Настрої ветеранів та їхніх сімей бувають і такими: «ветерани/ки кинуті напризволяще», «громада про них забула», «використали і списали». Одна причин – брак комунікації в громадах, недостатня інформованість ветеранів про їхні можливості та підтримку, недостатня активність громади по відношенню до ветеранів, до їхнього залучення в життя громади. Коли в редакції «Одеське життя» чітко побачили цю проблему, то вирішили, що це задача місцевого медіа і поставили собі за мету підвищити рівень обізнаності ветеранів/ок ЗСУ і членів їх родин щодо можливостей отримання допомоги і пільг від громад, де вони проживають.
В Україні існують різні рівні та програми підтримки ветеранів та ветеранок ЗСУ, а також їхніх родин — на державному і місцевому рівнях, від громадських, благодійних організацій, донорів тощо. При цьому підтримка на місцевому рівні не є стандартизованою – дуже часто вона суттєво різниться навіть в межах області. Окрема проблема – слабка комунікація між владою та ветеранами, не побудована у зручний для ветеранів спосіб. У громадах відсутні «дорожні карти»: ветерани/ки, ЗСУ їхні сім‘ї витрачають багато часу та ресурсу на ходіння кабінетами посадовців.
Навіть те, що місцева влада могла б зробити в плані інформування, і це б суттєво допомогло ветеранам – не зроблено і досі в більшості громад. Тому редакція «Одеське життя» поставила собі за мету підвищити рівень обізнаності ветеранів/ок ЗСУ і членів їх родин щодо можливостей отримання допомоги і пільг від громад, де вони проживають. Свої зусилля в цьому проєкті ми сфокусували на Бессарабській, Любашівській та Ренійській громадах Одеської області.
У яких саме питаннях ми вирішили допомогти ветеранам
Як показав проведений нами аналіз офіційних сайтів Любашівської селищної ради, Ренійської міської ради та інших громад Одеської області, до ветеранів/ок ЗСУ не доведена інформація про всі можливості отримання допомоги та підтримки від місцевих громад. Трохи краще справи у Бессарабській громаді, на сайті якої нещодавно з’явилась рубрика «Сектор з ветеранської політики», але інформація була неповною.
Ми також дізналися, що ГО “Правозахисний центр “Принцип” за підтримки донорів розробив типові схеми надання послуг у громадах, але це лише рекомендації загального характеру, не пристосовані до практичних аспектів окремих громад.
У місцевих медіа в тих громадах, які ми вивчали, лише частково оприлюднюється інформація щодо соціальної підтримки ветеранів/ок ЗСУ, тобто вона і неповна, і не систематизована, а ще її важко знайти. Ускладнює ситуацію те, що під час війни доступ до «Єдиного державного реєстру ветеранів війни» обмежено, громади не мають списків ветеранів/ок ЗСУ, щоб налагодити з ними адресний зв’язок.
Інформація щодо підтримки ветеранів в громадах оприлюднюється частково, не систематизовано, і знайти її важко
В результаті у ветеранів/ок ЗСУ, членів їх родин, а також у інших мешканців громад складається думка, що «ветерани/ки кинуті напризволяще», «громада про них забула», «використали і списали» тощо.
Про це журналісти видання “Одеське життя” дізнались при спілкуванні безпосередньо з ветеранами та членами їхніх родин. Такі думки збільшують соціальну напругу, призводять до відкритих конфліктів між ветеранами/ками ЗСУ та окремими представниками громад.
Проблема стосується й тих, хто у цей час на фронті чи тільки збирається мобілізуватися: вони не бачать піклування громад про своїх ветеранів/ок.
Журналісти важливі: як завдяки нашій роботі ветерани отримують більше допомоги
Оскільки ми визначили проблему як недостатню комунікацію між громадами та ветеранами, то саме на її вирішення і спрямували свої зусилля. Далі розкажемо як наша робота спрацювала в різних громадах.
