Насильство у сім’ї  – важка тема, яку часто не виносять на обговорення, бо є стереотип, що така публічність може ще більше нашкодити постраждалій стороні. Ми на власному досвіді переконалися, що як тільки питання ставилося публічно, люди, які терпіли домашнє насильство роками, до поліції стали звертатися частіше. І за 2 місяці в нашій громаді кількість таких випадків скоротилася на 25%.

У Городоцькій громаді у поточному, 2024 році, відбулося різке зростання домашнього насильства – зафіксованих випадків стало в чотири рази більше, аніж у аналогічному періоді попереднього року. Так, у 2023 році за січень-лютий було лише шість повідомлень про кривдників у сім’ї, а цього року — 24. Також за два місяці 2024 року 16 осіб поставлено на облік, минулого року їх було шестеро.

При цьому ця суспільно чутлива тема недостатньо висвітлюється в нашому регіоні. Якби все так і продовжувалося, це могло б сприяти формуванню толерантного ставлення городоччан до домашнього насильства як явища. Ми ж – відповідальне медіа і розуміємо вплив ЗМІ на вирішення суспільно важливих питань. Тож наш вибір був свідомим і мав на меті сприяти запобіганню домашньому насильству у Городоцькій громаді. Інструмент, який ми використовували для цього – підвищення обізнаності місцевого населення про допомогу, яка існує, і яку можна отримати у випадках домашнього насильства. Тож нашою роботою було створення суспільно-важливого контенту, який допомагає запобігти домашньому насильству.

Як саме ми діяли, і що було зроблено вперше

Свою роботу ми побудували із декількох найважливіших складових. Це була і підготовка матеріалів із залученням експертів, і організація обговорень, і відповіді на запитання авдиторії, і проведення опитування. 

Так, нами було виготовлено 10 продуктів мультимедійного контенту – відеоподкасти, статті, інфографіки, картки для соцмереж, тести. Експертами, до яких ми зверталися за роз’ясненнями та коментарями, були представники правоохоронних органів, Служби у справах сім’ї, дітей та молоді, а також освітяни та психолог.

До речі, ми вперше створили такі відеоподкасти, де брали участь одразу 5 осіб. Для авдиторії такі матеріали є набагато більш інформативними, але нам довелося долати виклики технічного характеру, та й сама по собі модерація спілкування із запрошеними гостями для таких подкастів є набагато складнішою.

Ми вперше створили такі відеоподкасти, де брали участь одразу 5 осіб

А ще нам вперше вдалося привернути увагу обласних правоохоронних органів до вирішення проблеми домашнього насильства на місцевому рівні. Поліція погодилася взяти участь у проєкті, бо вони також зацікавлені у вирішенні даної проблеми і цінують вплив, який здійснюють засоби масової інформації. Ми ж окремо наголошуємо на цій співпраці, адже це позитивний приклад взаємодії ЗМІ та поліції, який приніс реальні результати для мешканців громади.

 

Під час запису першого випуску подкастів: модерує психологиня Віра Лапа, в гостях – поліцейські з Городка та Хмельницького, зокрема начальник сектору протидії домашньому насильству Хмельницького районного управління поліції Олександр Сівко, заступник начальника Хмельницького районного управління поліції з превентивної діяльності Дмитро Заславський, начальник відділу поліцейської діяльності №1 у Городку Юрій Краковецький та начальник сектору превенції відділу поліцейської діяльності №1 у Городку Юрій Плавуцький.

Окремо ми виділяємо роботу з молоддю. Так, коли ми робили запис передачі з молодими мешканцями нашої громади, то переконалися, що городоцькі школярі є активними та небайдужими до суспільно важливих тем. Ми вирішили активно розвивати цю роботу, бо хочемо сприяти закріпленню їх активної громадянської позиції, щоб молодь була почута владою та населенням.

Завдяки роботі редакції школярі звернулися за допомогою до психолога, який працював у проєкті

В цілому ж, аналізуючи коментарі, ми зрозуміли, що хоча ця тема для людей є і незручною, і важкою, про неї потрібно говорити. І працювати не тільки з дорослими, а й з підлітками. Бо спочатку батьки дітей, які були учасниками подкасту, подякували нам за активність та роботу. А згодом друзі самих школярів написали анонімні листи на електронну пошту психологу, який працював у проєкті. 

Тому ми продовжуємо проєкт і зараз. І тепер вже маємо перелік тем, які будемо обговорювати під час наступних подкастів із молоддю.

Наразі двоє місцевих школярів раз у два тижні приходять до нас на радіо і в прямому ефірі із психологом обговорюють найбільш поширені проблеми підлітків, з якими вони стикаються у взаємовідносинах. Саме завдяки цьому проєкту, хоча він й тривав лише 2 місяці, ми отримали чудовий фідбек від молодих городоччан і нові передачі та рубрики. 

Виявляється, люди про багато можливостей просто не знають

Аналізуючи коментарі читачів, які вони залишили під нашими публікаціями щодо домашнього насильства та протидії йому, можемо стверджувати, що мешканці громади не володіли достатньою інформацією про діяльність місцевих та регіональних правоохоронних органів щодо протидії насильству в домашніх умовах. Тож перший випуск подкасту, в якому брали участь працівники поліції, допоміг громадянам дізнатися про те, яким є і як працює механізм комплексної системи заходів із запобігання насильству. 

Мешканці громади не мали достатньої інформації про те, чим їм можуть допомогти правоохоронні органи для протидії насильству в домашніх умовах

Важливим доповненням стали статистичні дані та приклади конкретних випадків. Телепередача сприяла налагодженню комунікації між населенням та поліцією, а також сприяла приверненню уваги суспільства до проблеми запобігання домашньому насильству.

