Хочемо у цьому матеріалі показати усім редакторам місцевих медіа, як допомога мешканцям створювати грамотні запити до чиновників допомагає людям вирішувати проблеми і розвиває громаду. Головний результат нашої роботи – у тому, що і рівень обізнаності людей зростає, і посадовці рідше відмовляють в доступі до інформації. Навіть коментарі під нашими статтями з негативних та, часом, образливих, потроху зміщуються в бік конструктивних думок і поміркованих обговорень.
Широкомасштабне вторгнення військ росії в Україну призвело, у тому числі, до ускладнення в отриманні інформації від органів влади в Полтавській області. Через війну держава закрила доступ до раніше відкритих даних, якими користувалися і журналісти, і пересічні громадяни. Щоправда, у Мінцифри зазначали, що доступ до відкритих даних обмежили на цифрових ресурсах, але кожен охочий може безпосередньо звернутися до розпорядника за отриманням всієї необхідної інформації. Але насправді переважна більшість представників влади та розпорядників публічної інформації Полтавщини (особливо це стосується розподілення бюджетних коштів) або не надають інформацію, посилаючись на «обставини непереборної сили», або відтерміновують це до закінчення війни. На офіційних вебпорталах органів місцевого самоврядування не публікують рішення сесій та виконкомів (або ж публікують їх із затримкою у кілька місяців). Як наслідок, можливість громадськості брати активну участь у процесі управління державою знизилась до критичного рівня, а бюджетні кошти розподіляються непрозоро.
Іншими словами, ми вирішили допомогти людям хоча б у найбільш проблемних питаннях трохи зняти це блокування. Адже, не маючи достовірної інформації, люди є слабшими, ними легше маніпулювати. Тобто простіше приваблювати увагу до обіцянок, які не можуть бути здійснені, легше пояснювати розкрадання коштів впливом несприятливих обставин і так далі. Не маючи достовірної інформації, люди можуть нести збитки, якщо вкладатимуть свої кошти в сумнівні оборудки, можуть навіть не встигнути евакуюватися під час атаки на місто чи селище.
Наш експеримент показав: потрібну людям інформацію отримати можна
Почали ми зі свого роду експерименту — відправили запити по всіх ОТГ Полтавщини (це 60 запитів + приблизно 30 повторних). Метою було перевірити, яка ситуація із відкритістю чиновників по всій області, тож ми попросили їх надати дані про зарплати голів ОТГ. І дізнались, хто надає дані без проблем у законні строки, а хто тримає інформацію «під замком», посилаючись на воєнний стан чи обставини непереборної сили, хоча при цьому виконкоми цих громад працюють у штатному режимі.
Результати опублікували у розслідуванні «Секретні зарплати. Де в Полтавській області чиновники приховують свої доходи”. А також представили до уваги учасників круглого столу з учасниками з різних країн, який відбувся в Києві у листопаді, в рамках ініціативи IWPR Protecting 3 the Frontline за підтримки ЮНЕСКО.
Ми зрозуміли, що потрібен інструмент, який допоможе мешканцям самостійно отримувати інформацію. І ми вирішили їм допомогти правильно оформлювати запити
У наших публікаціях не тільки описували досвід, як саме ми отримали інформацію. Звісно ж, ми публікували дані і про самі зарплати. І для мешканців деяких громад виявилось відкриттям, що ці дані взагалі можна отримати. Тож наша робота зацікавила людей з різних куточків Полтавщини, і вони почали звертатися, щоб ми написали запити на їхнє прохання. Тоді ми зрозуміли, що потрібен інструмент, який допоможе їм отримувати цю інформацію самостійно. Ми ж, у разі необхідності, допомагали б їм долати відмови з боку посадовців і як медіа висвітлювати найбільш кричущі випадки.
Окремий гайд «ЗАПИТай» – зручний сервіс, який допомагає мешканцям
Для вирішення цієї проблеми ми вирішили зробити окремий гайд “ЗАПИТай” (на головній сторінці сайту ми розмістили банер, який і сьогодні направляє читачів на сторінку з цим сервісом). За допомогою нього мешканці можуть покроково вчитися отримувати запити: як написати запит, яка інформація є публічною, чим запит відрізняється від звернення, які дані залишаються відкритими попри воєнний стан, у кого їх слід отримувати, як оскаржувати відповідь, якщо посадовці не надають дані тощо; а також можна скачати шаблони запиту і скарги у форматах .doc та .pdf. Крім того, наприкінці гайду є невеликий тест, який ми радимо пройти кожному читачу, щоб в легкій формі перевірити і закріпити свої знання.
