомогло зменшити стигму навколо теми інклюзії та зробити проблеми дітей з ООП видимими для всієї громади.
Отже, найвищий результат полягає в тому, що завдяки поєднанню журналістської роботи та публічних обговорень вдалося не тільки підвищити рівень обізнаності населення, а й стимулювати ухвалення конкретних політичних рішень, які наблизили громаду до створення власного ІРЦ. Таким чином, інформаційна кампанія перетворилася на інструмент реальних змін.
Матеріали проєкту мали в 2-3 рази більше охоплення ніж ми очікували
Окрім організованих нами нарад та виїзних зустрічей, редакція підготувала та поширила низку матеріалів. Ми переконані, що саме поєднання медійної та комунікаційної роботи редакції принесло найбільший результат для громади.
ТОВ «Роздільнянське видавництво «Вперед» – це єдине незалежне локальне медіа в межах Роздільнянської міської, Лиманської селищної та Степанівської сільської громад, що вже більше 90 років слугує достовірним джерелом інформації для понад 50 тисяч місцевих жителів. Наша розгалужена система платформ має щомісячне охоплення авдиторії понад 700 тисяч, від молоді до старшого покоління: друкована газета «Вперед» має щотижневий тираж 1120 примірників, сайт щоденно відвідують від 100 до 4000 унікальних користувачів, сторінки у Facebook – 12600 користувачів, в Інстаграм – 2558 користувачів, YouTube – 1160 підписників, та у Telegram 475.
В цьому проєкті нами було підготовлено та оприлюднено:
– 4 основні публікації з відеоматеріалами,
– Наша активна робота з поширення матеріалів у соціальних мережах та місцевих групах, що охопило понад 100 000 мешканців громади.
Важливо відзначити, що наші публікації у межах проєкту продемонстрували значно вищі результати, ніж ми прогнозували.
Тема інклюзії та доступності послуг для дітей з ООП є соціально значущою та викликає живий відгук у громадах
Нижче ми подаємо аналіз основних показників охоплення та взаємодії для кожної з наших 4 основних публікацій з відеоматеріалами. Ця важлива статистика доводить, що тема інклюзії та доступності послуг – не просто важлива, а така, яку активно вивчають і на якій приділяють увагу.
Стаття “Чи буде ІРЦ у Роздільній? Громада шукає рішення для дітей з особливими освітніми потребами”
◊ Очікуване охоплення: 7 000
◊ Фактичне: понад 23 000
◊ Коментарі: 12
Стаття “Діти з особливими потребами — це не виняток, це частина суспільства”
◊ Очікуване охоплення: 10 000
◊ Фактичне: 27 000
Стаття “Візит до Інклюзивно-ресурсного центру Лиманської громади: про роботу, виклики та надію на зміни”
◊ Очікуване охоплення: 10 000
◊ Фактичне: 21 000
Стаття “Дорожня мапа наближення послуг до дітей з ООП”
◊ Охоплення уточнюється, але попередня динаміка дозволяє прогнозувати перевищення початкових очікувань.
Крім онлайн-платформ, матеріали також виходили у друкованій газеті «Вперед» (4 публікації, тираж – 1100 примірників, загальне охоплення – понад 4400 читачів).
Додатково всі статті та відео поширювались у спільнотах Роздільнянської та Лиманської громад із загальною аудиторією понад 20 000 осіб, що значно підсилило ефект від публікацій.
Важливий коментар до наших результатів, до якого ми хочемо привернути окрему увагу.
◊ Тема інклюзії та доступності послуг для дітей з ООП є соціально значущою та викликає живий відгук у громадах.
◊ Формат матеріалів був зрозумілим і близьким для читачів — через історії дітей, коментарі батьків та фахівців.
◊ Активне поширення через локальні групи Facebook та офіційні сторінки громад збільшило охоплення в рази.
У підсумку ми бачимо, що очікування щодо охоплення були перевищені майже у 2–3 рази, а це означає, що медійні матеріали не лише дійшли до широкої аудиторії, а й стали інструментом для формування суспільного діалогу навколо важливих освітніх питань.
До речі, охоплення на цифрових платформах склало понад 100 тис читачів, а очікування були на орієнтовно 50 тис. Матеріали в газеті «Вперед– близько 4400 читачів). Якщо ще додати й охоплення на інших платформах громад, то можна говорити про понад 150 тисяч читачів.
