Ми шукали, як найбільш ефективно робити укриття у школах міста Кременчук доступними для людей з інвалідністю. А виявили корупційні ризики, пов’язані з проєктами облаштування таких укриттів. Динаміка зростання нашої авдиторії засвідчує: наша робота вже допомогла громаді, і ми будемо її продовжувати.

Центр журналістських розслідувань «МедіаДоказ» спеціалізується на вивченні того, як витрачаються фінанси громади, та на проведенні журналістських розслідувань. У своєму проєкті, який був підтриманий УАМБ та профінансований Фондом імені Фрідріха Еберта, ми поставили за мету вивчити ситуацію та запропонувати рішення для розв’язання проблеми недоступності укриттів у школах міста Кременчук для людей з інвалідністю. Ми також хотіли знайти оптимальні рішення, і на прикладі Кременчука показати, як покращилися умови для навчання без бар’єрів у тих навчальних закладах, які зробили укриття інклюзивними, а де проблема залишається невирішеною.

Але у процесі роботи ми виявили корупційні ризики, пов’язані з проєктами облаштування укриттів. Це стало важливим доповненням до нашої основної теми, бо ми також порушили питання прозорості та доброчесності у використанні публічних коштів. Фокусування уваги громади на тому, як можна покращити ситуацію, на додачу до, власне, висвітлення результатів розслідувань, зміцнило наші позиції як медіа, що спеціалізується на журналістських розслідуваннях, і допомогло нам виявити додаткові проблеми у громаді, що потребують вирішення. 

Дослідження інформації – основа ефективності журналіста

Як розслідувальницьке медіа ми працювали з інформацією – з документами, людьми, тощо. Писали запити до обласного та міського департаментів освіти, ходили у самі школи щоб пересвідчитися особисто в тому, що зроблено. Це достатньо великий обсяг роботи – ми написали 40 запитів та звернень до місцевих органів влади та проаналізували майже 150 тендерів на державні закупівлі. Окрім того, нам вдалося взяти коментар у директорки школи, що стало прогресом у порівнянні з попередніми відмовами надавати інформацію.

Ми написали 40 запитів та звернень до місцевих органів влади та проаналізували майже 150 тендерів на державні закупівлі

Отримавши та проаналізувавши інформацію, ми створили та опублікували журналістські матеріали – адже метою нашої роботи є допомога громаді ефективніше використовувати свій бюджет і вирішувати актуальні проблеми з максимальною користю для мешканців. Тому, звісно ж, всі наші надбання ми робили публічними. Ми оприлюднили на сайті понад 10 аналітичних статей про реконструкцію навчальних закладів у Кременчуцькій громаді. Серед них було 2 розгорнутих матеріали та 2 аналітичні довгочити, включно з розслідуванням про вибір підрядників для проєктно-кошторисної документації на облаштування укриттів, тема якого виникла під час реалізації проєкту. 

Майже усі наші публікації були поширені міським виданням “Кременчуцька газета”, яке має охоплення понад 500 тисяч читачів, а також каналом у Telegram “Х.Кременчук” з майже 125 тисячами підписників, що значно підвищило впізнаваність проєкту в цілому. Ми використовували власні платформи – сайт, сторінки у Facebook, Telegram та TikTok – для залучення різних аудиторій, зокрема активних громадян, що дозволило привернути більше уваги до проблеми доступності укриттів та сприяти обговоренню питання у громаді.

У соціальних мережах (Facebook, Telegram, TikTok) ми розмістили понад 30 публікацій, включно з відео. Охоплення наших публікацій у соціальних мережах склало 59,5 тисяч, показавши приріст на 12,5% і перевищивши заплановані показники. І це мало свій результат!

Знайшов важливе – дій далі, не зупиняйся

Тут важливо зауважити, що у перший рік повномасштабного вторгнення більшість навчальних закладів і дитячих садків міста взагалі не мали укриттів. Поступово ситуація ставала краще, але капітальні ремонти у школах та дитсадках не передбачали входів у сховища для людей з інвалідністю. Процес облаштування йде, але часто з поспіхом або з неможливістю перебудови. Саме тому ми вирішили докласти зусиль, щоб не просто висвітлити проблему, а забезпечити практичні рішення, які полегшать життя людей з інвалідністю.

Працюючи з громадою та місцевою владою, ми прагнули забезпечити зміни для створення безпечного та доступного середовища для всіх учасників навчального процесу. У підсумку виявили, що проблема не є загальною, оскільки один заклад зміг реалізувати проєкт укриття, а інший – ні.

Ще одним важливим нашим здобутком стало підвищення ефективності витрачання коштів – принаймні ми на це дуже сподіваємося. Адже під час журналістського розслідування щодо розподілу підрядів на бюджетні замовлення по шкільних укриттях ми виявили, що понад 55% шкіл синхронно замовили розробку проєктів одній приватній підприємниці, а усі інші – обрали головним проєктантом її чоловіка. Це означає, що 80% проєктів зосереджено в одних руках, що може бути ознакою корупції, непрозорого розподілу ресурсів та можливого завищення вартості робіт і матеріалів, і створює умови для конфлікту інтересів.

