Коли в нашій громаді побільшало людей і сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, ми зрозуміли: людям потрібне зручне місце, де вони зможуть отримати підтримку, порадитися з тими, хто знаходиться у подібних ситуаціях, познайомитися, почути нове. Іншими словами, ми вирішили допомогти людям, які в умовах війни потребують соціальної, психологічної, інформаційної підтримки. І усього за 3 місяці такий центр створений, працює, його активно підтримує місцева влада, забезпечивши йому інклюзивність. Охоче ділимося досвідом – адже такі центри сьогодні потрібні всім громадам без виключення.
Ми – місцеве медіа з селища Котельва, що розташоване на півночі Полтавської області, недалеко до межі з Сумщиною та Харківщиною. Від нас до кордону з Бєлгородщиною по прямій – менше 100 км. Ми видаємо друковане видання, газету «Народна трибуна», і маємо сторінку «Народна трибуна» у Фейсбук. Це так, тому що багато людей старшого покоління не уявляють свого життя без газети, яку можна взяти в руки, перечитати, передивитися. Дехто каже: «Я читаю «Народну трибуну» від першої до останньої сторінки…» Водночас, більш молодші читачі охоче переглядають наші публікації в мережі Фейсбук. Тож враховуємо інтереси всіх.
Сьогодні в нашій громаді майже 1500 переселенців, більше 400 сімей військовослужбовців, вже понад 40 загиблих захисників, в яких залишилися діти, дружини, батьки. Крім того, багато військових повертаються додому після тяжких поранень, контузій, травм. Побільшало за роки війни й сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Коли до редакції приходили переселенці з Харкова і Херсона, щоб дати оголошення про пошук роботи і житла, ми зрозуміли — це проблема далеко не двох людей, її треба виносити на широкий загал.
Життя нам підказало: громаді потрібна зручна платформа, де люди зможуть допомогти один одному, порадитись, отримати підтримку від громади
Тож вирішили, що зможемо допомогти людям, якщо створимо зручне місце, де вони зможуть отримати підтримку, порадитися з тими, хто знаходиться у подібних обставинах, познайомитися, почути нове. Іншими словами, ми вирішили допомогти людям, які в умовах війни потребують соціальної, психологічної, інформаційної підтримки. І саме це обрали основною метою свого проєкту. Відповідно, в фокусі нашої уваги, перш за все, були військовослужбовці та їхні родини, внутрішньо переміщені особи, родичі загиблих воїнів та сім’ї з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Ініціатива – наша, але задача і її рішення – спільні
Перше, що нам потрібно було зробити – провести обговорення, щоб донести нашу ідею, зібрати думки та бачення наших мешканців і знайти рішення для того, щоб створити в громаді такий простір. Простір, де дружини і матері військових, демобілізовані військовослужбовці зможуть зустрітися і поспілкуватися між собою, де далеко від рідної домівки переселенці знайдуть земляків. Тож ми організували такі обговорення, де «за круглим столом» учасники розглядали різні варіанти, говорили про основні потреби та напрацьовували можливе рішення. Окрім обговорень, робили відповідні публікації в газеті, в соціальних мережах – адже хотіли отримати відгуки від якомога більшої кількості мешканців.
Місцеве медіа – найкращий оператор комунікаційної платформи в громаді. Завдяки нашим вмінням та поширенню інформації, люди і беруть участь у вирішення проблеми, і користуються спільними результатами
І це спрацювало. Нашу ідею охоче підтримало керівництво громади і завдяки спільним зусиллям її вдалося реалізувати. До речі, питання, де саме розмістити центр, на цих зустрічах теж активно обговорювали.
Пишаємося швидкістю впровадження рішення в життя
Ми пишаємося, що за ці кілька місяців не просто обговорили проблему і знайшли рішення. Наш головний успіх – що такий центр вже працює у громаді. Якщо чесно, ми навіть не розраховували, що селищна рада створить центр ще й з урахуванням потреб інклюзії. А це, як виявилося, дуже потрібно. Адже в нас багато воїнів, які повернулися з війни інвалідами.
Наприклад, Олександр Лук’янов, який втратив на війні око і нижню кінцівку. Але він не впадає у відчай, бо вдома — п’ятеро чарівних донечок, наймолодша з яких народилася в 2023 році. Олександр став одним із перших відвідувачів центру. Приходить туди разом із дружиною Тетяною.