По-перше, ми створили і поширили оглядову статтю та шість інтерв’ю, основною метою яких було проінформувати цільові аудиторії в Бессарабській, Любашівській та Ренійській громадах, а також інших мешканців про існуючі можливості отримання допомоги ветеранів/ок ЗСУ та членів їх родин з боку громад, філій держустанов, благодійних фондів тощо у цільових громадах. Це збільшило кількість звернень, отриманої допомоги і пільг, а також знизило соціальну напругу і ймовірність виникнення конфліктних ситуації.
Окрім того, це дозволило виявити проблеми, з якими стикаються ветерани, щодо отримання допомоги з боку громад, а також потреби ветеранів/ок ЗСУ та членів їх родин. Відзначаємо, що така наша робота дозволила протягом проєкту вирішити 5 особистих проблем. Робота в цьому напрямку триває.
Ми зібрали та поширили інформацію та контакти. Це збільшило кількість звернень, отриманої допомоги і пільг, а також знизило соціальну напругу і ймовірність виникнення конфліктних ситуації
По-друге, ми підготували довідкову інформацію про установи, які надають допомогу і пільги в громадах, а також надали контакти відповідальних осіб. Виготовлені пояснювальні матеріали у форматі односторінкових інструкцій ми розповсюдили серед учасників трьох організованих нами дискусій (у форматі круглих столів), через офіційні сайти, соціальні мережі, локальні групи, а також надрукували на шпальтах газети.
По-третє, ми провели три дискусії у форматі круглих столів – завдяки цьому створили майданчики для комунікації між громадою і ветеранами. Відбулася координація роботи органів місцевого самоврядування, профільних ГО, філій держустанов, благодійних фондів тощо для покращення допомоги ЦА. Почато зміни політик органів місцевого самоврядування щодо підтримки ЦА.
Ці дискусії дозволили отримати низку дуже важливих результатів.
Так, у Ренійській громаді у 2025 р. збільшено фінансування на лікування і реабілітацію ветеранів, порівняно фактичною допомогою з 2024 р. А у Любашівській громаді прийнято рішення про виділення приміщення для створення ветеранського простору. В Бессарабській громаді окремим пунктом до комплексної програми підтримки ветеранів війни та родин військовослужбовців внесли забезпечення передплатою за кошти громади на місцево-регіональні друковані видання. Це зроблено для покращення інформування ЦА. Загальна кількість передплатників – 334.
Чи дійсно ми допомогли? Що кажуть самі ветерани
Після круглих столів було проведено анкетування, в якому взяв участь 31 мешканець цільових громад. Отримана стовідсоткова підтримка проєкту: учасники круглих столів висловились за проведення аналогічних інформаційно-комунікаційних кампаній в інших громадах Одещини.
87% опитаних сказали, що скористаються інформацією особисто і будуть розповсюджувати серед знайомих, 13% зазначили «можливо скористаюсь».
61 % учасників круглих столів зазначили, що всі проблеми було обговорено, 36% вважають, що озвучені деякі проблеми, один ветеран казав, що проблеми, які його хвилюють, не підіймалися.
Юрій Федорчук, журналіст: У ході круглого столу йшла мова про необхідність створення у Любашівці громадської організації ветеранів – керівництво громади взяло на себе зобов’язання допомогти в оформленні всіх необхідних документів. Така ГО в подальшому сприятиме вирішенню проблем ветеранів\ок ЗСУ».
Отримана стовідсоткова підтримка проєкту: учасники круглих столів висловились за проведення аналогічних інформаційно-комунікаційних кампаній в інших громадах Одещини
Нам здається важливим поділитися більш детальними результатами нашого опитування, а саме тим, як планують скористатися отриманою інформацією самі ветерани. Отже, мешканці громад планують використати свої нові знання для отримання:
♦ фінансової допомоги від громади – 23 людей,
♦ медичної допомоги – 17,
♦ пільг для членів родини – 14,
♦ пільг з комунальних платежів – 13,
♦ юридичної допомоги – 12,
♦ соціальних послуг – 11 осіб.