Одним з важливих здобутків стало підвищення ефективності витрачання коштів – принаймні ми на це дуже сподіваємося

Крім того, ми виявили, що заклади замовляли не тільки проєкти самих укриттів, але також окремо проєкти заміни внутрішніх мереж, відмостки та безбар’єрні входи для людей з інвалідністю. Відтак сума кожного окремого капремонту не перевищувала півтора мільйони гривень. Це дозволило навчальним закладам уникнути тендерів і укладати прямі договори під час воєнного стану.

Як пояснили нам у ГО «Антикорупційний штаб», умисне дроблення закупівель з метою укладення прямих договорів, без конкурентної процедури, є корупційним ризиком. Кодекс про адміністративну відповідальність передбачає відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону. Тому Державна аудиторська служба повинна провести перевірку. А в разі підтвердження таких фактів, винних мають притягнути до відповідальності. Окрім того, ми написали звернення до групи «Прозорість і Підзвітність» при Полтавській ОВА, щоб органи місцевої влади бути більш відкритими та активізували процеси безпеки і доступності для всіх учасників навчального процесу.

Розслідування та їхній вплив: що важливо для мешканців

Наші публікації стимулювали обговорення цих питань серед читачів. Якщо не брати до уваги образливі коментарі в бік місцевих чиновників або заклики відправити усі кошти на ЗСУ (тут ми намагались направити дискусію у конструктивному напрямку, щоб показати, що безпека дітей так само важлива, як і фінансування військових), то коментарі показують, що запит від громади на справедливі тендерні процеси та ефективне використання бюджетних коштів існує. До прикладу, одні читачі у коментарях під публікацією писали, що «корупція є найбільшою бідою», а інші – запитували, у чому проблема, якщо за законами немає умови, щоб кожен проєкт виконував окремий виконавець. Відповідь на це надавали інші читачі, пояснюючи, що «біда не в тому, що проєктант один, а в тому, що ці проєкти – різні, і термін їх виконання затягнеться на довгі місяці. А роботи – ще на більший термін».

Коментарі читачів під новиною про корупційні ризики в проєктах

Направляючи дискусії у конструктивному напрямку, ми змогли показати, що безпека дітей так само важлива, як і фінансування військових

Окремо хочеться наголосити, що найбільшу цінність наші матеріали мали для батьків дітей, які навчаються в кременчуцьких школах. Про це свідчить кількість переглядів статей і зворотний зв’язок у соцмережах. А оскільки публікації за цим проєктом відбувалися влітку 2024 року, коли до початку нового навчального року залишалося ще півтора місяця, то з огляду на змішану форму навчання, коли частина дітей ходитиме до шкіл, а інші працюватимуть з дому, було важливо показати стан готовності безбар’єрних укриттів.

Батьки відзначали, що важлива не тільки наявність укриттів, але і їхня зручність для усіх дітей. «Укриття в ліцеї є, і я спокійна. Воно сучасне, є меблі, туалет, вода, є спуски для людей з обмеженими можливостями. Коли моя дитина на навчанні, я впевнена, що під час повітряної тривоги вона знаходитиметься у безпеці. За словами сина, деякі вчителі під час повітряної тривоги продовжували проводити усні уроки в укритті, учні також дописували там контрольні», – поділилася із нами Юлія, мати семикласника. 

Всередині безбар’єрного укриття

А що нас найбільше мотивує – це зміцнення ролі нашого медіа у громаді, як здатного не лише висвітлювати проблеми, а й сприяти їх вирішенню. Ми здобули цінний досвід у проведенні розслідувань, покращили навички моніторингу державних закупівель, та встановили тісніший контакт з нашою аудиторією, яка активно долучалася до обговорення запропонованої теми. Це підвищило довіру до нашого медіа та збільшило взаємодію з публікаціями.

Ми вважали за головне викрити факти корупції, а ментор радив фокусуватися на взаємодії з громадою. Завдяки поєднанню обох підходів ми збільшили вплив і на громадськість, і на владу

До речі, на початку проєкту у нас із ментором були різні погляди на кінцевий результат проєкту. Як розслідувальне медіа, ми вважали за головне викрити факти корупції. Тоді як ментор радив приділяти більше уваги адвокації та взаємодії з громадою. В результаті ж, судячи зі зростаючих показників охоплень під час дії проєкту, нам вдалося поєднати обидва підходи і завдяки менторській допомозі збільшити свій вплив на громадськість.

І на владу також, що для Кременчука – предмет особливої важливості. Так, відомо, що місцева влада зазвичай не йде на контакт не лише з нашим медіа, але й з більшістю журналістів Кременчука. Проте нам вдалося взяти коментар у директорки школи, хоча раніше адміністрація навчальних закладів відмовляла медіа в наданні такої інформації. Це вже є прогресом, і він важливий і для нас, редакції, і для нашої авдиторії.