Головне: тема інклюзії стала спільною справою громади
Головним результатом проєкту ми вважаємо те, що вдалося перетворити тему інклюзії з «невидимої» на публічну і пріоритетну для громади. До проєкту проблеми дітей з ООП залишалися радше приватними турботами окремих родин. Завдяки нашим публікаціям, зустрічам і створенню платформи для діалогу ми зробили їх спільною справою громади, залучивши до розмови батьків, освітян, психологів, депутатів і владу. Тож найцінніше, що ми зробили для мешканців, – це дали їм голос і інструмент впливу, а для дітей – реальний шанс на доступні й якісні інклюзивні послуги.
Для нашого медіа цей проєкт став важливим кроком у посиленні ролі редакції як майданчика для суспільного діалогу та адвокації важливих тем. Ми отримали новий досвід організації зустрічей і комунікації між різними групами стейкхолдерів, а також підвищили довіру з боку громади, яка побачила в редакції партнера та захисника інтересів. Проєкт показав, що наша журналістська робота здатна не лише інформувати, а й безпосередньо впливати на ухвалення рішень, і саме це дає нам підстави думати про подальший розвиток і впевнено планувати нові ініціативи для громади.
Найцінніше, що ми зробили для мешканців – дали їм голос і інструмент впливу, а для дітей – реальний шанс на доступні й якісні інклюзивні послуги. Себе ж показали як майданчик для результативного діалогу та адвокації важливих тем
Окрема заувага – щодо грантового фінансування. Ми планували таку діяльність раніше, однак саме через обмежені можливості та брак фінансування не мали змоги залучити додаткового фахівця (відеооператора/ монтажера) та здійснити декілька виїздів до Лиманського ІРЦ. А ментори УАМБ допомогли нам звернути увагу на необхідність порушення низки ключових питань під час проведення обговорень. Що, як я вже зазначила, дало нам новий досвід, а проєкту забезпечило високу результативність.
І, нарешті, про реакцію самої громади. Нас дуже надихнуло те, що батьки дякували за можливість бути почутими, психологи та фахівці Лиманського ІРЦ за привернення уваги на важливість цієї теми та проблему, яка набирає обертів, а влада вперше почала відкрито говорити про проблему, яку раніше відкладали «на потім». Ми відчули, що наша робота має реальну цінність, бо вона вплинула на життя конкретних дітей і сімей. Для редакції це стало доказом, що навіть невелике місцеве медіа може змінювати ситуацію в громаді, якщо працювати системно й наполегливо. Додатково нас надихає й те, що завдяки проєкту ми отримали нових читачів, а відвідуваність матеріалів зросла, що підтверджує інтерес людей до теми інклюзії.
Наш найбільший досвід – до уваги колег
Отже наш найбільший досвід, яким хочемо поділитися, полягає в тому, що навіть невелика редакція може стати майданчиком для діалогу між владою, батьками й фахівцями — головне правильно організувати процес. Ми зрозуміли: треба не лише писати про проблему, а й створювати простір для зустрічей і обговорень, а потім обов’язково висвітлювати це у матеріалах, щоб більше людей долучалося до дискусії. Це дає відчутний ефект: громада починає бачити, що ЗМІ не просто інформує, а допомагає змінювати ситуацію.
Навіть невелике місцеве медіа може змінювати ситуацію в громаді, якщо працювати системно й наполегливо.
Колегам я би радила звернути особливу увагу на баланс — важливо чути всі сторони: батьків, освітян, чиновників, психологів. Також варто заздалегідь планувати серію публікацій, а не одну, щоб тема «не згасла» після першої хвилі. І ще — не бійтеся бути «посередниками», бо саме ця роль дозволяє журналістам досягати реальних змін, а не просто описувати проблеми.
Ми ж, зі свого боку, ми плануємо продовжувати цю роботу, адже проєкт став лише початком на шляху до створення Інклюзивно-ресурсного центру в Роздільній. Тему будемо тримати в постійному фокусі редакції: висвітлювати перебіг процесу, рішення міської ради, комісій, думки батьків та фахівців. А з фінансуванням цього, сподіваємося, тепер буде легше. Ми тепер зможемо робити публікацій про подальші результати роботи Роздільнянської міської ради на шляху до покращення умов надання послуг дітям з ООП в Лиманському ІРЦ та у створенні власної установи в м. Роздільна, в межах договору, укладеного за результатами тендеру між міськрадою та редакцією на висвітлення діяльності органу місцевого самоврядування.
Автори: Наталя Буковська, редакторка медіа «Вперед» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу коштом Українського медіафонду