Для промоції проєкту ми запустили відеоролики, які спонукали б громаду до активної участі в отриманні доступу до інформації. Також ми створили на сайті «гарячу лінію» для питань та звернень мешканців громади щодо розподілу бюджетних коштів, соціального захисту, доступу до публічної інформації, спростування фейків. Цей інструмент має допомогти громаді вирішувати актуальні питання за допомогою фахівців. Зараз читачі здебільшого використовують його, коли надсилають нам теми, які, на їхню думку, варті журналістського розслідування або хоча б перевірки державних тендерів.
Як саме наша робота допомогла громаді
На початковому етапі ми побачили, що громадяни не поспішають діяти. Тобто сам запуск ініціативи “Запитай” аудиторія сприйняла схвально. Тематичні відеоролики та пости із закликом отримати доступ до інформації на сторінках у фейсбук та телеграм отримали позитивні реакції, коментарі. Крім того, надходили повідомлення з проханням допомогти в отриманні доступу до даних. Але хоча люди активно реагували на випущені матеріали із закликами навчитися отримувати дані, тим не менш далі емоційних реакцій, тобто до безпосередніх дій, доходили одиниці.
Хоча людям сподобалась можливість навчитися самостійно отримувати дані, все ж до безпосередніх дій доходили одиниці
До прикладу, наша читачка з Полтави попросила редакцію звернути увагу на дев’ять договорів на поточний аварійний ремонт приміщень у дошкільних навчальних закладах Полтави та району, які уклали з приватним підприємцем, що зареєструвався всього лише три місяці на момент звернення. Ми розібралися і створили аналітичну статтю. Після її публікації в.о. міського голови Полтави дала доручення обласному департаменту роз’яснити громаді деталі виконання зазначених закупівель. Це роз’яснення ми, звісно, також опублікували на нашому сайті.
А далі потроху авдиторія активізувалася. Так, на наш заклик відгукнулись мешканці різних громад області (Полтави, Градизька, Горішніх Плавнів, Щербанів, Опішні, Великих Сорочинців, Кременчука, Гоголева, Диканьки), які написали 15 запитів і звернень до керівництва місцевих громад, щоб отримати публічну інформацію. Здебільшого запити стосувалися зарплати чиновників та коштів, виділених на ремонт укриттів. Також ми проконсультували мешканця Горішніх Плавнів щодо реєстрації петиції на сайті Президента.
Скільки усього запитів написали мешканці Полтавщини після того, як ми допомогли їм один раз (або після того, як вони скачали дані з гайду) нам сказати важко – ми це не вимірювали жодним чином. Але моніторинг соціальних мереж та груп, що стосуються окремих громад, показує, що люди стали не тільки ходити на прийоми та звертатися усно, а й публікувати отримані від посадовців документи. І тепер, після завершення проєкту, до нас звертаються, здебільшого, коли мають певні сумніви у правильності складання документів.
Сьогодні люди вже не тільки ходять на прийоми та звертаються за інфрмацією усно, але й публікують отримані від посадовців документи, допомагаючи таким чином іншим
Ми вище пообіцяли розповісти як працює наше «рішення». Будь ласка: до вашої уваги – декілька найбільш успішних, на нашу думку, прикладів.
Мешканцю Великих Сорочинців Костянтину ми допомогли написати звернення. Він хотів, щоб правоохоронні органи перевірили якість ремонту доріг в громаді та цільове призначення витрачених коштів на ці дороги. За словами Костянтина, кошти виділили, але не всі дороги відремонтували. Він написав одразу кілька звернень: до поліції, прокуратури, ДБР і голові Полтавської ОВА. Нещодавно, вже після завершення проєкту, Костянтин відписав нам: обласна прокуратура відповіла, що відкрито провадження, правоохоронці здійснюють досудове розслідування за статтею «привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні».
Інша наша читачка, Марина із Зінькова, відправляла запит самостійно. Вона хотіла дізнатись, скільки громада витратила коштів на ЗСУ. Також вона намагалась отримати кошториси по двох багатомільйонних ремонтах у громаді. Чиновники відмовили їй у відповіді, тому ми допомогли їй скласти скаргу до Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця.
Але ми не обмежилися тільки допомогою у складанні скарги. Запити читачки допомогли нам дізнатися про проблему у місцевій громаді: посадовці взялися ремонтувати покрівлю дитячого садочку в осінньо-зимовий період, дах демонтували і залишили відкритим на півтора місяці. Звісно, за цей час приміщення підтопило опадами (і це у той час, як на реконструкцію даху запланували витратити понад 10 мільйонів гривень). Підрядник накрив будівлю поліетиленом і нібито продовжив проводити роботи всередині будівлі. Але батькам подивитись на те, що вже зроблено в садку, забороняють. Хоча місцева влада пообіцяла відкрити перший поверх наприкінці лютого, батьки підозрюють будівельників у недбалості, заявляють про навмисне знищення будівлі, і вже написали заяву до поліції.
