Хоча працівники нашої редакції давно беруть участь у волонтерській діяльності, у проєктах із підтримки ВПО, в реалізації багатьох соціальних проєктів у громаді, аудиторія цього проєкту була для нас дуже специфічною. Люди (особливо військові) переважно закриті, відчужені, з ними важко комунікувати. Представники влади теж бачать ці проблеми, але не завжди вміють із ними справлятися, бо у них недостатньо таких і знань, і вмінь. Цей проєкт надав нам можливість здобути певні навички – і ми тепер почуваємося більш впевненими у спілкуванні з військовими, ми здобули більше приятелів і добрих знайомих у їхньому середовищі, які допомагають нам знаходити контакт з іншими. Ми домовилися об’єднувати зусилля.
Активна і «щільна» робота з військовими та їхніми родинами на часі вже давно, ще з 2014 року, а з 2022-го її актуальність збільшилася в рази. Проблем багато, вони не вирішуються, а натомість накопичуються у суспільстві, в громадах. Щоб ці проблеми вирішувати, важливо робити їх публічно відомими, разом шукати можливі рішення. Адже проблеми часто накопичуються не тому, що їх вирішити неможливо з тих чи інших причин. А тому, що без обговорення не завжди можна знайти рішення. А ще тому, що для ефективної реалізації рішення потрібна взаємодія, залучення людей.
Але саме з цим і виникає проблема, коли до обговорень потрібно залучити внутрішньо переміщених осіб (ВПО), учасників бойових дій (УБД), членів сімей військових. Ця аудиторія часто закрита для спілкування, і працювати з нею нам усім потрібно ще навчитися. Тому ми вирішили, що можемо залучити фахівців, які будуть вчити нас усіх спілкуватися, а ми ж медіа – то зможемо поширити цю науку таким чином, щоб якомога більше мешканців наших громад теж навчилися.
Ми вирішили, що можемо залучити фахівців, які нас усіх будуть вчити спілкуватися. А медіа поширять цю науку, і мешканці теж навчаться
Це – те, що ми можемо і вміємо робити. Тому і взялися за проєкт. І зробили кілька успішних, правильних, позитивних кроків. Вони спрямовані на консолідацію суспільства, взаєморозуміння, взаємоповагу – наразі це дуже важливо. Саме про це – наш матеріал. Ми хочемо поділитися своїм досвідом, бо вважаємо, що подібні проблеми існують не тільки в нашій громаді, і вирішити їх можна у подібний спосіб.
Як ми поєднали практичні заняття і цінні публікації
Наша редакція газети «Прапор» та сайту «Звісно.News» виконувала проєкт, який ми назвали «#ЗвісноКорисно», щоб підкреслити свою роль для мешканців наших громад, нашої аудиторії. Наш проєкт мав на меті надати психологічну і правову допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам, а також ВПО Хорошівської, Новоборівської та Іршанської громад Житомирської області. Водночас ми доклали зусиль, щоб висвітлити в медіа найгостріші проблеми цієї аудиторії та актуалізувати їх для органів місцевого самоврядування. А ще ми прагнули допомогти мешканцям наших громад краще зрозуміти суть проблеми та об’єднати їхні зусилля, згуртувати суспільство для допомоги і захисникам, і ВПО.
Працівники нашої редакції давно беруть участь у волонтерській діяльності, у проєктах із підтримки ВПО, у реалізації багатьох соціальних проєктів у громаді, тож знаємо проблему в деталях. Як медіа, ми зрозуміли, що треба готувати і подавати більше матеріалів про військових, їхні долі, проблеми, аби про це краще знало суспільство. Але найважчим виявилося розпочати і організувати перші заняття для учасників бойових дій (УБД) і військових. Це дуже пасивна і складна аудиторія. Проте ми постаралися, співпрацювали з органами місцевого самоврядування (ОМС), громадськими організаціями (ГО), активістами в громадах, і у нас вийшло залучити всі ці аудиторії до взаємодії.
Найважчим виявилося розпочати і організувати перші заняття для учасників бойових дій і військових. Це дуже пасивна і складна аудиторія
Отже, нашими ключовими експертами, локомотивами проєкту, були фахівці, які проводили заняття для УБД та ВПО. Але одних таких занять було недостатньо, адже безцінну для громади інформацію потрібно було донести до максимальної кількості мешканців та до працівників органів самоврядування.