Підсумовуючи наш досвід, звертаємо увагу колег, що цільова аудиторія цього проєкту невелика, але війна триває і ветеранів, що повертаються додому після поранень чи з інших причин, стає все більше. Вже сьогодні кожній громаді важливо розробити алгоритм взаємодії з захисниками і захисницями, щоб максимально швидко вирішувати їх питання і проблеми. Створення довідників для ветеранів зі всіма контактами установ та відповідальних осіб – це також дає можливість ефективніше та швидше вирішувати проблеми.
А ще ми радимо колегам звернути увагу на пошук контактів ветеранів та їх родин. База даних про ветеранів закрита, тому журналістам потрібно самотужки шукати контакти, налагоджувати особисті комунікації з ветеранами.
Наскільки така робота є цінною для самої редакції
Не менш важливими були результати цього проєкту і для нас самих. Завдяки проекту ми здобули додатковий досвід створення публікацій у форматі журналістики рішень, тобто своєю інформацією допомогли людям. Це підвищило імідж видання «Одеське життя», продемонструвало, що ми здатні впливати на життєдіяльність громад та вирішувати нагальні потреби громадян.
Антоніна Бондарева, журналістка: «Особисто для мене було дуже складно організувати круглий стіл. У можновладців бажання комунікувати з ЦА ніби то було, але захід декілька разів відкладався. Але вже після зустрічі, що мала результат, заступник голови міськради Іван Стадніков подякував мені за наполегливість. Подякувала родина Куртєвих, яка самотужки шукає зниклого безвісті родича. Для мене також важливі отримані додаткові контакти з мешканцями громади – я маю намір відслідковувати подальше вирішення їх проблем».
Наші результати підвищили імідж видання і підкреслили, що ми здатні впливати на життєдіяльність громад та вирішувати нагальні потреби громадян
А ще, аналізуючи свій досвід, ми хочемо привернути увагу колег, що підвищення рівня обізнаності ветеранів/ок ЗСУ і членів їх родин щодо можливостей отримання допомоги і пільг від громад, де вони проживають – це комплексна задача, що потребує:
♦ висвітлення існуючих можливостей,
♦ вивчення проблем ЦА, що не вирішені,
♦ надання довідкової інформації, що сприятиме найшвидшому наданню допомоги ветеранам від громад,
♦ організації безпосередньої комунікації.
Наша редакція і раніше планувала проведення такої комплексної інформаційно-комунікаційної кампанії, але не мала фінансових ресурсів, зокрема, для організації і проведення круглих столів, для виготовлення інформаційних ванпейджерів окремо для кожної громади. Грантове фінансування, яке ми отримали для реалізації нашого задуму, сфокусованого на потребах ветеранів, дозволило провести комплексну інформаційно-комунікаційну кампанію саме так, як ми вважали за потрібне.
Аудиторія, яку ми охопили цим проєктом, склала у друкованому медіа близько 224 000 осіб, а на наших цифрових платформах – 37 598. До речі, на наш проект – підвищення рівня обізнаності ветеранів/ок ЗСУ і членів їх родин щодо можливостей отримання допомоги і пільг від громад – звернули увагу деякі інші регіональні медіа, які розмістили інформацію. Таким чином, аудиторію збільшено.
На прохання мешканців редакція вже розпочала виконувати наступний інформаційний проект
Тож ми плануємо і в подальшому висвітлювати проблеми ветеранів/ок ЗСУ і членів їх родин в інших громадах Одещини. Плануємо розповідати про корисний досвід підтримки ветеранів, роботу ГО, волонтерів тощо.
А також будемо використовувати свій досвід і для вирішення інших задач та запитів. Так, до журналістів звернулись мешканці громад щодо проблеми збільшення кількості хижаків, що несуть загрозу. На прохання мешканців та громадських організацій мисливців і рибалок редакція розробила наступний інформаційний проект, який вже стартував.
АВТОРИ: Антоніна Бондарева, журналістка видання «Одеське життя» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
«Цей матеріал підготовлено у співпраці з Українською асоціацією медіа-бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».