Загибель рідних – величезна трагедія, з наслідками якої люди часто залишаються наодинці. Відсутність комунікації і порозуміння між даною категорією людей та владою ситуацію погіршує. Тож наша редакція вирішила допомогти налагодити в психологічну підтримку для жителів Ємільчинської та Барашівської громад Звягельського району, які втратили близьку людину на війні. Цю роботу вкрай важливо вести в усіх громадах – тож беріть наш досвід і допомагайте своїм мешканцям
Редакція газети «Народна трибуна» працює для жителів Ємільчинської та Барашівської громад Звягельського району Житомирської області. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну дві наші громади втратили на війні вже понад 70 жителів. Жінки залишились без чоловіків, матері – без синів, діти – без батьків.
Ольга Савівна Лозко була в Ємільчиному взірцевою листоношею. Попри поважні літа за плечима й не найпростішу дільницю, яка починалась у центрі селища, а закінчувалась під лісом у Руденьці, нарікань на її роботу не було – ні в роботодавця, ні в передплатників. Все вона виконувала вчасно і якісно, згладжуючи гострі кути реформи від Укрпошти. До неї звикли, й на неї чекали в кожному дворі.
Але у вересні 2023 року вона на свою дільницю не вийшла. Поховала сина, й все стало не милим, життя втратило сенс. Про це вона розповідала нам, у редакції, коли принесла для публікації поминальне слово. А скільки ще матерів, батьків, дружин і сестер, дітей, які з втратою рідного на війні, гублять точку опори?.. Для усіх них це величезна трагедія, з наслідками якої вони часто залишаються наодинці. І всі вони потребують підтримки, в першу чергу – психологічної.
Ще одним фактором, який підштовхнув редакцію до дії, став виступ на одній із бюджетних комісій Ємільчинської селищної ради лідерки місцевого об’єднання родин загиблих воїнів Наталії Макарчук, який свідчив про відсутність комунікації і порозуміння між даною категорією людей та владою. Тож ми вирішили зробити те, що можемо найкраще, і спланували проєкт «Психологічна допомога та інша підтримка жителів Ємільчинської та Барашівської громад Звягельського району, які втратили близьку людину на війні».
Спілкування: як ми використали цей потужний інструмент
Для розв’язання цієї проблеми ми вирішили провести серію зустрічей – неформальних, у вигляді вечорів спілкування, та більш офіційних, у форматі круглих столів за участі представників влади та органів місцевого самоврядування. Ми подумали, що коли люди об’єднають зусилля, то і підтримають одне одного, і знайдуть рішення для найскладніших проблем.
І, дійсно, на одному з вечорів спілкування, в якому, як і в попередніх, брала участь психологиня, матері загиблих воїнів відгукнулися на заклик працівниці відділу культури Любові Євтушок, племінник якої загинув на війні, та взялися організовувати збір коштів на дрон для ЗСУ. Так приклад сильної жінки надихнув інших на спільну справу, яка відволікла від душевних страждань. Тільки серед вузького кола присутніх вдалося зібрати близько 2000 грн, але загальний бюджет донатів значно більший, бо кампанія була тривалою.
Приклад сильної жінки надихнув інших на спільну справу, яка відволікла від душевних страждань
А вже зовсім неочікуваною для редакції стала пропозиція матері загиблого воїна Ольги Лозко допомагати з розповсюдженням нашої газети. Розуміючи всю складність ситуації із незадовільною роботою листонош, Ольга Савівна взялася продавати “Народну трибуну” на ринку в п’ятницю (день виходу газети), згодом – на недільному ринку. Почавши із 20 газет, під завершення реалізації проєкту вона вже замовила 110 примірників. Окрім роздрібу, мешканці Ємільчиного оформлюють у неї передплату на півріччя і до кінця року. Наша співпраця перейшла майже в щоденний режим, а жінка, своєю чергою, перебуває постійно серед людей, відволікаючись від гіркоти втрати сина та відчуваючи свою потрібність землякам.
Завдяки порозумінню буде ухвалена Програма підтримки
Наше основне досягнення, важливий результат докладання зусиль впродовж чотирьох місяців – поява наприкінці січня на сайті Ємільчинської селищної ради проєкту Програми підтримки сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, захисників і захисниці України. Документ планується затвердити на сесії селищної ради у лютому, і розрахований він на 2024–2025 роки. Це вирішення саме тієї проблеми, на якій ми акцентували увагу при заповнені заявки на грант. Тепер увага до родин загиблих буде гарантованою, а підхід – комплексним, включаючи психологічну, матеріальну та інші види допомог. До того ж це буде на контролі, адже хід реалізації програми буде періодично заслуховуватись на сесії селищної ради. Охоплення Програмою – понад 300 жителів громади.