По-перше, кількість учасників одного тренінгу дуже обмежена, і в таких заняттях, звісно, мали брати участь, у першу чергу, наші захисники, члени їхніх сімей та переселенці. Саме для них ці заняття мали найвищу цінність, і саме для залучення цих людей до спілкування та взаємодії нам потрібна була допомога фахівців.
По-друге, не всі бажаючі мали час і можливість брати участь в таких заняттях. Саме тут і потрібно було долучити медіа, щоб створити і поширити матеріали, які б донесли цю важливу інформацію до максимальної кількості мешканців наших громад.
Тож в рамках проєкту ми проводили потужну роз’яснювальну роботу через наші публікації серед жителів громад і через проведені заходи про основні правила спілкування з військовими. Ми надавали чіткі інструкції, як потрібно поводитись цивільним із військовими у різних випадках. Давали розуміння, чому військові приносять у цивільне життя ті навички поведінки, які вони здобули на фронті.
Ми навчали людей прийомам самодопомоги у стресових станах, у станах агресивності та інших. У наш час усі люди переживають затяжний стрес, тому дихальні вправи, із «заземлення», медитації тощо є помічними для усіх. Тобто навчання на заняттях поєднувалися з публікаціями порад фахівців у наших медіа.
А ще ми виготовили буклети з корисною інформацією, яка допоможе цивільним краще розуміти фронтовиків, а військові знайдуть у буклеті для себе теж важливу інформацію.
Також ми опублікували багато мотиваційних історій військовослужбовців, яким вдалося реалізувати себе в цивільному житті. Це приклад для інших, хто поки що в пошуках себе.
Будемо й надалі працювати в цьому напрямку.
Люди відповідально працюють на тренінгах
За час роботи за проєктом у нас вийшло 11 публікацій в газеті і ще 11 – на сайті та в соцмережах. Цими публікаціями охоплено понад 50 тисяч людей: 20 тисяч через газету, і ще 30 тисяч через наші цифрові платформи.
Пишаємося, що понад 100 людей нам вдалося залучити до занять – саме ту аудиторію, яка є дуже складною і пасивною. Ми бачили, що матеріал, який подавали тренери, і ті вправи, які вони просили аудиторію виконувати – був опрацьований. Ці заняття піднімали настрій, покращували емоційний стан людей. Лише один чоловік, учасник бойових дій з важкою ампутацією, покинув захід. За його словами, тому, що не отримав те, чого очікував. Звісно, тут частково і наша провина – що не змогли чітко сформувати його очікування. Але всі інші учасники заходів були задоволені, про що свідчать результати наших опитувань.
Тільки 1 чоловік з 100 учасників тренінгів покинув захід. У 99% учасників поліпшився загальний стан і настрій після наших занять
Усі учасники наших заходів заповнювали спеціальні опитувальники до і після занять. У такий спосіб ми зібрали понад 100 анкет, у яких отримали відповіді й військових, і цивільних і проаналізували отримані результати.
Усі опитані вказали на позитивний результат, на здобуття нових знань і умінь. У 99% учасників поліпшився загальний стан і настрій після наших занять.
Також з опитувальників ми виявили основні проблеми, побажання і пропозиції, і передали ці висновки місцевій владі для використання в роботі.
Довіра до місцевого медіа – основа для ефективності місцевої влади
Ми ще раз переконалися, що можемо і вміємо працювати з цією ЦА. Ми допомогли ОМС наблизитись до вирішення проблем цієї ЦА. Зробили важливий крок у підвищення взаємодії мешканців громади та місцевої влади. Впевнені, що це дозволить збільшити залучення людей у спільні справи.
У нас з’явилося багато гарних знайомих серед військових і родин, ми підвищили впізнаваність та авторитет наших медіа. Після кожного заходу нам дякували за роботу. До речі, дякували за те, що ми людей розпитали, послухали, поцікавилися їхніми проблемами тощо. Багато ідей було висловлено саме учасниками заходів для подальшої роботи.
Ми побачили, що наш проєкт можна і потрібно продовжувати. Ми уже показали й надалі можемо бути певною мірою медіаторами між військовими і ОМС, тому що у військових із різних причин дуже багато негативу у ставленні до владних інституцій. Це зрозуміли й селищні ради. Ми готові співпрацювати в цьому плані, проводити різні заходи, налагоджувати якісну комунікацію між владою і військовослужбовцями та їхніми родинами.
