В попередньому матеріалі я розповіла про те, як ми, у «Ренийский вестник», вийшли на розуміння, що потрібно позбутися ролі спостерігача та перейти від «висвітлення діяльності» до активної позиції – перетворитися на ефективну платформу комунікацій у громаді. У цьому матеріалі – про те, як вже перші тематичні випуски укріплюють нашу взаємодію та приносять реальні результати для громади.
Тематичні випуски, про які я розповіла в попередньому матеріалі, «вистрелили» одразу. Так, перші дві теми були присвячені розвитку малого бізнесу в умовах воєнного стану та організації потоків гуманітарної допомоги. Вони обидві дуже органічно доповнили одна одну: що ми робимо самі і що роблять для нас.
Дуже складно було говорити з підприємцями, багато з яких були сум’ятними: війна руйнує те, що напрацьовувалося довгими роками. Але водночас ми показали, що ті, хто взяв себе у руки, мобілізували усі можливості та продовжили працювати. Більше того, ми знайшли підприємців, які у воєнний час відкрили новий бізнес! І ці приклади надихають інших – їх не можна не поширювати.
Але тут є один дуже важливий аспект: допомагає не газета як така, а журналісти, які налаштовані на те, щоб бути корисними. Газета, сайт, відео репортажі, соціальні мережі – це наші інструменти для досягнення поставленого завдання. Завдання ж полягає у тому, щоб викласти в мас-медіа суть тієї або іншої проблеми, думку профільних фахівців, привернути до проблеми увагу громадськості та «сильних цього світу» – щоб проблему почали вирішувати.
У нас це мало наступне втілення. До нас звернулися рибалки Ренійської громади (ТОВ «Екватор»), які вже закидали своїми листами вищі інстанції, але так і не отримали дозвіл на промисел дунайського оселедця. Ми не мали часу робити цю тему для газети (вона друкується раз на тиждень) – натомість протягом доби зробили відео репортаж та виклали на Ютуб «Новости Рени». Його можна переглянути тут
Результат наступний. Сьогодні рибалки вже мають можливість вийти на промисел, і вони почали працювати! У газеті згодом ми покажемо цю історію постфактум, що стверджує істину: стукайте, і вам відкриється.
Співпраця з колегами – шлях до підвищення ефективності
Друге звернення до нас було із проханням висвітлити проблему експорту українського зерна. У номері газети за 20 травня в рамках теми «Орала – теж зброя» ми озвучили проблему. Зокрема, в інтерв’ю нашій газеті респонденти Д. Голубєв, О. Гринько та В.Шелест наголошували, що питання експорту українського зерна має вирішуватися не тільки на міжнародному, але й на місцевому рівні.
Для вирішення проблем міжнародного рівня ми залучили колег із «Укрінформу», яким надсилали всі зібрані матеріали. Редакцією «Укрінформу» тему було визнано важливою та взято в роботу. Публікацію можна переглянути тут
Державне інформагентство оперативно зробило запити до профільних міністерств. Нажаль, відповідей не отримано. Проте Українське Придунав’я відвідали позаштатний радник керівника Офісу Президента України Олексій Арестович, заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм та міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Мета їхнього візиту – вирішення комплексу логістичних проблем.
Щодо дій місцевої влади, ми опублікували відповідь голови громади І. Плєхова, який розповів громаді про те, як почали вирішувати проблеми місцевого значення та які подальші плани.
Познайомити – ще одна важлива задача для медіа
Тож ще і ще раз наголошую: мас-медіа – сполучна ланка. І вона не завжди (а точніше – лише в частині випадків) працює через постановку проблеми. В дуже багатьох інших випадках це працює як обмін інформацією про можливості та потреби. Невеликий, але характерний приклад. У першому номері в рамках проекту ми дали коротку інформацію про новий інвестиційний проект, познайомились, розповіли інвестору про свої ЗМІ. А коли інвестор побачив репортаж про роботу спортивної школи (у рамках підготовки вже четвертої теми з питань освіти), він зателефонував до редакції та заявив, що має бажання надати спонсорську допомогу дитячій спортшколі. Отже, ми їх познайомили.
Тому ми практикуємо це дуже широко. Так, розповідаючи про організацію гуманітарних потоків (ми ж прикордонна громада), показали роботу земляків, наших побратимів у Молдові, Румунії, Болгарії. Розповіли про «простих» людей, які безоплатно, за покликом серця, беруть участь у складних процесах збору та доставки гуманітарних вантажів.
А культурний простір у період війни став нашою темою №3. Справа в тому, що з 24 лютого ми на цю тему майже нічого не писали. А за два місяці працівники закладів культури вже встигли переформувати свою роботу – і треба було показати, донести інформацію, надати контакти.
Отак все це і працює: не критикою єдиною! Ми виділяємо наступні важливі аспекти. По-перше, це інформування мешканців Ренійської громади про поточні події у нашому регіоні. По-друге – підтримка ефективних комунікацій між різними групами людей. По-третє – концентрація максимально можливої аудиторії навколо якісної інформації на різних інформаційних майданчиках – і це буде цікавим для потенційних рекламодавців. Ми вже розуміємо, що для роботи безпосередньо з рекламодавцями потрібний окремий фахівець – рекламний агент. У нас поки що такого немає.
Люди, які нам потрібні
Фахівець чи фахівчиня з роботи з рекламодавцями – не єдиний спеціаліст, якого нам бракує. Так, нам фізично не вистачає часу, щоб відслідковувати кількісні показники з кожної теми. У нас у штаті лише два журналісти – ваша покірна слуга та мій колега Микола Григораш. І на відпрацювання кожної теми ми маємо лише один тиждень – ритм високий. Але закономірності ми помічаємо: розширюється коло комунікацій, вони стають продуктивнішими, більше зворотного зв’язку, зросла увага до нашої продукції.
Отже, нам усім треба активніше працювати у цьому напрямі. Це зміцнить місцеве самоврядування. Адже місцеве самоврядування розпочинається з кожного з нас. З бізнесмена, вчителя, лікаря, волонтера – усіх, кого ми залучили до розмови в рамках проекту. Це 10 кроків до консолідації громади. І це, напевно, наш наступний план дій…
Людям бракує залучення в життя громади, і також інформації про те, як їм це робити
Хочу цей матеріал завершити ще однією короткою історією, яка для мене важлива. Я вже казала у попередньому матеріалі, що тема про залучення переселенців у життя нашої громади є настільки важливою, що ми в кожному номері приділяємо їй певну увагу. А номер газети за 27 травня з темою «Нові місця – нові можливості» був для нас досить цікавим, оскільки ми познайомилися самі та познайомили громаду з новими мешканцями, переселенцями, які привнесли до громади свій унікальний досвід, свої знання. Це п’ять успішних історій.
У процесі збору статистичної інформації, спілкування з переселенцями, більшості з яких поки що не вдалося реалізувати себе, ми зрозуміли, що є потреба в їхній інформаційній підтримці. Ми зв’язалися з державними службами з питань праці, взяли 2 інтерв’ю з актуальних питань, опублікували контакти щоб наші читачі могли самостійно ставити запитання.
Більше того, ми домовилися зі ст.інспектором ГУ Держпраці в Одескій області І. Сорокіним про те, що публікуватимемо в перспективі його консультації з найзатребуваніших питань. Саме так це працює, і саме у цьому ми бачимо для себе і найбільшу перспективу і найуспішнішу практику в поточний час.
Дякуємо проекту УАМБ за підтримку!
Перша чатина: «Ренийский вестник»: хочемо позбутися ролі спостерігача, і прагнемо перетворитися на ефективну платформу комунікацій у громаді