Після завершення проекту продовжуємо публікувати матеріали за підсумками запитів – адже працюємо для того, щоб допомагати громаді
Ця тема зацікавила нас, ми відвідали Зіньків, поспілкувалися з батьками і зробили розслідування про те, як відбувається ремонт у садочку. До речі, це розслідування було нами опубліковане вже після того, як ми завершили роботи за проектом, який був підтриманий УАМБ та профінансований ЄС. Цим ми хочемо підкреслити, що працюємо для того, щоб допомагати громаді. І що важливі теми продовжуємо вести постійно, незалежно, завершений певний проект чи ще триває.
Запити – лише частина результату
Це дійсно так: запити – це тільки частина роботи з доступу до важливої інформації. Бо отримати відповідь на запит недостатньо, дуже важливо, щоб проблема була вирішена, щоб ситуація почала змінюватися. Тому ми усю інформацію, отриману у відповідь на запити в рамках проєкту, поширювали.
Отримати відповідь на запит недостатньо, дуже важливо, щоб проблема була вирішена, щоб ситуація почала змінюватися
Як вже говорилося, запити здебільшого стосувалися даних про зарплати та премії посадовців. Ці публікації отримували найбільші охоплення. «А за що?», – це найпопулярніше питання, яке ставили наші читачі у коментарях. Тут мова йде і про премії, і про матеріальну допомогу, і про так звану надбавку за Постановою Кабміну № 268 (її ще називають надбавкою «за інтенсивність» або «за напруженість та складність у роботі»). Якщо не брати до уваги відверті образи на адресу місцевих чиновників, то дуже часто читачі одразу в коментарях розповідають, чому, на їхню думку, це незаслужено.
«Зарплатня та премія дуже гарні, а яка виконана робота??? Бур’янами заросло, де не центр. (Все правильно – навіщо там наводити лад?) Об’їзна дорога – не те що їхати, пішки можна ноги поламати. Хоч би одну ямку залатали», – йшлося у коментарі про виплати чиновникам у Гоголівській ОТГ.
«Високі досягнення – це відсутність укриттів в школах у 2022 році через більш ніж пів року війни, брехня про стан шкіл, а у 2023 недолугі бла-бла про неможливість їжу приготувати в школі»». «До переліку хочу додати про куплений непотріб – комп’ютерний томограф. Ще під час ковіду не працював, то і в дану годину те саме», –розповідали мешканці Горішніх Плавнів.
Коментарі – теж спосіб обговорення, і окрім негативних та, часом, образливих, мешканці подавали і конструктивні думки
Але коментарі – це теж спосіб обговорення, і окрім негативних та, часом, образливих, мешканці подавали і конструктивні думки. Наприклад, почали активно включатися у життя своїх громад: аналізувати, згідно з якими документами нараховують премії, хто з місцевих депутатів голосував за таке рішення тощо. Тож наша робота має гарний результат – рівень обізнаності людей зростає, кількість конструктивних обговорень збільшується, відповідно, і посадовці поступово рідше відмовляють в доступі до інформації. На цьому я хочу зупинитися детальніше, бо такі зміни відбуваються повільно, і колегам з інших медіа варто врахувати наш досвід.
Досвід, який варто врахувати
Почну зі статистики, яка показує кількість роботи, виконаної нами у цьому проекті, і дозволяє співставити результат з обсягом того, що ми зробили. Так, загалом за час участі у проєкті, який підтримала УАМБ і профінансував ЄС, нами було створено 4 лонгріди-розслідування та 49 аналітичних статей на сайті та у соціальних мережах про розподіл бюджетних коштів у громадах, про доступ до публічної інформації, про відбудову в області, про зарплати керівників громад. Також ми аналізували державні закупівлі, оголошені комунальними закладами та установами Полтавської області, та потенційні корупційні ризики цих закупівель.
4 лонгріди-розслідування, 49 аналітичних статей на сайті та у соціальних мережах, аналіз державних закупівель та потенційних корупційних ризиків цих закупівель – це те, чим ми займалися, щоб бути корисними для своєї громади
Охоплення авдиторії за час реалізації проєкту зросло на 16% на сайті, на 2,5% у фейсбуці, на 20,45% у телеграмі. Хочу наголосити, що проєкт дав нам загальне бачення потенційних напрямків розвитку цифрових платформ. Сьогодні багато колег запитують, чи варто мати акаунт в декількох соцмережах, і з якою метою, на що розраховувати. Тож, думаю, наші надбання стануть усім у нагоді.