Роль місцевого медіа дуже важлива в громадах: у військових з різних причин дуже багато негативу у ставленні до владних інституцій
Ми впевнені, що справилися із завданням. Адже саме про це кажуть подяки від ОМС за нашу роботу, від учасників наших заходів і багато позитивних коментарів на цифрових платформах. І це надихає нас і впевнює, що ми на правильному шляху.
А ще дуже важливо, що, працюючи за проєктом, ми краще вивчили проблеми і потреби військовослужбовців та їхніх родин. Ми чітко зрозуміли, що різні люди мають не однакові потреби в інформацїі, але ці потреби можна згрупувати в декілька категорій, на що спиратися у спілкуванні, у підтримці, у будь-якій взаємодії, у підготовці журналістських матеріалів.
Ще ми переконалися, що наш проєкт пробив «кригу» у роботі селищних громад (Хорошівської, Навоборівської та Іршанської) з військовослужбовцями та їхніми родинами. Якщо ще на формальному рівні певна робота проводиться (виплачуються невеликі матеріальні допомоги, надається певна допомога в оформленні документів тощо), то на рівні психологічної підтримки, простої людської уваги, піклування, вивчення потреб і проблем, виявлення всебічної поваги до воїнів та їхніх родин – тут ще непочатий край роботи. Потребує покращення налагодження ефективної комунікації між представниками владних структур із військовослужбовцями. Старости не завжди знають, хто прийшов у відпустку, хто демобілізувався. А якщо і знають, то не завжди йдуть на спілкування. Просто не мають елементарних знань про особливості стану військового, який був на фронті. Не вміють із ними спілкуватися, не розуміють, чому вони бувають агресивними, нестриманими, різкими, або подавленими.
Проєкт пробив «кригу» у роботі селищних громад з військовослужбовцями та їхніми родинами
Так само спілкування з родинами не завжди є вдалим, не завжди результативним і позитивним.
Тож цей проєкт довів нам справедливість простої істини, що чим більше знаєш, тим більше бачиш, як багато ти ще не знаєш і не вмієш. Ми побачили, наскільки багато ще треба робити в цьому плані. І кожен наш крок відкривав нові й нові як проблеми, так і можливості й ідеї для реалізації наступних кроків на їх вирішення. Нас почули представники ОМС. Спілкування було дуже відвертим і зацікавленим. Представники влади теж бачать ці проблеми, але не завжди вміють із ними справлятися, бо у них немає достатніх і знань, і умінь. Ми домовилися об’єднувати зусилля.
Важливі висновки для нас самих і для колег
Звісно, не треба думати, що ми придумали щось нове та унікальне. Ми працювали в цьому плані й раніше. Проте наша цільова аудиторія дуже специфічна. Люди (особливо військові) переважно закриті, відчужені, з ними важко комунікувати. Цей проєкт надав нам можливість здобути певні навички – і ми тепер почуваємося більш впевненими у спілкуванні з військовими, ми здобули більше приятелів і добрих знайомих у їхньому середовищі, які допомагають нам знаходити контакт з іншими.
Але справедливо й інше. Робота з нашою ЦА потребує потужних ресурсів, у першу чергу внутрішніх – моральної і психологічної стійкості. Цьому потрібно вчитися. Проєкт нам багато у цьому сенсі допоміг. Дав поштовх для більш активних дій. Ми самі взяли участь у всіх психологічних тренінгах і теж отримали великий ресурс для подальшої роботи.
Робота з військовими та членами їхніх сімей потребує спеціальних вмінь, моральної і психологічної стійкості. Медіа мають вміти виконувати цю роботу професійно
Ще один важливий для нас висновок, що правильно починати з опитування ЦА, а вже потім враховувати вказані проблеми, претензії, побажання в роботі, аби максимально відповідати очікуванням людей. А до того, як починати взаємодіяти з певною ЦА, треба максимально вивчити усю доступну інформацію про цю цільову аудиторію, аби максимально ефективно взаємодіяти й досягати результатів.
Тож, підсумовуючи, ми обов’язково будемо працювати на продовження цього проєкту, незалежно від того, буде донорське фінансування на його реалізацію, чи ні. Тема військових та їхніх родин – одна з найбільш актуальних на сьогодні у суспільстві. Тому вона залишиться у нашій роботі і як журналістів, і як небайдужих громадян країни, в якій іде визвольна війна.
АВТОРИ: Мінялук Галина, редакторка газети «Прапор» та сайту «Звісно.News» та Погорелов Олексій, президент Української асоціації медіа бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.