Раніше мешканці приходили на сесію, коли рішення вже на завершальній стадії, і змінити його непросто. Тепер мають можливість вносити пропозиції на етапі роботи з документом на рівні структурних підрозділів селищної ради
Тут доречно додати, що правовий лікбез, проведений на одному з вечорів спілкування, теж дещо допоміг в досягнення рішення щодо Програми. Готові відстоювати свої права, вони достеменно не знали алгоритму прийняття рішень у громаді. Тож переважно приходили на сесію, коли вже те чи інше рішення – на завершальній стадії, відтак змінити його непросто. Це неодноразово породжувало напругу й деструктив. Ми покроково розібрали шлях документа, і вже у випадку з прийняттям комплексної Програми підтримки родин загиблих воїнів охочі мали можливість вносити свої пропозиції на етапі роботи з нею на рівні структурних підрозділів селищної ради. Також ми роз’яснили нюанси та можливості коригування документа, які можуть бути внесені за потреби.
Довіра: як ми допомагаємо її відроджувати
Ще одним результатом реалізації проєкту є довіра людей, які втратили близьких на війні, до медпрацівників, зокрема – психологів. Так, якщо в листопаді на організований реабілітаційним відділенням лікарні тренінг з’явилася лише одна мама загиблого (Наталія Макарчук), то вже на початку січня після роз’яснювальної роботи з боку редакції на аналогічне заняття прибуло п’ятеро матерів і дружин загиблих, а на круглий стіл у редакцію за участю психолога – девʼятеро.
Крок за кроком довіра людей збільшується: якщо спочатку до психолога погодилася звернутися тільки одна мама загиблого, після роз’яснювальної роботи з боку редакції кількість тих, кому допомагають, зросла до 9
Ми дуже уважно вибудовували свою роботу, щоб ця довіра крок за кроком укріплювалася. Тож важливою і вагомою для нас була реакція на одну із зустрічей у редакції Валентини Климчук із села Садки, сім’я якої вже рік, як поховала сина, а статусу УБД йому так і не надали: «Ми вже змирилися з втратою, мусимо жити далі. Але для нас дуже цінною є така увага».
Тож логічним підсумком проєкту стала довгоочікувана зустріч у редакції за круглим столом із селищним головою Сергієм Волощуком. Розмова була непростою, та все ж під її завершення обличчя хоч трохи, та посвітлішали. Родичі загиблих захисників увійшли в роль влади, якій у час війни непросто реагувати на всі виклики, а влада, в свою чергу, зрозуміла, що залишати без уваги таку чисельну категорію людей громади без належної уваги неможливо. Реверансом про зустріч відгукнувся фейсбук селищної ради.
Характерно, що вслід за нашою роботою в проєкті прогресував і редакційний діджитал: динаміка переглядів на сайті – із 300 до понад 1000, кількість підписників в інстаграмі – від 1300 до 1600.
Ділимося досвідом: допомагайте своїм мешканцям і ви
Пишаємося, що щодня допомагаємо людям повертатися до повсякденного життя після психологічної травми, пов’язаної з втратою рідних. Це теж очевидний успіх реалізації проекту, і ми охоче ділимося досвідом та висновками – бо цю роботу вкрай важливо вести в усіх громадах. Наш досвід свідчить: постійне перебування в інформаційному епіцентрі громади впродовж чотирьох місяців дало надії людям і водночас – позитив для розвитку редакції (чи, принаймні, стабілізації в час війни і незадовільної роботи пошти).
Люди звертаються до нас тепер із вирішенням навіть дотичних до проєкту проблем
Люди звертаються до нас тепер із вирішенням навіть дотичних до проєкту проблем. Важливо (і важко) було зібрати за круглим столом полярні сторони для започаткування діалогу. Кориснішими виявились розмови без прямих ефірів у фейсбуці: усі учасники були більш розкутішіми, а відвертість пришвидшувала знайдення рішень.
АВТОР: Михайло Мельник, головний редактор видання “Народна трибуна”, Ємільче, Житомирської області та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.