Постійний контакт з авдиторією – це і допомога, і охоплення

Якими б не були сухими та нудними цифри, все ж ми хочемо поділитися ними. Адже саме цифри показують, якою є реакція авдиторії на розслідувальницькі матеріали. Так, згідно з даними Google Analytics за час дії проєкту переглядів сторінки – 8,9 тис., нові користувачі – 4,2 тис., розпочали сесію – 6,2 тис., залучення читачів – 5,1 тис. Органічний пошук —2,6 тис., прямі переходи — 1,7 тис.

Згідно з даними аналітики вебсайту GoAccess у липні 2024 року наш сайт відвідали 14 061 унікальних користувачів, які зробили 162 612 переглядів. Максимальна кількість переглядів за день – 11 998, мінімальна – 3 967. У середньому – 7 743. Наші публікації перепощували місцеві видання «Кременчуцька газета» та «Базар Медіа» (м. Гадяч), а також місцеві спільноти у Фейсбук та Telegram.

Кількість підписників у Facebook: 707 позначок «подобається» + 1 639 читачів (з початку проєкту нових вподобань сторінки 43 (+87%). Охоплення у Facebook впродовж проєкту склало – 59 542 (+12,5%). За цей же час взаємодія з дописами – 2623 тисячі (+54,6 %).

Кількість підписників на каналі у Telegram невисока: 241 підписників (на початку проєкту було 215 осіб).

85% опитаних вважають наші публікації важливими та корисними для громади

Наші читачі позитивно оцінили корисність роботи, яку виконала редакція. Ми провели опитування у коментарях у соціальних мережах, щоб дізнатися їхню думку про цінність нашої роботи. До того ж під час проєкту нам виповнилося 2 роки, тому ми попросили читачів оцінити нашу діяльність за цей час. Результати опитування показали, що 85% опитаних вважають наші публікації важливими та корисними для громади. Вони відзначають, що завдяки нашим розслідуванням та публікаціям висвітлюються питання, які дозволяють їм бути більш поінформованими та активніше вимагати необхідних змін.

І ще одне – наскільки іншим медіа цікаво поширювати наші матеріали. Адже це – ще один показник нашої корисності та впливовості. Так, наші публікації поширювали місцеві групи у соцмережах з авдиторією на 10 тисяч читачів і вище, що свідчить про зміцнення нашої ролі як важливого джерела інформації для Кременчуцької громади. Тож реалізація цього проєкту дає нам підстави вірити в можливість подальшого руху вперед нашої редакції.

Ми плануємо і далі досліджувати інклюзивність укриттів у дитсадках та навчальних закладах по всій області. Ми вже написали запити і виявили, що коштів на це в регіоні майже не виділяють, хоча нові Державно-Будівельні Норми передбачають безбар’єрність укриттів, навіть якщо дітей з інвалідністю у навчальному закладі зараз немає. Але укриття у дитсадках у Кременчуці мають бути, і такі роботи зараз замовляються і виконуються, тож наша робота з дослідження прозорості і підзвітності у цих процесах продовжиться, і ми плануємо також відслідковувати, чи виконують умови безбар’єрності для найменших мешканців нашої громади.

Висновки та рекомендації колегам – робіть те, що є важливим

Загалом, нам вдалося виконати більшість завдань, поставлених у межах проєкту. І ми пишаємося, що змогли зробити реальні зміни у громаді. Не менш важливо, що проєкт дав нашій редакції впевненість у цінності того, що ми робимо. Читачі висловлювали подяку за те, що ми висвітлюємо важливі проблеми. І це повернулося до нас зростанням інтересу до наших публікацій, збільшенням охоплень та взаємодій у соціальних мережах. Позитивні відгуки від читачів та їхня підтримка надихають нас продовжувати працювати над важливими соціальними проєктами. 

Постійна взаємодія з громадою – те, що точно спрацює. Тільки так ваші публікації матимуть реальний вплив та результат

Ми також пишаємося тим, що змогли привернути увагу до корупційних ризиків у процесі розробки проєктної документації, що у подальшому сприятиме прозорості та підзвітності місцевої влади.

Колегам можемо порадити: обирайте актуальну і суспільно-важливу тему, ретельно плануйте своє дослідження та залучайте експертів/ок для консультацій. А крім того – підтримуйте постійний діалог з громадою та органами влади (або принаймні намагайтеся це робити, попри те, йде ваша місцева влада на контакт із журналістами чи ні), привертайте увагу та підвищуйте обізнаність громади, залучайте мешканців до діалогу.

Наш досвід, звісно, навряд чи підійде усім редакціям, адже ми нішове медіа і спеціалізуємося на моніторингу державних закупівель. Але точно спрацює, і ми на цьому наголошуємо, постійна взаємодія з громадою. Тільки так ваші публікації матимуть реальний вплив та результат.

АВТОРИ: Альона Маліченко, голова ГО “ІА “МедіаДоказ”, журналістка та Олексій Погорелов, Президет Української Асоціації Медіа Бізнесу

Погляди, враження і думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду імені Фрідріха Еберта. Використання тексту цієї публікації та / або його уривків, а також інших матеріалів і публікацій, виданих Фондом імені Фрідріха Еберта, у комерційних цілях без офіційного дозволу заборонено.