В центрі сьогодні не лише надають психологічну допомогу та різні консультації, а й проводять заняття з англійської мови для демобілізованих військовослужбовців та членів їх родин. Це стало можливим завдяки тому, що одна із працівниць закладу має 14-річний досвід роботи вчителем іноземної мови.
За перші два тижні роботи послугами нового центру скористалися майже 150 людей
Напевно, тому, що ми багато що обговорили на «круглих столах» і завдяки відгукам на наші публікації, створений у громаді центр користується попитом з перших днів. Так, за перші два тижні роботи до Центру звернулися майже 50 ветеранів російсько-української війни та членів їх сімей, а також 40 членів родин загиблих військовослужбовців, 30 внутрішньо переміщених осіб. У групу з вивчення англійської мови записалося 15 осіб з числа військовослужбовців та членів їх родин. Цей результат – точно чудовий доказ того, що наші зусилля були важливими.
Чому для таких проєктів потрібна підтримка
Здається, ми могли б це зробити і без донорської підтримки. Так, дійсно, могли б, але не в часи війни. І, перш за все, тому, що нинішні кадрові й фінансові можливості редакції дуже обмежені. Сьогодні в нашому колективі лише четверо працівників, із яких двоє — творчі, тобто журналісти. А треба ж було організовувати «круглі столи», робити відповідні анонси, створювати новинні матеріали, їздити в села громади для збору матеріалу тощо. Це також, до речі, потребувало фінансування. Щоб всю цю роботу виконати, ми залучали спеціалістів на умовах договорів цивільно-правового характеру.
Нова робота медіа дозволяє і людям по-новому проявляти себе
Днями до редакції завітала переселенка з Сіверська Лариса Чорна. Раніше ми запрошували її на одне із засідань круглого столу. Тоді жінка поставилася до цього досить скептично: «Мовляв, знаю я ці «круглі столи», поговоримо й забудемо…» А вже після відкриття центру зайшла, щоб подякувати: «Знаєте, там чудовий психолог Настя Гришко, молода дівчина, після спілкування з якою на душі стає легше. А мої родичі з Краматорська водять на індивідуальні заняття до неї свою 10-річну доньку, яка після пережитих на Донбасі обстрілів має проблеми із психікою…» Ось такі слова подяки від людей і надихають нас найбільше.
Коли працюєш для людей – то і охоплення, і довіра зростають
Окремо хочу зазначити, що і для редакції проєкт приніс важливі результати. Так, поставивши за мету залучити якомога більше мешканців для напрацювання рішення, яке було б найбільш цінним для нашої ключової аудиторії, ми змогли охопити публікаціями в газеті близько трьох тисяч читачів, плюс наша цифрова аудиторія склала 2200 осіб. Тож сукупне охоплення проєкту — більше 5 тисяч.
Зусилля, спрямовані на залучення мешканців до обговорення, дали можливість посилити комунікацію не лише з нашими постійними читачами, а й з потенційними та загалом із небайдужими жителями громади. Усі вони пересвідчилися, що місцеве медіа, і зокрема друковане видання, є важливим учасником щоденних процесів в громаді. Що нам можна довіряти, як відкритій і дієвій платформі для дискусій та обговорення. І що наша участь у вирішенні громадою актуальних питань є важливою для досягнення результату, який потребує участі багатьох.
Тільки 10% сказали нам, що ця тема «мало цікава». А для 90% вона і корисна, і важлива
Щоб дізнатися, наскільки результат нашої роботи і публікації, які ми робили протягом усього проєкту, виявилися цінними та цікавими для наших читачів, ми опитали свою аудиторію. Із 300 опитаних нами читачів 270 зазначили, що інформація, яку ми підготували та поширили, цікава та корисна для них. Лише 10% опитаних сказали, що ця тема їм «мало цікава».
Важливий наголос – для колег
Тож заохочуємо колег: не бійтеся брати участь у проектах. Це найголовніше! А для вирішення беріть проблеми, найближчі до людей, про що говорять, що багатьом болить. Шукайте шляхи тісної співпраці з громадою, її керівниками, щоб діяти спільно.
Наша ж головна задача тепер — активно висвітлювати роботу центру, щоб більше людей про нього знали, а значить — зверталися за допомогою і підтримкою.
АВТОРИ: Ірина Шило, головна редакторка «Народної трибуни», та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.