Друге – тематика. Ми відрізняємося за спрямуванням від колег, бо є не новинним регіональним медіа, а працюємо як Центр журналістських розслідувань. І не плануємо змінювати вектор роботи з розслідувань і аналітики на новини і різноплановий контент, який допомагає новинним медіа набирати велику авдиторію. При цьому не вважаємо свою нішу менш затребуваною.
Два слова про нас самих. Інформаційну агенцію «Центр журналістських розслідувань Полтавщини “МедіаДоказ” створено групою журналістів з Кременчука у червні 2022 року. Проєкт розпочався за фінансової підтримки ГО «Інститут розвитку регіональної преси» за підтримки EUACI, у рамках проєкту «Допомога в створенні і фінансова підтримка під час війни». Редакція МедіаДоказу розташована у м. Кременчук, але наші аналітичні матеріали та розслідування охоплюють усю Полтавську область. Ми пишемо як про великі міста, так і про невеликі громади нашого регіону. На даний момент редакція складається із трьох журналісток та коректорки. А фінансується робота виключно з грантових коштів, які ми отримуємо від іноземних та українських організацій.
Так, головним результатом нашої роботи є допомога мешканцям невеликих міст та громад Полтавщини стати більш обізнаними. Зауважте на наголос щодо розміру географії поширення. Хоча більшість медіа Полтавщини орієнтовані на великі міста, мешканці малих міст та сіл подекуди навіть не знають, скільки бюджетних коштів іде на утримання посадовців, проведення ремонтів, благоустрій територій тощо. Але з нашого досвіду випливає, що ознаки корупційних дій можна знайти у левовій частині великих закупівель, що проводяться в області, а громада навіть не підозрює, скільки коштують ті, чи інші роботи. Тож вивчати тут точно є що.
Головний результат нашої роботи – що і рівень обізнаності людей зростає, і посадовці рідше відмовляють в доступі до інформації
Третє – це корисність, допомога. Наш проєкт не стосувався окремої громади, і не був орієнтованим тільки на неї. Ми мали на меті допомогти не вузькій, а широкій авдиторії громадян отримати доступ до інформації, використавши для цього редакційні знання та досвід. І тепер, коли ми це зробили, мешканці області мають змогу в одному місці отримати як знання про свої права в умовах війни, так і зразки документів для отримання даних, з повним описом шляху оскарження відписок. В результаті, як вже казав вище, ми бачимо, що і рівень обізнаності людей зростає, і посадовці рідше відмовляють в доступі до інформації.
Успіх – там де гнучкість
Ми б порадили колегам звернути увагу на те, що ключем до успіху є гнучкість, адже процес втілення задуманого в рамках проєкту може видозмінюватися. Приміром, коли подавали заявку на участь в цьому конкурсі проектів, ми розраховували, що зможемо залучити технічних фахівців з розробки вебсайтів, і завдяки підтримці донора виправимо недоліки нашого вебресурсу, а також зможемо заповнити прогалини у специфічних знаннях. Але потім зрозуміли, що в першу чергу результатом мають стати здобутки громади, допомога окремим мешканцям. А вже цій меті мають бути підпорядковані наші дії. Тому нам довелося змінювати плани, як щодо оформлення спеціального гайду, так і щодо залучення громади.
Ключем до успіху є гнучкість. І те, на чому ви сфокусуєте свої зусилля і чому підпорядкуєте усі свої дії
І тоді наша команда змістила акцент із сайту на майданчики у соціальних мережах, які фактично і стали головним комунікаційним простором. Проєкт дав змогу членам редакції пройти низку тренінгів із розвитку соціальних мереж та отримати розуміння того, як вони функціонують і якого контенту потребують. Так, редакція додала більше відео в соціальні мережі та завела профіль у ТікТок. Ми змінили підхід до деяких публікацій в телеграм і намагаємось змінити налаштування сайту, щоб оновити стилістику публікацій на фейсбук.
Ми розширили свою присутність на різних майданчиках та змогли залучити більшу кількість мешканців різних громад, які зацікавленні в прозорому процесі бюджетного поділу. Наразі продовжуємо розвивати свої платформи і використовувати їх для результативної комунікації.
АВТОРИ: “Редакція “МедіаДоказу” та Олексій Погорелов, президент УАМБ
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.