Останнім часом кількість шахрайських дій стає все більшою. В «Чернігівській Медіа Групі» накопичили цінну інформацію, якою прагнуть поділитися з колегами з інших редакцій. Це дозволить допомогти людям старшого віку протидіяти шахраям усюди в Україні, а не тільки мешканцям Чернігівської громади.
Злами акаунтів у соціальних мережах із наступними спам-розсилками про перекази грошей, а також шахрайські дії з метою заволодіння доступом до банківських карток масово ширяться Україною. Особливо страждають люди похилого віку. Це найбільш вразлива соціальна група, люди з якої мають дуже низьку експертизу у цих питаннях.
Тому ми, у Чернігівській Медіа Групі, поставили перед собою завдання: допомогти старшим мешканцям нашої громади бути більш обізнаними у таких шахрайських діях, щоб вміти самостійно їх розпізнавати та протидіяти ним. А головне – щоб люди старшого віку менше страждали від дій шахраїв. Для цього ми спланували і провели роз’яснювальну інформаційну кампанію з антифішингу та боротьби з шахрайством для соціально-вразливих верств чернігівською громади зі значним охопленням читацької аудиторії. Мета, яку ми собі поставили – підняти загальний рівень обізнаності читачів щодо цієї тематики та шляхів реагування на такі загрози.
Якісний контент = 87% задоволення аудиторії
Відомо, що люди не довірятимуть інформації, яку не розуміють або яка не дуже якісно підготовлена. Тому щоб досягнути своєї мети ми мали залучити до співпраці таких експертів, які зможуть простою мовою пояснити багато непростих речей. Це і питання роботи банківської системи, і методи роботи шахраїв, і найбільш поширені прийоми, які використовують зловмисники, щоб отримати доступ до грошей людей навіть ці гроші зберігаються в банку, а не вдома. Іншими словами, щоб підготувати якісні матеріали нам потрібно було залучати позаштатних фахових авторів і спеціалістів, які не працюють з нашими виданнями на постійній основі і на оплату роботи яких наразі не передбачено коштів у бюджеті компанії. Тому щоб виконати цей проєкт ми шукали грантове фінансування.
В результаті ми підготували 4 великі матеріали-експлейнери і розмістили їх на 3 платформах:
– сайт 0462.ua
– газета «Сім Днів»
– сторінки наших медіа в соцмережах.
Матеріали були подані у різних форматах: статті, пост, картки.
Читачі, мешканці чернігівської громади отримали якісні, експертні матеріали стосовно болючої проблеми, яка дуже хвилює особливо людей старшого віку. Люди отримали практичні знання і поради, як не стати жертвою онлайн шахраїв.
4 великі матеріали-експлейнери, розміщені на 3 платформах, охопили близько 30 тисяч людей. 87% опитаних назвали їх «цікавими і корисними»
Загальне охоплення матеріалами проєкту склало близько 30 тисяч, серед них 8800 – аудиторія друкованого медіа. Виходячи з наших знань про структуру аудиторії та про охоплення наших матеріалів, можу сказати, що не менше 10% від охоплених читачів отримали практичну користь від цих матеріалів. Це опосередковано підтвердило і онлайн-опитування читачів, яке ми провели наприкінці проєкту.
Так, 87% серед усіх опитаних зазначають, що матеріали, виготовлені протягом проєкту, були «цікавими і корисними». 67% опитаних зазначили що їх рівень обізнаності щодо онлайн шахрайства підвищився. А 20% опитаних повідомили нам, що тепер знають як працює фішинг, і думають, що можуть від нього захиститися.
Мультиплатформна журналістика – це цінність і для аудиторії, і для редакції
Окрему увагу хочу приділити цінностям, які мав цей проєкт для нашої редакції. Перш за все, ми маємо практичну цінність. Ми відпрацювали формат мультимедійних експлейнерів, коли один і той самий матеріал адаптується під різні платформи: сайт, газета, соцмережі. Це дозволяє подавати одну і ту ж інформацію, запаковану в різні формати подачі і для різної аудиторії.
Цей досвід мультиформатної і мультиплатформенної підготовки матеріалів став для нас одночасно і дуже цікавим, і дуже корисним. Адже ми практикувалися у тому, щоб розподілити матеріали однієї тематики на різні формати – в залежності від платформи, де вони розміщувалися і цільової аудиторії. Ми виготовляли статті для сайту, статті для газети, інформаційні анонсові пости для соцмереж, інформаційні картки для соцмереж.
Старші люди використовують усі платформи. Тож медіа має подавати матеріали на усіх платформах щоб охоплювати максимальну аудиторію
Друге важливе для нас – у корисності нашої роботи для людей. Адже чому ми робили свої матеріали для різних платформ? Щоб підвищити власну ефективність. Нагадаю, що, задумуючи цей проєкт, ми хотіли дати людям похилого віку практичні поради, які дозволять їм не втрапити в халепу і збережуть їм і нерви, і гроші. Але ж старші люди по-різному споживають медіа сьогодні. Хтось читає друковані газети, а хтось отримую більшість новин за допомого смартфону – через Телеграм та інші соціальні мережі. Та й шахраї так само використовують усі канали комунікації – тож ми просто мусили подати свій контент на усіх основних платформах.
Це спрацювало! Ми отримали позитивний зворотній звʼязок від читачів, що підтверджує актуальність обраної тематики і надихає на наступні подібні проєкти.
Матеріали, високо оцінені на Чернігівщині, мають працювати і для мешканців інших громад
Якщо говорити про сам продукт, вироблений протягом проєкту, то ми отримали саме такий результат, який планували і хотіли. Також були виконані встановлені нами самими ключові показники ефективності по необхідному охопленню аудиторії (так звані KPI, від англ. Key Performance Indicators, що в перекладі і є «ключові показники ефективності»).
Кращим могло би бути охоплення виготовлених матеріалів, і їх поширення можна було б зробити на всю Україну, але маленький бюджет проєкту не дозволяв покращити результати в цьому напрямку.
Тому для збільшення резистентності громаді і особливо її старшого населення ми задумали провести в межах цього проєкту роз’яснювальну кампанію. Можливо і після завершення проєкту продовжимо цю роботу, адже ми працюємо для своєї аудиторії.
АВТОР: Ярослав Сухомлин, шеф-редактор Чернігівської Медіа Групи, та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.