Хочуть створювати мультимедійний контент та займаються самоцензурою: презентуємо результати дослідження регіональних медіа на третьому році повномасштабної війни.
Дослідження базується на відповідях 40 регіональних редакцій з 20 областей України, які команда «Інтерньюз-Україна» отримувала щомісяця із січня до червня 2024 року. Експерти дослідили кадрову політику, особливості виробництва контенту, дотримання етичних норм та журналістських стандартів, взаємодію зі стейкхолдерами, стратегічний розвиток медіа тощо. Водночас команда не оминула увагою такі важливі теми як свобода слова під час війни та безпека журналістів. Фінансові виклики та методи їх подолання, навчання працівників редакцій та ментальне здоров’я журналістів стали окремим предметами дослідження.
Усі опитані медіа є незалежними та не підпорядковуються органам місцевого самоврядування, державі або політичним організаціям.
«Наша команда прагнула зробити комплексне дослідження, яке б охопило всі основні сфери життя медіа під час війни, починаючи від впливу повномасштабного вторгнення на кадрові рішення всередині редакції, закінчуючи плануванням стратегічного розвитку. Для нас важливо було дослідити, в яких регіонах медіа найбільше потребують допомоги, аби надавати підтримку за запитом самих журналістів. Це дослідження дозволило нам не просто з’ясувати тенденції, а подивитися глибше, зрозуміти контекст роботи регіональних медіа в сучасних умовах», — зазначила координаторка проєкту Ганна Чехович.
КЛЮЧОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
- Для майже половини респондентів (47,5%) питання релокації залишається актуальним, причому 35% з них досі перебувають поза межами своїх рідних областей. Підтримка релокованих медіа залишається критично важливою темою.
- Лише 57,5% опитаних медіа не відчувають обмежень свободи слова. Воєнний стан створює значні труднощі для медіа, зокрема через недоступність раніше відкритих реєстрів і перешкоди з боку місцевої влади.
- 85% медіа заявляють про необхідність навчання створення мультимедійного контенту, що вказує на потребу адаптуватися до сучасних викликів.
- 40% медіа практикують самоцензуру, що свідчить про тиск, якого вони зазнають в умовах війни.
«Сьогодні журналісти в нашій області не пишуть [нічого] проти обласної влади, бо в галузі й так вже дуже мало працівників — хтось виїхав, хтось лишив сферу через низькі зарплати, хтось пішов на фронт. А якщо писати щось проти обласної влади, то в них є можливість тиснути. Зокрема й питанням мобілізації. Наприклад, є питання щодо сина голови ОВА, який невідомо як виїхав за кордон. Але це питання табу, бо ніхто не хоче проблем», — сказав представник онлайн-медіа.
- 84,5% медіа використовують соціальні мережі лише для поширення матеріалів зі своїх основних платформ, найчастіше з сайтів, що обмежує потенціал видання залучати ширшу аудиторію.
- 15% медіа страждають від критичної нестачі кадрів, і лише 5% мають повністю укомплектований штат.
- Тільки половина опитаних редакцій сприймають своє медіа як бізнес, що свідчить про серйозні економічні труднощі.
«Наразі нам важко говорити про медіа як про бізнес, враховуючи реалії війни та ситуацію на Херсонщині. Проте вже сьогодні ми розробляємо бізнес-моделі для нашого медіа, які зможемо використовувати в майбутньому. В першу чергу йдеться про залучення рекламодавців та створення відділу продажів», — пояснив свою відповідь представник онлайн-медіа з Херсонщини.
- У більшості медіа (72%) найтривалішою є співпраця із громадськими організаціями.
- 64,1% медіа оцінюють свій розвиток на середньому рівні.
- У фінансуванні медіа найбільше покладаються на донорські організації (95%) та рекламу (87,5%). При цьому реклама є основним джерелом доходів лише для 20% медіа.
Дослідження забезпечує глибоке занурення у контекст роботи регіональних медіа на третьому році повномасштабної війни. Воно надає чітке розуміння поточної ситуації й пояснює причини багатьох проблем у цій галузі. Результати аналізу допоможуть визначити ключові виклики та стратегічні напрями розвитку регіональних медіа в Україні.
Методологія дослідження передбачала збір кількісних та якісних даних за допомогою 6 онлайн-опитувань шляхом заповнення респондентами анкет у гугл-формі. Для аналізу кількісних даних проєктна команда використала статистичні методи повного обстеження, а саме групування даних за їх значеннями, виявлення центральних тенденцій розподілу та оцінку розкиду даних щодо знайдених центральних тенденцій. Для обробки якісних даних застосовували тематичний аналіз.
Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням.
Джерело: Інтерньюз