Другий випуск подкасту із залученням учнівської молоді мав профілактично-просвітницький напрямок, бо саме профілактика є найдієвішим інструментом попередження виникнення випадків насильства у стосунках.

 

Під час запису другого випуску подкастів: модерує психологиня Віра Лапа, в гостях – учні чотирьох городоцьких ліцеїв: Андрій Липко – учень Городоцького ліцей №1, Вероніка Галт — учениця Городоцького ліцею №2, Вероніка Рєзанова — учениця Городоцького ліцею №3 та Вікторія Лободзінська — учениця Городоцького ліцею №4.

Тож ті, хто страждають від домашнього насильства, отримали корисну інформацію щодо правових механізмів захисту їх прав та дізналися, де можна отримати допомогу. Плюс отримали певну непряму суспільну підтримку.

Завдяки нашій роботі кількість випадків домашнього насильства зменшилася на 25%

Маємо і дуже важливі кількісні результати. Так, за даними поліції, кількість випадків домашнього насильства зменшилася на 25%, чому сприяла наша робота з формування нетолерантного ставлення мешканців громади до проявів будь-якого виду насильства – фізичного, психологічного, матеріального та сексуального. Якщо січень-лютий 2024 р. було зареєстровано 24 випадки, то за квітень-травень – 18. Як зазначають поліцейські, у перший тиждень червня зареєстровано 2 випадки.

Опитування, яке ми провели щоб отримати більше деталей про реалії домашнього насильства в громаді, дозволило проаналізувати 53 відповіді. Зокрема, вивчити які випадки найбільш поширені, хто страждає, тощо. Порівнявши зібрані нами дані з інформацією, отриманою від поліцейських, ми зрозуміли, що ця проблема варта уваги медіа і потребує подальшого висвітлення. І навіть наша доволі коротка 2-місячна робота дозволила підвищити рівень психологічної просвіти населення. Окрім того, ми проінформували місцевих жителів про систему соціальної підтримки, яка вже існує. 

Наше фокусування на проблемі було дуже важливим для успіху проєкту

В цьому проєкті ми не просто створювали та поширювали цінні для громади матеріали (хоча, звісно, це було нашою основною діяльністю). Дуже важливо, що ми охопили майже 28 тисяч читачів – 1500 через друковану газету і 26468 – через цифрові ресурси (вебсайт, соцмережі). І в результаті:

  • ті, хто страждають від домашнього насильства, отримали корисну інформацію щодо правових механізмів захисту їх прав, дізналися, де можна отримати допомогу та отримали певну непряму суспільну підтримку (було 23 позитивних відгуків із висловлюваннями вдячності);
  • всі, хто читав, дивився наш спеціалізований контент, ствердилися у думці, що проблему домашнього насильства не можна ігнорувати та толерувати.

Можливості, які надав грант, стимулювали колектив до самоорганізації і фокусування зусиль на конкретній темі

Окремо хочу зауважити, що, враховуючи невеликий штат редакції і багатофункціональність спеціалістів (стрічка новин, спеціальні рубрики, охоплення одночасно 4 ресурсів – радіо, телебачення, сайт та радіо), у звичайному щоденному потоці роботи нам вкрай важко виокремлювати час на спеціальні масштабні проєкти. Задум включитися в протидію домашньому насильству у нас був і до оголошення грантового конкурсу. Але саме можливості, які нам надав цей грант, стимулювали колектив до самоорганізації і переорієнтування на конкретну тему.

Пишаємося, що вдалося залучити до співпраці поліцію та молодь, попри те, що це – важка тема. І що завдяки нашій роботі обласні правоохоронні органи мають більшу увагу до вирішення проблеми домашнього насильства на місцевому рівні. Це позитивний приклад комунікації ЗМІ та поліції. Тепер у нашому медіа створена постійна щотижнева рубрика, зокрема щотижня у підсумковому випуску новин на нашому Ютуб-каналі 4ТВ Городок та прямому ефірі на радіо 106,9 ФМ представники поліції подають інформацію на цю тему.

Не менш важливо і те, що після публікації підсумкової статті нам телефонували читачі і дякували, що підняли цю тему, особливо серед молоді. Адже вони зараз часто формують токсичні стосунки. Це стало можливим виключно тому, що самі діти були учасниками проєкту, зокрема брали участь в одному із подкастів і розповідали про свій досвід.

Як тільки питання ставиться публічно, люди, які терплять домашнє насильство роками, до поліції звертаються частіше

Отже, попри те, що тема насильства у сім’ї є важкою і її часто не хочуть піднімати у суспільстві, бо вважають, що це нічого не дасть, ми на власному досвіді переконалися, що як тільки питання ставилося публічно, люди, які терпіли домашнє насильство роками, до поліції стали звертатися частіше. Як розповідають правоохоронці, люди почали шукати захисту і розуміти, що пробачати насильство – не вихід. Це проблема, з якою потрібно боротися.

Тож ми плануємо свою роботу продовжувати. Та і тема хоч і не відразу (два місяці для такого проєкту – це дуже мало), але набирає все більше запиту від читачів. Будемо створювати публікації, робити ще тести та картки, які дуже подобаються нашій аудиторії.

АВТОРИ:  Попович Наталія Олександрівна, директорка-редакторка «Городоцький телерадіопресцентр» та Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу

Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Німецького Фонду Маршалла зі США” та “Українського Медіа Фонду”